Постанова від 17.03.2025 по справі 521/20038/24

Номер провадження: 33/813/612/25

Номер справи місцевого суду: 521/20038/24

Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 року м. Одеса

Суддя Одеськогоапеляційного суду ЖуравльовО.Г.,за участі-секретаря судовогозасідання ХангельдянК.С.,представника Одеськоїмитниці Ревенко Т.А., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А.Ю. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2025 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої агентом з митного оформлення вантажів та товарів ТОВ «ХОЛТ МЕЙН», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучений згідно протоколам про порушення митних правил №0907/50000/24 від 06.09.2024 товар повернуто власнику або уповноваженій ним особі.

З протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 31.08.2024 до відділу митного оформлення №6 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці декларантом ТОВ «ХОЛТ МЕЙН» (код ЄДРПОУ - 42748524) в особі гр. ОСОБА_1 підготовлена та подана митна декларація (далі МД) типу «ІМ40ДЕ» №24UA500580001948U7.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці декларантом гр. України ОСОБА_1 надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі МК України) наступні документи: контракт від 15.03.2024 № 15/03/24, рахунок проформа (інвойс) від 20.05.2024 №MV0038-494, рахунок проформа від 26.03.2024 № MV0038-495, рахунок проформа від 26.04.2024 №MV0038-494, коносамент від 30.05.2024 №238758280, СMR від 29.08.2024 № 330, договір про надання послуг митного брокеру від 01.03.2024 №1/03/24 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №24UA500580001948U7 та товаросупровідних документах встановлено, що від компанії відправника/продавця «MULOYAL GLOBAL CO., LTD» (16/F, HONG NAN INVESTMENT MANSION, NO.939 JIN QIAO ROAD, SHANGHAI, CHINA» (Китай) на адресу одержувача/покупця ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.117) через митний кордон України у контейнері HASU4910330 переміщувався товар «Папір офісний для писання та друку, у аркушах розміром 297х210мм (формат А4),в пачках по 500арк., без вмісту волоконотриманих механічним способом або хіміко-механічним способом, одношаровий, без водяних знаків, без тиснення та без малюнків: A4 COPY PAPER 80GSM -25,2119т. Країна виробництва: CN Виробник: CHENMING» загальною вагою (брутто) 27620 кг., загальною вагою (нетто) 25 211,90 кг.

Фактурна вартість складає 28841,91дол. США, митна вартість визначена за основним методом (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та складає 1188001,16 грн.

Відповідно до наданого рахунку проформи (інвойс) від 20.05.2024 №MV0038-494 одна тонна товару «Папір офісний для писання та друку, у аркушах…» за МД№24UA500580001948U7 коштує 1143,98 дол. США.

Також, декларантом гр. ОСОБА_1 в електронному інвойсі зазначено одиниці виміру код 168 «Тона».

Під час здійснення митних формальностей за МД № 24UA500580001948U7 посадовою особою Одеської митниці відповідно до переліку індикаторів ризику, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 серед інших додано форму митного контролю 203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації», 902-1 «Застосування ваговимірювальних пристроїв».

За результатами проведеним 01.09.2024 повного митного огляду встановлено, що кількість місць, опис товару, маркування та вага брутто відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

Але при зважуванні товару виявлено розбіжності вагових характеристик, а саме вага нетто більше на 1 113,75 кг. ніж та яка заявлена у рахунку проформі (інвойс) №MV0038-494 від 20.05.2024, та рахунку проформі від 20.05.2024 № MV0038-494, які подані до МД №24UA500580001948U7.

Отже, за результатами проведеного повного митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 01.09.2024 №24UA500580001948U7.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеської митниці Іванчикова А.Ю. подала апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що громадянкою ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 257 МК України, а саме порушено процедуру декларування товарів та не заявлено точні та достовірні відомості про товар, правопорушник відповідно до вимог ст. 266 МК України мав право здійснити фізичний огляд товарів з метою їх відповідності опис, зазначеним у супровідних документах.

Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою громадянку ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 472 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 52480,62 грн з конфіскацією товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з`явилась, вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без її участі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 257МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Адміністративна відповідальність за ст. 472 МК настає у разі недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що 31.08.2024 до відділу митного оформлення №6 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці декларантом ТОВ «ХОЛТ МЕЙН» (код ЄДРПОУ - 42748524) в особі гр. ОСОБА_1 підготовлена та подана митна декларація (далі МД) типу «ІМ40ДЕ» № 24UA500580001948U7.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці декларантом гр. України ОСОБА_1 надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі МК України) наступні документи: контракт від 15.03.2024 № 15/03/24, рахунок проформа (інвойс) від 20.05.2024 №MV0038-494, рахунок проформа від 26.03.2024 № MV0038-495, рахунок проформа від 26.04.2024 №MV0038-494, коносамент від 30.05.2024 №238758280, СMR від 29.08.2024 №330, договір про надання послуг митного брокеру від 01.03.2024 №1/03/24 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №24UA500580001948U7 та товаросупровідних документах встановлено, що від компанії відправника/продавця «MULOYAL GLOBAL CO., LTD» (16/F, HONG NAN INVESTMENT MANSION, NO.939 JIN QIAO ROAD, SHANGHAI, CHINA» (Китай) на адресу одержувача/покупця ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.117) через митний кордон України у контейнері HASU4910330 переміщувався товар «Папір офісний для писання та друку, у аркушах розміром 297х210мм (формат А4),в пачках по 500 арк., без вмісту волоконотриманих механічним способом або хіміко-механічним способом, одношаровий, без водяних знаків, без тиснення та без малюнків: A4 COPY PAPER 80GSM -25,2119т.Країна виробництва: CN Виробник: CHENMING» загальною вагою (брутто) 27620 кг., загальною вагою (нетто) 25211,90 кг.

Фактурна вартість складає 28841,91дол. США, митна вартість визначена за основним методом (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та складає 1188001,16 грн.

Відповідно до наданого рахунку проформи (інвойс) від 20.05.2024 № MV0038-494 одна тонна товару «Папір офісний для писання та друку, у аркушах…» за МД№24UA500580001948U7 коштує 1143,98 дол. США.

Також, декларантом гр. ОСОБА_1 в електронному інвойсі зазначено одиниці виміру код 168 «Тона».

Під час здійснення митних формальностей за МД №24UA500580001948U7 посадовою особою Одеської митниці відповідно до переліку індикаторів ризику, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 серед інших додано форму митного контролю 203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації», 902-1 «Застосування ваговимірювальних пристроїв».

За результатами проведеним 01.09.2024 повного митного огляду встановлено, що кількість місць, опис товару, маркування та вага брутто відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

Але при зважуванні товару виявлено розбіжності вагових характеристик, а саме вага нетто більше на 1 113,75 кг. ніж та яка заявлена у рахунку проформі (інвойс) №MV0038-494 від 20.05.2024, та рахунку проформі від 20.05.2024 № MV0038-494, які подані до МД №24UA500580001948U7.

Отже, за результатами проведеного повного митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 01.09.2024 № 24UA500580001948U7.

Судом досліджено Акт митного огляду від 01.09.2024, та встановлено, що у пункті 8.3.3 відповідачем зазначено, що кількість товару в контейнерах митним органом не перевірялась. Вказане суперечить викладеному у пункті 8.3.4 Актіу, де для розрахунків представник Одеської митниці користувався кількісним показником товару в одиницях виміру - пачка, відповідно вага якої не може бути однаковою з іншими пачками в наслідок характеристик самого товару, де технічним регламентом передбачені допустимі відхилення по вазі.

Також судом обґрунтовано встановлено що, під час огляду товару не зроблено зважування всього товару, який містився у контейнерах, щоб отримати фактичну вагу нетто, не враховано технічні характеристики товару, зазначені в технічних специфікаціях, а взята посадовою особою Одеської митниці в якості контрольної одиниці окрема пачка паперу не може бути чітко однаковою за вагою з іншими пачками у межах передбачених у технічній специфікації якості відхилення розміром у 0,5 кг.

Крім того суд вірно зазначив, що митний орган оформлюючи проведення митних формальностей взагалі не зазначив при яких умовах температури та вологості здійснювалися митні формальності. А без умов дотримання технічного регламенту вага товару брутто при зважуванні мала можливість бути відмінною від ваги товару при завантаженні в наслідок характеристик самого товару при знаходженні в умовах підвищеної вологості тривалий час.

Разом з тим, при проведенні митних формальностей у посадової особи Одеської митниці до цілісності контейнерів та цілісності пломб жодних зауважень не було. А від так вплинути на зміст контейнерів не було можливості у декларанта.

За таких умов суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку, що представник Одеської митниці при зважуванні товару допустив порушення, а висновки митного органу про вину ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, зроблені на підставі припущень.

Заявлена декларантом вага товару базувалась на документально підтверджених відомостях та документах, яка була надана відправником.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що митницею не надано достатньо доказів які б доводили провину ОСОБА_1 , а також не спростовано доводи останньої.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та надавши зібраним доказам правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про закриття провадження у справі, оскільки в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої слід залишити без змін.

Відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А.Ю. - залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2025 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 472 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов