Рішення

від 29.04.2025 по справі 163/469/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/469/25

Провадження № 2/163/190/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням зак онодавства про охорону навколишнього середовища,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві керівник Ковельської окружної прокуратури просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області 59241,81 гривень шкоди, заподіяної порушенням законодавства про навколишнє природнє середовище.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що Любомльським відділом Ковельської окружної прокуратури Волинської області при виконанні повноважень, визначених ст.1311 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 , який 03 грудня 2021 року вчинив незаконну рубку 12 сироростучих дерев породи вільха на землях сільськогосподарського призначення Любомльської міської ради в урочищі «Полігон». 26 серпня 2022 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища щодо ОСОБА_1 складено протокол № 000143 про порушення ст.10 Закону України «Про рослинний світ», за результатами розгляду якого прийнято постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.153 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді 340 гривень штрафу, який відповідачем сплачено добровільно. Проведеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у відповідності до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 розрахунком встановлено розмір заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 59241,81 гривень. 14.09.2022 Держекоінспекція виставила ОСОБА_1 претензію для добровільної сплати розміру заподіяної шкоди, проте у добровільному порядку зазначеної суми шкоди відповідач не відшкодував.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 04 березня 2025 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, визначений судом в ухвалі від 04 березня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначив, що з вимогами позовної заяви керівника Ковельської окружної прокуратури не погоджується та позов не визнає. Дана позиція обґрунтована тим, що Ковельська окружна прокуратура безпідставно звернулася до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, оскільки не обґрунтовано, що суб`єкти владних повноважень не вправі самі захищати свої інтереси. Крім того позов поданий з пропуском строків позовної давності, а тому просить застосувати її відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України. У відзиві також зауважив, що розрахунок сум шкоди завданої навколишньому середовищу відбувся із порушеннями.

У відповіді на відзив представник Державної екологічної інспекції у Волинській області зазначив, що вважають доводи відповідача викладені у відзиві не обґрунтованими, такими що не ґрунтуються на положеннях законодавства та спростовуються доводами позовної заяви та доданими до неї матеріалами.

Вказали, що кримінальне провадження № 1202103056000423 від 04.12.2021, за ознаками ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України щодо факту виявлення незаконної порубки дванадцяти сироростучих дерев породи «вільха» в урочищі «Полігон» неподалік від с. Римачі Ковельського району було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак, в ході проведення досудового розслідування у діях Гр. ОСОБА_1 мали місце ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП України. У зв`язку з чим, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Сацем Володимиром Ульяновичем за фактом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено протокол від 26.08.2022 № 000143 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.08.2022 № 000221 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Постанову від 26.08.2022 № 000221 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 сплатив 05.09.2022. Проте в добровільному порядку не відшкодував майнову шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та на претензію не відреагував. Щодо строку позовної давності, то вважають, що не пропущений, оскільки під час дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 продовжуються усі основні процесуальні строки, а на період воєнного стану введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та який продовжено до 09.05ю2025 процесуальні строки зупинені. Просили задовольнили позов повністю.

У відповіді на відзив керівник Ковельської окружної прокуратури зазначив, що вважає доводи викладені відповідачем ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Вказав, що Відповідач ОСОБА_1 у відзиві погоджується з тим фактом, що ні Державна екологічна інспекція у Волинській області, ні Любомльська міська рада протягом більше 3 років не вжили жодних дієвих заходів, спрямованих на захист інтересів держави в частині забезпечення відшкодування завданої шкоди. Невжиття таких заходів протягом тривалого часу, незважаючи на неодноразові запити окружної прокуратури щодо вжитих заходів та намірів щодо звернення з позовною заявою до суду, і стали належною підставою для застосування представницьких функцій керівником Ковельської окружної прокуратури Волинської області.

Аргументи про порушення при складенні розрахунку завданої шкоди Дубиною жодним чином не спростовані, а строки позовної давності не пропущені оскільки під час дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 продовжуються усі основні процесуальні строки, а на період воєнного стану введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 процесуальний перебіг позовної давності зупиняється.

В порядку ст. 180 ЦПК України відповідачем було подані заперечення у яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Ковельської окружної прокуратури повністю. Навів міркування, що позивачем не додано всіх доказів, а саме: матеріалів справи від 03.12.2021 Ковельським УП відділення поліції №1 (м.Любомль) ГУНП у Волинській області, які у подальшому спрямовані до Державної екологічної інспекції у Волинській області по факту незаконної порубки дерев на землях запасу сільськогосподарського призначення на території Любомльської міської ради (урочище «Полігон»); матеріалів та достовірних доказів про реальний стан дерев на сільськогосподарській ділянці, на якій сталась подія, не зазначена її площа, точна кількість та діаметри пнів незаконно зрубаних дерев, їх порода, який стан деревини на зрізах розташування залишків зрубаних дерев, не відібрані торцеві зрізи пеньків для порівняння та оцінки, інші сліди та речові докази. Не складена фототаблиця, у якій розміщені панорамні знімки місцевості, з прив?язкою до місця (ділянки) незаконної порубки та знімки окремих зрізаних дерев, а також не долучена карта-схема місця події, де вказані у позовній заяві дерева, були незаконно зрізані. Разом з цим, звертає увагу суду, що розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки 12 дерев породи «вільха» в урочищі «Полігон» неподалік с.Римачі, Ковельського району проводився у відповідності до акту огляду місця події від 26.01.2022 до додатку 1 «Такса для », який також не долучений до цієї позовної заяви. Крім того, зазначає, що жодних листів-претензій від Державної екологічної інспекції у Волинській області та Любомльської міської ради для добровільної сплати заподіяних ОСОБА_2 збитків, останній не отримував.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

В ході проведення досудового розслідування №12021030560000423 за ознаками ч.1 ст.246 КК України у діях ОСОБА_1 виявлено ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 153 КУпАП, у зв`язку із цим 30 червня 2022 року в даному кримінальному провадженні слідчим Слідчого відділення Відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області було прийнято рішення про закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України та направлення матеріалів до Державної екологічної інспекції у Волинській області з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що стверджується листом слідчого №2286/51/103-2022 від 30.06.2022.

26 серпня 2022 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Волинській області склав протокол про адміністративне правопорушення № 000143 за ознаками ст.153 КУпАП про те, що ОСОБА_1 о 14:19 годині 03 грудня 2021 року здійснив незаконну порубку сироростучих дерев породи «вільха» в кількості 12 штук на землях запасу комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (пасовища), що на території Любомльської міської ради в урочищі «Полігон», що не відноситься до земель лісового фонду. Діаметр пнів в корі становить 40, 41, 22, 6, 9, 25, 30, 32, 27, 25, 31 та 40 сантиметрів, чим порушив ст.10 Закону України «Про рослинний світ». Примірник протоколу вручено ОСОБА_1 під підпис.

Цього ж дня цим же державним інспектором винесено постанову № 000221 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні передбаченого ст.153 КУпАП правопорушення за змістом складеного протоколу і накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Штраф в сумі 340 гривень ОСОБА_1 сплатив в добровільному порядку, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 05 вересня 2022 року № 33.

Відповідно до виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області розрахунку розміру шкоду, який здійснений у відповідності до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665, розмір шкоди, заподіяної довкіллю навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки ОСОБА_1 12 штук сироростучих дерев породи «вільха» становить 59241,81 гривень.

Державна екологічна інспекція у Волинській області надіслала на адресу ОСОБА_1 претензію на суму 59241,81 гривень.

Розмір шкоди на суму 59241,81 гривень в добровільному порядку не відшкодований, що стверджується листом Любомльської міської ради від 30.09.2024 та листом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 30.09.2024.

Листом Любомльської міської ради від 15.02.2025 № 45 стверджується, що Любобомльська міська рада не має можливості вжити будь-які заходи для стягнення завданої шкоди, у тому числі звернутися до суду з позовом, а тому останні не заперечують щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Любомльської міської ради до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної навколишньому середовищу у сумі 59241,81 грн.

Державна екологічна інспекція у Волинській області станом на 15.01.2025 не здійснювала заходів нагляду (контролю) щодо звернення до суду щодо сплати шкоди ОСОБА_1 , а тому підтримують ініціативу Ковельської окружної прокуратури та не заперечують щодо представництва у суді.

Відповідно до ст.8 Закону України № 591-XIV від 09.04.1999 «Про рослинний світ» з подальшими змінами і доповненнями (далі - Закон № 591-XIV) використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону № 591-XIV у порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону № 591-XIV спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

У частині 5 статті 10 Закону № 591-XIV визначено, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

Стаття 153 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка.

Відповідно до преамбули Закону України № 1264-XII від 25.06.1996 «Про охорону навколишнього природного середовища» з подальшими змінами і доповненнями (далі - Закон № 1264-XII) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно із ст.4 Закону № 1264-XII від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Стаття 41 Закону № 1264-XII встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.з ч.2 ст.68 Закону № 1264-XII відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.68 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ст.69 Закону № 1264-XII шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, за змістом наведених законодавчих норм відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`язання.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України … постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП є чинною та ніким не оскаржена, тому на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України суд вважає, що наведені у цій постанові обставини та винуватість відповідача у незаконній порубці 12 сироростучих дерев породи «вільха» є доведеними і додатковому доказуванню не підлягають.

Розмір заподіяної довкіллю навколишньому природному середовищу внаслідок такої незаконної порубки становить 59241,81 гривень, що доводиться приєднаним до позову відповідним розрахунком, складеним у відповідності із Таксою, встановленою додатком 1 постанови КМ України від 23.07.2008 року №665.

Відповідачем розрахунок суми заподіяної шкоди жодними доказами не спростований.

Тим самим заявлені вимоги по своїй суті і розміру суд вважає обґрунтованими і доведеними.

Згідно із ч.1 ст.47 Закону № 1264-XII для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

За змістом п.б ч.2 та п.г ч.4 ст.47 Закону № 1264-XII місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно із п.4.1 глави ІV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого постановою Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Такий правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 364/1080/16-ц.

Оскільки відповідач здійснив незаконну порубку дерев на землях запасу комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (пасовища), що на території Любомльської міської ради в урочищі «Полігон», що не відноситься до земель лісового фонду, тому встановлена у справі шкода підлягає відшкодуванню на казначейський рахунок цієї міської ради.

Щодо строків позовної давності.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності розпочинається з моменту коли стало відомо про вчинення порушення ОСОБА_1

26 серпня 2022 року державним інспектором винесено постанову № 000221 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні передбаченого ст.153 КУпАП правопорушення і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

А тому з моменту об`єктивного встановлення уповноваженим органом особи, яка порушила законодавство з охорони навколишнього природного середовища слід вважати, про початок перебігу позовної давності.

Окрім цього, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон 3450-IX), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4220-IX від 15.01.2025 воєнний стан продовжено до 09.05.2025. Закон 3450-IX набув чинності 30.01.2024, тобто в період перебігу трирічного строку позовної давності щодо звернення до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Варто також зазначити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Вищезазначеним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.» Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.03.2025 6 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) та всій території України було встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року.

Отже, строк позовної давності за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Новосада Ю.О. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Волинській області, Любомльської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не може вважатися пропущеним.

Позиція Відповідача є необґрунтованою та такою, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог керівника Ковельської окружної прокуратури.

Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про навколишнє природнє середовище, в сумі 59241,81 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна гривня 81 копійка).

Шкода в сумі 59241,81 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна гривня 81 копійка) підлягає стягненню на розрахунковий рахунок UA648999980333139331000003480, одержувач: ГУК у Волинській обл./м.Любомль/24062100, код ЄДРПОУ 38009371, призначення платежу: "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності").

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач керівник Ковельської окружної прокуратури Волинської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 7, м. Ковель, Ковельського району Волинської області) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (місцезнаходження - вулиця Степана Бандери, 20, місто Луцьк; код ЄДРПОУ 38009738) та Любомльської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вулиця Незалежності, 23, місто Любомль Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ 04051336).

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя С.А. Шеремета