Ухвала від 21.04.2025 по справі 527/1908/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1908/23 Номер провадження 11-кп/814/982/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06квітня 2022року за№12022170000000151, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою повернуто прокурору обвинувальнийакт щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопухів Тячівського р-ну Закарпатської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвалене рішення місцевий суд мотивував тим, що: прокурором невиконано передбаченийст.293КПК Україниобов`язок наданняпід розписку ОСОБА_8 та захисникукопій обвинувальногоакта,реєстру матеріалівдосудового розслідуваннята цивільногопозову,порушено вимогич.4ст.291КПК Українита порядокзалучення потерпілогов кримінальномупровадженні,визначений уст.55КПК України, оскільки за змістомобвинувального актапотерпілий укримінальному провадженніє відсутнім,разом зтим,прокурором уобвинувальному актізазначено пронаявність шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням державнимінтересам,і долученоцивільний позовпрокурора вінтересах державив особіВиконавчого комітетуГрадизької селищноїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_8 про відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням інтересамВиконавчого комітетуцієї ради; у справі відсутні відомості про те, чи звертався прокурор до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення позивача про подання цивільного позову до суду.

В апеляційнійскарзі прокурор,посилаючись нанеповноту судовогорозгляду, невідповідністьвисновків суду,викладених усудовому рішенні,фактичним обставинамкримінального провадження,істотні порушеннявимог кримінальногопроцесуального закону, проситьскасувати ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2024 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що місцевий суд не врахував те, що: кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 вже було призначено попереднім складом суду до судового розгляду за відсутності заперечень учасників судового провадження щодо постановлення такого рішення і прийняття цивільного позову до розгляду, при цьому, захисник та обвинувачений були ознайомлені з обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування та цивільним позовом; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, не належить до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення; слідчий, прокурор і суд позбавлені можливості за власною ініціативою, без надання особою письмової згоди, визнати її потерпілою; стороною обвинувачення було вжито заходів щодо залучення потерпілої особи, але Виконавчим комітетом Градизької селищної ради відмовлено слідчому й прокурору в наданні відповідної заяви про визнання цієї ради потерпілою особою і документів про залучення представника юридичної особи з підтвердженням його повноважень, повідомлено щодо відсутності наміру пред`являти цивільний позов; рішення про визначення особи потерпілою та залучення представника цивільного позивача вправі постановити й суд; ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 не з`являлись за викликами сторони обвинувачення для вручення їм обвинувального акта з доданими матеріалами, затим під відеозапис захиснику ОСОБА_7 їх було вручено в судовому засіданні щодо обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу під час досудового провадження, а обвинувачений відмовився від їх отримання; обвинувальний акт із доданими матеріалами також направлявся ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_7 електронною поштою; в разівчинення стороноюзахисту дій,які ускладнюютьвручення копійобвинувального актата реєструматеріалів досудовогорозслідування домоменту зверненнясторони обвинуваченняз обвинувальнимактом досуду,сторона обвинуваченняможе здійснититаке врученнявказаних документівобвинуваченому тайого захисникув підготовчомусудовому засіданніз наданняму такомуразі сторонізахисту часуз метоюналежної підготовкидля відстоюваннясвоєї правовоїпозиції всуді.Також апелянтзазначає,що судомпершої інстанціїв порушення вимог ст.319 КПК України не забезпечено судовий розгляд спочатку, а фактично продовжено розгляд справи та клопотань, які подавались попередньому складу суду, надано перевагу в розгляді клопотань сторони захисту, натомість клопотання сторони обвинувачення залишено поза увагою.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 404 КПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зіст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи прокурора про те, що місцевий суд безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 є обґрунтованими.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу місцевого суду суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Пунктом 3 ч.1 ст.409 КПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону визнаються такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (положення ч.1 ст.412 КПК України).

За змістом засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбаченихКПКУкраїни (ч.1 ст.26 КПК України), а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).

Згідно з ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, та він повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає в тому, що ним формалізується правова позиція обвинувачення, ініціюється судовий розгляд і тим самим відкривається доступ особи до правосуддя.

Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж.

Виходячи з приписів п.3 ч.3 ст.314, ч.4 ст.110 КПК України, підставою для повернення обвинувального акта є лише його невідповідність вимогамКПК України, вичерпний перелік яких закріплено уст.291 КПК України. Тільки за наявності цих умов суд має право повернути обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні.

Пунктом 3 ч.2, п.п.1-3 ч.4 ст.291 КПК України унормовано, що обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

До обвинувального акта додається, серед іншого: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи (ст.293 КПК України).

Водночас аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_8 для усуненнянедоліків місцевийсуд мотивувавтим,що:прокурором небуло виконанопередбачений ст.293КПК Україниобов`язок наданняпід розписку ОСОБА_8 та захисникукопій обвинувальногоакта,реєстру матеріалівдосудового розслідуваннята цивільногопозову,порушено вимогич.4ст.291КПК Українита порядокзалучення потерпілогов кримінальномупровадженні,визначений уст.55КПК України, оскільки за змістомобвинувального актапотерпілий укримінальному провадженніє відсутнім,разом зтим,прокурором уобвинувальному актізазначено пронаявність шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням державнимінтересам,і долученоцивільний позовпрокурора вінтересах державив особіВиконавчого комітетуГрадизької селищноїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_8 про відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням інтересамВиконавчого комітетуцієї ради; у справі відсутні відомості про те, чи звертався прокурор до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення позивача про подання цивільного позову до суду.

Однак викладені вище мотиви позбавлені підстав.

