Постанова

від 28.04.2025 по справі 322/1643/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.04.2025 Справа № 322/1643/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1643/24

Провадження №22-ц/807/700/25

Головуючий в 1-й інстанції Гасанбеков С.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи цивільну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 січня 2025 року, ухвалене у с-ще Новомиколаївка (повний текст рішення складено 20 січня 2025 року) у справі за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 8852,18 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) судові витрати в розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке. За повідомленням про кримінальне правопорушення від 02.09.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та сформований витяг від 03.09.2023 №12023082300000130 за ч. 1 ст. 246 КК України. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 22 березня 2024 року, винесеної слідчим СВ ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, 02.09.2024, приблизно о 16 год. 49 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходячись у лісосмузі на околиці с. Миколай-Поле Запорізького району Запорізької області, всупереч установленому законом порядку вчинили дії, а саме здійснили незаконне знесення (без дозволу) за допомогою бензопили «Good Luck 4500» двох стовбурів дерева породи «акація біла», в якому одна коренева система з трьома стовбурами діаметром у корі біля шийки коренів: 1) 22 см; 2) 27 см, внаслідок чого була заподіяна шкода навколишньому природному середовищу. 02.09.2023, в ході проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості, розташованої у полезахисній лісосмузі на околиці с. Миколай-Поле Запорізького району Запорізької області (за географічними координатами 48.065420, 35.943300) за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проведено огляд місця подій, під час якого у вказаному місці було виявлено бензопилу «Good Luck 4500» в корпусі червоного кольору, 9 (дев`ять) фрагментів деревини породи «акація біла» та автомобіль «ВАЗ-2104» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні якого також знаходились 9 (дев`ять) фрагментів деревини породи «акація біла». Зазначене майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та було вилучено. Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02.09.2023 про те, що не маючи лісорубного квитка або іншого відповідного дозволу, домовились поїхати на автомобілі ОСОБА_1 у лісосмугу на околицях села Миколай-Поле позбирати дров на зиму. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по приїзду до лісосмуги почали пошук сухих дров та знайшли, спиляне раніше невідомими особами, сире дерево «акація біла» та за допомогою бензопили «Good Luck 4500» почали розпилювати на невеликі бруски, довжиною близько 50-70 см та складали їх в авто. Через деякий час приїхали працівники поліції та повідомили, що ними вчинено правопорушення. Крім того, під час проведення досудового розслідування, було направлено запит до філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» для отримання інформації відносно того, за ким обліковуються лісонасадження на зазначеній ділянці порубки дерев (кому належить право власності та користування) та отримання розрахунку завданої шкоди. Листом від 11.09.2023 № 472 надано відповідь вищезазначеного лісового господарства та скеровано розрахунок збитків заподіяних за фактом незаконної порубки дерев. Також доручено проведення судової екологічної експертизи. Згідно з висновком експерта від 25.01.2024 № СЕ-19/108-23/18888-ФХЕД сума шкоди, завданої довкіллю в результаті проведення незаконної (самовільної) порубки дерев відповідно до протоколу огляду місця подій становить 8852,18 грн. З урахуванням наданих на дослідження вихідних даних щодо кількості, стану, місця та дати виявлення незаконно вирубаних дерев, експертом проведено розрахунок розміру шкоди завданої лісу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665. Згідно з отриманими Інспекцією матеріалами від відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, що виражена у спилі дерев без відповідного дозволу; вина, що підтверджується поясненнями правопорушників, протоколом огляду місця події та постановою про закриття кримінального провадження; завдана шкода, що підтверджується відповідним розрахунком; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення державі збитків), що має наслідком відповідальність правопорушника у вигляді стягнення з порушників в солідарному співвідношенні заявлених збитків державі, які підлягають відшкодуванню, в розмірі 8 852,18 грн. Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст. 107 Лісового кодексу, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1166 ЦК України, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 січня 2025 року, в задоволенні позову Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову якою задовольнити позов повністю.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що у діях відповідачів вбачається наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення і на підтвердження вимог позову в цій частині надано належні та допустимі докази.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою слідчого СВ відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Котелевського М.Г. від 22.03.2024 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082300000130 від 03 вересня 2023 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Копію зазначеної постанови та матеріалів направлено до Державної екологічної інспекції Південного округу для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вищезазначеній постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що опитані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що приїхали на автомобілі ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у лісосмугу для того щоб назбирати сухих дров та знайшли у даній лісосмузі гілку, яка була кимось відпиляна від дерева породи «акація біла». У подальшому ОСОБА_1 за допомогою своєї бензопили «Good Luck» розпиляв на фрагменти вказану гілку для того щоб її фрагменти помістилися до салону автомобіля. Після того як деревина була розпиляна на частини, вони почали завантажувати її у салон автомобіля, в ході чого до них під`їхали працівники поліції.

Копії відповідних письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 долучені позивачем до позовної заяви.

Протокол огляду місця події від 02.09.2023 було складено лише за участю ОСОБА_1 , який під час огляду також пояснив, що розпиляв знайдену гілку дерева породи акація біла, після чого завантажив її фрагменти до автомобіля ВАЗ 21043.

Водночас доказів притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за вчинення вищезазначених дій позивач суду не надав.

Також, позивачем не надано доказів того, що відповідачі здійснили незаконне знесення (без дозволу) за допомогою бензопили «Good Luck 4500» двох стовбурів дерева породи «акація біла», в якому одна коренева система з трьома стовбурами діаметром у корі біля шийки коренів: 1) 22 см; 2) 27 см.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не підтверджують завдання відповідачами державі шкоди в сумі 8852,18 грн. внаслідок незаконної порубки дерев, оскільки сам факт незаконної порубки дерев не підтверджено належними та допустимими доказами. У матеріалах справи взагалі відсутні докази вчинення зазначених дій відповідачем ОСОБА_2 , а дії ОСОБА_1 , відповідно до наданих позивачем доказів, полягали лише у збиранні деревини, спиляної невстановленою особою.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон України) передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України.

Стаття 7 Лісового кодексу України передбачає, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 35 Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що у порядку спеціального використання лісових ресурсів на виділеній земельній ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток.

Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК дає підстави для висновку, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання щодо відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, установлена презумпція вини заподіювача шкоди, саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.ст. 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем надані, докази які зібрані в досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню №12023082300000130, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та сформований витяг від 03.09.2023.

Відповідно допостанови прозакриття кримінальногопровадження від22березня 2024року слідчимСВ ВП№3Запорізького РУПГУНП вЗапорізькій області02.09.2024року приблизноо 16:49годин,гр-ни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходячись улісосмузі наоколиці с.Миколай- Поле, Запорізького району, Запорізької області, всупереч установленому законом порядку вчинили дії, а саме здійснили незаконне знесення (без дозволу) за допомогою бензопили «Good Luck 4500» двох стовбурів дерева породи «акація біла», в якому одна коренева система з трьома стовбурами діаметром у корі біля шийки коренів: 1) 22 см; 2) 27 см, внаслідок чого була заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

За даним фактом 03 вересня 2023 року було розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

02.09.2023 року, в ході проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості, розташованої у полезахисній лісосмузі на околиці с. Миколай-Поле, Запорізького району Запорізької області (за географічними координатами 48.065420, 35.943300) за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проведено огляд місця подій, під час якого у вказаному місці було виявлено бензопилу «Good Luck 4500» в корпусі червоного кольору, 9 (дев`ять) фрагментів деревини породи «акація біла» та автомобіль «ВАЗ-2104» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні якого також знаходились 9 (дев`ять) фрагментів деревини породи «акація біла». Зазначене майно визнане речовим доказом в кримінальному провадженні та було вилучено.

Відповідно донаданих пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02.09.2023про те,що немаючи лісорубногоквитка абоіншого відповідногодозволу,домовились поїхатина автомобілі ОСОБА_1 у лісосмугуна околицяхсела МиколайПоле позбиратидров назиму. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по приїздудо лісосмугипочали пошуксухих дровта знайшли,спиляне ранішене відомимиособами,сире дерево«акація біла»та задопомогою бензопили«GoodLuck4500»почали розпилюватина невеликібруски,довжиною близько50-70см таскладали їхв авто.Через деякийчас приїхалипрацівники поліціїта повідомили,що нимивчинено правопорушення.

Згідно висновкуексперта від25.01.2024№ СЕ-19/108-23/18888-ФХЕДсума шкоди,завданої довкіллюв результатіпроведення незаконної(самовільної)порубки дереввідповідно допротоколу оглядумісця подійстановить 8852,18грн.

Підставою закриття кримінального провадження стала відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, а саме відсутність істотної шкоди і як наслідок відсутність предмету злочину.

Між тим,наданими доказамив діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, що виражена у спилі дерев без відповідного дозволу; вина, що підтверджується поясненнями правопорушників, протоколом огляду місця події та постановою про закриття кримінального провадження; завдана шкода, що підтверджується відповідним розрахунком; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення державі збитків), що має наслідком відповідальність правопорушника у вигляді стягнення з порушників в солідарному співвідношенні заявлених збитків державі, які підлягають відшкодуванню, в розмірі 8 852, 18 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з приводу відсутності підстав для задоволення позову, апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 3028,00 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6661,60 грн. по 3330,80 грн з кожного.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) задовольнити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 січня 2025 року у цій справі скасувати. Ухвалити нову постанову наступного змісту.

Позов Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шкоду завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 8852,18 грн. (Платіжні реквізити ГУК у Зап.обл/ ТГ смт Новомик/24062100, код ЄДРПОУ 37941997, рахунок UA148999980333109331000008499, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) витрати по сплаті судового збору за подання позову 3028,00 грн, апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6661,60 грн. по 3330,80 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 28 квітня 2025 року.

Судді: С. В. Кухар

Е. А. Онищенко

Д. А. Трофимова