Постанова

від 22.04.2025 по справі 160/1423/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1423/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/1423/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови (висновку), визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову (висновок) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.24 відносно нього; визнати протиправними дії відповідача щодо видачі позивачу повістки для призову на військову службу під час мобілізації від 25.11.24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 р. за позовною заявою ОСОБА_1 відкрито провадження в адміністративній справі №160/1423/25.

13 лютого 2025 р. від позивача до суду надійшла заяв про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови (висновку) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.24 до набрання законної сили рішенням у даній справі та заборони відповідачу вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно позивача, у т.ч. видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд не дослідив докази, на які послався позивач. Оскаржуваний ним незаконний висновок ВЛК від 25.11.24 слугує підставою для подальших дій мобілізаційного характеру. У разі незупинення його дії, може мати місце затримання позивача і направлення його на військову службу, що унеможливить поновлення його порушених прав.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що представником позивача не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №420/2157/20).

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

За правовим висновком Верховного Суду, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами (постанова від 17.04.2025 у справі №340/5170/24).

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на інформацію про порушення ним правил військового обліку, яка з`явилась в його особистому кабінеті застосунку "Резерв+". В апеляційній скарзі він також вказує на можливе настання негативних наслідків у вигляді затримання та направлення його на військову службу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини виникли не у зв`язку із порушенням правил військового обліку чи призову на військову службу. Також суд першої інстанції вірно вказав на відсутність доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/1423/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 квітня 2024 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник