Рішення

від 28.04.2025 по справі 712/14833/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/14833/24

Провадження № 2/712/1056/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Соснівський райсуд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

при секретарі Каплі А.С.

за участі представника позивача адвоката Хмельницької Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1

за участі третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (м. Черкаси вул. Б. Вишневецького, 36), третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина, зокрема у вигляді 1/5 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві власності.

Позивач зазначає, що він являється сином ОСОБА_3 . У розумінні ст. 529 Цивільного кодексу Української PCP, він є спадкоємцем за законом першої черги після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому виповнилося повних 9 років, тобто він був малолітньою дитиною.

В усній розмові з приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., йому повідомлено, що наразі видати свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо, у зв`язку з тим, що він вважаюся таким, що пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 законний представник малолітнього, тобто ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався.

29 листопада 2024 року він звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. з заявою, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім`я на 1/5 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , а у разі неможливості видати таке свідоцтво надати письмове роз`яснення щодо того, на якій правовій підставі неможливо його видати.

Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. від 02 грудня 2024 року відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину зй законом на спадкове майно, що залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки в силу свого малолітнього віку, від його імені дії щодо подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 мав вчинити в інтересах малолітньої дитини його законний представник. З огляду на те, що після смерті ОСОБА_3 законний представник ОСОБА_1 до нотаріальної контори не звертався з заявою про прийняття спадщини, тому останній вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Крім того, він являється співвласником квартири АДРЕСА_3 . Іншими співвласниками зазначеної квартири є ОСОБА_4 (його дід та батько ОСОБА_5 ); ОСОБА_6 (його баба та мати ОСОБА_5 ); ОСОБА_7 (його мати).

Згідно листа Департаменту «Центру надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (період реєстрації з 29.03.1991 до 01.11.1996). Станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не був зареєстрований за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його дід ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його баба ОСОБА_6 , спадкоємцем після їх смерті є його мати ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що на дату смерті його батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , його законним представником була його мати ОСОБА_5 . Він в силу свого малолітнього віку не мав можливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого батька. Однак, ОСОБА_2 не подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , оскільки важжала, що він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Позивач у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрований дотепер та дійсно проживає за вказаною адресою з народження і до теперішнього часу.

Встановлення даного факту необхідне йому з метою реалізації свого права на юридичне оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті батька.

Просить встановити факт прийняття ним спадщини у порядку, визначеному п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу ОСОБА_1 в управління та володіння спадковим майном, а саме 1/5 часткою квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.12.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду у порядку загального провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Хмельницька Л.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Відповідач представник Черкаської міської ради в судове засідання не з`явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_2 в судовомузасіданні незаперечувала протизадоволення позовнихвимог,та зазначила,що надату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,був малолітнім(виповнилось9років),а йогозаконним представникомявлялась вона,однак неподавала донотаріальної конторизаяву проприйняття спадщинипісля смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батькапозивача,оскільки вважала,що вінприйняв спадщинушляхом фактичноговступу вуправління таволодіння спадковиммайном.

Заслухавши учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступного.

В судовомузасіданні встановлено,що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 видане повторно.

18.06.1997 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, у вигляді 1/5 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві власності.

Встановлено, що станом на 01.01.2013 р. право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано у КП «ЧООБТІ» за ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується інформацією з КП «ЧООБТІ» № 52814 від 02.05.2024 року.

Відповідно до спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про прийняття спадщини 30.10.2024 року подав син ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. з заявою від 29.11.2024 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті батька ОСОБА_3 .

Нотаріус своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.12.2024 № 206/02-14, відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В постанові зазначено, що в силу малолітнього віку, від імені ОСОБА_1 , дії щодо подачі до нотаріальних контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав вчинити, в інтересах малолітньої дитини, законний представник ОСОБА_1 . З огляду на те, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 законний представник малолітнього ОСОБА_1 , до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, а тому ОСОБА_1 , вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини, тому у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . Додатково в постанові зазначено, що з метою захисту законних інтересів ОСОБА_1 , він має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , або ж позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном.

Згідно листа Департаменту «Центру надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (період реєстрації з 29.03.1991 до 01.11.1996). Станом на 27.10.2003 року ОСОБА_3 не був зареєстрований за вказаною адресою.

Відповідно долиста Департаменту «Центру надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 16662 №28573-01-10 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , з 15.11.2002 до 07.11.2003. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.01.1995 дотепер.

Факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 з дати народження і до теперішнього часу підтверджується Актом опитування сусідів № 2773 від 11.11.2024.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 пояснили, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,коли тойпомер, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,був малолітнім(виповнилось9років),а йогозаконним представникомявлялась йогомати. ОСОБА_11 проживаєв квартирі здня йогонародження.

Таким чином, на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був малолітнім (виповнилось 9 років), а його законним представником являлась ОСОБА_2 , яка не подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки вважала, що він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Отже,на датусмерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в силу свого малолітнього віку, ОСОБА_1 не мав можливості самостійно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

У ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Аналіз змісту ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12 зроблено висновок, що «відповідно до ст.ст. 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого. Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно з положеннями статей 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528,534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках. Якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

Відповідно до статті 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом в праві був відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважалося, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини. Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом було правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину».

Згідно з пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526, 549 ЦК УРСР, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подання ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що передбачений статтею 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

У своїй постанові від 25 березня 2020 року Верховний Суд за результатами розгляду справи № 305/235/17 прийшов до висновку про те, що «під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем».

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку що позивачем доведено в судовому засіданні обставини, на які він посилається, а тому позов підлягає до задоволення, оскільки внаслідок смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина на 1/5 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 і позивачем доведено факт вступу ним у володіння та управління спадковим майном після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) спадщини у порядку, визначеному п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу ОСОБА_1 в управління та володіння спадковим майном, а саме 1/5 часткою квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36).

Повний текст рішення складений 28.04.2025