Насамперед колегія суддів зауважує, що зазначити анкетні відомості потерпілого в обвинувальному акті можливо лише за наявності в кримінальному провадженні такої особи, в якої на час складання обвинувального акта та його скерування до суду наявний статус потерпілої особи відповідно до положень КПК України. У випадку відсутності потерпілого в кримінальному провадженні підстав для висновку щодо невиконання приписів п.3 ч.2 ст.291 КПК України немає, особливо в ситуації, коли про відсутність потерпілого прямо вказується в обвинувальному акті.

В обвинувальномуакті щодо ОСОБА_8 прямо вказано у відповідній графі про відсутність особи, яка би мала статус потерпілого, в цьому кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2022 року за №12022170000000151. Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що жодних підстав для тверджень про невиконання стороною обвинувачення обов`язку, передбаченого п.3 ч.2 ст.291 КПК України, суд першої інстанції не мав. Окрім того, й на стадії апеляційного провадження стороною захисту не надано та не наведено будь-яких даних про наявність особи, яка була би визнана потерпілою в передбаченому КПК України порядку в зазначеному вище кримінальному провадженні.

Водночас, ураховуючи те, що предметом дослідження суду в ході вирішення питання про відповідність обвинувального акта вимогам, закріпленим у ст.291 КПК України, є лише сам обвинувальний акт із додатками на предмет відповідності його змісту вказаним вимогам кримінального процесуального закону, то в місцевого суду на цій стадії провадження не було підстав і повноважень для надання оцінки наявності або відсутності обставин для визнання тієї чи іншої особи потерпілою в кримінальному провадженні.

До того ж, із аналізу положень ст.55 КПК України слідує, що за наявності передбачених цієї нормою обставин особа може бути визнана потерпілоюсудом,тобто підчас здійсненнясудового провадження.

У судове засідання потерпілий викликається судом (ч.ч.1, 2 ст.314, ч.2 ст.318 КПК України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, інкримінований факт заподіяння фізичній чи юридичній особі шкоди сам по собі ще не свідчить і не є підставою для висновку про наявність у цієї особи встановленого в передбаченому законом порядку статусу потерпілої особи, оскільки ключовим у такому випадку є також відповідне волевиявлення цієї особи. Так, за змістом ст.55 КПК України отримання статусу потерпілого в кримінальному провадженні є правом особи згідно, яке також передбачає і право відмовитися від набуття такого статусу. У такому випадку в разі необхідності ця особа може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Слід наголоситий натому,що,виходячи зприписів ч.1ст.477КПК України,кримінальне провадженнящодо кримінальнихправопорушень,передбачених передбаченого ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, не належить до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, які можуть бути розпочаті слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого про кримінальне правопорушення.

Посилання ж місцевого суду на відсутність відомостей про те, чи звертався прокурор до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення позивача про подання цивільного позову до суду, не є визначеною законом підставою для повернення обвинувального акта прокурору та виходять за межі повноважень суду першої інстанції при ухваленні такого рішення.

Неспроможними є і мотиви місцевого суду про те, що прокурором не було виконано передбачений ст.293 КПК України обов`язок надання під розписку ОСОБА_8 та захиснику копій обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову, порушено вимоги ч.4 ст.291 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором при направленні обвинувального акта до суду було долучено до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов прокурора, пред`явлений до ОСОБА_8 , розписки ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , у яких наявний запис про те, що вони відмовились на відеозаписі від отримання копій обвинувального акта з додатками (реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову) (т.1 а.п.36-37).

Наведені вище обставини відповідають змісту відеозапису про те, що сторона захисту відмовилась від отримання під розписку копій обвинувального акта з додатками в цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , при цьому, ОСОБА_8 залишив місце такого вручення, не надаючи можливості прокурору виконати дії, передбачені ст.293 КПК України, а захиснику ОСОБА_7 було залишено на столі копію обвинувального акта з додатками.

Також прокурором долучено до матеріалів провадження дані (повідомлення та фіскальні чеки АТ "Укрпошта") щодо виклику ОСОБА_8 та його захисника до СУ ГУНП у Полтавській області для вручення копії обвинувального акта з додатками.

Окрім того, відповідно до змісту описів вкладень у рекомендовані листи, фіскальних чеків АТ «Укрпошта» копію обвинувального акта з додатками було направлено за місцем проживання ОСОБА_8 та робочим місцем захисника ОСОБА_7 .

Не врахував у світлі викладеного вище суд першої інстанції і правову позицію, яка міститься в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 червня 2024 року (справа №183/1682/22, провадження №51-1428км24), про те, що в разі вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копії обвинувального акта з додатками до моменту звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом до суду, сторона обвинувачення може здійснити таке вручення вказаних документів обвинуваченим та їх захисникам у підготовчому судовому засіданні. У такому разі стороні захисту повинен бути наданий час для належної підготовки для відстоювання своєї правової позиції у суді.

Таким чином, висновок місцевого суду про необхідність повернення прокурору обвинувального акта є необгрунтованим і позбавленим підстав.

Допущені першою судовою інстанцією порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування. У зв`язку з цим, інші доводи апелянта щодо порушення порядку здійснення судового провадження в суді першої інстанції не аналізуються.

Ураховуючи викладені вище обставини та особливості необхідного процесуального руху справи після скасування судового рішення (необхідність продовження подальшого здійснення судового провадження), оскаржувану ухвалу належить скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду слід урахувати наведене вище, здійснити судове провадження відповідно до вимогКПК України, за наслідком чого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4