Рішення

від 24.04.2025 по справі 946/8008/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/8008/24

Провадження № 2/946/772/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Коробко О.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» - Вєлікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», третя особа - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила поновити її на посаді фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» або іншій аналогічній посаді з 11 вересня 2024 року, стягнути з Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» від 08 липня 2024 року № 18 «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 липня 2024 року позивачка отримала попередження про наступне вивільнення, у якому йдеться про скорочення посади фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру з 10 вересня 2024 року. Вказує, що разом із попередженням їй надано перелік вакантних посад в ДП «ІЗМ МТП», а повторно перелік вакантних посад був їй наданий 04 вересня 2024 року. Жодна із запропонованих вакантних посад не відповідала освіті, рівню її кваліфікації, а тому підстав погоджуватися на переведення на пропоновані посади не було. 08 липня 2024 року її було ознайомлено з наказом № 18 «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт», яким, робочим місцем ОСОБА_1 визначено виробниче приміщення на виробничій дільниці «Сухий порт» виробничо- перевантажувального комплексу «Перший вантажний район». Наказом від 05 вересня 2024 року № 191-ос фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру ОСОБА_1 звільнено за скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з проведенням розрахунку. Також вказує, що скорочення чисельності та штату працівників обумовлене причинами технологічного та структурного характеру, що вимагало застосуванню у спірних відносинах ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». При цьому, відповідач не проводив жодних консультацій з профспілковим органом, членом якого була позивач. Також зауважила, що їй двічі надавався перелік вакантних посад підприємства, серед яких жодна посада не відповідала її освіті та кваліфікації, а тому відповідач не може бути визнаний таким, що виконав свої обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 40, ч. 1 та 3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки їй відомо, що з 13 серпня 2024 року на підприємстві звільнилась посада економіста з фінансової роботи фінансового відділу управління, на яку 02 вересня 2024 року працевлаштована інша працівниця. Вказує, що її кандидатура повністю підходила для зайняття посади економіста з фінансової роботи фінансового відділу управління, а тому вважає, що відбулося порушення відповідачем процедури звільнення. Також вказує, що у відповідача не було виробничої необхідності переміщувати її на нове робоче місце, яке також не було забезпечено умовами праці, необхідними для виконання роботи.

Також, згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач вказує, що недоречними видаються доводи відповідача про існування на підприємстві посади адміністратора системи ІОЦ та неможливості покладення на ОСОБА_1 обов`язків адміністратора СЕД, оскільки її посадова інструкція фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру передбачає зовсім інші обов`язки. Вказує, що за умови добросовісного виконання своїх обов`язків роботодавцем та реалізації наданих законодавством прав, можна було змінити посадову інструкцію позивача, визначивши їй актуальну трудову функцію виходячи з виробничої необхідності, оформивши це як переведення ОСОБА_1 , тим самим зберігши трудові відносини з позивачем. Вказує про штучне створення ДП «ІМТП» підстав для її звільнення. Також вказує, що відповідач при звільненні не дотримався порядку, встановленого ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», дія якого на період воєнного стану не зупинялась. Окрім цього вказує, що у наданих їй переліках вакантних посад були посади тальмана, докера-механізатора, слюсара, вантажника, фельдшера тощо, яким позивач не відповідала ні за кваліфікацією, ні за станом здоров`я. При цьому, посада економіста з фінансової роботи І категорії не була запропонована у зв`язку з невідповідністю позивачки вказаній посаді за кваліфікацією.

Крім того, згідно клопотання про уточнення суб`єктного складу спору від 30.10.2024, позивачка додатково також зазначила, що Договором № 235-Р від 07 червня 2024 року не передбачено, що впровадження СЕД відбуватиметься виключно силами сторонньої організації, оскільки відповідний процес передбачає активне навчання роботі СЕД визначених співробітників відповідача, а тому посилання підприємства в якості підтвердження доцільності змін в чисельності та штаті працівників на вищеназваний Договір є безпідставним. Інших підстав зміни штату підприємства жоден документ відповідача не містить. Вказує, що вона у 2020 році здобула ступінь вищої освіти «Магістр» за спеціальністю «Менеджмент», спеціалізацією «Економіка та управління бізнесом», закінчивши ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (диплом М20 № 089518 від 15.06.2020), а отже відповідно до кваліфікаційних вимог відповідає посаді економіста з фінансової роботи будь-якої кваліфікації, проте зайняти відповідну посаду протягом майже трьох тижнів її вакантності, ОСОБА_1 не пропонувалось. Також вказала, що на новому місці роботи на неї не були покладені жодні додаткові обов`язки, які б свідчили про дійсно якусь виробничу необхідність виконання функцій фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру на ВД «Сухий порт», а також не була забезпечена належним чином проходом до робочого місця, доступом до безперебійного інтернету, будь-якими засобами зв`язку, нормальними температурними умовами провадження трудової діяльності.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 - адвокат Бориченко К.В.. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити…

В судовому засіданні представник відповідача ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» - Велікова Т.І., позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову, надала відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначила, що у зв`язку з укладенням Договору від 07.06.2024 № 235-Р з ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» про поставку пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та впровадженням силами сторонньої організації на підприємстві електронного документообігу, а також з метою оптимізації чисельності інформаційно-обчислювального центру на підприємстві, було прийняте рішення та видано наказ ДП «ІЗМ МТП» від 08.07.2024 № 561 «Про скорочення штату та чисельності працівників», яким вирішено виключити з 10.09.2024 зі штатного розпису посаду 3439 фахівець з електронного документообігу ІОЦ, яку займала ОСОБА_1 . Вказує, що суд зобов`язаний під час розгляду справи перевірити лише наявність підстав для звільнення, і така підстава має місце. У структурному підрозділі Інформаційно-обчислювальний центр мається посада адміністратора системи ІОЦ, до посадових обов`язків якого входить робота щодо функціонування програми СЕД на підприємстві, надання доступу працівникам до СЕД та інше, при цьому не потребує внесення змін та доповнень до посадових інструкцій, додаткової оплати праці та/або введення окремої посади до штатного розпису, тому підстав для утримання штатної одиниці фахівця з електронного документообігу або створення посади адміністратора СЕД економічно не було доцільним. Також вказала, що у відповідності до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згода профспілкового органу на звільнення позивача була не обов`язковою, оскільки позивач не була обрана до профспілкового органу. Зазначає, що на підприємстві були відсутні вакантні посади, які могла б зайняти ОСОБА_1 за своєю кваліфікацію, а тому їй запропоновано наявні вакантні посади на підприємстві за Переліком вакантних посад ДП «ІЗМ МТП» станом на 08.07.2024 та станом на 04.09.2024, з якими позивач ознайомилася під підпис. Також зазначила, що позивач здобула вищу освіту «магістра» за спеціальністю «менеджмент» «економіст з управління бізнесом». У відповідності до Національного класифікатору України "Класифікатор професій" № ДК 003:2010 професійна робота економіста з фінансової роботи за назвою КП повинна мати спеціалізацію «Економіст» за кодом КП 2441.2. За наданим дипломом позивач отримала спеціалізацію «Економіка та управління бізнесом», яка віднесена до спеціальності «Менеджер», яка має інший КП. Позивач не мала відповідної кваліфікації на зайняття посади економіста з фінансової роботи І категорії фінансового відділу фінансово-економічної служби про яку було їй відомо та про яку вона зазначає у своєму позові.

Крім того, згідно заперечень на відповідь на відзив позивача від 25.10.2024, представник відповідача додатково зазначила, що відповідач прийняв економічно обґрунтоване рішення про впровадження документообігу. З метою впровадження СЕД на підприємстві, між ДП «ІЗМ МТП» та ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» укладено договір для поставки пакетів програмного забезпечення та впровадження СЕД, що включає в себе запровадження ліцензованого програмного забезпечення в електронному вигляді, налаштування та навчання користування програмним забезпеченням та інші послуги відповідно до умов Договору, що здійснюється виключно виконавцем. Підприємство мало на меті та отримало впроваджене на підприємстві програмне забезпечення для роботи в ньому усіма працівниками підприємства, які задіяні в опрацюванні документів. За результатами проходження тестового режиму, видано наказ ДП «ІЗМ МТП» від 21.10.2024 № 838 «Щодо впровадження електронного документообігу в господарській діяльності ДП «ІЗМ МТП», яким з 21.10.2024 впроваджено електронний документообіг, введено електронний документообіг в системі Megapolis.DocNet, визначено перелік документів, рух яких здійснюється виключно без використання обігу (руху) паперових документів. Рішення щодо скорочення на підприємстві прийнято з обґрунтованих підстав, роботодавець не може у подальшому забезпечити працівника роботою і у подальшому не має потреби утримувати штатну одиницю, маючи в наявності програмне забезпечення СЕД, за яким проведено навчання працівників, яке впроваджене на підприємстві та яке вже функціонує. Також вказала, що не було масового вивільнення працівників у разі ліквідації, реорганізації підприємств, зміни форм власності або частковому зупиненні виробництва, що не проводиться на підприємстві, а тому консультації з профспілковим органом не проводилися.

Також, згідно додаткових пояснень у справі від 20.12.2024, представник відповідача додатково зазначила, що освіта позивача не відповідає кваліфікаційним вимогам, так як її освіта здобута за спеціальністю «Менеджмент», що дозволяла займати посади менеджера за кодом КП з 1411 по 1499, а посада, яка була вакантна у відповідача, мала інші кваліфікаційні вимоги за спеціальністю «Економіст» за кодом КР 2441.2. Також звертає увагу, що позивачу було запропоновано посади адміністратора систем ІОЦ з окладом 19980 грн, провідного інженера відділу стратегічного планування з окладом 19980 грн, прибиральника виробничих приміщень з окладом 8450 грн, які позивач могла би зайняти. Окрім цього вказує, що з урахуванням того, що вакантна посада «Економіста з фінансової роботи І категорії за кодом КП 2441.2» не відповідала спеціальності ОСОБА_1 за здобутою освітою «Менеджер», така посада не пропонувалася останній. Натомість, відповідач виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗПП України щодо працевлаштування працівника, так як ОСОБА_1 була запропонована наявна на підприємстві робота, вакантні посади, з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду роботи на цьому ж підприємстві. Позивач не надала відповідної згоди та заяви про зайняття вакантних посад, а отже відмовилася від запропонованої роботи. Окрім цього вказала, що не відповідають дійсності доводи позивача про протиправність наказу «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт» № 18 від 08.07.2024 року, оскільки саме роботодавець приймає рішення щодо визначення робочих місць працівників та забезпечує умови праці для них. Облаштування робочого місця було забезпечено начальником ВД «Сухий порт» ВПК «ПВР» Меркушенко С.І. згідно чинним санітарним нормам. Вказує, що безпечність умов праці та облаштування належним чином робочого місця підтверджується фотографіями та технічним паспортом на нежитлове нерухоме майно від 02.09.2009 року. Щодо температурного режиму посилалася на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 510-р, якою встановлено припинення використання кондиціонерів повітря, зовнішнього освітлення будівель та прилеглої території. Також вказала, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України була складна ситуація в енергосистемі, на робочому місці відбувалося відключення світла, що тягнуло і відключення інтернету, за що відповідач не міг нести будь-яку відповідальність.

В судове засідання представник третьої особи, первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду пояснення, згідно якого ОСОБА_1 перебувала у складі членів ППО Ізмаїльського порту. До дати звільнення ОСОБА_1 у вересні 2024 року із займаної посади, адміністрація ДП «ІЗМ МТП» не проводила з профспілкою жодних консультацій щодо прийняття рішення про скорочення з 10.09.2024 року чисельності та штату працівників, не обговорювалось питання про звільнення ОСОБА_1 , ППО Ізмаїльського порту не надавала адміністрації Ізмаїльського порту в порядку ст. 43 КЗпП України попередньої згоди на розірвання з 10.09.2024 трудового договору з ОСОБА_1 . Також вказує про відсутність будь-яких документів з питання скорочення позивача. Стосовно невідповідності умов праці ОСОБА_1 після її переведення (переміщення) встановленим санітарним нормам та вимогам зауважили, що вказані обставини ними не досліджувались і не з`ясовувались, оскільки з боку позивача жодних таких заяв до профкому не надходило. Також просили справу розглянути за їх відсутності.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1988 року, позивач ОСОБА_1 04.01.2011 була прийнята в ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» на посаду прибиральника службових приміщень управління порту, 08.08.2011 переведена прибиральником службових приміщень адміністративно-господарського сектору адміністративного відділу управління порту, 05.12.2011 - референта начальника порту сектору документального супроводу адміністративного відділу управління порту, 01.01.2012 - референта начальника порту відділу документального супроводу управління порту, 20.06.2013 - референта директора адміністративно-господарського відділу управління, 01.12.2015 - референта директора управління, 01.03.2017 - адміністративного помічника директора управління, 02.10.2023 - фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру.

07.06.2024 між державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «АЙКЮЖН ІТ», як виконавцем, було укладено Договір №235-Р. Відповідно до пункту 1.2. Договору, Виконавець зобов`язується поставити Замовнику пакети програмного забезпечення для системи електронного документообігу за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника 48310000-4 «Пакети програмного забезпечення для створення документів». Згідно п. 4.1 Договору, постачання СЕД здійснюється шляхом надання Замовнику права користування програмним забезпеченням в електронному вигляді та/або фізичного носія та надання супутніх послуг по впровадженню, налаштуванню предмету закупівлі згідно встановлених вимог Технічною специфікацією, у строки визначені Календарним планом.

Відповідно до наказу ДП «ІЗМ МТП» № 561 від 08.07.2024 року «Про скорочення штату та чисельності працівників», у зв`язку з впровадженням на підприємстві електронного документообігу та укладенням договору від 07.06.2024 № 235-Р з ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» про поставку пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу (далі СЕД) та впровадження СЕД згідно з вищезазначеним договором виключно силами сторонньої організації, а також з метою оптимізації штатної чисельності інформаційно-обчислювального центру, виключено з 10.09.2024 зі штатного розпису посаду 3439 фахівець з електронного документообігу ІОЦ.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що у відповідача мало місце скорочення чисельності та штату працівників та саме ця підстава і зазначена в наказі про звільнення позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 519/160/16-ц, від 06.02.2018 у справі № 696/985/15-ц, від 30.09.2021 у справі № 462/1930/19, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу.

Стаття 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачає права профспілок, їх об`єднань у забезпеченні зайнятості населення. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Статтею 50Закону України«Про зайнятістьнаселення» встановлюєтьсяпорядок участіроботодавців узабезпеченні зайнятостінаселення.Так,згідно пункту2ч.3 статті50Закону України«Про зайнятістьнаселення»,роботодавці зобов`язанівживатизаходів длязапобігання масовимвивільненням,у томучислі шляхомпроведення консультаційз профспілкамиз метоюрозроблення відповіднихзаходів,спрямованих напом`якшення їхнаслідків ізменшення чисельностівивільнених працівників. Для цього роботодавець у ході консультацій, але не пізніше ніж за три місяці до дати можливих звільнень, подає виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього роботодавця. Порядок проведення таких консультацій та виконання рекомендацій визначається колективним договором, а в разі його відсутності - за домовленістю.

Таким чином, з урахуванням положень статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», частина 3 статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» застосовується до випадків масового вивільнення працівників, оскільки обидві норми регулюють порядок дій роботодавця у ситуаціях, що стосуються групових (масових) звільнень. Використання термінів «працівники», «намічуваних звільнень», «причини наступних звільнень», «кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися», «проведення звільнень», «запобігання звільненням», а також обов`язок завчасного повідомлення та проведення консультацій із профспілками, свідчить про спрямованість цих положень на мінімізацію наслідків саме масових звільнень, а не окремих випадків індивідуального звільнення.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не виконав свій обов`язок, встановлений статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», щодо проведення консультації з профспілковою організацією, оскільки у роботодавця відсутній обов`язок проведення консультації з профспілковою організацією у випадку, якщо роботодавець планує звільнення одного працівника.

Як вбачаєтьсяз положеньчастини 1-3статті 49-2КЗпП України,про наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізнішеніж задва місяці. Прививільненні працівниківу випадкахзмін ворганізації виробництваі працівраховується переважнеправо назалишення нароботі,передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 серпня 2024 року по справі № 641/1334/23 (провадження № 14-54цс24), роботодавець зобов`язаний запропонувати такому працівникові всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, що існували з моменту попередження працівника про наступне вивільнення до дня розірвання трудового договору з ним, з урахуванням при цьому положень ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Судом встановлено, що 08 липня 2024 року позивач одержала повідомлення про наступне вивільнення із переліком вакантних посад та пропозиції іншої роботи в ДП «ІЗМ МТП» станом на 08.07.2024, про що свідчить її особистий підпис у такому повідомленні про наступне вивільнення.

Як вбачається з пропозиції ДП «ІЗМ МТП» про переведення на посаду від 04 вересня 2024 року, позивачці було запропоновано переведення на одну із запропонованих вакантних посад в ДП «ІЗМ МТП» згідно з переліком вакантних посад ДП «ІЗМ МТП» станом на 04.09.2024. При цьому, позивач не була згодна на переведення на запропоновані посади, про що свідчить зроблений нею запис та особистий підпис у такому повідомленні про переведення на посаду.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем не була запропонована посада економіста з фінансової роботи фінансового відділу управління, яка на підприємстві звільнилась з 13 серпня 2024 року та на цю посаду з 02 вересня 2024 року працевлаштована інша працівниця.

Відповідно до штатного розпису Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» Управління від 27.05.2024, передбачена посада економіста з фінансової роботи І категорії за кодом КП 2441.2 з окладом 18380 грн.

Як вбачається з виписки з наказу від 07.08.2024 № 166-ос, економіста з фінансової роботи (2441.2) ОСОБА_3 було звільнено 13 серпня 2024 року за угодою сторін за п. 1 ст.36 КЗпП України.

Також, як вбачається з виписки з наказу від 29.08.2024 № 182-ос, було прийнято економістом з фінансової роботи І категорії (2441.2) фінансового відділу управління ОСОБА_4 з 02 вересня 2024 року на період дії воєнного стану або по 29 листопада 2024 року з окладом 18380,00 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту», кваліфікація - визнана закладом вищої освіти або іншим суб`єктом освітньої діяльності у сфері вищої освіти та засвідчена документом про вищу освіту сукупність визначених освітньою програмою та здобутих особою компетентностей (результатів навчання).

Як вбачається з диплома магістра НОМЕР_2 від 15 червня 2020 року, ОСОБА_1 здобула ступень вищої освіти «Магістр» за спеціальністю «Менеджмент» спеціалізації «Економіка та управління бізнесом» за освітньою програмою «Економіка та управління бізнесом».

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» № 4292 від 16 жовтня 2024 року, з 30 листопада 2018 року по 24 червня 2020 року ОСОБА_1 навчалася до рівня «Магістр» на заочній формі навчання, за спеціальністю «Менеджмент» з присвоєнням кваліфікації «Магістр» за спеціальності «Менеджмент» спеціалізацією «Економіка та управління бізнесом» та отримала диплом серії НОМЕР_2 , дата видачі 15.06.2020.

Як вбачається з пункту 4 «Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання» Освітньо-професійної програми «Економіка та управління бізнесом», затвердженою протоколом Вченої ради Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» № 6 від 27.06.2018, за профілем освітньо-професійної програми «Економіка та управління бізнесом», магістр менеджменту може обіймати первинні посади за професійними назвами робіт класифікаційного угруповання «Менеджери (управителі) підприємств, установ, організацій та їх підрозділів», що характеризуються спеціальними професійними компетенціями відповідно до узагальненого об`єкта діяльності (код КП 1452, 1453, 1453.1, 1453.2, 1454, 1455, 1455.1, 1456, 147, 1471-1474, 1475.2-1475.4, 1476.1, 1477, 1477.1, 1483, 149, 1491, 1493, 1496, 1499, 1210, 1229.4, 148, 2310, 2351).

Відповідно до додатку А розділу 5 Кваліфікації професій Національного класифікатору України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, передбачена посада економіста за кодом КП № 2441.2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посада економіста з фінансової роботи фінансового відділу управління, яка на підприємстві звільнилась з 13 серпня 2024 року, не відповідала здобутій ОСОБА_1 кваліфікації.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у період з дня її попередження про скорочення посади по день її звільнення зверталася до роботодавця з приводу наявної посади економіста з фінансової роботи фінансового відділу управління, в тому числі щодо з`ясування кваліфікаційних вимог до такої посади.

Також судом враховано, що як вбачається з Переліку вакантних посад ДП «ІЗМ МТП» станом на 08.07.2024 та Переліку вакантних посад ДП «ІЗМ МТП» станом на 04.09.2024, позивачу було запропоновано посади адміністратора систем ІОЦ з окладом 19980 грн, провідного інженера відділу стратегічного планування (ВСП) з окладом 19980 грн, згоду на зайняття яких позивач не надала.

Відповідно до штатного розпису Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» Інформаційно-обчислювальний центр від 27.05.2024, оклад фахівця з електронного документообігу, яку займала позивач, складає 19290 грн.

Згідно штатного розпису Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» Управління від 27.05.2024, оклад економіста з фінансової роботи І категорії за кодом КП 2441.2 складає 18380 грн.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 359/5703/21 (провадження № 61-12872св23), реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні трудових прав працівник і роботодавець повинні додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання наданих трудових прав та виконання обов`язків на підставі зловживання.

Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов`язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, розумності та сумлінності, для досягнення своєї незаконної прихованої мети, як правило, з використанням дефектів трудового та іншого законодавства (прогалини, колізії, оціночні категорії і тому подібне).

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 червня 2024 року по справі № 569/21790/21 (провадження № 61-5633св24), характерними рисами зловживання правом працівником як суб`єктом трудових правовідносин є: 1) така поведінка завжди є несумлінною; 2) працівник діє навмисно, бажаючи одержати певну вигоду (наприклад, отримати середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу); 3) його поведінка здатна завдати шкоди роботодавцю або заподіює її.

Позивач, будучи обізнаною з датою майбутнього звільнення та зі списком вакантних посад, протягом двох місяців не виявляла жодного бажання на зайняття однієї із вакантних посад, не подавала відповідні заяви, не проявляла зацікавленості в залишенні на роботі, не з`ясовувала кваліфікаційні вимоги, посадові обов`язки та інші важливі обставини для прийняття як нею рішення про її відповідність певним посадам, так і відповідачем про можливість зайняття нею таких посад.

Посилання представника позивача в судовому засіданні, що позивачу не було запропоновано посаду економіста з фінансової роботи, яка не відповідала її кваліфікації та з нижчим окладом, ніж був у позивача, водночас, не проявляючи протягом двох місяців перед звільненням зацікавленості в залишенні на роботі, не з`ясовуючи кваліфікаційних вимог такої посади, а також не наданні згоди на зайняття запропонованих посад, що відповідали її кваліфікації, та з вищими посадовими окладами, ніж були у неї до дня звільнення, свідчить про недобросовісність позивача.

Відповідно до статей12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина першастатті 89 ЦПК України).

Відтак, ураховуючи, що у відповідача дійсно відбулося скорочення посади, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, запропонував наявні вакантні посади, згоди на переведення на які позивач не надала, заяв про переведення на вакантну посаду не подала, суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову про поновлення на роботі.

Вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі, а тому задоволенню також не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» від 08 липня 2024 року № 18 «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт», суд зазначає наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 3 ЦПК України у редакції на час звернення до суду з позовом, відповідає частині першій статті 4 ЦПК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 761/24672/15 (провадження № 61-4379св19), з урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення (невизнання), оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

Відповідно до наказу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» від 08 липня 2024 року № 18 «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт», у зв`язку з виробничою необхідністю зобов`язано визначити робочим місцем фахівця з електронного документообігу інформаційно-обчислювального центру виробниче приміщення на виробничій дільниці «Сухий порт» виробничо-перевантажувального комплексу «Перший вантажний район».

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову про поновлення позивача на роботі, а також той факт, що наказом ДП «ІЗМ МТП» від 08.07.2024 № 561 «Про скорочення штату та чисельності працівників», було вирішено виключити з 10.09.2024 зі штатного розпису посаду 3439 фахівець з електронного документообігу ІОЦ, вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» від 08 липня 2024 року № 18 «Про влаштування робочого місця фахівця з електронного документообігу ІОЦ на ВД «Сухий порт» є неефективним способом захисту, що є підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.

За цих підстав, а також у відповідності до пункту 2 частини другоїстатті 141 ЦПК України,не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Суд вважає за можливе не давати оцінку іншим доводам позивача, представників відповідача та третьої особи, оскільки вони на висновки суду не впливають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 12.04.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ- 01125815, місцезнаходження: 68600, Одеська область, Ізмаїльський район, місто Ізмаїл, вулиця Портова, б.7), третя особа - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту (місцезнаходження: 68600, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Портова, б. 7, код ЄДРПОУ: 25932986) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженодо Одеськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргипротягом 30-тиднів здня складенняповного судовогорішення.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2025 року.

Суддя: О.О.Бурнусус