Вирок від 28.04.2025 по справі 688/929/25

Справа 688/929/25

№ 1-кп/688/113/25

Вирок

Іменем України

28 квітня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12024244000001708 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Линовиця Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4 .

05 вересня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов`язаним, пройшов медичний огляд та згідно довідки військово-лікарської комісії №193/3556 від 05.09.2024, визнаний придатним до військової служби згідно наказу Міністерства оборони № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та № 466 від 01.08.2011 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

При цьому, 05 вересня 2024 року ОСОБА_4 отримав повістку про його виклик за адресою: АДРЕСА_2 , для відбуття на проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , про що ОСОБА_4 власноручним підписом зазначив у розписці про отримання повістки.

Однак всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указів Президента України щодо введення та продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України - № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_4 , не маючи підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися на 10:00 год 06.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби, у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом, ухилившись таким чином від призову за мобілізацією в особливий період.

Окрім того, 28 січня 2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання вимог вищевказаного законодавства щодо проведення мобілізації, військовозобов`язаному ОСОБА_4 вручено повістку про його виклик на 09:00 год 29.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відбуття проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , про що ОСОБА_4 власноручним підписом зазначив у розписці про отримання повістки.

Однак ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися на 09:00 год 29.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби, у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилившись таким чином від призову за мобілізацією в особливий період.

Окрім цього, 31 січня 2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання вимог вищевказаного законодавства щодо проведення мобілізації, військовозобов`язаному ОСОБА_4 вручено повістку про його виклик на 09:00 год 01.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відбуття проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , про що ОСОБА_4 власноручним підписом зазначив у розписці про отримання повістки.

Однак ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися на 09:00 год 01.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби, у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилившись таким чином від призову за мобілізацією в особливий період.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 336 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та суду показав, що він є військовозобов`язаним та визнаний придатним для проходження військової служби за рішенням ВЛК. Проте не згідний проходити військову службу, оскільки хворіє, у нього відсутня частина шлунку, в 2005 році переніс хірургічне втручання. Раніше не служив, навиків не має, багато його знайомих загинуло на війні. З огляду на ці причини, він відмовився з`явитися до ТЦК у вказані в обвинувальному акті дні, хоча повістки йому були вручені. Просив суворо не карати.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Диспозицією ст. 336 КК передбачено відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За приписами ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни (військовозобов`язані та резервісти) зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (п. 1 ч. 3 цієї статті). У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 3 ч. 3 цієї статті).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абз. 7 ч. 3 цієї статті).

Об`єкт правопорушення в широкому розумінні ним є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.

Суб`єктом злочину є громадяни України (або іншої країни) чоловічої або жіночої статі - військовозобов`язані, які підлягають мобілізації, резервісти.

Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто коли військовозобов`язаний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Отже, дії особи матимуть склад злочину, передбаченого ст. 336 КК України, у разі якщо вона під час мобілізації на особливий період, отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, без визначених законом поважних причин, не з`явилася у зазначені у цій повістці місце та строк до збірного пункту ТЦК та СП для відправлення до військової частини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, але спрямоване на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку органу пробації, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, неодружений.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , керуючись положеннями ст. 65 КК України, принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, особу винного, наявність щирого каяття, відсутність обтяжуючих обставин.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Умисне ухилення від такого обов`язку під час війни створює негативні наслідки та тенденції в суспільстві та підриває обороноздатність держави.

Відмова від захисту Батьківщини свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави та в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При цьому, будь-яких законних підстав для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, а саме призначення йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 336 КК України, або ж переходу до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції цієї норми закону, судом не встановлено, оскільки у кримінальному провадженні відсутні пом`якшуючі покарання обставини, які з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Речовий доказ: оригінал розписки про отримання бойової повістки, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6