Рішення

від 28.04.2025 по справі 338/296/25

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/296/25

28 квітня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, визначених рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21.

Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21 стягнуто з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення повноліття. Вказала, що з часу призначення аліментів змінився матеріальний стан відповідача, він проходить військову службу та отримує стабільний дохід. Тому просила змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на утримання дочки аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила його задовольнити. Вказала, що з часу призначення аліментів збільшилися витрати на дитину, дочка має проблеми із зором, що потребує значних витрат. Розмір аліментів, визначених судом не покриває всіх витрат на дитину. Вважає, що відповідач, який є військовослужбовцем, може сплачувати аліменти частці від заробітку в розмірі 1/4 заробітку, оскільки отримує достойне грошове забезпечення. За таких обставин просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є неповнолітньою і проживає з матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 .

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн щомісячно до досягнення повноліття.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2023 року № 7701 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у В/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації ДПС від 04.03.2025 року дохід відповідача за 2024 рік становить 1076132,38 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивачка. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,у відповідачапротягом останньогороку покращивсяматеріальний стані розмірйого доходусвідчить проможливість надаватибільшу матеріальнудопомогу дитині,ніж визначеноу рішенні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21.

З огляду на рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, інтересів дитини, суд вважає за доцільне змінити розмір та спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку і стягувати з відповідача на утримання неповнолітньої дочки аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у новому розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів.

Відповідач є військовослужбовцем та згідно з пп.12 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів слід компенсувати за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Суд вважає обґрунтованими витрати на правову допомогу, тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 2000 гривень витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом Годованцем В.Ф., які підтверджуються квитанцією №039395 від 06.03.2025 року.

На підставі наведеного, ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів проводити з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 року у справі №338/1485/21.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко