Рішення

від 21.04.2025 по справі 400/540/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 р. № 400/540/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Минералис", вул. Марка Кропивницького, 114/1,м. Миколаїв,54009,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2024 року № 2503214290708,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «МИНЕРАЛІС» (далі: Позивач) звернувся з позовними вимогами до ГУ ДПС у Миколаївській області (далі:Відповідач) та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 року №2503214290708 та стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в зв`язку з військовою агрессією російської федерації про України та положеннями ч.6ст.3 Закон України «Про валюту і валютні операції» з огляду на форс-мажорні обставини нарахування пені відповідно до ч.5 ст.3 зупиняється на весь період дії форс мажорних обставин. ТТП України підтвердило 28.02.2024 року, що події з 24.02.2022 до їх закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З огляду на викладене, оскаржувані висновки акту перевірки та винесене на підставі акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення не узгоджується з приписами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

У зв`язку із неналежним виконанням нерезидентом «ARSENIS DOO» умов імпортних контрактів від 01.01.2024 №0101-24 та від 12.01.2024 №0102-24, ТОВ «МИНЕРАЛИС» звернулося із відповідними позовами до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Постановами Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України від 08.08.2024 прийнято справи до провадження за № 283/2024, № 284/2024. Звернув увагу, що відповідно до норм глави 11 Податкового кодексу «Відповідальність», платник податків може нести відповідальність лише за наявності у його діях вини.

Відповідач не визнав позов, надав відзив, згідно якого за результатами перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення форма «С» від 11.12.2024 №2503214290708, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» на загальну суму 17724108,18 гривень. Відповідач вважає, позов необгрунтованим оскільки, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах. Безумовними підставами щодо звільнення ТОВ «МИНЕРАЛИС» від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за зовнішньоекономічними контрактами від 01.01.2024 №0101-24, від 12.01.2024 №0102- 24 укладеними з компанією «ARSENIS DOO» (Чорногорія), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, та які до перевірки надано не було. Відповідачем враховано, що ТОВ «МИНЕРАЛИС» звернулося 08.08.2024 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента за контрактом, постановами суду прийнято справи до провадження, граничні строки розрахунків відповідно зупиняються з дня подання позову до суду і пеня за порушення строку в цей період не нараховується, даної норми було дотримано і пеня нарахована до дати подачі позову. З огляду на зазначене, Відповідач вважає, що факти, викладені в акті перевірки від 21.11.2024 №19057/14-29-07-08/43308658, ґрунтуються на наявних фактах порушення ТОВ «МИНЕРАЛИС» норм чинного законодавства, за результатами якого відповідно до вимог чинного законодавства прийнято у відповідності до норм чинного законодавства податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 №2503214290708, тому просив відмовити в задоволенні позову.

24.01.25 Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження.

25.03.25 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 квітня 2025 року - об 11:30 год.

21.04.2025 року винесено скорочене рішення.

Суд заслухав правові позиції представників сторін, дослідив всебічно, повно наявні в матеріалах справи докази, надав їм об`єктивну оцінку з застосуванням практики Верховного Суду та встановив таке.

ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 глави 8 розділу ІІ, з урахуванням вимог підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі Податковий кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МИНЕРАЛИС» (код за ЄДРПОУ 43308658) з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 01.01.2024 №0101-24, від 12.01.2024 №0102-24 за період з 01.01.2024 по 07.11.2024. Перевірка проводилась з 08.11.2024 по 14.11.2024. Термін проведення перевірки не продовжувався. За результатами перевірки складено акт від 21.11.2024 №19057/14-29-07-08/43308658 та встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 (зі змінами та доповненнями), а саме: - в частині несвоєчасного повернення коштів у сумі 368278,62 євро (16235415,65 грн за курсом НБУ на дату виникнення) за імпортним контрактом від 01.01.2024 №0101- 24, укладеного з компанією «ARSENIS DOO» (Чорногорія); - в частині ненадходження імпортного товару на суму 6833388,62 євро (306714105,96 грн за курсом НБУ на дату виникнення) за імпортним контрактом від 12.01.2024 №0102-24, укладеного з компанією «ARSENIS DOO» (Чорногорія). ТОВ «МИНЕРАЛИС» не надавало до Головного управління ДПС у Миколаївській області заперечення до акту перевірки. Згідно з Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №846, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2021 року за №222/35844 за результатами перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення форма «С» від 11.12.2024 №2503214290708, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» на загальну суму 17724108,18 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ «МИНЕРАЛИС» 11.12.2024, яке отримано платником податків 13.12.2024. ТОВ «МИНЕРАЛИС» не погодилось з висновками, що викладені в акті перевірки та подало до Миколаївського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій оскаржено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 №2503214290708.

З огляду на предмет позову, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства встановлює Закон України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Положеннями статті 44 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із підпунктом 2 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України №7 від 02.01.2019, відлік установлених Національним банком України граничних строків розрахунків розпочинається з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану (стаття 1).

У подальшому строки воєнного стану неодноразово продовжувались Законами України на підставі відповідних Указів Президента України. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

Законом №2118-ІХ внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також цим законом доповнено Податкового кодексу України підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнив статтю 102 пунктом 102.9, яким передбачив, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з прийняттям Законів від 24 березня 2022 року № 2142-IX та від 12 травня 2022 року №2260-IX цей пункт викладений у наступній редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, даною нормою, перебіг відповідних строків, крім тих, що окремо передбачені Податкового кодексу України, зупинений.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладений у наступній редакції:

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуванню до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Так, з 27.05.2022 поновлено перебіг строків, зупинених Законом №2118-ІХ.

Згідно діючого закнодавства, зміни до спеціальних положень Закону № 2473-VIII здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Однак до Закону України «Про валюту і валютні операції» не вносились зміни у норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період воєнного стану.

При цьому, маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону № 2473-VIII.

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426».

Таким чином законодавець не мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії воєнного стану, тому відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) не були внесені саме до Закону № 2473-VIII, тому пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII, за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії воєнного стану, застосовується на загальних підставах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.

Також Судова палата у наведеній справі сформулювала правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Вказаний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 520/7911/23.

Таким чином, суд вважає помилковими висновки Позивача про те, що дія норм пункту 69.9. підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають із Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За приписами статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

При цьому Верховний Суд зауважував, що наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, вимог валютного законодавства.

Позивач стверджує, що з 24.02.2022 повномасштабна військова агресія рф проти України, запровадженні в зв`язку з введенням воєнного стану обмеження на території України, призупинення пасажирського і транспортного авіаційного сполучення між Україною та іншими країнами, виникнення реальної загрози життю та здоров`ю залучених до виконання Контракту осіб внаслідок ведення бойових дій, надання урядами інших країн рекомендацій щодо не здійснення відвідувань території України, унеможливили отримання позивачем від компанії нерезидента «ARSENIS DOO» товарів, визначених за імпортними контрактами від 01.01.2024 №0101-24 та від 12.01.2024 №0102-24, а порушення строків допустило «ARSENIS DOO» (Чорногорія).

Згідно п.109.1 ст.109 Податкового кодексу, податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством.

Згідно п.112.1 ст.112 Податкового кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, кім випадків, передбачених кодексом. Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Позивач вважає, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вбачається з акту перевірки №19057/14-29-07-08/43308658, Позивачем до перевірки надано завірену копію позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06.08.2024 №06/08-2024/1 (вх. ГУ ДПС № 3615 від 08.08.2024) про стягнення коштів з нерезидента компанії «ARSENIS DOO» (Чорногорія) на користь ТОВ «МИНЕРАЛИС» борг у сумі 4 100 000,0 євро за контрактом від 01.01.2024 №0101-24. Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08.08.2024 прийнято справу до провадження за № 283/2024.

Враховуючи, що нерезидент «ARSENIS DOO» (Чорногорія) перерахував у повному обсязі борг у сумі 4100000,0 євро, ТОВ «МИНЕРАЛИС» звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з листом від 04.10.2024 №04/10-2024/2 про припинення провадження у справі у зв`язку із сплатою боргу за контрактом від 01.01.2024 № 0101-24. Постановою від 09.10.2024 у справі №283/2024 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України припинив арбітражний розгляд.

ТОВ «МИНЕРАЛИС» звернулося 08.08.2024 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента за контрактом від 01.01.2024 №0101-24 та 08.08.2024 постановою суду прийнято справу до провадження, граничні строки розрахунків зупиняються з дня подання позову до суду і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Крім того, ТОВ «МИНЕРАЛИС» до перевірки надано завірену копію позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06.08.2024 №06/08-2024/2 (вх. ГУ ДПС № 3616 від 08.08.2024) про стягнення коштів з нерезидента компанії «ARSENIS DOO» (Чорногорія) на користь ТОВ «МИНЕРАЛИС» борг у сумі 7 570 000,0 євро за контрактом від 12.01.2024 №0102-24.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України від 08.08.2024 прийнято справу до провадження за № 284/2024. У зв`язку із частковою сплатою компанією «ARSENIS DOO» заборгованості у сумі 736611,38 євро, відповідно по платіжної інструкції від 24.09.2024, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято постанову від 04.10.2024 про внесення змін до постанови від 08.08.2024 про прийняття справи №284/2024 до впровадження щодо зменшення суми позову.

Враховуючи, що ТОВ «МИНЕРАЛИС» звернулося 08.08.2024 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента за контрактом від 12.01.2024 № 0102-24 та 08.08.2024 постановою суду прийнято справу до провадження, граничні строки розрахунків зупиняються з дня подання позову до суду і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Як вбачається з акту перевірки та від 21.11.24 №19057/14-29-07-08/43308658 та розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «Минералис» нарахування пені здійснено по дату 07.08.2024 року, тобто з врахуванням звернення Позивача до суду щодо захисту порушених прав, більше того це мало ефект, оскільки після цього контрагент сплатив значну суму заборгованості 736611,38 євро, відповідно по платіжної інструкції від 24.09.2024.

Принципи регулювання приватноправових відносин відрізняються від принципів, які застосовуються у публічних відносинах. Якщо у цивільних відносинах діє принцип «дозволено все, що не заборонено», то у відносинах з органами державної влади відсутня можливість альтернативної поведінки без прямого дозволу у законі. Частинами 1 - 3 статті 3 Закону №2473 визначено, що відносини які виникають у сфері валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Стаття 13 Закону №2473 спонукає резидентів забезпечити поставку імпортних товарів та зарахування виручки в іноземній валюті від експорту продукції на валютний рахунок у певний строк та у певному обсязі. Для відступлення від цього з метою уникнення відповідальності резиденти мають вчинити чітко визначені заходи, виключний перелік яких наведений у Законі №2473. Можливість іншої поведінки резидентів, за якої санкції у вигляді пені за порушення строків валютної виручки до них не застосовуються, законом прямо не передбачена.

У даному випадку, з урахуванням приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, наведено належні докази на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 року №2503214290708 є обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого позов підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник

Рішення складено в повному обсязі

28.04.25