Рішення від 29.04.2025 по справі 388/266/25

справа № 388/266/25

провадження № 2/388/244/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення - факту родинних відносин, визнання права власності на майно у порядку спадкування, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, підписаним та поданим її представником адвокатом Чуприно С.П., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 11.11.2024, що підтверджується ордером серія ВА № 1104063, - до відповідача Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому (позові), просила:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був батьком позивача;

- визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521982500:02:000:0597, площею 7,3993 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР 000033, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19, виданого Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 01.01.1999.

Свої вимогипозивач обґрунтовувалатим,що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їїбатько ОСОБА_2 ,з якимвона постійнопроживала йна деньсмерті.За життябатько маву приватнійвласності житловийбудинок таземельну ділянкукадастровий номер3521982500:02:000:0597,площею 7,3993га.Будинок вінзаповів їй,а земельнуділянку ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .Нотаріусом їйбуло відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину оскількивідсутній документ,який підтверджуєродинні відносинизі спадкодавцем,таку яку їїсвідоцтві пронародження уграфі пробатька зазначеніпрочерки.Все життявона вважаласебе донькою ОСОБА_2 ,а вінїї своєюдонькою.Крім тогоїй відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину оскількивідсутній правовстановлюючийдокумент направо власностібатька наземельну ділянку,оригінал якого,як вонавважає,останній загубив. Ці обставини перешкоджають оформленню нею спадщини після смерті батька.

Ухвалою від 12.02.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою від 12.03.2025 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Сторони, кожна окремо, звернулися до суду із заявами про проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін та/чи їх представників на підставі наявних у суду матеріалів справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 23.04.2025 судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що судове рішення буде проголошено (підписано) о 14 год. 00 хв. 29.04.2025.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволенняпозову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Позивач документована паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим на ім`я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач мала дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 у графі «Батько» стоїть прочерк, а у графі «Мати» зазначено « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 .

У військовому квитку НОМЕР_5 , виданому 11.02.1964 на ім`я « ОСОБА_2 » (мовою оригінала) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено такі дані про сімейний стан останнього: «жена - ОСОБА_7 - 1934 года рождения; дочь - Алла - 1964 года рождения» (мовою оригінала).

За даними копії державного акту на право приватної власності на землю серія КР 000033, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19, виданого Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 01.11.1999, - за життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка кадастровий номер 3521982500:02:000:0597, площею 7,3993 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (за межами населеного пункту).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5301027772024 земельна ділянка з кадастровим номером 3521982500:02:000:0597 (Державний акт від 01.11.1999 КР 000033) перебувала у власності ОСОБА_2 .

За життя 09.06.2008 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області Квартюк Галиною Федорівною, яким:

- належний йому житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області з усіма надвірними будівлями, все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, - заповів дочці ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- належну йому земельну ділянку розміром - 7,40 га згідно державного акту серія КР № 000033, виданий Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області, 01.11.1999, яка розташована на території Гурівської Сільської Ради Долинського району Кіровоградської області, - заповів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

За даними довідки Гурівської сільської ради № 99 від 08.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1976 року і до дня смерті був зареєстрований та проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним проживала ОСОБА_1 з 2010 року по 2011 рік.

Постановою від 31.01.2025 державного нотаріуса Петрівської нотаріального контори Кіровоградської області, во. державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Каліушко О.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлого ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документи підтверджуючі родинні відносини із спадкодавцем, а також у зв`язку із ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на житловий будинок із господарськими спорудами та на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, згідно державного акту серія КР 000033, виданого Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 01.11.1999.

Зазначені вище, встановлені судом обставини, сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Щодо встановлення факту родинних відносин.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Глава 6 Розділу IV ЦПК України, а також постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, які встановлюються в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Поряд з цим, для реалізації позивачем права на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 останній необхідно підтвердити наявність родинного зв`язку із ним, однак зробити вона це не може у зв`язку із відсутністю у її свідоцтві про народження запису про батька.

Встановлення юридичного факту, який є предметом даного судового розгляду для заявника, має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки та надає заявнику можливість у повній мірі реалізувати своє право на спадкування.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридинне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 КпШС України.

Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01.10.1968, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 КпШС запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КпШС УРСР при встановленні батьківства відносно дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі, суд бере до уваги спільне проживання і ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідача, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що достовірно підтверджують факт визнання померлим батьківства.

Проаналізувавши дослідженні докази суд бере до уваги те, що у своєму заповіті ОСОБА_2 зазначає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як свою доньку, крім того, у його військовому квитку міститься запис про наявність у нього доньки ОСОБА_8 , 1964 року народження, а зазначена у ньому як його дружина - ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені обставини справи, на підставі даних, що містяться у наведених вище досліджених судом документах, які узгоджуються з позицією позивача, викладеною у позові, при цьому докази на спростування цих обставин матеріали справи не містять, - суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як між донькою та батьком відповідно.

Враховуючи встановлення судом родинних відносин між зазначеними особами, та беручи до уваги те, що встановлення такого факту для позивача має юридичне значення, суд дійшов висновку, що вимога заявника про встановлення факту родинних відносин, яка є обґрунтованою і доведеною, - підлягає задоволенню.

Щодо визнання права власності у порядку спадкування.

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Таким чином ОСОБА_3 не є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 оскільки помер раніше відкриття спадщини ОСОБА_2 , а отже земельна ділянка з кадастровим номером 3521982500:02:000:0597 є спадщиною на яку може претендувати позивач, як спадкоємець першої черги.

Положеннями ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Враховуючи зазначене суд констатує, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадкового майна, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_2 . При цьому до складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , входить земельна ділянка кадастровий номер 3521982500:02:000:0597, площею 7,3993 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР 000033, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19, виданого Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 01.01.1999, що підтверджено даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5301027772024.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, захистити право позивача на спадкування за законом, тобто захистити її майнове право на спадкове майно, до складу якого входить вищезазначена земельна ділянка, яке не визнається іншою особою у зв`язку із відсутністю документа, який засвідчує право власності спадкодавця, іншим чином аніж шляхом визнання права власності на спадкове майно неможливо, і такий спосіб захисту не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи встановленіобставини справи,наведені вищеположення процесуальнихнорм танорм матеріальногоправа,розглянувши справуу межахзаявлених позовнихвимог зурахуванням предметута підставпред`явленого позову,беручи доуваги встановленнясудом фактуродинних відносинміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,як міждонькою табатьком,встановивши,що ОСОБА_1 є спадкоємцемза закономспадкового майна,зокрема увигляді земельноїділянки зкадастровим номером3521982500:02:000:0597,що невизнається іншимиособами у зв`язку із відсутністю документа, який засвідчує право власності спадкодавця на це майно, - суд дійшов висновку, що вимоги позивача про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування є обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягають задоволенню, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Керуючись статтями 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення - факту родинних відносин, визнання права власності на майно у порядку спадкування, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та батьком.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521982500:02:000:0597, площею 7,3993 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР 000033, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19, виданого Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 01.01.1999.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

- відповідач - Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Миру буд. 2а, с. Гурівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28540, ЄДРПОУ 04365661.

Суддя О.А. Кнуров