Постанова від 22.04.2025 по справі 521/3398/24

Справа № 521/3398/24

Номер провадження 3/521/169/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Засядьвовк О.Д.,

за участю секретаря Положенцевої Ю. Ю.,

представника Одеської митниці Берназ В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справи, що надійшли з Одеської митниці Державної митної служби України за протоколами складеними відносно громадянки України ОСОБА_1 , директора ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС», ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Відповідно до протоколу №0252/50000/24 від 28.02.2024 року вбачається, що 04.03.2021 між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32) та компанією «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701) укладено контракт №TK-VG-2 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного вище зовнішньоекономічного контракту №TK-VG-2 до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 з вантажем «товари народного споживання в асортименті» 33 найменування.

Відповідно до листа «TRANS-KONSALT MR LTD.» від 11.03.2021 №11-03/21/1 у зв`язку із фінансовими обставинами вантаж, згідно інвойсу №TK-VG-06 від 06.03.2021, що слідує в адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» був розділений на дві партії в межах контракту №TK-VG-2 від 04.03.2021.

Враховуючи зазначене, особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойси №TK-VG-06 від 06.03.2021, №TK-VG-06/1 від 11.03.2021, №TK-VG-06/2 від 11.03.2021, пакувальні листи №TK-VG-06 від 06.03.2021, №TK-VG-06/1 від 11.03.2021, №TK-VG-06/2 від 11.03.2021, контракт № TK-VG-2 від 04.03.2021, CMR №1124594 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500080/2021/003670, №UA500080/2021/005453 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701), відправником товару є компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (DAVUTPASA MAH. MELIKSAH CAD. NO: 58 ESENLER ISTANBUL TURKEY.), а одержувачем є ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32).

Згідно граф МД №UA500080/2021/003670 заявлено 32 найменування товарів «Готові текстильні вироби; частини взуття; вироби з паперу; сітки плетені; плівка; футляри для окулярів; профілі; одяг в асортименті; автозапчастини; вироби для меблювання; ковдри; пристрої ортопедичні; текстильні матеріали; декоративні прикраси та металеві вироби; силові установки; постільні речі; білизна текстильна в асортименті; мереживо» у кількості 391 місце загальною вагою брутто 13324,1 кг./ нетто 12918 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 54137,46 доларів США.

Згідно граф МД №UA500080/2021/005453 заявлено 1 найменування товару «Поперечнов`язане трикотажне полотно, пофарбоване, без ворсу, виготовлено з бавовни» у кількості 223 місця загальною вагою брутто 10884,9 кг./ нетто 10776 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 45582,48 доларів США.

Загалом по двох деклараціях заявлено 33 найменування товарів у кількості 614 місць загальною вагою брутто 24209 кг. Умови поставки СРТ Одеса, загальна фактурна вартість заявлених товарів складає 99719,94 доларів США.

12.03.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/003670 та 17.04.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/005453 вищевказаний товар було випущено у вільний обіг.

Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ166740, від 06.03.2021 №21341300ЕХ169898, №21341300ЕХ170219, №21341300ЕХ170220 та інвойсів від 05.03.2021 №RKS2021000000021, від 06.03.2021 №А-4550, №ЕGD2021000000006, №ЕGD2021000000007 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 05.03.2021 №21341300ЕХ166740, від 06.03.2021 №21341300ЕХ169898, №21341300ЕХ170219, №21341300ЕХ170220 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 614 місць загальною вагою брутто 24209 кг. на умовах поставки FOB Istanbul вартістю 160 437,55 доларів США (4 444 120,14 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД).

За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо, умов поставки переміщуваних товарів, вартості, а також щодо відправників товарів.

Так, з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) переміщувався товар:

1) на підставі ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ166740 та інвойсу від 05.03.2021 №RKS2021000000021 загальною вартістю 3097,64 дол. США від відправника «RIKSOR TEKSTIL TURIZTIC LTD STI» (KEMALPASA MH CUKURCESME SK A/34) на умовах поставки FOB Istanbul;

2) на підставі ЕХ1 від 06.03.2021 №21341300ЕХ169898 та інвойсу від 06.03.2021 №А-4550 загальною вартістю 8652,41 дол. США від відправника «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI» (DAVUTPASA MAH. MELIKSAH CAD.) на умовах поставки FOB Istanbul;

3) на підставі ЕХ1 від 06.03.2021 №21341300ЕХ170219 та інвойсу від 06.03.2021 №ЕGD2021000000006 загальною вартістю 90480,0 дол. США від відправника «COZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI» (MEHMET NESIH OZMEN MAH. KASIM SK. KENT MODA 1) на умовах поставки FOB Istanbul;

4) на підставі ЕХ1 від 06.03.2021 №21341300ЕХ170220 та інвойсу від 06.03.2021 №ЕGD2021000000007 загальною вартістю 58207,5 дол. США від відправника «COZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI» (MEHMET NESIH OZMEN MAH. KASIM SK. KENT MODA 1) на умовах поставки FOB Istanbul.

Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021, при вивезенні з митної території Туреччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ166740, від 06.03.2021 №21341300ЕХ169898, №21341300ЕХ170219, №21341300ЕХ170220.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) надано для декларування у МД «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та МД «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021 неправдиві відомості щодо відправника, вартості та умов поставки, надавши документи, що містять неправдиві відомості.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України за МД «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та МД «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021 здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані щодо умов поставки переміщуваних товарів, вартості, а також щодо відправника товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Одержувачем вказаного товару ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ), яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 4 444 120,14 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, на думку митного органу, в діях громадянки України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

2. Відповідно до протоколу №0253/50000/24 від 28.02.2024 року вбачається, що 04.03.2021 між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32) та компанією «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701) укладено контракт №TK-VG-2 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного вище зовнішньоекономічного контракту №TK-VG-2 до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_4 / НОМЕР_5 з вантажем «товари народного споживання в асортименті» 22 найменування.

Відповідно до листа «TRANS-KONSALT MR LTD.» від 09.03.2021 №09-03/21/1 у зв`язку із фінансовими обставинами вантаж, згідно інвойсу №TK-VG-04 від 04.03.2021, що слідує в адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» був розділений на дві партії в межах контракту №TK-VG-2 від 04.03.2021.

Враховуючи зазначене, особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойси №TK-VG-04 від 04.03.2021, №TK-VG-04/1 від 09.03.2021, №TK-VG-04/2 від 09.03.2021, пакувальні листи №TK-VG-04 від 04.03.2021, №TK-VG-04/1 від 09.03.2021, №TK-VG-04/2 від 09.03.2021, контракт № TK-VG-2 від 04.03.2021, CMR №1187621 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500080/2021/003479, №UA500080/2021/005459 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701), відправником товару є компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (DAVUTPASA MAH. MELIKSAH CAD. NO: 58 ESENLER ISTANBUL TURKEY.), а одержувачем є ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32).

Згідно граф МД №UA500080/2021/003479 заявлено 21 найменування товару «Готові текстильні вироби; частини взуття; килимки; вироби з пластмаси; тканина; текстильні матеріали; декоративні прикраси та металеві вироби; етикетки; меблі для сидіння; білизна текстильна в асортименті; мереживо; ковдри;» у кількості 296 місць загальною вагою брутто 11213 кг./ нетто 10939 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 45704,35 доларів США.

Згідно граф МД №UA500080/2021/005459 заявлено 1 найменування товару «Поперечнов`язане трикотажне полотно, пофарбоване, без ворсу, виготовлено з бавовни» у кількості 397 місць загальною вагою брутто 13198,4 кг./ нетто 13066 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 55269,18 доларів США.

Загалом по двох деклараціях заявлено 22 найменування товарів у кількості 693 місця загальною вагою брутто 24411,4 кг. Умови поставки СРТ Одеса, загальна фактурна вартість заявлених товарів складає 100 973,53 доларів США.

10.03.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/003479 та 17.04.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/005459 вищевказаний товар було випущено у вільний обіг.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ157907, №21341300ЕХ159548, №21341300ЕХ159577 та інвойсів від 04.03.2021 № GIB2021000000019, №IHR2021000000068, №IHR2021000000003 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 04.03.2021 №21341300ЕХ157907, №21341300ЕХ159548, №21341300ЕХ159577 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 693 місця загальною вагою брутто 24411,4 кг. на умовах поставки FOB Istanbul вартістю 142 002,58 USD (3 939 591,78 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД).

За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо, умов поставки переміщуваних товарів, вартості, а також щодо відправників товарів.

Так, з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) переміщувався товар:

1) на підставі ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ157907 та інвойсу від 04.03.2021 № GIB2021000000019 загальною вартістю 48 382,95 дол. США від відправника «FARUK ARAS» (GenCturk Cad./ ESILTULUMBAS OKAK) на умовах поставки FOB Istanbul;

2) на підставі ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ159577 та інвойсу від 04.03.2021 №IHR2021000000068 загальною вартістю 2 336,08 дол. США від відправника «BEKBAY YAYIN YAPIM MATBAA LIMITED SIRKETI» (NISBETIYE MAH.GAZI GUCNAR SK. UYGUR IS MRK. APT. № 4/2/) на умовах поставки FOB Istanbul;

3) на підставі ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ159548 та інвойсу від 04.03.2021 №IHR2021000000003 загальною вартістю 91 283,55 дол. США від відправника «ELIZ DOKUMA KUMAS A.S.» (ORUCREIS MAH. GIYIMKENT SIT.6.SOK.) на умовах поставки FOB Istanbul.

Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021, при вивезенні з митної території Туреччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ157907, №21341300ЕХ159548, №21341300ЕХ159577.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) надано для декларування у МД «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та МД «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021 неправдиві відомості щодо відправника, вартості та умов поставки, надавши документи, що містять неправдиві відомості.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України за МД «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та МД «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021 здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані щодо умов поставки переміщуваних товарів, вартості, а також щодо відправника товарів.

Одержувачем вказаного товару ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ), яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 3 939 591,78 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, на думку митного органу, в діях громадянки України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

3. Відповідно до протоколу №0253/50000/24 від 28.02.2024 року вбачається, що 04.03.2021 між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32) та компанією «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701) укладено контракт №TK-VG-2 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного вище зовнішньоекономічного контракту №TK-VG-2 до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_6 / НОМЕР_7 з вантажем «товари народного споживання в асортименті» 29 найменувань.

Відповідно до листа «TRANS-KONSALT MR LTD.» від 11.03.2021 №11-03/21 у зв`язку із фінансовими обставинами вантаж, згідно інвойсу №TK-VG-05 від 05.03.2021, що слідує в адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» був розділений на дві партії в межах контракту №TK-VG-2 від 04.03.2021.

Враховуючи зазначене, особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003602 від 11.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005454 від 17.04.2021.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойси №TK-VG-05 від 05.03.2021, №TK-VG-05/1 від 11.03.2021, №TK-VG-05/2 від 11.03.2021, пакувальні листи №TK-VG-05 від 05.03.2021, №TK-VG-05/1 від 11.03.2021, №TK-VG-05/2 від 11.03.2021, контракт № TK-VG-2 від 04.03.2021, CMR №1187623 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500080/2021/003602, №UA500080/2021/005454 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «TRANS-KONSALT MR LTD.» (BULGARIA, 1142 Sofia, street Lyuben Karavelov, 28, ap. 7Reg. No 205583701), відправником товару є компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (DAVUTPASA MAH. MELIKSAH CAD. NO: 58 ESENLER ISTANBUL TURKEY.), а одержувачем є ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073, Україна, 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32).

Згідно граф МД №UA500080/2021/003602 заявлено 28 найменувань товарів «Готові текстильні вироби; частини взуття; шкіра; тканина; електропривід; автозапчастини; килимки; вироби з пластмаси та гуми; текстильні матеріали; декоративні прикраси та металеві вироби; силові установки; запчастини до насосів; постільні речі; білизна текстильна в асортименті; мереживо; ковдри;» у кількості 311 місць загальною вагою брутто 12220,5 кг./ нетто 11999 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 50270,47 доларів США.

Згідно граф МД №UA500080/2021/005454 заявлено 1 найменування товару «Поперечнов`язане трикотажне полотно, пофарбоване, без ворсу, виготовлено з бавовни» у кількості 273 місця загальною вагою брутто 12088,8 кг./ нетто 11968 кг. Умови поставки СРТ Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складає 50624,64 доларів США.

Загалом по двох деклараціях заявлено 29 найменувань товарів у кількості 584 місця загальною вагою брутто 24309,3 кг. Умови поставки СРТ Одеса, загальна фактурна вартість заявлених товарів складає 100 895,11 доларів США.

11.03.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/003602 та 17.04.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500080/2021/005454 вищевказаний товар було випущено у вільний обіг.

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ158476, №21341300ЕХ159485, від 05.03.2021 №21341300ЕХ164315, №21341300ЕХ164272 та інвойсів від 04.03.2021 №BYT2021000000053, №МО12021000000023, від 05.03.2021 №PLS2021000000108, №ARA2021000000027 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 04.03.2021 №21341300ЕХ158476, №21341300ЕХ159485 та від 05.03.2021 №21641300ЕХ164315, №21641300ЕХ164272 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 584 місця загальною вагою брутто 24309,3 кг. на умовах поставки FOB Istanbul вартістю 168 701,65 доларів США та 65 695 Євро (6 852 724,12 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД).

За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо, умов поставки переміщуваних товарів, вартості, а також щодо відправників товарів.

Так, з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) переміщувався товар:

1) на підставі ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ158476 та інвойсу від 04.03.2021 №BYT2021000000053 загальною вартістю 135296,58 дол. США від відправника «BAYTEK MEFRUSAT TEKSTIL SAN VE TIC LTD STI» (KEMALPASA MH.GENCTURK CD.GUMRUK EMINI SK. . 12 34/FATIH 12 052) на умовах поставки FOB Istanbul;

2) на підставі ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ159485 та інвойсу від 04.03.2021 №МО12021000000023 загальною вартістю 30051,08 дол. США від відправника «SANTINO MENSUCAT SANVE TIC.AS» (K.PASA MAH GENCTURK CD ./34000) на умовах поставки FOB Istanbul;

3) на підставі ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ164315 та інвойсу від 05.03.2021 №PLS2021000000108 загальною вартістю 3353,99 дол. США від відправника «PALAS TEKSTIL GIDA DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (BAHCELIEVLER MAH. KULTUR SK. METROPORT 0206) на умовах поставки FOB Istanbul;

4) на підставі ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ164272 та інвойсу від 05.03.2021 №ARA2021000000027 загальною вартістю 65695,0 Євро від відправника «ARAF PAZARLAMA TEKSTIL VE GIDA URUNLERI DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (NISANCA MAH/SEMT SOGANAGA CAMII SK. 28) на умовах поставки FOB Istanbul.

Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003602 від 11.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005454 від 17.04.2021, при вивезенні з митної території Туреччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ158476, №21341300ЕХ159485 та від 05.03.2021 №21341300ЕХ164315, №21341300ЕХ164272.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Одержувачем вказаного товару ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ), яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073) в особі директора гр. України ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 6 852 724,12 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, на думку митного органу, в діях громадянки України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою суду від 22.04.2025 року вказані протоколи було об`єднано в одне провадження.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала.

На адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Назарвої А.С. надійшли письмові заперечення за протоколами, на підставі яких просила закрити провадження за даними протоколами по справам у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Також направила заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Представник митниці в судовому засіданні висловив думку про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки вина останньої у вчиненні адміністративних правопорушень доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами та вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення, відповідно до санкції статті, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Заслухавши представника митниці, дослідивши надані суду матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за протоколами про порушення митних правил №0251/50000/24, №0252/50000/24, №0253/50000/24, в березні 2021 року на митну територію України до зони діяльності Одеської митниці надійшов вантаж «товари народного споживання в асортименті»:

- на ватажному автомобілі р/н НОМЕР_8 / НОМЕР_9 , у кількості 29 найменувань, 584 місця, вагою 24309,3 кг брутто, вартістю 100895,11 доларів США;

- на ватажному автомобілі р/н НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , у кількості 33 найменування, 614 місць, вагою 24209 кг брутто, вартістю 99719,94 доларів США;

- на ватажному автомобілі р/н НОМЕР_12 / НОМЕР_13 , у кількості 22 найменування, 693 місця, вагою 24411,4 кг брутто, вартістю 100973,53 доларів США.

Дані товари надійшли на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.03.2021 року №TK-VG-2, укладеного між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 42473073; директор ОСОБА_1 ) та продавцем - компанією «TRANS-KONSALT MR LTD» (Bulgaria), відправником виступала турецька компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Turkey).

Після ввезення товарів вони були заявлені декларантом ОСОБА_1 до Одеської митниці в режимі імпорт за наступними митними деклараціями та товаросупровідними документами:

- МД «ІМ40ДЕ» №UA500080/2021/003602 від 11.03.2021 та типу «ІМ40ДТ» №UA500080/2021/005454 від 17.04.2021 з інвойсами №TK-VG-05 від 05.03.2021, №TK-VG-05/1 та №TK-VG-05/2 від 11.03.2021, пакувальними листами №TK-VG-05 від 05.03.2021, №TK-VG-05/1 та №TK-VG-05/2 від 11.03.2021, контрактом від 04.03.2021 року №TK-VG-2, CMR № 1187623;

- МД «ІМ40ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та типу «ІМ40ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021 з інвойсами №TK-VG-06 від 06.03.2021, №TK-VG-06/1 та №TK-VG-06/2 від 11.03.2021, пакувальними листами №TK-VG-06 від 06.03.2021, №TK-VG-06/1 та №TK-VG-06/2 від 11.03.2021, контрактом від 04.03.2021 року №TK-VG-2, CMR № 1124594;

- МД «ІМ40ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та типу «ІМ40ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021 з інвойсами №TK-VG-04 від 04.03.2021, №TK-VG-04/1 та №TK-VG-04/2 від 09.03.2021, пакувальними листами №TK-VG-04 від 04.03.2021, №TK-VG-04/1 та №TK-VG-04/2 від 09.03.2021, контрактом від 04.03.2021 року №TK-VG-2, CMR № 1187621.

В порядку, передбаченому законодавством України, ввезені товари було оформлено за вищевказаними МД із сплатою до державного бюджету обов`язкових митних платежів, з проведенням усіх митних формальностей та форм митного контролю, які Одеська митниці вважала необхідними для забезпечення контролю щодо дотримання законодавства України.

Суд зазначає, що вказані протоколи ПМП складені на ОСОБА_1 , але вірні дані особи, що притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , що підтверджено матеріалами справи. Дане написання прізвища правопорушника суд вважає опискою, що підтверджено іншими матеріалами справи, та не спростовує інших матеріалів справи.

Листом за № 26/26-04/11/2681 від 17.10.2023 ( тобто більш ніж через 2 роки після митного оформлення товарів), Державною митною службою надіслано запит української сторони до митних органів Республіки Туреччини. Листом №26/26-04/7.10/441 від 13.02.2024 року до Одеської митниці скеровано відповідь митних органів Туреччини на запит про з`ясування питання щодо автентичності поданих митним органам України документів на зазначені товари.

В ході опрацювання інформації та наданих турецькою стороною документів нібито встановлено невідповідність у відомостях щодо відправників, умов поставки та вартості зазначених товарів, яка при експорті з Туреччини складала:

- партія на т\з НОМЕР_8 / НОМЕР_9 - 168701,65 доларів США та 65695 Євро (6852724,12 грн. згідно з курсом валют, встановлених НБУ на день оформлення митних декларацій);

- партія на т\з НОМЕР_10 / НОМЕР_11 - 160437,55 доларів США (4444120,14 грн. згідно з курсом валют, встановлених НБУ на день оформлення митних декларацій);

- партія на т\з НОМЕР_12 / НОМЕР_13 142002,58 доларів США (3939591,78 грн. згідно з курсом валют, встановлених НБУ на день оформлення митних декларацій);.

Відтак Одеською митницею зроблено висновок, що директором ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення вказаних товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товарів (саме так вказано у тексті протоколів), у зв`язку з чим заведено справи про порушення митних правил №0251/50000/24, №0252/50000/24, №0253/50000/24.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановленийрозділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зіст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених устатті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК Українипередбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 9 КУпАПдає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд враховує положення вказаної норми закону, якою встановлений виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 частини 1статті 247 КУпАПвідносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності. Підстави, передбачені у пунктах 5-9 частини 1статті 247 КУпАПвідносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Положеннямист. 284 КУпАП, якою визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При цьому, частиною 2статті 284 КУпАПрозширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладання на неї адміністративного стягнення.

Логічне тлумачення абзацу першогостатті 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП).

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом фактів події правопорушення та складу в діях суб`єкта цього правопорушення, та лише після цього встановлення дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд зобов`язаний закрити провадження по справі на підставі п.7ст.247 КУпАП.

Відповідно до змісту протоколів про порушення митних правил №0251/50000/24, №0252/50000/24, №0253/50000/24, суть обвинувачень ОСОБА_1 полягає у вчиненні дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості товарів.

Згідно з п.3 ч.1 статті 491 МК України однією із підстав для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Протоколи про порушення митних правил складені на підставі відповіді митних органів Туреччини від 30.01.2024 на запит митних органів від 17.10.2023 року. Однак, враховуючи вимоги статті 264 МК України в частині строків притягнення до відповідальності, митницею з невідомих причин тільки через 2 роки та 7 місяців направлено запит відповідно до ст.336 МК України.

Як вбачається із адміністративних протоколів, за результатами співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, посадовою особою виявлено розбіжності у даних щодо отримувача, відправника товарів та їх вартості.

Так незрозуміло, про яку саме невідповідність щодо отримувача товарів заявляється митницею у протоколах про порушення митних правил адже отримувачем товарів в усіх випадках виступає ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС», як в надісланих турецьких документах, так й в документах митного оформлення в Одеській митниці.

Крім того, згідно з надісланими митними органами Туреччини документами, відправниками оформлених в Одеській митниці ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» товарів виступали 11 (одинадцять) турецьких компаній, серед яких в тому числі є компанія відправник «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Turkey), яка заявлена в поданих ОСОБА_1 митних деклараціях та в товаросупровідних документах, в якості відправника товарів.

Це в повній мірі спростовує висновок митниці про неправдивість заявлених даних щодо відправника товарів, оскільки компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» є відправником в усіх документах.

Натомість, Одеською митницею не вчинялось жодних заходів, зокрема шляхом направлення додаткового запиту, по перевірці можливих взаємовідносин між компаніями відправниками, фактів відправлення товарів іншими відправниками за дорученням компанії «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.», факту перепродажу вищевказаного товару після його оформлення в режимі експорт в Туреччині тощо.

Відповідно до контракту від 04.03.2021 року №TK-VG-2 сторонами договірних відносин у ньому є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГ ЕКСПРЕС» та болгарська компанія «TRANS-KONSALT MR LTD».

Пунктами 1.1. та 3.1. зазначеного контракту передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує товари в асортименті та кількості згідно інвойсів до даного контракту. Вартість контракту становить сума усіх інвойсів.

Виходячи з наведеного, вартість товарів встановлюється та зазначається у інвойсах контрагентом, компанією «TRANS-KONSALT MR LTD» (Bulgaria), а не імпортером.

Згідно наданих ОСОБА_1 , разом з митними деклараціями документів, відправником товарів виступала компанія «ELIFCIK TEKSTIL INSAAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Turkey), а продавцем (контрагентом по контракту) - компанія «TRANS-KONSALT MR LTD» (Bulgaria), якою і видавались інвойси № TK-VG-05 від 05.03.2021, № TK-VG-05/1 та № TK-VG-05/2 від 11.03.2021, № TK-VG-06 від 06.03.2021, № TK-VG-06/1 та № TK-VG-06/2 від 11.03.2021, № TK-VG-04 від 04.03.2021, № TK-VG-04/1 та № TK-VG-04/2 від 09.03.2021 та формувалась вартість цих товарів.

Тобто, вартість товарів, яка заявлялась відправниками при експорті, не може порівнюватись із заявленою при їх імпорті в Україні вартістю, адже остання встановлювалась в рамках договірних відносин між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» та «TRANS-KONSALT MR LTD» (Bulgaria), а не між відправниками.

Формування та встановлення рівня цін на товари здійснюється виключно власником товарів - контрагентом («TRANS-KONSALT MR LTD» (Bulgaria), яким, в подальшому, були оформлені та надані на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» відповідні товаросупровідні й комерційні документи.

Український суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності не наділений ні юридичними, ні фактичними повноваженнями по перевірці відомостей в товаросупровідних документах, виданих їх контрагентами, оскільки питання придбання, організації відправлення товарів з інших країн, в рамках контрактних домовленостей, вирішуються виключно цими контрагентами.

Слід зазначити, що ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» створено та розташовано в Україні, саме тут можлива реалізація його право- та дієздатності, як юридичної особи та, переважно, обмежується цією територією, отже на території інших держав ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС», а також керівник ОСОБА_1 , як іноземні суб`єкти нерезиденти, обмежені в отриманні будь-якої інформації, зокрема яка стосується господарської діяльності інших турецьких компаній, з якими відсутні договірні відносини.

ОСОБА_1 не мала відношення до заповнення товаросупровідних та комерційних документів, вказані документи (зокрема інвойси) було надано продавцем.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Суд вважає, що є підстави для правозастосування правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (провадження № 11-200апп21) за позовом ТОВ «АТБ-маркет» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Так, ВП ВС зроблено наступні правові висновки:

«Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що …. чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів….

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності...

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла…. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом».

До того ж, на підставі аналізу одержаних від митних органів Туреччини «експортних декларацій та інвойсів» (так ці документи митницею названо в протоколах) зроблено висновок, що нібито ОСОБА_1 подано митному органу України документи, що містять неправдиві відомості, в тому числі, необхідні для визначення вартості товару.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 як директор ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» не має відношення до видання та оформлення товаросупровідних документів, зокрема інвойсу, пакінг-листа, CMR тощо, адже заповнення в них відповідних даних, зокрема щодо відправника, вартості здійснюється контрагентом та за його дорученням відправником. Крім того, ОСОБА_1 не має жодного відношення до здійснення митного оформлення товарів в країні експорту (Туреччина).

Наведені факти не спростовані ані матеріалами справи ані надісланими документами митних органів Туреччини.

При цьому, митним органом не доведено, з яких підстав та у зв`язку з чим автоматично (без зауважень) надано перевагу отриманим від митних органів Туреччини документам, над тими, що були подані для митного оформлення за вищевказаними митними деклараціями.

Зокрема, не взято до уваги можливість заявлення неправдивих відомостей щодо відправників та вартості товарів саме при експорті товарів з Туреччини з певної фінансової вигоди (як приклад, задля отримання турецькими відправниками повернення податків або зменшення їх розміру тощо).

Висновок про неправдивість відомостей, зазначених у поданих до митного контролю та оформлення разом з митними деклараціями № UA500080/2021/003602 від 11.03.2021, № UA500080/2021/005454 від 17.04.2021, № UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та № UA500080/2021/005453 від 17.04.2021, № UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та № UA500080/2021/005459 від 17.04.2021 документів, можливий за умови встановлення їх фальсифікації, тільки факт невідповідності певних відомостей в документах не може бути розцінений митним органом як протиправний.

Однак слід зазначити, що разом з листом Генерального директора з питань міжнародних угод та ЄС Туреччини було надіслані документи з назвою «e-FATURA», які взагалі не містять жодної згадки про сторони угоди - продавця та покупця товару, а згідно з дослівним перекладом на українську мову «SAY IN VG EXPRESS LTD» перекладається як «сказати (або шановний, як зазначено в перекладах) ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

Інвойс (рахунок-фактура) - це товаросупровідний документ у міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача.

Тобто, надіслані документи «e-FATURA» жодним чином не є інвойсом в розумінні митного законодавства чи практики зовнішньоекономічної торгівлі, тим більше не являється документом для фінансових розрахунків чи підтвердження сплаченої ціни.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справ, при митному оформленні товару декларантом були подані Одеській митниці всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Відповідно до ст.ст. 49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Зокрема, у випадку застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, який і був застосований у даному випадку, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, згідно з приписами ч. 22 ст. 58 МК України, подаються лише:

-декларація митної вартості;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;

-банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.

Як передбачено ст. 51 МК України, митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Товар був поданий до митного оформлення за МД № UA500080/2021/003602 від 11.03.2021, № UA500080/2021/005454 від 17.04.2021, № UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та № UA500080/2021/005453 від 17.04.2021, № UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та № UA500080/2021/005459 від 17.04.2021 на підставі інвойсів № TK-VG-05 від 05.03.2021, № TK-VG-05/1 та № TK-VG-05/2 від 11.03.2021, № TK-VG-06 від 06.03.2021, № TK-VG-06/1 та № TK-VG-06/2 від 11.03.2021, № TK-VG-04 від 04.03.2021, № TK-VG-04/1 та № TK-VG-04/2 від 09.03.2021, а також товаросупровідних документів, які ніяких сумнівів не викликали. Крім цього, вказані документи, які подавались при митному оформленні, а також в якості підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом митними органами України не визнавались.

Відповідно до ст.ст. 54, 55 МК України у Одеської митниці були наявні повноваження для коригування митної вартості заявленої декларантом. Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення про коригування митної вартості відповідним органом не приймалось.

Подані документи під час митного оформлення товару були визнані Одеською митницею достатніми для підтвердження відповідних відомостей, про що свідчить факт випуску товарів у вільний обіг.

З огляду на зазначене, митна вартість товару визначена декларантом на підставі дійсних та передбачених законодавством документів.

Одночасно, посадовою особою Одеської митниці, як на джерело нібито «справжньої вартості» робиться посилання на надіслані копії документів, який Одеською митницею самостійно класифіковано як «експортна декларація», хоча в листі митної служби Туреччини це не вказується.

Натомість, матеріали справи не містять посилання на законодавство Туреччини, яке регламентує заповнення експортних декларацій та саме яка інформація повинна міститись в певних графах декларації, які типи декларацій передбачені законодавством, у яких випадках заповнюються та взагалі що це за документ (до речі, митне законодавство України передбачає існування майже 10 типів митних декларацій: тимчасова, періодична, додаткова, спрощена, заповнена у звичайному порядку тощо, які заповнюються при різних умовах та для досягнення й документування зовсім різних результатів).

Тобто, для визнання документів, класифікованих Одеською митницею як «експортна декларація» Туреччини необхідно правове супроводження для цього висновку, але за відсутності даної інформації в матеріалах справи, висновки про правовий статус цих документів безпідставний.

Частиною 3 ст. 335 МК України передбачено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому Митним Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з норм чинного законодавства, експортна декларація не являється обов`язковим документом, який подається в якості підстави для переміщення, а також разом з митною декларацією під час здійснення митного оформлення товарів тому, за будь-яких умов, навіть класифікуючи надіслані до Одеської митниці документи як «експортні декларації» відомості, зазначені в них, не мають доказового характеру.

Як слідує із змісту протоколів про порушення митних правил, митниця фактично спростовує фінансові та господарські відносин між ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» та компанією «TRANS-KONSALT MR LTD», як продавцем товару, та вважає, виходячи із зроблених висновків, продавцями товару інші турецькі компанії: «BAYТЕK MEFRUSAТ TEKSТIL SAN VE TIC LTD SТI», «RIKSOR TEKSTIL TURIZTIC LTD STI», «FARUK ARAS» тощо.

Але жодних фінансових (банківських) документів, або відповідей банківських установ, або листів зазначених іноземних компаній, які б свідчили про суму сплачених коштів (чи взагалі підтверджували сам факт сплати коштів цим компаніям) Одеською митницею не надано.

Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження фактів сплати за товари в сумах, зазначених у «e-FATURA» від ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» на рахунки компаній, які за версією митниці, нібито є дійсними учасниками зовнішньоекономічної операції.

Вважаючи автентичними надіслані нібито інвойси («e-FATURA»), митницею, при цьому, жодним чином не згадується, які саме контракти являються підставою для оформлення цих інвойсів (матеріали справи не містять копії цих контрактів, або реквізитів контрактів або взагалі інформації, що ці контракти укладені). Але інвойс є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту з інформацією про кількість та вартість конкретної партії товару, однак продавець/покупець повинні відповідати сторонам контракту, тому інвойс юридично не може існувати без контракту.

Одеською митницею документальним чином не підтверджено існування інших контрактів (ніж було надано Одеській митниці при митному оформленні), які повинні були передувати оформленню експорту в Туреччини.

До того ж, згідно з протоколами про порушення митних правил, Одеська митниця не спростовує існування та легітимність зовнішньоекономічного контракту від 04.03.2021 року № TK-VG-2, вважає реальним та автентичним саме з продавцем - компанію «TRANS-KONSALT MR LTD».

Відтак матеріали справи не містять доказів, якими спростовується чинність інвойсів № TK-VG-05 від 05.03.2021, № TK-VG-05/1 та № TK-VG-05/2 від 11.03.2021, № TK-VG-06 від 06.03.2021, № TK-VG-06/1 та № TK-VG-06/2 від 11.03.2021, № TK-VG-04 від 04.03.2021, № TK-VG-04/1 та № TK-VG-04/2 від 09.03.2021 та факт подання документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товарів.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що Одеською митницею жодним чином не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 483 МК України.

Щодо строків притягнення до відповідальності суд зазначає наступне.

Положеннями п.7 ч.1ст.247 КУпАПпередбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.

З огляду на наведені положення закону, в даному випадку має значення саме строки вчинення та виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Частиною 1ст. 320 МК Українивизначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.

Відповідно до ч. 4ст. 337 МК Україниконтроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд враховує положення п.8 ч.1ст.336 МК України, відповідно до якого митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на справедливий суд за приписамист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободохоплює, зокрема, право на справедливий судовий розгляд.

ЄСПЛу рішенні у справі «Садоха проти України»від 11.07.2019 року зазначив, що іншим питанням для вирішення судом є те, чи досягнуто внаслідок втручання у право власності потрібний справедливий баланс між захистом цього права та вимогами загального інтересу.

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним.

Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбаченіст. 467 МК України, відповідно до частини першої якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно дост.522 цього Кодексурозглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

У відповідності до ч.3ст.487 МК України, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Водночас приписамист.38 КУпАП, встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбаченихКУпАП.

При цьому, системний аналізст.38 КУпАПсвідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.

КСУ у рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004 зауважив, що «верховенство права»це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливістьодна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення» (абз. 2, 3, 4 п.п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права строк давності накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення не може тривати довше, ніж максимальні строки зазначені вст.38 КУпАПтаст.487 МК України.

Таким чином, на думку суду, системний аналіз положеньКУпАПтаМК України, у поєднанні з вказаним законодавством, дають підстави вважати, строк накладання адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил не може перевищувати двох років з дня його вчинення, оскільки в протилежному випадку можна припустити ситуацію, коли митний орган, мотивуючи наявність підстав для ініціювання питання про притягнення певної особи до відповідальності за порушення митних правил, можуть через багато років починати порушувати питання про проведення перевірок дотримання вимог митного законодавства певними фізичними або юридичними особами, роками чекати від компетентних органів відповіді на свої запити, а потім складати протокол про порушення митних правил та наполягати на тому, що строк накладення стягнення слід рахувати з моменту виявлення правопорушення, що вочевидь суперечить духу закону та не відповідає практиці ЄСПЛ стосовно питання строків давності.

З урахуванням наведеного, на думку суду, по-перше з`ясуванню у справах про порушення митних правил, в контексті визначення строку давності накладення адміністративного стягнення, підлягають питання встановлення дати вчинення та виявлення правопорушення, з урахуванням застосованого алгоритму відповідної перевірки в рамках митного контролю.

Із матеріалів справи вбачається, що:

-за протоколом ПМП № 0252/50000/24 особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003670 від 12.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005453 від 17.04.2021;

-за протоколом ПМП № 0253/50000/24 особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003479 від 10.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005459 від 17.04.2021;

-за протоколом ПМП № 0251/50000/24 особою, уповноваженою на декларування ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС» гр. України ОСОБА_1 підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації (далі МД), які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500080/2021/003602 від 11.03.2021 та типу «ІМ 40 ДТ» №UA500080/2021/005454 від 17.04.2021.

Тобто дії, що ставляться в провину ОСОБА_1 , а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товарів, за указаними протоколами були вчинені в березні 2021 року.

Матеріали судової справи не містять відомостей стосовно того, які дії в межах компетенції вживалися митним органом за період з березня 2021 року по день надіслання запиту до компетентних органів Республіки Туреччини, тобто по 17.10.2023 року, з метою встановлення обставин справи .

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 05.03.2021 №21341300ЕХ166740, від 06.03.2021 №21341300ЕХ169898, №21341300ЕХ170219, №21341300ЕХ170220 та інвойсів від 05.03.2021 №RKS2021000000021, від 06.03.2021 №А-4550, №ЕGD2021000000006, №ЕGD2021000000007 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ157907, №21341300ЕХ159548, №21341300ЕХ159577 та інвойсів від 04.03.2021 № GIB2021000000019, №IHR2021000000068, №IHR2021000000003 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

Листом Державної митної служби України від 13.02.2024р. №26/26-04/7.10/441 (вх. Одеської митниці від 13.02.2024 №4676/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини листом від 30.01.2024 №29980007-724.01.03/UA-93356270-93495229 надіслано копії зареєстрованих в митних органах Туреччини турецьких митних декларацій ЕХ1 від 04.03.2021 №21341300ЕХ158476, №21341300ЕХ159485, від 05.03.2021 №21341300ЕХ164315, №21341300ЕХ164272 та інвойсів від 04.03.2021 №BYT2021000000053, №МО12021000000023, від 05.03.2021 №PLS2021000000108, №ARA2021000000027 що стосуються товарів, які переміщувалися з Туреччини до України на адресу ТОВ «ВГ ЕКСПРЕС».

Таким чином, днем виявлення порушення митних правил в даному випадку є 13.02.2024 року, тобто день отримання митним органом відповіді Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби щодо отриманої від митних органів Республіки Туреччини.

Протоколи №0251/50000/24, №0252/50000/24, №0253/50000/24 про порушення митних правил, передбачених ч.1ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 складені посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби України28.02.2024 року.

Матеріали справи про порушення митних правил за протоколами №0251/50000/24, №0252/50000/24, №0253/50000/24 про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 надійшли до Малиновського райсуду м. Одеси 11.03.2024 року.

Таким чином, з урахуванням дати скоєння правопорушень березень 2021 року, слід констатувати, що незважаючи на те, що виявлення порушення митних правил в даному випадку мало місце 13.02.2024 року, протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 складено митним органом 28.02.2024 року, тобто майже через 3 (три) роки з моменту ймовірного вчинення нею порушення митних правил, передбаченого ч.1ст.483 МК України, що свідчить про закінчення строку накладення адміністративного стягнення в даній справі вже на день складання протоколу митним органом.

При цьому, суд вважає, що обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці, яка, як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників, наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних матеріалів.

Розглядаючи дану справу, суд враховує практику ЄСПЛ (п.137 рішення від 09.01.2013 року по справі «Волков проти України» (заява №21722/11) відповідно до якого строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п.51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Також, практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення. Таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див. рішення «ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», § 571).

За наведених обставин, враховуючи положенняст.38 КУпАПтаст.487 МК України, суд вважає, що дата початку та подальше невиправдано тривале встановлення митним органом обставин даної справи, зокрема факт первинного ініціювання перевірки митним органом законності розмитнення товару більше ніж через 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дня митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, в тому числі з урахуванням дати складання протоколу про порушення митних правил та строку розгляду справи в суді, зі сплином 3 (трьох) років з дня події правоворушень, тобто поза межами визначеного законодавством максимального строку накладення стягнення, свідчить про порушення принципу розумності строків провадження та прав особи з урахуванням діючого законодавства України та практики ЄСПЛ.

Відповідно дост. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зіст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Нормаст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, встановлюючи у відповідності дост. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях останньої складу правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.268,460,483,527,528,529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПза відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.

Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справ протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Д. Засядьвовк