Рішення

від 28.04.2025 по справі 420/40009/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/40009/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Одеської міської ради про визнання вимог незаконними та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати вимоги Листа №1908-17/38 Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Одеської міської ради від 15.11.2024 р. протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення зазначених дій; стягнути з Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Одеської міської ради на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень, мотивуючи тим, що він отримав від відповідача листа з вимогами з якими не згоден та вважає, що вони безпідставні та заподіяли йому моральної шкоди. .

Ухвалою суду від 30.12.2024 року позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

13.01.2025 року позивачем надано заяву про усунення недоліків на виконання вищезазначеної ухвали.

Ухвалою суду від 16.01.2025 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 18.02.2025 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому він вимоги не визнає з підстав того, що ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення в Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та отримував допомогу внутрішньо переміщеним особам у період з травня 2023 року по липень 2024 року у розмірі 3000,00 грн. щомісяця.

23.07.2024 у зв`язку зі зміною місця проживання на прийомі в управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради позивач надав заяви про взяття на облік і отримання допомоги на проживання.

При перевірці достовірності відомостей, що надходять від осіб, які звертаються за призначенням допомоги, на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , було встановлено, що у власності сім`ї ОСОБА_1 є три об`єкта нерухомості, а саме:

-у власності заявника квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у власності дружини заявника, ОСОБА_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

- у власності дружини заявника, ОСОБА_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», з 1 вересня 2023 року виплата допомоги припиняється ВПО зазначеним у п.1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення. приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї). Згідно з підпунктом 5 пункту 71 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (далі - Порядок №332), із 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/ частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. гривень. Враховуючи викладене, 23.07.2024 позивачу на прийомі в управлінні було повідомлено про відмову у наданні допомоги на проживання та необхідність повернення неправомірно отриманої допомоги на проживання за період з 01.09.2023 по 31.07.2024.

У зв`язку з тим, що неправомірно отримані кошти від ОСОБА_1 на рахунок Департаменту не надійшли, на адресу позивача був направлений лист-повідомлення від 15.11.2024 №19.08-17/38 про необхідність повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 33000,00 грн. за період з 01.09.2023 по 31.07.2024, який він отримав 19.11.2024.

Також зазначає, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, але з урахуванням майнового стану сім`ї, права на отримання допомоги він втратив з 01.09.2023.

Повідомлень про наявність у позивача та його сім`ї права власності на нерухоме майно від ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 9 Порядку №332до органу соціального захисту населення не надходило.

Поряд з цим, зазначає, що 23.07.2024 ОСОБА_1 надав заяву про призначення допомоги на проживання, в якій особистим підписом підтвердив, що проінформований, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7 і 8 Порядку № 332.

Пунктом 18 Порядку № 332 встановлено, що уповноважена особа несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві.

Тобто, при поданні заяви про призначення допомоги на проживання від 23.07.2024 позивач та його дружина вже мали у власності об`єкти нерухомого майна проте, підписуючи заяву, ОСОБА_1 не зазначив про цей факт, таким чином надав завідомо недостовірну інформацію.

Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Отже, позивач не повідомив управління про обставини, що впливають на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що є зловживанням з його боку.

17.03.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій він зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Ця квартира була продана 16,10.2013 року не належить йому на праві власності. Таким чином він мав право отримувати допомогу з 01.09.2023 року по 31.07.2024 року. Також, зазначає, що він проживає зі своєю сім`єю яка складає з 4 осіб та на кожну людину випадає - 9 кв. м.

30.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення у яких він вказує, що твердження відповідача, що склад його сім`ї складає 4 особи та на кожного члена випадає 9 кв.м. не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 5 пункту 7-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, із 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності дружини відповідача є дві квартири, а саме:

квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 62,4 кв.м.

квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 41,8 кв.м.

А тому, на кожного члена сім`ї випадає більше ніж 13,65 кв. м. Управлінням соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні допомоги на проживання та повернення коштів у липні 2023 року. По-друге, ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності із загального захворювання, дата чергового переогляду 15.03.2025. Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.12.2024, особа хворіє багато років, погіршення стану з липня 2018 року.

За цих обставин, вважає, що позивач проходить періодично лікування та причинно- наслідковий зв`язок між діями Управління та погіршенням здоров`я ОСОБА_1 відсутній.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення в Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та отримував допомогу внутрішньо переміщеним особам у період з травня 2023 року по липень 2024 року у розмірі 3000,00 грн. щомісяця.

23.07.2024 у зв`язку зі зміною місця проживання на прийомі в управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради позивач надав заяви про взяття на облік і отримання допомоги на проживання.

При перевірці достовірності відомостей, що надходять від осіб, які звертаються за призначенням допомоги, на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, було встановлено, що у власності сім`ї ОСОБА_1 є три об`єкта нерухомості, а саме:

-у власності заявника квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у власності дружини заявника, ОСОБА_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

- у власності дружини заявника, ОСОБА_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

23.07.2024 позивачу на прийомі в управлінні було повідомлено про відмову у наданні допомоги на проживання та необхідність повернення неправомірно отриманої допомоги на проживання за період з 01.09.2023 по 31.07.2024.

ОСОБА_1 повідомив працівника відповідача, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , йому не належить та йому було рекомендовано надати відповідні підтверджуючі документи.

На запит управління соціального захисту населення в Пересипському районі, КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради листом від 20.08.2024 №3468/03.01-10 підтвердило інформацію про наявність у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , яке відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 23.07.2024.

У зв`язку з тим, що неправомірно отримані кошти від ОСОБА_1 на рахунок Департаменту не надійшли, на адресу позивача був направлений лист-повідомлення від 15.11.2024 №19.08-17/38 про необхідність повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 33000,00 грн. за період з 01.09.2023 по 31.07.2024, та у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно вони будуть стягнуті у судовому порядку. Вказаний лист позивач отримав 19.11.2024.

З вищевказаним листом позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела прав та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст. 3 Конституції України гарантовано визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідачем у справі не надано відомостей, що позивач отримував таку допомогу в іншому органі соціального захисту населення на території України, зокрема, за місцем свого поточного фактичного проживання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов`язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв`язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, згідно інформації з довідки № 387966627 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 18.03.2011 року позивач на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно інформації з довідки № 287964320 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 29.05.2024 року дружина позивача ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав набула право власності на квартири: за адресою: АДРЕСА_4 ; площею 41,8 кв.м. житловою площею 16.2 кв.м., та 29.09.2017 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 62.4 кв.м. житловою площею 37,2 кв.м.на підставі договору дарування.

На теперішній час порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 11 липня 2023 року «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Згідно п.п.5 п.7-1 Порядку №332 із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. гривень;

Позивачем не заперечується факт наявності у його дружини ОСОБА_2 у власності 2-х квартир.

Також як встановлено судом на час направлення відповідачем спірного листа позивачу в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем рахувалась на праві власності квартира АДРЕСА_5 .

Щодо твердження позивач про те, що квартир АДРЕСА_6 йому не належить, то суд враховує, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 334 ЦК ( в редакції на час виникнення у позивача права власності на квартиру по АДРЕСА_7 ) , право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально, якщо ж договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.(в редакцї станом на 2011р.) і тому у набувача за договором право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Листом КП МБТІ ОМР від 20.08.2024 року вих. №3468/03.01-10 підтверджено, що станом на 31.12.2012 року в КП «БТІ» ОМР наявна інформація про реєстрацію права власності за фізичною особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_6 дата реєстрації 18.03.2011р.

З аналізу вищенаведених норм вбачається що відповідач отримав достовірну інформацію про наявність у позивача та його дружині у власності трьох квартир на час направлення позивачу листа від 15.11.2024 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач надав відповідачу докази, що спростовують його твердження про перехід права власності на квартиру АДРЕСА_5 від нього до іншої особи 16.10.2013 року.

Умови виплати допомоги врегульовані виключно постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709).

В свою чергу, згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Це включає і можливість змінювати положення своїх нормативно-правових актів.

Згідно п.9 Порядку №332 уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат. Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв`язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Повідомлень про наявність у позивача та його сім`ї права власності на нерухоме майно від ОСОБА_1 до органу соціального захисту населення не надходило.

Разом з тим, 23.07.2024 ОСОБА_1 надав заяву до відповідача про призначення допомоги на проживання, в якій особистим підписом підтвердив, що проінформований, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7 і 8 Порядку № 332.

Пунктом 18 Порядку № 332 встановлено, що уповноважена особа несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві.

Та за наявною у відповідача інформацією, при поданні заяви про призначення допомоги на проживання від 23.07.2024 позивач та його дружина вже мали у власності об`єкти нерухомого майна проте, підписуючи заяву, ОСОБА_1 не зазначив про цей факт, таким чином на його думку надав завідомо недостовірну інформацію.

Відповідно до п.1.ч.1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За змістом зазначеної норми, допомога, в даному випадку допомога переміщеним особам на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача допомоги.

Аналіз положень статті 1215 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Суд погоджується з тим, що неповідомлення отримувача допомоги про наявність або виникнення підстав за яких він втрачає право на отримання допомоги є недобросовісною поведінкою, яка надає право відповідачу вчиняти дії щодо її повернення (ст.ст1212,1213ЦКУ).

Проте суд вважає, що направлений відповідачем лист не є обов`язковим до виконання позивачем та за своїм змістом є інформаційним листом, так як стягнення безпідставно набуті допомоги можливо тільки за рішенням суду, тоді як лист не є рішенням державного органу в розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру» та не впливає на права та обов`язки позивача.

Таким чином з урахуванням того, що за наявною у відповідача інформацією станом на момент направлення спірного листа позивачу він діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а лист носить інформаційний характер, та наміром вирішити спір у досудовому порядку, що є правом відповідача, суд вважає, що відповідачем не порушувались права та інтереси позивача.

При цьому суд враховує, що питання правомірності припинення та відмови у виплаті позивачу допомоги не є предметом спору.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання вимоги листа №1908-17/38 від 15.11.2024 року незаконними є такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди які є похідними від вимог про визнання листа відповідача незаконним.

П.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 7000грн. та судового збору на користь позивача, то враховуючи те, що суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити, а відповідач судові витрати не поніс, то відповідно до положень ст.139 КАС України розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Одеської міської ради визнання вимог незаконними та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення в Пересипському районі Одеської міської ради (65111, м. Одеса, проспект Князя Владимира Великого, 120А-Є) код ЄДРПОУ 26303229.

Суддя Е.А.Іванов

.