Рішення

від 15.04.2025 по справі 380/26164/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 рокусправа № 380/26164/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пунейко Р.Р.,

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Довгалюк І.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ БУМ»

до Головного управління ДПС України у Рівненській області утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області у якому з врахуванням уточнень (заява про зміну предмета позову від 15.11.2023) заявлено позовні вимоги:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 770117000701 від 22 вересня 2023 року, № 769717000701 від 22 вересня 2023 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2023 року - у розмірі 15 000,00 грн. без накладення штрафу та у розмірі 10 639 343,00 грн. та накладено штраф 2 659 835,75 грн.;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (44995847) за травень 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що задекларовані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами. Належним чином оформлені первинні документи були подані до контролюючого органу до закінчення проведення перевірки, проте неправомірно не були враховані відповідачем.

Позивач стверджує, що документальна перевірка ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» проведена неповно, встановлені під час її проведення порушення норм податкового законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах, тому прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023р. №9146030986, уточнюючий розрахунок за травень 2023р. від 04.08.2023р. №9194895435 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 17.08.2023 року №7452/Ж5/17-00-07-01/44995847.

Відповідач вказує, що в результаті проведеного аналізу поданої податкової звітності, відповідно до інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної фіскальної служби (АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків (відомості щодо податкової історії)) встановлено, що ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847) зареєстроване без мети здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. В ході проведення перевірки та аналізу отриманої інформації, встановлено можливу схему незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідач стверджує, що ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» не надано до перевірки первинні документи, а саме документи, що підтверджують походження товару (накладні, паспорти, посвідчення якості, сертифікати відповідності, інші документи, тощо), банківські виписки (платіжні доручення) документи на транспортування товару від постачальника (ТТН, шляхові листи, залізничні накладні, тощо), документи, що стосуються передачі, завантаження (розвантаження), транспортування і місця зберігання та складування товарно-матеріальних цінностей.

На думку відповідача, встановлені під час проведення перевірки обставини свідчать, що ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» порушено п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, пп. «б» п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України, п.5 розділу V Порядку № 21 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 10654343 грн. у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів та встановлення нереальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ», ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН».

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав клопотання про передачу справи за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду. Суд у задоволенні клопотання відмовив, оскільки справа була прийнята до провадження Львівським окружним адміністративним судом з додержанням правил підсудності, тому згідно ч.3 ст.30 КАС України повинна бути ним розглянута і у тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідач подав клопотання про витребування у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» відомостей щодо підтвердження чи спростування інформації про перерахування коштів контрагентам ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ». Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки такі докази не враховувались контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач подав додаткові пояснення у справі, у яких покликається на матеріали кримінального провадження № 42023180000000064, об`єднане з 42023180000000072 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, вказує, що згідно з ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 22.08.2023 року у справі №569/13729/23 надано дозвіл на проведення огляду нежитлових приміщень, що перебувають у користуванні ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847) за участі спеціалістів ГУ ДПС у Рівненській області, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та протокол огляду від 06.09.2023 складського приміщення за адресою: с.Великий Дорошів, вул. Короленка (нова назва Незалежності) б/н Львівського району Львівської області на території ФГ «Атлант» та здається у суборенду через ТОВ «ГАРАНТ «МП» за договором № 01/05 від 01.05.2023 ТОВ «САДОВИЙ БУМ», яке з 13.05.2023 перейменоване у ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ») вказує, що слідчим не виявлено речей, якими володіє ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ»

Відповідач також зазначає, що позивачем не надано виписки по розрахункових рахунках, відкритих в банківських установах, які б підтверджували фактичне надходження коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» та можливість використання вказаних коштів в господарській діяльності. До матеріалів справи долучені копії платіжних інструкцій щодо оплати за постачання товарів ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ "ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ" у період з 03 по 31 травня 2023 року, однак на вказаних копіях платіжних документах не якісна, не нерозбірлива відмітка банку, відсутній підпис надавача платіжних послуг.

Відповідач покликається на виписку за смарт-рахунком 26005924934732.980 IBAN НОМЕР_1 за період з 01.05.2023 по 11.09.2023 та стверджує, що такий доказ свідчить про відсутність фактичної сплати коштів ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» постачальникам ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44474063) на суму 9999997,25 грн, ТОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44637245) на суму 639345,91 грн, ТзОВ «ГАРАНТ «МП» (код ЄДРПОУ 40408327) на суму 15000 грн, які позивачем зазначено в додатках 2, 3 до податкової декларації за травень 2023 року та є відповідно до пп.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України необхідною умовою здійснення бюджетного відшкодування.

Позивач подав додаткові пояснення, яких вказав, що посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження об`єктивно не може бути взято до уваги судом, у вказаному кримінальному провадженні службові особи ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» перебувають у статусі свідків, повідомлення про підозру в межах розслідування кримінального провадження останнім не вручалися. Наявність кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головне управління ДПС у Рівненській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. За результатами перевірки складено акт від 17.08.2023 №7452/Ж5/17-00-07-01/44995847.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» у Декларації за травень 2023 року (податкової декларації з податку на додану вартість 20.06.2023р. № 9146030986 та уточнюючого розрахунку від 04.08.2023 № 9194895435) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, абзац б) п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу, п.5 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму 10654343 грн. у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів та встановлення нереальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ», код 44637245, ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», код 44474063.

Перевіркою встановлено завищення ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 10 639 343 грн. за травень 2023р.; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.і декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 15000 грн. за травень 2023р.

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС у Рівненській області прийняло:

- податкове повідомлення-рішення № 769717000701 від 22 вересня 2023 року, яким зменшено ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у деклараціях № 9146030986 від 20.06.2023, № 9194895435 від 04.08.2023 за травень 2023 року у розмірі 10 639 343,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 659 835,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 770117000701 від 22 вересня 2023 року, яким зменшено ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (декларації № 9146030986 від 20.06.2023, № 9194895435 від 04.08.2023) за травень 2023 року у розмірі 15000 грн.

Позивач не погодився вказаними рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Підпунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 вказаного Закону).

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вимог наведених норм, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України.

Відповідно до пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено приписами ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За змістом п.200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом МФ України № 21 від 28.01.2016р «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За наведеного правового регулювання суд висновує, що податковий кредит для цілей визначення об`єкту оподаткування ПДВ має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (попередня назва ТОВ «САДОВИЙ БУМ») укладено наступні договори фінансової допомоги:

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 04Н від 03.05.2023, укладений з ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС» та додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 до договору безпроцентної фінансової допомоги № 04Н від 03.05.2023;

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 05ВП від 03.05.2023, укладений з ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» та додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 до договору безпроцентної фінансової допомоги № 05ВП від 03.05.2023;

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 053А від 05.05.2023, укладений з ТзОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ» та додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 до договору безпроцентної фінансової допомоги № № 053А від 05.05.2023;

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 15Н від 15.05.2023, укладений з ТзОВ «НЕСЛЕНС».

Також ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (покупець) та ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (постачальник) 19.05.2023 уклали договір поставки № 19/05/23, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» позивачем подані до суду наступні документи:

договір поставки № 19/05/23 від 19.05.2023р., додаткова угода № 1 від 12.05.2023р. до цього договору (Т.1, а.с.41-44);

платіжні інструкції № 50 від 19.05.2023; № 53 від 22.05.2023, № 54 від 22.05.2023, № 59 від 23.05.2023, № 61 від 24.05.2023, № 62 від 24.05.2023, № 65 від 25.05.2023, № 69 від 26.05.2023, № 71 від 26.05.2023, № 74 від 29.05.2023, № 77 від 30.05.2023, № 79 від 30.05.2023, № 80 від 31.05.2023, № 86 від 31.05.2023 (Т.1 а.с.49-62);

видаткові накладні РН-270/05 від 19.05.2023, РН-270/05 від 19.05.2023, РН-271/05 від 19.05.2023, РН-272/05 від 19.05.2023, РН-273/05 від 19.05.2023, РН-274/05 від 19.05.2023, РН-275/05 від 19.05.2023, РН-276/05 від 19.05.2023, РН-277/05 від 19.05.2023, РН-278/05 від 19.05.2023, РН-279/05 від 19.05.2023 РН-280/05 від 19.05.2023; РН-457/05 від 23.05.2023, РН-458/05 від 23.05.2023, РН-459/05 від 23.05.2023, РН-460/05 від 23.05.2023, РН-461/05 від 23.05.2023, РН-509/05 від 24.05.2023, РН-510/05 від 24.05.2023, РН-511/05 від 24.05.2023, РН-512/05 від 24.05.2023, РН-513/05 від 24.05.2023, РН-514/05 від 24.05.2023, РН-515/05 від 24.05.2023, РН-516/05 від 24.05.2023, РН-554/05 від 25.05.2023, РН-555/05 від 25.05.2023, РН-556/05 від 25.05.2023, РН-557/05 від 25.05.2023, РН-558/05 від 25.05.2023, РН-559/05 від 25.05.2023, РН-560/05 від 25.05.2023, РН-561/05 від 25.05.2023, РН-562/05 від 25.05.2023, РН-600/05 від 26.05.2023, РН-601/05 від 26.05.2023, РН-602/05 від 26.05.2023, РН-603/05 від 26.05.2023, РН-604/05 від 26.05.2023, РН-605/05 від 26.05.2023, РН-606/05 від 26.05.2023, РН-640/05 від 29.05.2023, РН-641/05 від 29.05.2023, РН-642/05 від 29.05.2023, РН-643/05 від 29.05.2023, РН-644/05 від 29.05.2023, РН-645/05 від 29.05.2023, РН-646/05 від 29.05.2023 (Т.1 а.с.63-109);

товарно-транспортні накладні № ТТН-270/05 від 19.05.2023, ТТН-271/05 від 19.05.2023, ТТН-272/05 від 19.05.2023, ТТН-273/05 від 19.05.2023, ТТН-274/05 від 19.05.2023, ТТН-275/05 від 19.05.2023, ТТН-276/05 від 19.05.2023, ТТН-277/05 від 19.05.2023, ТТН-278/05 від 19.05.2023, ТТН-279/05 від 19.05.2023, ТТН-280/05 від 19.05.2023,ТТН-457/05 від 23.05.2023, ТТН -458/05 від 23.05.2023, ТТН-459/05 від 23.05.2023, ТТН-460/05 від 23.05.2023, ТТН-461/05 від 23.05.2023, ТТН-509/05 від 24.05.2023, ТТН-510/05 від 24.05.2023, ТТН-511/05 від 24.05.2023, ТТН-512/05 від 24.05.2023, ТТН-513/05 від 24.05.2023, ТТН-514/05 від 24.05.2023, ТТН-515/05 від 24.05.2023, ТТН-516/05 від 24.05.2023, ТТН -554/05 від 25.05.2023, ТТН-555/05 від 25.05.2023, ТТН-556/05 від 25.05.2023, ТТН-557/05 від 25.05.2023, ТТН-558/05 від 25.05.2023, ТТН-559/05 від 25.05.2023, ТТН-560/05 від 25.05.2023, ТТН-561/05 від 25.05.2023, ТТН-562/05 від 25.05.2023, ТТН-600/05 від 26.05.2023, ТТН-601/05 від 26.05.2023, ТТН-602/05 від 26.05.2023, ТТН-603/05 від 26.05.2023, ТТН-604/05 від 26.05.2023, ТТН-605/05 від 26.05.2023, ТТН-606/05 від 26.05.2023, ТТН-640/05 від 29.05.2023, ТТН-641/05 від 29.05.2023, ТТН-642/05 від 29.05.2023, ТТН-643/05 від 29.05.2023, ТТН-644/05 від 29.05.2023, ТТН-645/05 від 29.05.2023, ТТН-646/05 від 29.05.2023 (Т.1 а.с. 155-238);

Акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» та ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (Т.1, а.с.40).

Також між ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (ТзОВ «САДОВИЙ БУМ») (покупець) та ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» (постачальник) укладено договір поставки № 3/05/23 від 03.05.2023р., відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» позивач подав до суду наступні документи:

договір поставки № 3/05/23 від 03.05.2023 та додаткову угоду № 1 від 12.05.2023 до договору поставки № 3/05/23 від 03.05.2023 (Т.1, а.с.240-244);

платіжні інструкції № 12 від 03.05.2023, № 14 від 04.05.2023, № 17 від 05.05.2023, № 20 від 08.05.2023, № 22 від 09.05.2023, № 24 від 10.05.2023, № 26 від 10.05.2023, № 30 від 11.05.2023, № 31 від 12.05.2023, № 36 від 15.05.2023, № 40 від 16.05.2023, № 45 від 17.05.2023, № 47 від 18.05.2023 ( Т.1 а.с.245 - - Т.ІІ а.с. 1-7);

видаткові накладні РН-14/05 від 03.05.2023, РН-17/05 від 04.05.2023, РН-23/05 від 05.05.2023, РН-60/05 від 08.05.2023, РН-61/05 від 08.05.2023, РН-62/05 від 08.05.2023, РН-63/05 від 08.05.2023, РН-64/05 від 08.05.2023, РН-90/05 від 09.05.2023, РН-91/05 від 09.05.2023, РН-91/05 від 09.05.2023, РН-93/05 від 09.05.2023, РН-70/05 від 09.05.2023, РН-71/05 від 09.05.2023, РН-100/05 від 11.05.2023, РН-101/05 від 11.05.2023, РН-102/05 від 11.05.2023, РН-103/05 від 11.05.2023, РН-142/05 від 11.05.2023, РН-130/05 від 12.05.2023, РН-131/05 від 12.05.2023, РН-140/05 від 15.05.2023, РН-141/05 від 15.05.2023 (Т.ІІ а.с.8-57);

товарно-транспортні накладні ТТН-000057 від 03.05.2023, ТТН-000058 від 04.05.2023, ТТН-000059 від 05.05.2023, ТТН-000060 від 08.05.2023, ТТН-000061 від 08.05.2023, ТТН-000062 від 08.05.2023, ТТН-000063 від 08.05.2023, ТТН-000064 від 08.05.2023, ТТН-000065 від 09.05.2023, ТТН-000066 від 09.05.2023, ТТН-000067 від 09.05.2023, ТТН-000068 від 09.05.2023, ТТН-000069 від 09.05.2023, ТТН-000070 від 11.05.2023, ТТН-000071 від 11.05.2023, ТТН-000072 від 11.05.2023, ТТН-000073 від 11.05.2023, ТТН-000074 від 12.05.2023, ТТН-000075 від 12.05.2023, ТТН-000076 від 15.05.2023 (Т.ІІ а.с. 58-119);

акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» та ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» (Т.1 а.с.239);

платіжну інструкцію № 25 від 17.05.2023 (Т.ІІ а.с. 121);

видаткові накладні РН-130/05 від 12.05.2023, РН-131/05 від 12.05.2023, РН-140/05 від 15.05.2023, РН-141/05 від 15.05.2023 (Т.ІІ а.с. 123-131);

товарно-транспортні накладні ТТН-000074 від 12.05.2023, ТТН-000075 від 12.05.2023, ТТН-000076 від 15.05.2023 Т.ІІ а.с. 132-141).

Крім того, позивачем долучено: акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 09.08.2023 (Т.ІV а.с.118-123, а.с.144-151); інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі № 1 від 09.08.2023 (Т.ІV, а.с.125-130); наказ № 01-08/23-1 від 08.08.2023р. «Про проведення інвентаризації» (Т. ІV, а.с.124);

договір оренди приміщення № 1 від 01.05.2023р. між ОСОБА_1 та позивачем про оренду приміщення за адресою: м.Рівне, вул.Відінська, 10, кім.91; акт прийому-передачі нерухомого майна, додаткова угода № 1 до договору № 1 від 01.05.2023р., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АР-000006 від 31.05.2023р. щодо оренди приміщення за травень 2023 року, акт взаємних розрахунків за травень 2023 року, платіжна інструкція про оплату послуг (Т.2, а.с.142-148);

договір суборенди нежитлового приміщення № 01/05 від 01.05.2023р., додаток № 1 до договору суборенди - акт прийому-передачі приміщення суборенду від 01.05.2023, акт надання послуг № 19 від 31.05.2023 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023-17.07.2023 між ТзОВ «ГАРАНТ «МП» і ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» за договором суборенди, платіжні інструкції № 64 від 24.05.2023, № 109 від 06.06.2023 (Т.І а.с.156-163);

договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 14-23 від 01.05.2023р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «САДОВИЙ БУМ», додаткова угода № 1 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг №14-23 від 12.05.2023р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-11/05 від 31.05.2023, платіжні інструкції № 88 від 31.05.2023р. та № 8 від 03.05.2023р., акт взаємних розрахунків саном на 31.052023 між ТОВ ІНДАСТРІАЛ БУМ і ФОП ОСОБА_2 (Т.1, а.с.176-181);

рішення одноосібного учасника ТзОВ «САДОВИЙ БУМ» від 12.05.2023 про зміну найменування товариства на ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (» (Т.1, а.с.186-187);

оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за травень 2023 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 311 за травень 2023 (а.с.168-173 Т.І); наказ № 1-ОП/12 від 12.05.2023 «Про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику підприємства у 2023 році»; описи документів, що надаються на документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» ( а.с. 45-48 Т. І, а.с.120-121, 175 Т.ІІ).

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» та ТзОВ «ГАРАНТ «МП» мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду поставлених товарно-матеріальних цінностей, наданих послуг, їх вартість, обґрунтовано та визначено економічну доцільність укладання господарських договорів із зазначеними суб`єктами господарювання, характер та об`єм поставленого товару (наданих послуг).

В ході проведення контрольно-перевірочних заходів державні інспектори ГУ ДПС у Рівненській області не здобули жодних належних і допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства. Так, з метою підтвердження формування податкового кредиту направлено наступні запити: запит №911/7/17-00-07-01 від 12.07.2023 (послуги оренди) до ГУ ДПС у Львівській області (Шевченківський р-н) на проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАРАНТ МП», код ЄДРПОУ 40408327, що перебував у господарських відносинах з ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ»; запит №913/7/17-00-07-01 від 12.07.2023 (послуги оренди) до ГУДПСу Львівській області (Шевченківський р-н) на проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАРАНТ МП», код ЄДРПОУ 40408327, що перебував у господарських відносинах з ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ». Листом №2914/7/13-01-07-08 від 28.07.2023 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило, що Головним управлінням ДПС у Львівській області на юридичну адресу ТзОВ «ГАРАНТ «МП» (код ЄДРПОУ 40408327) направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження по взаєморозрахунках із ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847). При отриманні інформації щодо проведених операцій ГУ ДПС у Рівненській області буде повідомлено додатково. З метою отримання інформації щодо руху коштів направлено запити: у ГУ Національної поліції в Рівненській області від 29.06.2023 року №7508/5/17-00-07-03-06; у ТУ БЕБ у Волинській області від 11.07.2023 року №7960/5/17-00-07-03-06 (про надання інформації щодо наявності/відсутності сплати коштів постачальникам); у ПАТАБ «УКРГАЗБАНК» від 11.08.2023р. №5660/ж12/17-00-07-03. Інформація щодо руху коштів на день підписання акту перевірки 17.08.2023р. до ГУ ДПС у Рівненській області не надходила.

Тобто відповідач в ході проведення перевірки не здобув жодної документально підтвердженої інформації, яка б навіть опосередковано могла свідчити про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Суд наголошує, що на дату складення акту перевірки не було отримано відповідей на запити відповідача щодо господарських операції позивача. Окремі запити направлені без врахування часу для надання відповіді. Так запит ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» №5660/ж12/17-00-07-03 датований - 11.08.2023, що є останній днем проведеної перевірки.

Відповідач, не зібравши повної та належної інформації, яка б свідчила про порушення платником податків норм податкового законодавства, не скористався своїм правом продовжити терміни проведеної перевірки.

Натомість висновки відповідача про порушення ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, пп. «б» п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України обґрунтовуються виключно результатами проведеного аналізу поданої податкової звітності, інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної фіскальної служби (АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків (відомості щодо податкової історії)).

Законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Водночас, будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд наголошує, що згідно усталених правових позицій Верховного Суду, податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Як зазначив відповідач у акті перевірки ГУ ДПС у Рівненській області встановлено можливу схему незаконного відшкодування податку на додану вартість. Тобто висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях про нереальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у постачальників.

При наданні оцінки доводами позивача про необхідність врахування вищезазначених документів контролюючим органом суд виходить з наступного.

Згідно описів вкладення документів, що надаються на документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ», копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с. 45-48 Т.І, а.с.120-121 Т.ІІ) усі вищезазначені первинні документи позивача були надані відповідачу в ході проведення перевірки.

Більше того, такі документи знаходяться у розпорядженні контролюючого органу і на час розгляду справи в суді, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Суд встановив, що документальна позапланову невиїзна перевірка ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» проводилась у період з 07.08.2023 по 11.08.2023.

Акт документальної позапланової перевірки №7452/Ж5/17-00-07-01/44995847 складено 17 вересня 2023 року

Позивач стверджує, що первинні документи на підтвердження задекларованих за травень 2023 року показників від`ємного значення з податку на додану вартість подані до закінчення перевірки безпосередньо до податкового органу - 11.08.2023, проте такі документи були зареєстровані лише наступного робочого дня 14.08.2023. Відповідач заперечує такі доводи позивача, на обґрунтування заперечень надав до суду акти про ненадання документів платником податків ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» до документальної позапланової перевірки №434/ж6/17-00-07-03/44995847 від 07.08.2023р., №449/ж6/17-00-07-03/44995847 від 09.08.2023р., №452/ж6/17-00-07-03/44995847 від 10.08.2023р., №457/ж6/17-00-07-03/44995847 від 11.08.2023р.

Суд вважає, що у відповідача після отримання первинних документів позивача виник обов`язок надати оцінку цим документам з метою повного та об`єктивного дослідження обставин дотримання вимог податкового законодавства платником податків.

Згідно п.44.4 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абзацу першого п. 44.7 ст.44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу (абзац третій пункту 44.7 статті 44 ПК України).

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абзац четвертий пункту 44.7 статті 44 ПК України).

Згідно п.86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет (пп.86.7.2 пункту 86.7 ст. 86 ПК України).

Системно проаналізувавши вищенаведені норми ПК України суд висновує, податковий орган зобов`язаний надати оцінку первинним документам платника податків, які надійшли на його адресу в ході проведення перевірки. Такі документи також можуть надаватись у порядку визначеному у пункті 86.7 статті 86 ПК України. При цьому конструкція п.86.7.2 пункту 86.7 ст. 86 ПК України сформована таким чином, що дозволяє зробити висновок, що платник податків може подати окремо заперечення до акта перевірки, а окремо додаткові документи і пояснення (у тому числі усні пп.86.7.3 п.86.7 ст. 86 ПК України).

Разом з тим, платник податків має право подати також первинні документи, що стосується предмету перевірки як до прийняття податкового повідомлення-рішення, після його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду.

Такі правові висновки наведено у ряді постанов Верховного Суду. Так, постанові від 08.09.2019р. у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд зауважив, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого п.85.2 ст.85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України, що прямо передбачено нормами п.44.6 ст.44 ПК України.

Також у постановах від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі № 640/637/19, від 04.03.2020 у справі № 0440/5658/18 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов`язаний призначити та провести позапланову перевірку.

У постановах від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 27.04.2022р. у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Узагальнюючи наведені вище підходи, суд касаційної інстанції у постанові від 14.08.2024 у справі № 560/12984/23 зазначив, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу в здійсненні податкового контролю.

У постанові від 14 лютого 2025 року, справа № 420/13080/22, Верховний Суд вказав, що ненадання у повному обсязі документів, що стосується предмету перевірки під час проведення та до її завершення, не позбавляло можливості платника податків подати такі документи, які на думку податкового органу не було надано до перевірки, до прийняття ППР, після його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду.

Повертаючись до обставин цієї справи суд констатує, що контролюючий орган, який не зібрав під час проведення документальної позапланової перевірки позивача належних доказів порушення платником податків норм податкового законодавства в ході проведення перевірки, після отримання первинних документів позивача, які надані в останній день проведеної перевірки, а зареєстровані у наступний робочий день, формально підійшов до вирішення питання про їх прийняття, оскільки він мав усі підстави, як продовжити терміни проведення перевірки, так і згідно абзацу четвертий пункту 44.7 статті 44 ПК України не приймати рішення за результатами такої перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. У будь-якому разі відповідач зобов`язаний був надати оцінку цим документам.

За наведених обставин, суд вважає, що перевірка ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» проведена неповно та поверхнево, а встановлені нею порушення не ґрунтуються на фактичним підставах та спростовується матеріалами справи.

Щодо покликання представника відповідача на окремі матеріали кримінального провадження № 42023180000000064 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 364 КК України суд враховує наступне.

Згідно листа Бюро економічної безпеки України № 11/6/4.6/23655-24 від 28.09.2024 (а.с.51 Т.ІV) детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023180000000064 щодо ряду суб`єктів господарської діяльності за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. У кримінальному провадженні службові особи ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» перебувають у статусі свідків, повідомлення про підозру в межах розслідування кримінального провадження останнім не вручались.

Відповідач покликається на протокол допиту свідка від 06.09.2023 ОСОБА_3 , який у протоколі значиться як директор ФГ «Атлант» (а.с.196, 197 Т.ІІІ).

Суд звертає увагу, що свідок підтвердив суборенду позивачем приміщення за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. В.Дорошів, вул. Короленка буд. б/н пл.300 м.2 та використання позивачем приміщення в межах господарської діяльності.

Суд враховує, що позивачем на підставі наказу про проведення інвентаризації № 01-08/23-1 від 08.08.2023р. «Про проведення інвентаризації» здійснено інвентаризацію ТМЦ за адресою складських приміщень: Львівська обл., с. Великий Дорошів, вул. Короленка б/н, за наслідком якої складені Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 09.08.2023р. (Т.ІV а.с.118-123,, а.с.144-151); інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі № 1 від 09.08.2023р. (Т. ІV, а.с.125-130), якими підтверджено залишки товару на складі покупця.

Також відповідач покликається на виписку АБ «УКРГАЗБАНК» за смарт-рахунком позивача 26005924934732.980 за 01.05.2023 -11.09.2023, у якій не відображені банківські операції з контрагентами ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ».

При наданні оцінки такому доказу суд враховує, що з представлених документів неможливо встановити вилучення слідчим повної чи вибіркової інформації про рух коштів по рахунку. 10.04.2025 позивач направив до суду банківську виписку АБ «УКРГАЗБАНК» за пірний період з відображенням у ній більш повної і точної інофрмації за рахунком ТОВ "ІНДАСТРІАЛ БУМ"

Суд враховує, що контролюючий орган не володів такою інформацією в рамках проведеної перевірки і відповідні висновки не були покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Зміна кваліфікації підстави прийняття рішення, як акту індивідуальної дії, суб`єктом владних повноважень в судових процедурах, є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав.

Відносно доводів контролюючого органу про ненадання позивачем оригіналів первинних фінансових документів (платіжних інструкцій), які б підтверджували перерахування грошових коштів за товар постачальникам ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ "ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ" суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з вимогами ст.18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затв. постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022р., передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п.9 цієї Інструкції).

Відповідно до п.37 вказаної Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 8 цього Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2024 у справі № 420/34504/23.

Під час судового розгляду позивач надав копії електронних платіжних інструкцій, якими підтверджується факт перерахування коштів на рахунки контрагентів ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» в якості оплати за придбані товари.

Представник відповідача під час розгляду справи покликався на те, що долучені до матеріалів справи копії платіжних інструкцій не можуть братись до уваги, оскільки на таких копіях не нерозбірлива відмітка банку, відсутній підпис надавача платіжних послуг.

Суд встановив, що наявні в матеріалах справи копії платіжних інструкцій містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позивачем підтверджено факт проведеної оплати за поставлений товар на рахунки вказаних контрагентів.

Також позивачем надавались акти взаємних розрахунків із контрагентами, в яких містяться відомості щодо дат здійснення позивачем оплати товару, а також якими підтверджується відсутність заборгованості позивача перед контрагентами (а.с. 40 Т.І, а.с. 143 Т.ІІ).

Також відповідач покликається на те, що позивачем не надано виписки по розрахункових рахунках, відкритих в банківських установах, які б підтверджували фактичне надходження коштів поворотної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок ТзОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» та можливість використання вказаних коштів в господарській діяльності.

На такі аргументи відповідача суд зазначає, що перевірка та дослідження питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», ТзОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ», ТзОВ «НЕСЛЕНС» знаходилась поза межами предмету перевірки та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань за спірними господарськими операціями з контрагентами ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТзОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ»

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність здійснених позивачем господарських операцій.

Відповідачем також не наведено обставин та доказів, які свідчили б про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 виснувала, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 814/129/16, дійшов висновку, що необґрунтованим є посилання скаржника, як на підставу про нереальність господарських операцій на відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, а також не підтвердження факту транспортування ТМЦ автомобілем та водієм, оскільки відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2023 року у справі №380/9660/21 зазначив, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов`язань. За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб. Такі дії перебувають поза межами впливу платника.

За відсутності доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання господарської операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в податковому обліку. Податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Також суд враховує наступні правові висновки Верховного Суду: «Покликання на недотримання контрагентами податкового законодавства не може слугувати одноосібною підставою для позбавлення платника податкової вигоди, оскільки відповідальність настає лише в разі доведення податковим органом недобросовісності дій платника, наміру останнього отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених, взаємозалежних, необумовлених ринковими механізмами дій суб`єктів (юридичних або фізичних осіб), які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних результатів для одного з суб`єктів оподаткування. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті - постанова КАС ВС від 23 травня 2023 року у справі № 360/1283/20.

У справах, предмет розгляду в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є судова практика Верховного Суду, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій повинна проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника податків, відповідати економічному змісту укладених платником податку договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди - постанова КАС ВС від 19 червня 2023 року у справі № 810/1577/17.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З огляду на вищезазначене, враховуючи практику Верховного суду у подібних правовідносинах, суд вважає, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи вищезазначене, встановлені обставини під час розгляду справи та наявні в матеріалах справи докази, які свідчать про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, суд висновує, що оскаржені податкові-повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» за травень 2023 року, то суд зазначає, що така до задоволення не підлягає, так як є передчасною.

Згідно пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

За наведеного правового регулювання, контролюючий орган зобов`язаний після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду на наступний робочий день після отримання відповідного рішення внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Суд зазначає, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18.

Отже, у відповідача ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві позивача про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 26840,00 грн. належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області № 770117000701 від 22 вересня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області № 769717000701 від 22 вересня 2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Рівненській області утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (адреса: вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська область, 33023, код ЄДРПОУ: 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (адреса: вул. Відінська, 10, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ: 44995847) 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 25.04.2025.

СуддяКрутько Олена Василівна