Рішення

від 24.04.2025 по справі 207/6064/24

НЕ ВКАЗАНО

№ 207/6064/24

№ 2/207/367/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Бакуліні І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 23.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 . Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №208/3870/24 (провадження №3/208/1637/24) від 28.05.2024 року, відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та встановлено, що 23.04.2024 року о 09:25 годин в м. Кам`янське, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_2 по проспекту Аношкіна, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Juke н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. На підставі заяви страхувальника було складено страховий акт №18491184831 за наслідками ДТП та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 374388,00 грн., з яких: 365867,00 грн. перераховано за реквізитами зазначеними страхувальником; 8521,00 грн. утримано в рахунок несплаченого страхового платежу. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» згідно Полісу ЕР №214959653, ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза 2500,00 грн. Отже, ціна позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» за вирахуванням ліміту відповідальності страховика відповідача, а саме: 374388,00 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») 157500,00 грн. (сума зобов`язання ТДВ «СГ «Оберіг» згідно полісу) = 216888,00 грн. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлені наступні обставини.

23.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №208/3870/24 (провадження №3/208/1637/24) від 28.05.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та встановлено, що 23.04.2024 року о 09:25 годин в м. Кам`янське, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_2 по проспекту Аношкіна, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Juke н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

На підставі заяви страхувальника було складено страховий акт №18491184831 за наслідками ДТП та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 374388,00 грн., з яких: 365867,00 грн. перераховано за реквізитами зазначеними страхувальником; 8521,00 грн. утримано в рахунок несплаченого страхового платежу.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» згідно Полісу ЕР №214959653, ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза 2500,00 грн.

Отже, ціна позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» за вирахуванням ліміту відповідальності страховика відповідача, а саме: 374388,00 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») 157500,00 грн. (сума зобов`язання ТДВ «СГ «Оберіг» згідно полісу) = 216888,00 грн.

Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 108 Закону України «Про страхування» регламентовано, що якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, ш кода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до позивача після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, а саме відповідача, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позовну заяву задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 216888,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 02.11.2023 року між АБ «Білий» та позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат на підставі усного чи письмового звернення клієнта приймає зобов`язання з надання юридичної допомоги, вартість яких зазначено в Договорі та Акті прийому-передачі наданих послуг від 04.11.2024 року до договору на надання правової допомоги, відповідно до яких визначено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. А отже відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги АБ «Білий» підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 3489,57 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 216888 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Уніка»(ЄДРПОУ20033533) понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3489 гривень 57 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя О.К. Подобєд