Рішення

від 15.04.2025 по справі 738/276/25

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/276/25

№ провадження 2/738/188/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Менської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав,

з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.

учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6

представника третьої особи - Вишняк Т.С.

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У лютому 2025 року Менська міська рада в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що батьки неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та вихованню дітей. Сім`я відповідачів має статус внутрішньо переміщених осіб, за кошти волонтерів їм було придбано будинок у с. Бірківка, в якому вони проживають. Неповнолітні діти перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. Сім`я відповідачів з 14 березня 2024 року перебуває на обліку КУММЦСС, отримує соціальні послуги, перебуває під соціальним супроводом центру з 06 листопада 2024 року. За повідомленням неповнолітнього ОСОБА_1 на лінію «102» про те, що батьки тривалий час вживають алкогольні напої та не виконують батьківські обов`язки, було відвідано сім`ю та встановлено, що батьки знаходилися в стані алкогольного сп`яніння, в будинку незадовільні умови проживання, безлад, неприємний запах, речі розкидані, приготовлена їжа відсутня, станція по постачанню води не працювала, раковина та санвузол були дуже брудні та забиті відходами, а тому діти не могли приготувати їсти, помитися, школу не відвідували, а тому самі звернулися за допомогою. Діти були вилучені з сім`ї батьків та влаштовані до відділення лікарні.

04 жовтня 2024 року надійшло повторне повідомлення від неповнолітнього ОСОБА_1 про те, що батьки систематично вживають алкогольні напої, вчиняють сварки, матір розбила монітор комп`ютера, погрожувала фізичною розправою, просила принести чоловіка ніж для цього. Зі слів неповнолітніх дітей батьки неодноразово підіймали руки, хотіли вдарити, кричали. Під час обстеження умов проживання сім`ї, 05 жовтня 2024 року були виявлені незадовільні умови проживання, немитий посуд, залишки їжі, розкидані речі, відсутній запас продуктів харчування та приготовленої їжі. 05 жовтня 2024 року неповнолітні діти були відібрані від батьків та тимчасово влаштовані до відділення КНП «Менська міська лікарня». З 16 жовтня 2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Менської міської ради №226 від 18 жовтня 2024 року неповнолітні діти влаштовані до патронатної родини ОСОБА_7 в с. Величківка. За час перебування дітей в патронатній сім`ї відповідачі з питання повернення дітей в сім`ю до служби у справах дітей не зверталися, рекомендації фахівців не виконали, лікування від алкогольної залежності не пройшли. Неповнолітні діти зазнають психологічної травмованості від періодичних актів насильства зі сторони своїх батьків, переживають сильний стрес, страх та тривогу щоразу коли відбуваються сварки вдома. Відповідачі не змінили свого ставлення до виховання дітей, продовжують зловживати алкогольними напоями, через що матір втратила офіційну роботу, батько має інвалідність 3 групи, отримує пенсію. Сім`я має заборгованість за комунальні послуги та майже не має коштів для проживання. У відповідачів наявний низький рівень виховного потенціалу, вони не є авторитетом для дітей. При спілкуванні з працівниками служби у справах дітей відповідачі часто проявляють агресію, не розуміють чому соціальні служби мають до них зауваження. На час влаштування дітей до КНП «Менська міська лікарня» останні мали пригнічений емоційний стан, їх одяг мав брудний вигляд, за час перебування дітей в лікарні відповідачі не відвідували їх, не забезпечували речами побуту, одягом, засобами гігієни, продуктами харчування. Після влаштування дітей до патронатної сім`ї за інформацією класних керівників Менської гімназії діти стали більш відкритими, усміхненими, мають позитивні результати в навчанні. Відповідачі навчанням дітей у школі не цікавляться, спілкуються виключно в телефонному режимі, декілька разів відвідували їх в школі, проте матеріальної допомоги їм не надають. Відповідачі неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за ст.184, ст.173-2 КУпАП.

Враховуючи викладене, позивач просить відібрати неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав та передати їх Менській міській раді, як органу опіки та піклування, для їх подальшого влаштування.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 04 березня 2025 року

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 04 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, зазначила про те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню своїх неповнолітніх синів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не створюють належних умов для їх проживання, в будинку відсутнє газо- та електропостачання через наявну заборгованість, проте, на даний час матір дітей пройшла лікування від алкогольної залежності, батько ігнорує всі рекомендації. Просить ухвали рішення в інтересах дітей.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його участю, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала позовні вимоги, пояснила, що на даний час пройшла лікування від алкогольної залежності, чоловік лікування не проходив, але на даний час також не вживає алкогольні напої, більше стала спілкуватися з дітьми, телефонує їм, однак належні умови для проживання в будинку ще не створила, у зв`язку з наявною заборгованістю в будинку відсутнє світло, газ, але вона має намір сплатити заборгованість за комунальні послуги та підключити світло, придбати газовий балон, навести лад в будинку.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 в судовому засіданні, враховуючи позицію своєї довірительки, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні поясненням представника органу опіки та піклування.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є патронатним вихователем неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають в її родині з 16 жовтня 2024 року. Діти відкриті для спілкування, багато розповідали про попереднє місце свого проживання у с. Білозірка з батьками, як змінилося їхнє життя після переїзду у с. Бірківка, розповідали про батьків, школу. На даний час головне для дітей спокій. Діти регулярно ходять до школи, стали краще навчатися, вчать уроки, прислухаються до порад вчителів, зауважень від вчителів щодо їх поведінки та навчання немає, ОСОБА_8 цікавиться технікою, відвідує спеціальний гурток. Також навчилися заправляти за собою ліжко, мити посуд, допомагають по господарству. З матір`ю підтримують спілкування в телефонному режимі, однак коли вона телефонує у стані алкогольного сп`яніння, то діти дуже переживають, мають пригнічений емоційний стан.

Під час розгляду справи судом була заслухана думка дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначили, що під час проживання з батьками знаходилися постійно у стресовому стані, почували себе пригніченими та незахищеними, оскільки батьки часто вживали алкогольні напої, внаслідок чого поводилися агресивно, майже взагалі не приділяли їм уваги, в будинку було не прибрано, приготовлена їжа відсутня, мама кричала на них безпідставно, розбила монітор комп`ютера, готувала їжу лише тоді, коли була твереза. В будинку відсутнє світло, газ, вода, у зв`язку з чим вони не мали можливості відвідувати школу. В родині патронатного вихователя вони почуваються більш захищеними, в будинку створені всі умови для їхнього проживання та навчання, вони ходять до школи, стали краще вчитися, з батьками спілкуються в телефонному режимі, коли вони тверезі. Висловили думку про те, що до батьків повернуться лише в тому випадку, коли вони перестануть вживати алкогольні напої та наведуть лад в будинку, але на даний час вони не бажають повернутися до батьків.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, виданими повторно, серії НОМЕР_1 від 05 липня 2023 року та серії НОМЕР_2 від 05 липня 2023 року відповідно (а.с.13).

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх неповнолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані по АДРЕСА_1 , фактично проживають по АДРЕСА_2 , мають статус внутрішньо переміщених осіб, що документально підтверджується матеріалами справи (а.с.14,15, а.с. на звороті 16).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , проведеного 29 лютого 2024 року, вбачається, що дане обстеження проведене на підставі повідомлення ОСОБА_1 , яке надійшло до поліції, про те, що батьки довгий час зловживають спиртними напоями, він з молодшим братом позбавлений можливості відвідувати школу. Під час обстеження умов проживання відповідачів встановлено, що санітарно-гігієнічні умови для проживання дітей незадовільні, в будинку брудно, холодно, відсутнє водопостачання, відсутній запас продуктів харчування та приготовлена їжа, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння. (а.с.41).

Відповідно до витягу з протоколу №05 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Менській міській раді від 07 березня 2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків стосовно дітей, рекомендовано в подальшому не вживати спиртні напої та пройти лікування від алкогольної залежності, постійно підтримувати порядок у будинку та слідкувати за зовнішнім виглядом дітей (а.с.11).

05 жовтня 2024 року під час проведення оперативно-профілактичного рейду служби у справах дітей щодо обстеження умов проживання ОСОБА_4 за вищевказаною адресою встановлено, що санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні, в будинку холодно, не зовсім чисто, відсутній запас дров, продуктів харчування та приготовлена їжа. Батьки перебували в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_4 поводила себе агресивно, висловлювалася на дітей нецензурною лайкою, погрожувала. Діти повідомили поліцію про те, що їх матір погрожує самогубством, висловлювалася з приводу того, щоб дітей забрали до інтернату. В сім`ї ОСОБА_11 відсутні сприятливі умови для перебування дітей в родині (а.с.42).

З повідомлення директора Комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради Вишняк Т. від 17 січня 2025 року №01-09/24 вбачається, що сім`я ОСОБА_11 отримує соціальні послуги Менський міський центр соціальних служб як така, що перебуває у складних життєвих обставинах з 14 березня 2024 року, з 06 листопада 2024 року перебуває під соціальним супровідом центру. Сім`я відповідачів має статус внутрішньо переміщених осіб, за кошти волонтерів їй було придбано будинок в с. Бірківка, надавалися послуги інформування, консультування, соціальної профілактики та соціального супроводу, надавалась гуманітарна допомога продуктовими наборами, засобами гігієни, одягом та взуттям. Від поліції до центру соціальних служб надходили повідомлення про вчинення психологічного насильства в сім`ї ОСОБА_11 . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 періодично зловживають алкоголем, у зв`язку з чим в сім`ї виникають сварки, які негативно впливають на психологічний стан дітей, яких неодноразово вилучали з сім`ї. 08 жовтня 2024 року діти в черговий раз зазнали психологічного насильства, що стало підставою для влаштування дітей до патронатної сім`ї. Відповідачі постійно попереджалися про наслідки невиконання батьківських обов`язків, з ними проводилися профілактичні бесіди з приводу виховання дітей належним чином, наслідки вчинення насильства в сім`ї, негативного впливу шкідливих звичок, їй рекомендувалося пройти лікування від алкогольної залежності. Після влаштування дітей до патронатної сім`ї ОСОБА_4 неодноразово телефонувала до центру в нетверезому стані та повідомляла про те, що бажає, щоб дітей забрали до інтернату. Під час перебування сім`ї під супровідом (перебування дітей в патронатній сім`ї) ОСОБА_4 йде на контакт з фахівцем центру, проте рекомендації виконує частково, влаштувалася на роботу, покращила санітарно-гігієнічні умови в будинку. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запропоновано пройти лікування від алкогольної залежності. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 систематично ухиляються від виконання батьківських обов`язків, їх житлово-побутові умови не завжди відповідають належним умовам проживання, останні не можуть навчити дітей всім навичкам самообслуговування, мають свій погляд на життя та виховання дітей, який відрізняється від загальновизнаних суспільних норм, перебування дітей у сім`ї батьків може становити загрозу для їх життя та здоров`я (а.с.40).

Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складених 05 жовтня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент проведення оцінки перебувають у брудному одязі, мають не доглянутий вигляд. ОСОБА_1 в телефонному режимі особисто звернувся до поліції та повідомив, що матір знаходиться в сильному алкогольному сп`янінні, кричала на нього, розбила монітор комп`ютера, погрожувала йому та просила батька принести ножа. Неповнолітній ОСОБА_2 повідомив, що під час сварки між матір`ю та братом він знаходився в своїй кімнаті, чув як матір кричала та погрожувала, розбила монітор комп`ютера. Батьки неповнолітнього ОСОБА_1 на час проведення оцінки перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння.

За результатами проведеної вказаної оцінки, рівень безпеки дітей визначено як дуже небезпечний, зокрема, поведінка батька та матері є небезпечною, останні проявляють напади агресії, вчиняють бійки, висловлюють погрози, спроби вчинення суїциду. ОСОБА_4 висловлювала погрози вчинення самогубства у зв`язку з тим, що дитина повідомила поліцію та службу про факт розпивання нею та її чоловіком алкогольних напоїв. Для захисту дітей негайно вжиті заходи у вигляді вилучення 05 жовтня 2024 року дітей з сім`ї батьків та тимчасово влаштування їх до дитячого відділення лікарні (а.с.20-23).

З протоколу групової консультації Комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб», проведеної 08 жовтня 2024 року з приводу вчинення домашнього насильства в сім`ї неповнолітнього ОСОБА_1 , вбачається, що за повідомленням ОСОБА_1 батьки часто вживають алкогольні напої, останній час такі випадки є майже кожного дня, батьки агресивні, можуть безпідставно накричати, вдома часто виникають сварки. 04 жовтня 2024 року батьки в черговий раз цілий день вживали алкогольні напої, ввечері, коли ОСОБА_1 сів перед комп`ютером та почав їсти, матір ОСОБА_4 почала його сварити, розбила монітор, він оборонявся, щоб мати не розбила решту речей, після чого почала погрожувати йому та просити батька принести ножа для цього. Зі слів неповнолітніх дітей їх батьки неодноразово підіймали на них руку, хотіли вдарити, кричали, загалом такі випадки трапляються тоді, коли батьки вживають алкогольні напої. Вдома відсутня їжа, матір готує лише тоді, коли не вживає спиртні напої. За результатами проведеної консультації встановлено, що діти переживають сильний стрес, страх та тривогу щоразу коли вдома виникають сварки.

За повідомленням №48 від 14 січня 2025 року генерального директора КНП «Менська міська лікарня» Разнована Г., на час тимчасового влаштування неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до медичного закладу останні перебували в емоційно пригніченому стані, одяг, в якому вони були одягнуті, був брудний. За час перебування в закладі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідували дітей, речами побуту, одягом, засобами гігієни, продуктами харчування не забезпечували (а.с.25).

Матеріалами справи документально підтверджено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом 2024 року притягувалися до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.1, 2 ст.184 КУпАП (а.с.26-37).

Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради № 226 від 18 жовтня 2024 року, враховуючи думку неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які надали згоду на влаштування їх до патронатної сім`ї, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з 16 жовтня 2024 року влаштовано до патронатної родини ОСОБА_7 (а.с.8).

Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради №02 від 15 січня 2025 року продовжено термін перебування неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 з 17 січня 2025 року до 16 квітня 2025 року (а.с.09-10).

Відповідно до повідомлень №2 та №3 від 06 січня 2025 року Менської гімназії, ОСОБА_1 є учнем 9-Б класу, після того як почав проживати в сім`ї патронатного вихователя став більш відкритим, почав більше посміхатися та спілкуватися з однолітками, має завжди охайний вигляд, почав виконувати домашні завдання більш старанно, забезпечений шкільним приладдям, не пропускає навчальний заклад без поважних причин, бере участь у шкільному житті класу, до наданих йому доручень ставиться з відповідальністю. ОСОБА_2 є учнем 5-А класу, навчальний процес засвоює повільно, домашні завдання виконує, але в нього більшість завдань викликають труднощі, з приводу чого було обговорено з патронатним вихователем та іншими вчителями питання про те, як саме наздоганяти пропущений матеріал, надано певні рекомендації, на даний час завдання виконуються, є позитивний результат. Патронатний вихователь приділяє належну увагу вихованню дітей, постійно підтримує зв`язок з класними керівниками (а.с.38, 39).

Відповідно до витягу з протоколу №01 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Менській міській раді від 09 січня 2025 року, враховуючи пояснення ОСОБА_4 , яка не визнала провини у неналежному ставленні до виконання батьківських обов`язків, думку неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які висловили бажання повернутися в сім`ю тільки за умови, якщо їх батьки пройдуть лікування від алкогольної залежності, ті обставини, що батьки не змінили свого ставлення до виховання дітей, продовжують зловживати спиртними напоями, ухвалено рішення про відібрання дітей від батьків без позбавлення останніх батьківських прав та рекомендовано виконавчому комітету Менської міської ради затвердити висновок про доцільність відібрання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав (а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради №29 від 28 січня 2025 року затверджено висновок про доцільність відібрання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав (а.с.4).

Із змісту вказаного висновку вбачається, що виконавчий комітет Менської міської ради, розглянувши матеріали, зібрані по справі неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по відношенню до своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , беручи до уваги пояснення ОСОБА_4 , яка під час засідання не надала чітких пояснень з приводу того чи має вона намір повернути дітей в сім`ю, відсутність пояснень батька, який на засідання не з`явився, з метою соціального захисту прав дитини, орган опіки та піклування, вирішив доцільним відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_13 та ОСОБА_4 їх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5-7).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Положеннями статей 32 та 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даних правовідносинах при вирішенні питання про відібрання дітей у відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення права малолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі Конвенція)).

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідачів на сімейне життя, суд вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, згідно із якими кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи; при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

В даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки відібрання дітей без позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК (статей 164, 170).

Згідно з ч.1 ст.152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.

Підставою для відібрання дитини від батьків є: 1) ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 2) жорстоке поводження з дитиною; 3) хронічний алкоголізм або наркоманія; 4) експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва; 5) інші випадки, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання (стаття 164 Сімейного кодексу України).

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Визначаючи відмінність підстав позбавлення батьківських прав від відібрання дитини без такого позбавлення, суд виходить з того, що за своєю правовою природою позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини. Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не завжди пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо. Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Таким чином, для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідачів має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається. Так само суд знаходить, що втручання у право відповідачів спрямоване на захист «прав і свобод» неповнолітніх дітей.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України").

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України).

Ухвалюючи рішення про відібрання дітей (неповнолітньої дитини та малолітньої дитини) від відповідачів без позбавлення батьківських прав, суд виходить із доведеності позивачем факту неналежного піклування про них, що створює загрозу для їх життя і здоров`я, ухилення від виконання батьками своїх обов`язків з виховання дитини, ураховує конкретні обставини справи, а саме: відсутність у батьків заінтересованості у фізичному, духовному та моральному розвитку дітей, батьки свідомого нехтують своїми обов`язками і не бажають виконувати їх, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не можуть забезпечити дітям елементарних умов для проживання, навчання та їх розвитку, оскільки умови проживання в будинку незадовільні, вкрай антисанітарні, потребують покращення, у будинку бруд, сморід, всюди розкидано одяг, відсутнє газопостачання, електропостачання відключено у зв`язку із самовільним підключенням до лічильника, в будинку необхідно навести лад, підключити будинок до електроенергії, сплативши наявні борги за комунальні послуги.

Суд погоджується з доводами позивача викладеними в позовній заяві.

Під час розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_4 пояснила, що вона пройшла курс лікування від алкогольної залежності, алкогольні напої не вживає, запевнила, що найближчим часом зробить все належне від неї, сплатить заборгованість за комунальні послуги з метою підключення до будинку електропостачання, купить газовий балон, наведе лад в будинку, створить всі необхідні умови для проживання дітей. Зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 , батько дітей, наміру лікуватися від алкогольної залежності не має, але на даний час алкогольні напої, майже не вживає.

Встановлені судом обставини в їх сукупності є підставою для відібрання дітей, при цьому, в даних правовідносинах захід застосований до відповідачів є менш суворим в порівнянні з позбавленням батьківських прав і не є занадто обтяжливим до них. Така міра відповідає найкращим інтересам дитини.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відібрання неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від батьків без позбавлення їх батьківських прав з передачею дітей органу опіки та піклування, для їх подальшого влаштування.

Тобто, на позивача покладено обов`язок подальшого влаштування дітей, питання щодо влаштування дітей має вирішуватись безпосередньо позивачем після набрання судовим рішенням законної сили.

Відібрання дітей у відповідачів є виправданим і пропорційним, здійснено для захисту їх життя та здоров`я, тому що цього потребували їх інтереси, що відповідає цілям, зазначеним у частині другій статті 8 Конвенції про права дитини.

З огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дітей, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, а саме коли існує небезпека неминучого заподіяння дітям шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо діти можуть бути огороджені від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про своїх дітей, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини.

Важливим є те, що при відібранні дітей, останні будуть знаходитись в більш безпечних умовах, ніж з відповідачами і таке відібрання змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про дітей, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав дітей, а також те, що відібрання дітей не виключає можливість побачення батьків з дітьми, воно є тимчасовим заходом, який не пов`язаний з позбавленням батьків батьківських прав і відповідачі мають право у випадку зміни своєї поведінки на ініціювання питання про повернення дітей в порядку передбаченому СК (частина третя статті 170).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач під час звернення з позовною заявою до суду був звільнений від сплати судового збору, положення п.1 ч.2 ст.4, п.7 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», статей 133, 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь держави з кожного по 1514 грн. судового збору.

Керуючись статтею 170 СК України, статтями 2, 3, 12,13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Менської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Менській міській раді, як органу опіки та піклування, для їх подальшого влаштування.

Попередити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що у разі, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, суд за їх заявою може постановити рішення про повернення їм дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави з кожного по 1514 грн судового збору, який підлягає сплаті за реквізитами: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, р/р UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, з призначенням платежу «зарахування судового збору на користь держави».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Позивач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04061777.

Відповідачі:

ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Третя особа:

Комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, місцезнаходження: вул. Семашко, 8 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21400608.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2025 року.

Суддя Н.В.Волошина