Рішення від 28.04.2025 по справі 952/196/25

Справа № 952/196/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участі секретаря судового засідання Оданець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Зачепилівський відділ державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій просив припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просив зменшити розмір аліментів на другого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 16,5% заробітку (доходу).

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.09.2024. За час перебування у вказаному шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти проживали з відповідачкою. У свою чергу 20.06.2024 Зачепилівським районним судом Харківської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.06.2024 та до досягнення дітьми повноліття. Проте обставини змінилися: відповідачка більше не утримує та не проживає з сином ОСОБА_3 , який на даний час повністю перебувають на утриманні позивача та проживає разом з ним. У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із вказаним позовом про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити, а також врахувати рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 25.04.2025, яким було визначено місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, правом на подання відзиву не скористалася.

В судове засідання представник Зачепилівського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, заперечень проти вимог ОСОБА_1 до суду не надходило.

Суд, відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.

Ухвалою судді від 14.03.2025 дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику) за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.09.2016, який було розірвано рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.09.2024.

За час перебування у вказаному зареєстрованому шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

20.06.2024 року Зачепилівським районним судом Харківської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.06.2024 та до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до розрахунку Зачепилівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області станом на лютий 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 22 185,64 грн. (в лютому було сплачено аліменти в розмірі 11 489,89 грн.).

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 25.04.2025 було визначено місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 . При цьому суд акцентує увагу на тому, що відповідачка ОСОБА_2 цей позов визнала в повному обсязі та не заперечувала проти його задоволення.

Згідно ч.4ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до довідки Миколаївського старостинського округу №4 Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області № 70 від 04.02.2025 ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Довідкою Миколаївського старостинського округу №4 Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області № 105 від 12.02.2025 також підтверджується, що малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає без реєстрації разом з батьком в с. Миколаївка Берестинського району Харківської області.

Крім того, відповідно до шкільної характеристики виданої КЗ «Миколаївський ліцей» Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 2 класу вищевказаного навчального закладу, до вересня 2024 року він проживав разом з мамою, а потім переїхав до бабусі та батька в с. Миколаївка. З літа 2024 року мати припинила спілкування з класним керівником з приводу навчання сина та на теперішній час не цікавиться сином та його життям, хоча спілкується з ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 8Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 51 Конституції Українигарантовано, аст.180 СКпередбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зі змістуст. 181 СКвбачається, що право на пред`явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини належить тому з батьків, з ким проживає дитина.

При цьому, відповідно дост.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

За ч. 3 ст.181, ст.183 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз частини другоїстатті 181 СК Українисвідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до положень ч.4ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно зіст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, аст. 273 СК Українидодатково вказує на підстави звільнення від сплати.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннямист. 273 СК Українимає на меті скасування їх присудження.

Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання спільної дитини, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Суд бере до уваги правову позицію, висвітлену у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22), «існування судового рішення 2019 року про стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки повинно оцінюватись з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення, існування такого рішення не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні аліментів на користь того з батьків, з ким на час вирішення нового спору проживає дитина, оскільки керівним принципом у цьому випадку є дотримання найкращих інтересів дитини. Отже, стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні суперечить положеннямстатті 181 СК Україниза якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другоїстатті 197 СК Україниможе бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини».

Так, судом встановлено факт проживання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1,7ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачкою не надано суду жодних належних та достатніх доказів на спростування обставин, вказаних в позовній заяві.

Таким чином, оскільки малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком - позивачем по справі та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , які стягуються на підставі судового наказу Зачепилівського районного суду Харківської області № 952/592/24 від 20.06.2024.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Проте суд не погоджується з розміром аліментів, який позивач просить продовжити стягувати з нього на користь іншого неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в розмірі 16,5% всіх видів доходів, оскільки законодавець у ст. 161 ЦПК України чітко визначив розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме: на одну дитину - у розмірі однієї чверті заробітку (доходу); на двох дітей однієї третини заробітку (доходу); на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу).

Тому суд вважає в цій частині позов задовольнити частково та визначити аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) позивача.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави, у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,12,13,81,89,141,259,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Зачепилівський відділ державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Зачепилівського районного суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 952/592/24 (виконавче провадження № 76513174).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Зачепилівського районного суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 952/592/24 (виконавче провадження № 76513174) та від стягнення нарахованої заборгованості по аліментах по вказаному виконавчому провадженню, що виникла в період з 01.09.2024 по 10.03.2025.

Зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Зачепилівського районного суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 952/592/24 на користь ОСОБА_2 з 1/3 частини щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину заробітку (доходу) на утримання однієї неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.03.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовийзбір накористьдержавив розмірі1211,20грн.,якийперерахувати:отримувачкоштів ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з днявинесення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є.І. Яценко