Рішення від 28.04.2025 по справі 640/31168/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2025 року м. Рівне№640/31168/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексіка» доКиївської митниці Держмитслужби визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2020Товариство з обмеженою відповідальністю «Тексіка» звернулося в Окружний адміністративний суд м.Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UA100080/2020/200015/2.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва Клименчук Н.М. від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31168/20. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Інших процесуальних рішень по справі не виносилось. Спір по суті не вирішено.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 для розгляду справи №640/31168/20 визначено суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою від 07.03.2025 адміністративну справу №640/31168/20 прийнято до провадження судді Друзенко Н.В.; розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії розгляду справи по суті, з урахуванням особливостей, визначених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 21.03.2025 замінено відповідача у справі - Київську митницю Держмитслужби на її правонаступника - Київську митницю Держмитслужби, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів, декларант позивача звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів обрано перший метод за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Вказує, що декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вважає, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Ствердила, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано відповідь на відзив. Наголошує, що для здійснення митного оформлення було надано всі необхідні документи, зокрема щодо перевезення товару та інших необхідних складових.

20.03.2025 позивачем подано клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

07.07.2014 між Sunway Textile Group Limited (Китай) (продавець) та ТОВ «ТЕКСІКА» (покупець) укладено Контракт №SW07/07-14, відповідно до якого продавець бере на себе зобов`язання щодо поставки та продажу в порядку та строки, встановлені Контрактом, текстильної продукції, яка іменується як товар.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 2.1, 3.2, 3.5 та 4.1 Контракту продавець і позивач погодили, зокрема, що номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару вказуються окремо в додатках (Специфікаціях) до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Поставка товару здійснюється Продавцем партіями. На кожну партію товару Сторони контракту узгоджують та затверджують Додаток (Специфікацію) до Контракту.

Загальний об`єм та умови поставок визначаються відповідно до Додатків (Специфікацій) до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Базис поставки товару встановлений контрактом на умовах FOB (будь-який порт Китаю) відповідно до правил «Incoterms 2010» (публікація МТП № 560), якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту.

Ціна товару, що постачається за Контрактом, узгоджена сторонами на умовах FOB (будь-який порт Китаю) відповідно до правил «Incoterms 2010» (публікація МТП № 560), якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту.

У вартість товару включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, сертифікат про походження. Усі витрати, пов`язані з виконанням Контракту в країні Продавця, несе Продавець, на території інших країн - Покупець.

Оплата кожної партії товару за Контрактом здійснюється наступним чином: 20% передоплата, 80% після отримання копії коносамента (документів) з можливістю відтермінування платежу на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відправлення вантажу із порту відправлення.

28.12.2015 між Sunway Textile Group Limited та ТОВ «ТЕКСІКА» укладено додаткову угоду №1 до Контракту №SW07/07-14 від 07.07.2014, відповідно до п. 1 якої сторони вирішили продовжити строк дії Контракту №SW07/07-14 від 07.07.2014 до 31.12.2025 включно.

25.09.2019 між Sunway Textile Group Limited та ТОВ «ТЕКСІКА» укладено додаткову угоду №2 до Контракту №SW07/07-14 від 07.07.2014, відповідно до якої було внесено зміни до банківських реквізитів Продавця.

ТОВ «ТЕКСІКА» 20.05.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 44405,23 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №222 від 20.02.2020.

29.05.2020 ТОВ «ТЕКСІКА» і Sunway Textile Group Limited уклали специфікацію №SW022/023/024 до Контракту (далі - Специфікація), відповідно до якої Продавець передав у власність ТОВ «ТЕКСІКА», а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах Контракту товар - тканину в асортименті на загальну вартість 47565,19 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Циндао, Китай. У цій специфікації сторони погодили, що з платежу в сумі 44405,23 доларів США, частина коштів в сумі 1192,28 доларів буде зачислена згідно з цією специфікацією.

Продавець 16.07.2020 відповідно до Контракту та Специфікації виставив ТОВ «ТЕКСІКА» до сплати інвойс №20SW135 на загальну суму 47565,19 доларів США на умовах поставки товару FOB м. Циндао, Китай.

Тобто, ТОВ «ТЕКСІКА» 20.05.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 44405,23 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №222 від 20.02.2020, з яких 1192,28 доларів США плата за товар за специфікацією №SW022/023/024.

В подальшому оплата за товар здійснена таким чином: 17.06.2020 ТОВ «ТЕКСІКА» перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 2128,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №246; 22.06.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 5980,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №255; 27.07.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 7200,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №17; 25.08.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 36457,19 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №22.

У графі 70 «призначення платежу» зазначений Контракт №SW07/07-14 від 07.07.2014 (у платіжних документах від 17.06.2020, 22.06.2020 вказаний також інвойс №200414).

Транспортування товару здійснено на підставі договору транспортної експедиції №HW від 07.03.2018, інвойсу №186 від 19.07.2020, акту прийому передачі №186 від 03.09.2020. Транспортні витрати по маршруту м. Циндао, Китай м. Одеса, Україна складають 1550,00 доларів США (навантажувально-розвантажувальні роботи та експедиторська винагорода).

З метою митного оформлення товару, ввезеного за умовами вказаного Контракту, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100080/2020/523226, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, що узгоджується з специфікацією №SW022/023/024 та інвойсом №20SW135.

Відповідно до цієї митної декларації, ціна товару складає 47565,19 доларів США. Товар заявлено на комерційних умовах поставки FOB м. Циндао, Китай. Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору, в загальному розмірі 1367101,67 грн (з урахуванням 1550,00 доларів США додаткових витрат на перевезення по відповідному курсу).

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи, зокрема: сертифікат якості від 16.07.2020; пакувальний лист (packing list) від 16.07.2020; рахунок-фактура (інвойс) №20SW135 від 16.07.2020; коносамент (bill of lading) №ZIMUQIN5456765 від 19.07.2020; автотранспортна накладна №417369 від 08.09.2020; сертифікат про походження товару від 16.07.2020; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи № 142008200-1572 від 18.09.2019; документ, що підтверджує вартість товару №HS-186/2020 від 19.07.2020; прайс-лист від 29.05.2020; Контракт №SW07/07-14 від 07.07.2014; додаткова угода №1 до Контракту; додаткова угода №2 до Контракту, специфікація №SW022/023/024.

За наслідком розгляду документів митним органом сформовано повідомлення, у якому останній просив надати декларанта додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення попередньої оплати; транспортні документи; документи щодо підтвердження витрат на експедитора; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти; копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською мовою відповідно до статті 254 МКУ; висновки про якісні та вартісні характеристики.

ТОВ «ТЕКСІКА» листом від 11.09.2020 надано додаткові документи та пояснення щодо обставин, які наведені відповідачем у повідомленні про надання додаткових документів, зокрема наступне. Щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення попередньої оплати та виписки з бухгалтерської документації долучено необхідні документи. Повідомлено, що транспортні витрати складають 1550,00 доларів США (надано договір транспортної експедиції, інвойс №186 від 19.07.2020, акт прийому передачі №186 від 03.09.2020). Щодо страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні будь-які страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки відповідно до Специфікації та Інвойса поставка спірного товару відбувалась на умовах FOB м. Циндао, Китайська Народна Республіка (Incoterms 2000), які не передбачають зобов`язань ані продавця, ані позивача щодо укладення договору (контракту) страхування товару. Позивач також зазначив, що він на добровільних засадах не укладав будь-яких договорів страхування, пов`язаних зі спірним товаром. Таким чином, у позивача відсутні будь-які зобов`язання щодо підтвердження витрат на страхування товару, адже воно не здійснювалося. Щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, позивач повідомив про відсутність будь-якого ліцензійного чи авторського договору, що стосується оцінюваного товару та згідно якого передбачена сплату Товариством будь-яких платежів (роялті тощо) на користь третіх осіб. Повідомлено про відсутність каталогів, специфікацій, прейскурантів. Також щодо решти документів позивач звернув на те, що приписи ч. 3 ст. 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання таких лише за умови їх наявності у позивача.

Київською митницею Держмитслужби було відмовлено ТОВ «ТЕКСІКА» в митному оформленні (випуску) задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підставою для відмови в митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200015/2 від 11.09.2020, яким відповідач застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару.

Київською митницею Держмитслужби у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200015/2 від 11.09.2020 зазначено, зокрема, що за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом із МД документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на що, зазначено наступні підстави для коригування митної вартості. Специфікацією від 29.05.2020 №SW022/023/024 передбачено здійснення часткової попередньої оплати за товар. Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ банківські платіжні документи, що стосуються товару та підтверджують здійснення попередньої оплати. Декларантом до митного оформлення не подано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до інвойсу від 16.07.2020 №20SW135 поставка товару здійснювалась на умовах FOB-Qingdao. Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Документи, які подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларанта ознайомлено з вимогами щодо надання додаткових документів шляхом надіслання електронного повідомлення 09.09.2020. Надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки, у графі 70 «призначення платежу» зазначений інвойс №200414 від 14.04.2020, згідно з яким відбулась оплата за товар, який до митного оформлення не подавався. Наданий прайс-лист від 29.05.2020 являє собою копію інвойсу. Декларантом не подано додаткових документів в повному обсязі. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу. У митниці наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. МД від 25.08.2020 № UA100430/2020/9223, МД від 13.08.2020 №UA100080/2020/521198.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно частини першої до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. А згідно з частиною другою цієї статті, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

За правилами частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості.

Як встановлено судом, 29.05.2020 ТОВ «ТЕКСІКА» і Sunway Textile Group Limited уклали специфікацію №SW022/023/024 до Контракту, відповідно до якої Продавець передав у власність ТОВ «ТЕКСІКА», а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах Контракту товар - тканину в асортименті на загальну вартість 47565,19 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Циндао, Китай. У цій специфікації сторони погодили, що з платежу від 20.05.2020 в сумі 44405,23 доларів США, частина коштів в сумі 1192,28 доларів буде зачислена згідно з цією специфікацією.

Продавець 16.07.2020 відповідно до Контракту та Специфікації виставив ТОВ «ТЕКСІКА» до сплати інвойс № 20SW135 на загальну суму 47565,19 доларів США на умовах поставки товару FOB м. Циндао, Китай.

Тобто, ТОВ «ТЕКСІКА» 20.05.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 44405,23 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 222 від 20.02.2020, з яких 1192,28 доларів США плата за товар за специфікацією № SW022/023/024.

В подальшому оплата за товар здійснена таким чином: 17.06.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 2128,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №246; 22.06.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 5980,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №255; 27.07.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 7200,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №17; 25.08.2020 перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 36457,19 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №22.

Таким чином, загальна вартість за вказаними платіжними документами становить 52957,47 доларів США. У графі 70 «призначення платежу» зазначений Контракт №SW 07/07-14 від 07.07.2014 (у платіжних документах від 17.06.2020, 22.06.2020 вказаний також інвойс №200414).

Тобто, вказаними платіжними документами підтверджується оплата за товар в сумі 47565,19 доларів США, водночас решта оплати здійснена по іншій поставці (за інвойсом №200414).

При цьому, транспортування товару здійснено на підставі договору транспортної експедиції №HW від 07.03.2018, інвойсу №186 від 19.07.2020, акту прийому передачі №186 від 03.09.2020. Транспортні витрати по маршруту м. Циндао, Китай м. Одеса, Україна складають 1550,00 доларів США (навантажувально-розвантажувальні роботи та експедиторська винагорода).

Судом встановлено, що витрати на транспортування включено до митної вартості. Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

Отже, наведені відповідачем неточності не впливають на числове значення митної вартості товарів.

У сукупності вищенаведеного, суд наголошує, що подані позивачем до митного офомлення документи не містять неточностей та розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість партії товару у розмірі 47565,19 USD, як і було сплачено позивачем.

Позивачем було надано необхідні документи, передбачені пунктом 6 частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів в сумі 1550,00 USD, які були включені до митної вартості товарів.

Суд звертає увагу, що в силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями та не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованих товарів.

Судом достеменно встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Щодо посилання у спірному рішенні на те, що у митниці наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості: МД від 25.08.2020 № UA100430/2020/9223, МД від 13.08.2020 №UA100080/2020/521198.

Прирівнювання цін товарів різних виробників, різного матеріалу і призначення ні за яких умов не може вважатися обґрунтованим та підставним, як і ціни різних постачальників, з різних куточків світу, що мають різні умови поставки.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Суд наголошує, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також коригування митної вартості товарів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2102,00 грн відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6500,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Долученими до справи документами позивачем доведено факт надання адвокатом Божком Андрієм Володимировичем правничої допомоги позивачу. До заяви від 20.03.2025 долучено: договір про надання правової допомоги №22/30072020 від 30.07.2020, укладеним між адвокатом Божком Андрієм Володимировичем та позивачем; рахунок №4/22/30072020 від 26.11.2020, виставленим адвокатом Божком Андрієм Володимировичем на підставі Договору; платіжне доручення №750 від 27.11.2020; акт про надання адвокатських послуг №1 від 16.08.2021 (в сумі 6500,00).

Такий розрахунок вартості витрат на правову допомогу в сумі 6500,00 грн згідно з актом про надання адвокатських послуг №1, є співмірним з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи (такі витрати мають розумний розмір).

За наведеного, суд приходить до висновку, що присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу в сумі 6500,00 грн, яка є обґрунтованою.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022 визначено, що судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексіка» до Київської митниці Держмитслужби задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200015/2 від 11.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексіка» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн та у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тексіка» (вул. Вацлава Гавела, 8, м.Київ, 03124, ЄДРПОУ/РНОКПП 43997555)

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби (Бульвар Вацлава Гавела, буд.8-а, м.Київ, Солом`янський район,03124, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н.В. Друзенко