Ухвала

від 25.04.2025 по справі 295/5524/25

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/5524/25

1-кс/295/2531/25

УХВАЛА

25.04.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали скарги представника Товариства з додатковою відповідальністю «Кортекс» - ОСОБА_2 на постанову Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022060420000264 від 27.09.2022,

в с т а н о в и в :

23.04.2025 заявник звернувся до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022060420000264 від 27.09.2022.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по скарзі, слідчим суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 22.04.2020 у справі №51 - 1901 впс 20.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Нормами КПК України, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 304, передбачено повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому не передбачено, які саме випадки вказують на неможливість розгляду саме в цьому суді.

Тому, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно звернутись до загальних засад кримінального провадження, а саме - законності, що регламентована ч. 6 ст. 9 КПК України, якою визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

Отже, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Аналогічна позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 05.04.2013 №223-538/0/4-13, згідно з якою судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 22.04.2020 у справі №51-1901впс20.

Відповідно дозмісту скарги,заявник оскаржує постанову слідчого Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022060420000264 від 27.09.2022.

Згідно з довідкою ГУНП в Житомирській області №44603-2015 від 28.02.2025, штат Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області знаходиться за адресою: м. Житомир, Новий бульвар, 1, яка за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Корольовського району м. Житомира.

Отже,оскільки ЖитомирськеРУП №2ГУНП вЖитомирській областізнаходиться натериторії Корольовськогорайону м.Житомира,скарга нарішення,дії чибездіяльність слідчих(дізнавачів) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області підлягають розгляду Корольовським районним судом м. Житомира.

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира не уповноважений розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчих (дізнавачів) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

За таких обставин, скарга представника Товариства з додатковою відповідальністю «Кортекс» - ОСОБА_2 на постанову Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022060420000264 від 27.09.2022, має подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а саме до Корольовського районного суду м.Житомира, тому слідчий суддя приходить висновку про необхідність повернення скарги заявнику, для звернення до належного суду.

Відповідно до частини 7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись статтями 303, 304, 306 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Скаргу представника Товариства з додатковою відповідальністю «Кортекс» - ОСОБА_2 на постанову Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022060420000264 від 27.09.2022 повернути.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1