Постанова

від 23.04.2025 по справі 752/3371/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/3371/25 головуючий у суді І інстанції Кирильчук І.А.

провадження № 22-ц/824/8141/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позиву у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року №№ 87838 та Додаткову угоду № 1 до Договору № 87838 від 21 листопада 2018 року про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року укладені між ОСОБА_1 та АТ АКБ «Аркада», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гарант-Капітал». Стягнути з ТОВ «ФК «Гарант-Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачені по Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року № 87838 грошові кошти у розмірі 940 728, 55 грн. та пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» 41 147 466,78 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант-Капітал», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «Гарант-Капітал» у межах суми позовних вимог на загальну суму 940 728,55 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач звернулася до суду із позовом про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва (далі ФФБ) від 21 листопада 2018 № 87838 (далі договір № 87838) та стягнення переданих в управління грошових коштів. Позивачем в повному обсязі було здійснено оплату вартості квартири як предмета договору № 87838 за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому будинку АДРЕСА_2 , на 5-му поверсі, номер об`єкта інвестування 38, кількість кімнат 2, загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 57,45 кв.м. Грошові кошти передано в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування - квартири в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на дату подання позовної заяви, об`єкт інвестування позивачу не переданий, а об`єкт будівництва не побудований. Відповідно до інформації, яка є публічною та загальнодоступною, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги кредиторів банку, у тому числі й відповідача були задоволені в повному обсязі. Таким чином, на рахунок відповідача було зараховано 44 811 113,14 грн. коштів із фондів фінансування будівництва «Еврика» та «Патріотика». У разі розірвання договору про участь у ФФБ відбувається зменшення обсягу підтвердженого замовлення і забудовник зобов`язаний на вимогу управителя ФФБ виду A повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями. Таким чином, розмір оперативного резерву має підтримуватись управителем в певному обсязі навіть у разі виплати коштів довірителям, які виходять з ФФБ. Оперативний резерв для виплати коштів довірителям відповідачем не створено. Відсутність оперативного резерву, який призначений для виплати коштів довірителям, є грубим порушення пункту 3 договору та статті 11 Закону № 978. Відповідно до фінансової Звітності відповідача, що міститься на веб-сайті https://42093595.emitent.net.ua/ залишок коштів на рахунках ФФБ «Еврика» та «Патріотика» станом на 31 грудня 2023 року складав 244 605,00 гривень. У період з 09 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року сума коштів на рахунках ФФБ зменшилась на 206 000,00 гривень. За результатами розгляду Комітетом з контролю якості аудиторських послуг складено довідку від 23 жовтня 2024 року, в якій зазначено, що аудиторський звіт містить інформацію, яка не відповідає дійсності, виявлені істотні порушення в обліку та використанні відповідачем коштів ФФБ виду А «Еврика», головним з яких є безпідставне включення до власних доходів управителя відсотків за залишками коштів на рахунках ФФБ в сумі 16,677 млн. гривень. За даними від банківських установ станом на 31 грудня 2023 року на рахунках ФФБ виду А «Еврика» та «Партіотика» знаходилось 261 282,00 гривень. Всупереч наявним первинним документам відповідач вказує у фінансовій звітності ФФБ станом на 31 грудня 2023 року залишок коштів в сумі 244 605,00 гривень. Різницю в сумі 16 677,00 гривень відповідач зарахував у свій дохід та врахував під час розрахунку нормативу поточної ліквідності станом на 29 лютого 2024 року. Таким чином, відповідач привласнив 16 677,00 гривень коштів, які належать довірителям ФФБ. Виявлені порушення свідчать про те, що відповідач неправомірно використовує кошти довірителів, зокрема включає до власних доходів відсотки, які мали використовуватися для інших цілей. Відсутність належно сформованого оперативного резерву створює реальний ризик відсутності коштів на рахунках ФФБ у разі виконання судового рішення. Зменшення залишків на рахунках ФФБ та виявлені фінансові порушення підтверджують, що відповідач може продовжувати нецільове використання коштів, що унеможливить виконання рішення суду про стягнення коштів на користь довірителів ФФБ. Позов спрямований на стягнення грошових коштів, які мають бути повернені позивачу в разі розірвання договору участі у ФФБ. У разі задоволення позовних вимог, судове рішення має бути виконане шляхом реального перерахування грошових коштів із рахунків відповідача на користь позивача. Для цього необхідно забезпечити збереження коштів на рахунках ФФБ, щоб вони могли бути використані для виконання судового рішення в межах розміру коштів, що були перераховані ФФБ.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладенні нею у заяві про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Гарант Капітал» вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025року без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ФК «Гарант Капітал» у межах суми позовних вимог на загальну суму 940 728,55 грн., може спричинити товариству перешкоди у здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Судом встановлено, що 21 листопада 2018 року між ПАТ «АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 87838, відповідно до умов якого управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управління управителя.

Об`єктом будівництва за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_3 .

Відповідно до пункту 6 договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року за довірителем закріплюється об`єкт інвестування - квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складова частина об`єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 здійснила оплату вартості вказаної квартири, яка є предметом договору № 87838, у сумі 940 728,55 грн. та 29 грудня 2018 року отримала свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Еврика» № 303275 за програмою ТОВ «Аркада-будівництво».

Станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачу не передано, відтак остання звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» про розірвання договору та стягнення коштів, предметом якого є зокрема стягнення з відповідача коштів, які були передані позивачем до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач на протязі травня - вересня 2023 року уклав в судовому порядку 18 мирових угод в районних судах міста із одним із довірителем участі у Фонді фінансування будівництва управителем якого є відповідач у справі та погодився в добровільному порядку повернути внесенні грошові кошти, що свідчить про часткове повернення грошових коштів із рахунку на якому обліковуються кошти учасників ФФБ.

Відповідно до довідки наданої Головою комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України О. Царенко вбачається, що «…Зазначаючи про наявність коштів на кореспондентських рахунках ФФБ аудитори не враховують, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Закону України «Про платіжні послуги» кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається банком в іншому банку для виконання міжбанківських платіжних операцій. Крім того пояснення аудиторів суперечать інформації, зазначеній у довідці АТ «Кристалбанк» про залишки на поточних рахунках ФФБ та наявним у аудиторському файлі випискам з поточного рахунку, відкритого в АТ «Кристалбанк» для ФФБ. Аудиторська документація не містить аудиторських доказів щодо отримання прямих банківських підтверджень на коррахунках в інших банках. Крім цього, аудиторська документація не містить прямих банківських підтверджень щодо іншої інформації, доречної для стосунків із банками. Зокрема, у банківських запитах відсутні питання щодо іншої можливої інформації, яка може бути доречна для розуміння стосунків клієнта з аудиту із банками, як наприклад: наявності або відсутності залишків на депозитних та кредитних рахунках (включаючи кредитної лінії, овердрафти); щодо наявності або відсутності застави, наданих або отриманих гарантій, будь-яких інших обмежень використання коштів на рахунках в банках. Таким чином, у фінансовій звітності Управителя в статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» Балансу станом на 31 грудня 2023 року відображені відсотки, нараховані банком на залишок грошових коштів, що зберігаються на поточних рахунках ФФБ, та станом на 31 грудня 2023 року залишилися на рахунках ФФБ виду А «Еврика» та « Патріотика », у той час як на поточних рахунках Управителя вони не рахуються, що підтверджено прямим зовнішнім підтвердженням від банку АТ «Кристалбанк».

Також, перевіряючи вище вказаний Звіт САД в частині щодо формування та підтримання оперативного резерву сформованого за рахунок залучених в управління коштів Голова комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України О. Царенко зазначила: «…Згідно до ст. 17 Закону № 978 управитель зобов`язаний сформувати оперативний резерв для виплати довірителям коштів ФФБ, а також для перерозподілу отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування. … Фактично у Звіті незалежного аудитора відсутня інформація про розмір створеного Управителем оперативного резерву, при цьому, у розділі «Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів» аудитор стверджує, що «Товариство ще в 2022 році відкрило окремі рахунки в АТ «Кристалбанк», які були призначені для формування оперативного резерву, який сформовано за рахунок залучених в управління коштів. Оперативний резерв, що був сформований за рахунок залучених коштів, сплачених за період, коли управителем був АТ «КБ «Аркада», станом на 31 грудня 2023 року був передано ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на окремі рахунки в AT «Кристалбанк», кредитний рейтинг якого відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 665». Отже, у звіті аудитора не висловлена думка щодо правильності Формування та підтримання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів. Робоча документація САД не містить доказів здійснення ним процедур щодо вивчення питання, шо пов`язане з формуванням та поповненням Управителем оперативного резерву за рахунок коштів довірителів ФФБ протягом трьох робочих днів після їх надходження. САД не задокументовано розуміння питання, якщо у разі проведення управителем виплат довірителям ФФБ з оперативного резерву, у який термін управитель має поповнити цей оперативний резерв та за рахунок яких коштів. САД не задокументовано причини щодо яких не поновлено оперативний резерв протягом встановленого законодавством терміну. Відповідно, САД не зроблено у робочих документах висновку щодо дотримання ТОВ «ФК« Гарант Капітал» вимог законодавчих і нормативних актів під час формування та підтримання оперативного резерву по кожному з ФФБ».

Отже, вище викладені обставини ставлять під сумнів достовірність викладених в аудиторському звіті даних в тому числі і щодо фінансової спроможності відповідача виконати майбутнє рішення суду в частині повернення позивачу грошових коштів на час його виконання.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення коштів з відповідача, які були передані позивачем до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Разом з тим, вимоги заяви щодо накладення арешту на рахунок відповідача в іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок між позивачем та відповідачем здійснювався у гривневому еквіваленті, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про відсутність підстав для задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, а тому ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву про забезпечення позиву у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант-Капітал», що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали (постанови) суду про забезпечення позову, в межах суми позовних вимог 940 728,55 грн., за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.

У задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовити.

Постанова є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження постанови про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал», місце знаходження: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9А, ідентифікаційний код 42093595.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.