Рішення

від 22.04.2025 по справі 705/4557/24

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4557/24

2/705/724/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

секретаря судового засідання Заповітряній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дмитрушківської сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, який обґрунтував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час смерті проживала в АДРЕСА_1 .

Одразу після її смерті він звернувся до приватного нотаріуса в м. Умань з метою отримання консультації з питання прийняття спадщини, де йому надали письмовий перелік документів, необхідних для прийняття спадщини. Оскільки він був необізнаний з питань прийняття спадщини, щось не зрозумів з наданої йому консультації та, будучи військовослужбовцем, був постійно зайнятий процесом проходження військової служби в ЗСУ та був зареєстрований у військовій частині, то в серпні 2024 року, коли випала можливість, він звернувся до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини, але нотаріус йому повідомила, що він пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини, який може бути поновлений в судовому порядку.

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті його матері немає.

Просить суд визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з моменту набуття рішенням сили.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність його представника, позовні вимоги та факти, викладені у позові підтримує в повному обсязі, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Дмитрушківської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника та винести рішення у відповідності до правових вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши позицію сторін, викладену у заявах, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено про те, що у відповідності до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Уманським міським РАГС Черкаської області, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батьком ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 . Актовий запис про народження № 742.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 1314.

Згідно довідки, виданої Старобабанівським старостинським округом виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області 01 серпня 2024 року за № 138, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Спадкодавець на день смерті проживала одиноко.

У власності спадкодавця ОСОБА_2 перебував житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування, укладеного 26.05.1995, посвідченого Кучер О.І., державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1206 та земельна ділянка площею 0,4677 га, розташована на території Старобабанівської сільської ради Уманського району, передана для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Старобабанівської сільської ради № 39 від 26.06.1997, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-39-190.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 , у відповідності до відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Уманським МВ УМВС України в Черкаській області 10.01.2002, зареєстроване з 30.08.2018 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_4 від 10.04.2024 за № 138, ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .

Завідувачем Другої уманської державної нотаріальної контори Великою К.С. на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області в межах вказаної справи надано відповідь від 02.10.2024 за № 1030/01-16, про те, що за даними Спадкового реєстру та згідно алфавітних книг обліку спадкових справ, інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутня. Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру виданої 02.10.2024 за № 78580049, Другою уманською державною нотаріальною конторою.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого 24.02.2025 за № 80220811, приватним нотаріусом Животовською Н.Г., спадкова справа станом на 24.02.2025 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , не відкрита.

Заява про прийняття спадщини подається особисто спадкоємцем у встановлений Законом строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.1217 та ст.1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову справу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.

Як зазначив в своїй постанові ВС КЦС справа №405/7058/19 від 26.07.2021, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, оскільки згідно матеріалів справи, спадкова справа на момент розгляду вказаної цивільної справи після смерті ОСОБА_2 не була заведена, тобто інші спадкоємці, які б виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні, заповіт за життя останньою не складався. Позивач, будучи спадкоємцем за законом першої черги, у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, так як проходив військову службу в період введеного в Україні воєнного стану, але ініціював звернення до суду менше ніж через рік після смерті своєї матері, намагаючись у цей період зібрати усі необхідні документи для належного оформлення спадщини, а саме документи підтверджуючі його родинні стосунки зі спадкодавцем, правовстановлюючі документи на майно, належне спадкодавцю тощо.

Тобто такі обставини, що склалися, не залежали від позивача та як тільки у нього з`явилася така можливість, він одразу вчинив дії для прийняття спадщини та звернувся до нотаріуса. Тому, з урахуванням встановлених обставин справи, які повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та не заперечуються сторонами, суд дійшов висновку, що встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що заявлений позивачем додатковий строк у три місяці, з урахуванням перебування позивача на військовій службі, буде цілком достатнім для реалізації та оформлення його спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу визначеного судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський