Рішення від 28.04.2025 по справі 359/8669/24

Провадження №2/359/576/2025

Справа №359/8669/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Ліман А.Г.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій він просить суд встановити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовнівимоги обґрунтовуєтим,що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім нього, до числа спадкоємців увійшла мати заявника ОСОБА_3 . У встановлений законом шестимісячний строк, ніхто не звернувся до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки в день смерті спадкодавець, перебувала на окупованій території в м. Донецьк. Свідоцтво про смерть бабусі ОСОБА_3 , її рідна донька, отримала у місті Донецьку. Оскільки свідоцтво про смерть спадкодавця не було встановленого зразка та видане неповноважними на території України державними органами, то в подальшому необхідно було звернутися до Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть бабусі, що і було зроблено. Однак, 21 червня 2019 року отримано відмову у проведенні державної реєстрації смерті від Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, у зв`язку з чим звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту смерті для оформлення свідоцтва про смерть його бабусі та оформлення спадкових прав. Так, лише 19 липня 2019 року позивач зміг отримати рішення суду про встановлення факту смерті. Після чого було отримано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, відразу розпочався COVID, що ускладнило оформлення всіх необхідних документів через довготривалу хворобу позивача та через обмеження в роботі державних органів, в зв`язку з ковідом. Далі, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації позивач добровільно вступив до лав ЗСУ, де і по сьогоднішній день перебуває.

Ухвалою судді від 16 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

03 січня 2025 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав заяву у якій просив проводити розгляд справи без їх участі.

Заслухавши думку позивача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , від 19 липня 2019 року (а.с.6).

ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , де у графі мати вказана ОСОБА_3 (а.с.13), повторно виданим свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , виданим Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Київській області 22 червня 2019 року серії НОМЕР_4 , де її матір`ю зазначено ОСОБА_2 (а.с.12), а також Експертним висновком № 056/958-а від 15 серпня 2019 року щодо ідентичності особового імені «Параска» та «Парасковія», виданим Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України (а.с.14).

По день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вище вказаною адресою крім спадкодавці ніхто не був зареєстрований і не проживав. Вказана обставина підтверджується довідкою, виданою Рогозівською сільською радою Бориспільського району Київської області № 813 від «16» серпня 2019 року (а.с.22).

Згідно витягу зі спадкового реєстру №79369973 від 02.12.2024 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.39).

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння та земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно дост.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 24постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно дост. 1272 ЦК Українивизначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Враховуючи викладене, зважаючи, що спадщина після смерті ОСОБА_2 на час розгляду справи ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним шляхом отримання спадкового майна, визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушить прав та інтересів інших осіб, а позивач не зміг з поважних причин звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком в 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що ОСОБА_1 , має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право ОСОБА_1 , на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.258,259,263,264,265 ЦПК України, ст. ст.1268,1272 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення судуможе бутиоскаржене шляхомподання апеляційноїскарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чирка С.С.