Ухвала

від 24.04.2025 по справі 404/3931/25

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3931/25

Номер провадження 1-кс/404/1258/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62024170020009368, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гута, Ратнівського району, Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Суть клопотання.

Слідчий СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженнямз прокуроромКропивницької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_3 ,звернувся дослідчого суддііз клопотанняму даномукримінальному провадженніпро застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170020009368 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №100 від 07.04.2024 солдата ОСОБА_4 з 07.04.2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, з моменту зарахування 07.04.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 07.04.2024, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Зважаючи на викладене, 01.07.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ., в умовах воєнного стану та ухиляється від проходження військової служби по 07.11.2024, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.407ККУкраїни.

Також, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №53 від 27.11.2024 солдата ОСОБА_4 з 27.11.2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду номера обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, з моменту зарахування 27.11.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 27.11.2024, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_4 , 28.03.2025 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді номера обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно та повторно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.1,3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 407 КК України.

Під час досудового розслідування 23.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 5 ст. 407КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує повідомленням військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний вину визна повністю. Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у житлі належному батькам. Не одружений, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований. Рухомого, нерухомого майна у власності не має. Групи інвалідності не має, накопичення відсутні. Має сталі соціальні зв`язки.

Залишив територію військової частини через втрати в особовому складі та побоювання за своє життя. Наразі бажає найшвидшого завершення досудового розслідування для можливості повернення на службу.

Захисник підтримав позицію підзахисного, вказав, що обрання запобіжного заходу про який клопотав прокурор дозволить закінчити досудове розслідування у стислі строки, після чого його підзахисний повернеться до військової служби.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170020009368 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

23.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, протоколами допиту свідків, та іншими матеріалами долученими до матеріалів клопотання.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні.

Відповідно до ст.12КК України злочин, передбачений ч. 5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушеннях, офіційно не працевлаштований, рухомого, нерухомого майна у власності не має, накопичення відсутні, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, відтак сталість соціальних зв`язків можна вважати доведеною.

Однак, наявність сталих соціальних зв`язків не стала стримуючим фактором від вчинення тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Так, існує реальний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 йому може загрожувати позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, то ж він розуміє про необхідність відбуття реального покарання у разі визнання його винуватим.

Самовільне залишення військової частини та тривалий час перебування у розшуку, є проявом свідомого ігнорування процесуальних обов`язків підозрюваного.

З урахуванням встановленого, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема, продовжувати не з`являтися на військову службу, а тому такий ризик є актуальним на даний час.

Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування особистого зобов`язання, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_4 на поруки не встановлено.

Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зважаючи на відсутність накопичень, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до нього самостійний запобіжний захід, у вигляді застави, в тому числі зважаючи на положення ч. 8 ст. 176 КПК України.

Отже, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_4 .

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_4 буде вважатись час проголошення цієї ухвали, тобто - 14 години 52 хвилин, 24.04.2025.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його молодий вік, матеріальний стан, міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

При визначеннісуми застави,слідчим суддеювраховується,що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , визначити з 15 год. 50 хв. 24.04.2025 до 15 год. 50 хв. 22.06.2025 включно.

Визначити розмір застави в сумі 60 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 до 22.06.2025 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту у залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1