Рішення

від 29.04.2025 по справі 202/10360/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

29.04.2025 Єдиний унікальний номер 202/10360/24

єдиний унікальний номер № 202/10360/24

провадження № 2/205/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора, про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.08.2024року звернуласьдо Індустріальногорайонного судуміста Дніпропетровськаз вищезазначенимпозовом,у якомупросила розірватидоговір довічногоутримання (догляду),укладений міжвідчужувачем ОСОБА_1 та набувачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений 08.05.2024 року державним нотаріусом Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 5-685; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позов мотивований тим, що позивач з початку 2024 року перебувала у дуже скрутному та психічно подавленому стані через смерть її чоловіка та сестри. Чоловік загинув у жовтні 2023 року. З того часу позивач не могла надати собі ради в подальшому житті та можливому забезпеченні свого буття. Позивачу належав будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі запропонували позивачу допомогу в довічному утриманні з їх боку в замін на будинок та земельну ділянку. Оскільки позивач фактично залишилась одна та у скрутному життєвому становищі, то погодилась на це. 08.05.2024 року державним нотаріусом Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. було посвідчено договір довічного утримання (догляду), зареєстрований в реєстрі за № 5-685, згідно п. 1.2 якого позивач як відчужувач передала у власність набувачам в рівних частинах у власність житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому набувачі зобов`язались забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Відповідачі одразу після оформлення договору та права власності самоусунулись від виконання взятих на себе зобов`язань. Позивач вимушена самостійно сплачувати комунальні послуги за житло, відповідачі не забезпечують позивача продуктами харчування, не сплачують встановлені договором кошти. Позивач вважає, що відповідачі допустили істотні порушення умов договору, через що позивач була позбавлена умов утримання, закріплених договором, тому вказаний договір підлягає розірванню.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.08.2024 року цивільну справу направлено за підсудністю до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 21.10.2024року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Залучено Другу Дніпровську державну нотаріальну контору до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

17.04.2025 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шахторін А.С. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_2 адвокат Годько І.О. в судовому засіданні позов визнала Не заперечувала проти стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 1211.20 грн ,280 грн відправка поштової кореспонденції. Вказала, що сума 15000 грн є співмірною з виконаною адвокатом роботою по справі.

У відзиві на позов зазначила, що за період спільного проживання сторін саме відповідачі займались приготуванням їжі, надавали кошти для сплати комунальних послуг. Позивач палить цигарки, які також купували відповідачі. Приблизно через три тижні після укладення договору позивачу раптово перестала подобатись їжа, на що відповідачі запропонували їй готувати їжу самостійно відповідно до вподобань. Доводи позивача щодо самостійної оплати комунальних послуг та незабезпечення її продуктами харчування не відповідають дійсності. При цьому, відповідачі не заперечують проти розірвання договору довічного утримання. Також у відзиві зазначено, що витрати на правничу допомогу не обґрунтовані та не відповідають критерію розумності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Другої Дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 08.05.2024 року між ОСОБА_1 (відчужувачем) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (набувачами) був укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 5-685, за умовами якого відчужувач передає у власність, а набувачі отримують в рівних частинах у власність на умовах цього договору житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:283:0034, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а набувачі зобов`язуються забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно (а.с. 12-15).

08.05.2024 року на підставі вищевказаного договору довічного утримання відбулась державна реєстрація за відповідачами права власності на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також відповідне обтяження цього нерухомого майна, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав (а.с. 16-21).

Згідно з п. 2.1 Договору набувачі зобов`язані надавати відчужувачу довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування).

Відповідно до п. 2.2 Договору за згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачується відчужувачу набувачами, складає 2000,00 грн. на місяць. Дана сума повинна сплачуватись набувачами кожний місяць. Оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2.3Договору передбачено,що догляд(опікування),що надаєтьсянабувачами відчужувачу,включає всебе:забезпечення відчужувачахарчуванням,необхідним одягом,медикаментами талікарськими засобами;надання медичноїдопомоги шляхомзалучення кваліфікованихмедичних працівників(лікарів,медичних сестертощо);оплату завласний рахуноккомунальних послуг,інших платежів,пов`язаних зпроживанням взазначеному житловомубудинку відчужувача; надання будь-якої іншої допомоги; вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою тощо. До обов`язків набувачів також входить виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останнього належним одягом. Набувачі зобов`язуються безкоштовно забезпечувати відчужувача житлом у майні, яке передано за даним договором, довічно. Для проживання відчужувачу надається житловий будинок, який є предметом даного договору.

Згідно з п. 2.4 Договору набувачі зобов`язані за власний рахунок у разі смерті відчужувача поховати його.

У відповідності до п. 7.1 Договору, цей договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачами своїх обов`язків; на вимогу набувачів.

Так, статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір довічного утримання є однією із правових форм забезпечення непрацездатних за віком або за станом здоров`я фізичних осіб. Недієздатна особа, відчужуючи квартиру (домоволодіння), має на меті отримання утримання, догляду і інших послуг, яких вона потребує внаслідок непрацездатності та похилого віку.

Закон чи договір не ставить в залежність факт належності здійсненого забезпечення утриманням чи доглядом від прийняття виконання таких дій відчужувачем. Відтак зобов`язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення набувачем передбачених договором дій. Мотиви неприйняття виконання, як і сам факт такого неприйняття не мають правового значення до вирішення питання про належність виконання набувачем своїх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач.

Такі висновки щодо застосування положень статей 755, 756 ЦК України узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28.03.2018 року у справі № 509/513/16-ц, від 29.08.2018 року у справі № 755/1226/17-ц та від 06.05.2020 року у справі № 755/1750/19.

Судом встановлено, що умовами договору довічного утримання від 08.05.2024 року було передбачено перелік обов`язків набувачів, які вони повинні були вчиняти на користь відчужувача, зокрема щомісячно матеріально забезпечувати на суму 2 000,00 грн., забезпечувати медикаментами, відповідним доглядом. У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачами таких взятих на себе зобов`язань з догляду та матеріального забезпечення відчужувача.

Згідно пояснень позивача договір довічного утримання в повній мірі не виконувався відповідачами з моменту його укладення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до приписів статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачами належними, достатніми та переконливими доказами виконання обов`язків за договором довічного утримання.

За таких обставин, встановивши факт неналежного виконання відповідачами своїх обов`язків за договором довічного утримання, що є істотним порушенням вказаного договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для його розірвання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Шахторіним А.С. на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.11.2024 року.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 35000,00 грн.

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.04.2025 року виконавцем надано замовнику таку правову допомогу:

1.надання консультацій та роз`яснень з правових питань;

2.підготовка та подання заяв, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру: підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та подання клопотання про виклик свідків; підготовка, попередня відправка сторонам та подача до суду клопотання про доручення доказів; підготовка, попередня відправка сторонам та подача до суду повідомлення про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат; підготовка, попередня відправка сторонам та подача до суду клопотання про доручення доказів понесених судових витрат;

3.представництво інтересів клієнта у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська: ознайомлення з матеріалами справи; явка в суд та участь у судових засіданнях.

Вартість наданої правничої допомоги становить у фіксованому розмірі 35000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06.11.2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт участі представника позивача в судових засіданнях та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн. є завищеними.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу розірвання договору довічного утримання, при цьому правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, а складання та подання клопотань становлять собою дії, які не потребують об`єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати додаткові джерела права та інші обставини, тому, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на кваліфікаційний рівень представника.

Вищевикладене дає суду підстави вважати, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 35000,00 грн. є неспівмірними із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з вищевказаних конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правову допомогу, понесені відповідачем, є обґрунтованими в розмірі 15 000 грн., які повинні покладатися на відповідачів.

За подачу позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню, тому з відповідачів у рівних частках підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, 280 грн відправка поштової кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 651, 744, 755-756 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ,місце проживання: АДРЕСА_2 )та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ,місце проживання: АДРЕСА_3 ),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:Друга Дніпровськадержавна нотаріальнаконтора (код ЄДРПОУ: 02890937, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Метробудівська, 1), про розірвання договору довічного утримання задовольнити .

Розірвати договірдовічного утримання(догляду),укладений міжвідчужувачем ОСОБА_1 та набувачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений 08.05.2024 року державним нотаріусом Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 5-685

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.280 грн відправка поштової кореспонденції та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершена апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова