Рішення

від 28.04.2025 по справі 521/18035/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 521/18035/24

Провадження № 2/204/934/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі цивільну справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про скасування приватного обтяження у вигляді заборони відчуження, -

У С Т А Н О В И В:

01 листопада 2024 року позивачка, через свого представника, звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» із вимогами про скасуванняприватного обтяженняу виглядізаборони відчуження (а. с. 1-5).

В обґрунтування заяви зазначено, що 03 жовтня 2015 року позивачка придбала автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2008 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Під час придбання майна позивачка не володіла жодною інформацією про те, що автомобіль перебував або перебуває під приватним обтяженням. Більш того, стверджує, що така інформація була відсутня й у Сервісного центру МВС, котрий здійснив перереєстрацію транспортного засобу. За таких обставин позивачка була впевнена, що набуває необтяжене майно. Натомість, 21 травня 2024 року при спробі відчужити автомобіль позивачці стало відомо, що 26 липня 2012 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 12790355 зареєстроване обтяження вказаного автомобіля на підставі кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, серія та номер: 05/08/2007/840- К/576, виданий 23 серпня 2007 року, видавник: відділення ПАТ «КБ «Надра» Одеське РУ, боржник: ТОВ «АВТОРАЙ», реєстратор обтяження - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Зазначає, що на момент придбання автомобіля у реєстрі не було жодного обтяження, тому остання є добросовісним набувачем транспортного засобу, на яку таке обтяження не може розповсюджуватися, згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень». Водночас не виключення з реєстру запису про обтяження автомобіля, яке по суті не дає власнику вільно розпоряджатися своїм майном. 24 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_Ur_1 про відступлення права вимоги, серія та номер 956, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малий О.С. Позивачка зазначає, що не має жодних зобов`язань перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ «КБ «Надра», не є поручителем жодної фізичної чи юридичної особи перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ «КБ «Надра». 07 жовтня 2024 року, представником позивачки було направлено до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заяву з вимогою про скасування (виключення) запису про обтяження автомобіля з Державного реєстру обтяжень, однак відповіді на неї останній не отримав. 22 жовтня 2024 року представник позивачки звернувся адвокатським запитом № 56/24 до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (Філії ГСЦ МВС) з проханням надати відомості щодо того, чи було накладене приватне обтяження на спірний автомобіль станом на 03 жовтня 2015 року (на день його реєстрації на ОСОБА_1 ). У відповіді на вищезазначений адвокатський запит регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (Філії ГСЦ МВС) надано інформацію не в повному обсязі, а саме, зазначено, що станом на 22 жовтня 2024 року, згідно із даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 03 жовтня 2015 року автомобіль був зареєстрований за позивачкою. Вважає, що оскільки на час придбання спірного транспортного засобу позивачкою у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, позивачка в силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження вважається добросовісним набувачем, який набув право власності на таке рухоме майно без обтяжень та в силу ст. 391 ЦК України має право на усунення перешкод у здійснення нею права користування та розпорядження своїм майном. Тому прохає суду скасувати приватне обтяження у вигляді заборони відчуження транспортного засобу на автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2008 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

04 грудня 2024 року вказана справа надійшла на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Малиновського районного суду м. Одеси (а. с. 14-15).

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року у справі відкрито спрощено позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 31 та на звороті), копія якої надіслана учасникам справи 09 грудня 2024 року за вихідним № 30730/24-вих/2/204/4412/24 (а. с. 32).

Станом на дату розгляду справи відзив на позов відповідачем не надано.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Приписами ч. 8 ст. 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про залишення позовних вимог без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2015 року за позивачкою зареєстровано право власності на транспортний засіб марки NISSAN, модель MURANO, 2008 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 21).

З відповіді ТСЦ МВС № 5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївські та Херсонській областях (філія ГЦС МВС) № 31/30/5142-10542-2024 від 25 грудня 2024 року (а. с. 36) вбачається, що станом на дату реєстрації 03 жовтня 2015 року автомобіля марки NISSAN, модель MURANO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за ОСОБА_1 , будь-які обмеження або обтяження щодо перереєстрації транспортного засобу були відсутні.

З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 26 липня 2012 року за № 12790355 на вищенаведений транспортний засіб накладено обтяження у вигляді заборони відчуження на підставі кредитного договору № 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Авторай».

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області від 03 травня 2012 року у справі №24/17-4626-2011 позов ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Авторай» про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Авторай» на користь банку заборгованість у загальній сумі 24736136 гривень 41 копійка, яка складається: із основної заборгованості по кредитному договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року у сумі 4706948 гривень 26 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 4932084 гривні 28 копійок, основної заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/06/2008/840-К/9 від 17 червня 2008 року у розмірі 5097103 гривні 87 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 3732832 гривні 88 копійок; державне мито у сумі 25500 гривень та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 гривень.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у справі № 24/17-4626-2011 апеляційну скаргу ТОВ «Авторай» задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 03 травня 2012 року у справі № 24/17-4626-2011 скасовано та припинено провадження у даній справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у справі № 24/17-4626-2011 від 21 травня 2013 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ПАТ «КБ «Надра» від 11 січня 2013 року задоволено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у справі № 24/17-4626-2011 скасовано. Апеляційну скаргу ТОВ «Авторай» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 03 травня 2012 року у справі № 24/17-4626-2011 - залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «Авторай» на користь ПАТ «КБ «Надра» 34410 гривень судового збору за подання заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами. Доручено Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31414865).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Авторай» припинено 28 травня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувала на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.586ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.27Закону України«Про заставу» визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Частиною 3 ст.9Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» визначено, що якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 11 цього Закону, обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.44Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Приписами з ч. 2 ст.12Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» визначено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою придбано вищезазначений транспортний засіб без обтяжень в жовтня 2015 року, відповідно до договору купівлі - продажу.

Згідно з вимогами п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830, державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб`єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до вимог ст. ст. 43 та 44Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» та п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Згідно з вимогами ст. 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження припиняється за наявності лише таких умов: на підставі рішення уповноваженого органу, або внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п`яти днів із дня його припинення. Обов`язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу. Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов`язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження припиняється за наявності лише таких умов: на підставі рішення уповноваженого органу, або внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 761/11267/18.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанс» (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна 2, офіс 205; ЄДРПОУ 40696815), про скасування приватного обтяження у вигляді заборони відчуження залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна