Постанова

від 25.04.2025 по справі 280/9004/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9004/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі №280/9004/24 (головуючий суддя першої інстанції - Семененко М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.09.2024 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 44830259) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 69000, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, основним видом діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код 46.61), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Відповідач - Тернопільська митниця є суб`єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Митним кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.09.2023 року між позивачем (Покупець) та компанією HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № HBB/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до специфікацій №HBB2023-1 від 31.10.2023 року сторони узгодили поставку партії товару сівалки зернові загальною вартістю 167695,00 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), оплата товару: 100% передплата (пункт 6).

Крім того, відповідно до специфікацій №HBB2023-2 від 31.10.2023 року сторони узгодили поставку партії товару сівалки зернові та плуг загальною вартістю 25084,00 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), оплата товару: 100% передплата (пункт 6).

Крім того, відповідно до Специфікацій №HBB2023-1-z від 31.10.2023 року сторони узгодили поставку партії товару в асортименті загальною вартістю 518,75 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару (пункт 6).

Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №495 від 29.11.2023 року позивач сплатив на користь HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) кошти в сумі 7911,00 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №НВВ/1 від 18.09.2023 року та специфікацію №HBB2023-1 від 31.10.2023 року.

Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №571 від 02.01.2024 року позивач сплатив на користь HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) кошти в сумі 147338,00,00 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №НВВ/1 від 18.09.2023 року та Специфікацію №HBB2023-1 від 31.10.2023 року.

Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) №HBB2023-1 HBB2023-2 від 15.01.2024 року на загальну суму 193297,75 дол.США.

Додатковою угодою №1 від 10.04.2024 року до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 року сторони змінили порядок оплати товару, виклавши п.6 специфікації №HBB2023-1 від 31.10.2023 року у такій редакції « 6. Оплата Товару: 155249,00 дол.США передплата, 12446,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару».

Додатковою угодою №2 від 10.04.2024 року до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 року сторони змінили порядок оплати товару, виклавши пункт 6 Специфікації №HBB2023-2 від 31.10.2023 року у такій редакції « 6. Оплата Товару: 25084,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару».

Додатковою угодою №3 від 15.04.2024 року до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 року сторони змінили умови поставки товару відповідно до специфікацій №HBB2023-1, №HBB2023-2 та №HBB2023-1-z від 31.10.2023 року, визначивши умови поставки FOB Xingang, Китай (Інкотермс 2010).

Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (МД) №24UA403070003622U4 від 17.04.2024 року, в якій заявлено до митного оформлення, у тому числі, такі товари:

Товар 1: «Машини сільськогосподарські, для висіву насіння. Сівалки причіпні для тракторів, не точного висівання для посіву насіння зернових та бобових культур (пшениця, ячмінь, рож, овес, горох, гречіха, просо, середні і дрібнонасінні зернобобові культури). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування: Сівалка зернова СЗ-12Т - 146 шт. Сівалка зернова СЗ-14Т -146 шт. Сівалка зернова СЗ-16Т - 66 шт. Сівалка зернова СЗ-18Т - 63 шт. Сівалка зернова СЗ-22Т -12 шт.»;

Товар 2: «Плуги двухкорпусні, навісні, відвальні, нові, виконує класичну відвальну оранку незасміченого камінням і плитняком ґрунту, дробить і перемішує його, підвищуючи однорідність і покращуючи структуру, зашпаровує добрива, пророслі бур`яни, пожнивні та інші рослинні рештки на велику глибину, в частково розібраному стані для зручності транспортування: Плуг ПН 220 - 255 шт.».

Митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною контракту) з урахуванням вартості перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): пакувальний лист № б/н від 13.01.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №НВВВ2023-1, №НВВ2023-2 від 15.01.2024 року; коносамент №HS124011414 від 30.01.2024 року; накладна УМВС №053736 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053777 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053778 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053779 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053780 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053819 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053926 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №053991 від 30.03.2024 року; накладна УМВС №054007 від 30.03.2024 року; сертифікат про походження товару №24С3307Y1262/00251 від 14.03.2024 року; платіжна інструкція в іноземній валюті №495 від 29.11.2023 року; платіжна інструкція в іноземній валюті №571 від 02.01.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №CLL302/24 від 27.03.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Акт виконаних послуг №CLL302/2 від 27.03.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати від 29.03.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №3 від 23.01.2024 року; Специфікація №НВВ2023-1 від 31.10.2023 року; Специфікація №НВВ2023-1-z від 31.10.2023; Специфікація №НВВ2023-2 від 31.10.2023 року; Додаткова угода №1 від 10.04.2024 року; Додаткова угода №2 від 10.04.2024; Додаткова угода №3 від 15.04.2024; Додаткова угода №4 від 15.04.2024 ; контракт № НВВ/1 від 18.09.2023; договір (контракт) про перевезення №K-425/23 від 01.12.2023; технічні характеристики від 06.07.2023.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні митні процедури:

« 000 Інформаційне повідомлення - За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»;

« 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».

26.01.2024 року Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів, у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями встановленими при проведенні митного огляду, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У разі відсутності вищезазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

На вимогу митного органу позивачем направлено лист №65 від 18.04.2024 року, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: платіжні інструкції №495 від 29.11.2023 року та №571 від 02.01.2024 року, завірені банком; прайс-лист виробника від 20.10.2023 року; комерційну пропозицію виробника від 20.10.2023 року; виписки з банківського рахунку за листопад 2023 року, січень 2024 року, а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024 року, відповідно до якого митна вартість товару №1 та №2 не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та з наступних причин:

1. Пунктом 1 договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 року №K-425/23 між ТОВ «Керріленд Логістик» «Експедитор» м.Одеса та ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» «Клієнт» передбачено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання визначених розділом 2 цього договору послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу.

Організація перевезення вантажу Клієнта морським, річковим, залізничним, автомобільним транспортом, контейнерних перевезень за маршрутом, узгодженим з Клієнтом згідно з попередньою погодженою з ним Заявкою, яка є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1.1). Поданий до митного оформлення рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № CLL302/24 від 27.03.2024 року не містить всіх відомостей щодо згаданих складових.

2. Відповідно до п.3.1 договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 року №K-425/23 «Оплата послуг за даним Договором, винагорода Експедитора та компенсація додаткових витрат Експедитора, пов`язаних з виконанням цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку» (№CLL302/24 від 27.03.2024 року), проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленим рахунком до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.

3. Згідно залізничних накладних від 30.03.2024 року №053736, №053777, № 053778, №053779, №053780, №053819, №053926, №053991, №054007 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом.

4. Згідно специфікації від 31.10.2023 року №HBB2023-1, №HBB2023-2 передбачено 100 % передоплата (п.6-оплата товару). Копії платіжних інструкцій від 29.11.2023 року №495 та від 02.01.2024 року №571, про оплату товару за специфікацією від 31.10.2023 року №HBB2023-1, не є достатнім підтвердженням оплати, оскільки:

- не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216);

- сума транзакції згідно з графою 32 платіжних інструкцій від 29.11.2023 року №495 та від 02.01.2024 року №571 менша, ніж сума зазначена в специфікації від 31.10.2023 року №HBB2023-1, що унеможливлює ідентифікувати попередню оплату за дану партію товару.

Також відсутнє підтвердження про 100 % оплату товару згідно специфікації від 31.10.2023 року HBB2023-2.

Крім того, зазначено, що другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що , що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно ста.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 10.10.2023 року №UA408050/2023/3867 на рівні 2,22 дол.США кг (627,35 дол.США/шт.) (Товар - Машини сільськогосподарські, для підготовки або оброблення ґрунту, сівалки не точного висівання, не ручні, навісне обладнання до сільськогосподарської техніки, в асортименті: Seeder with 12-row without frame/ Сівалка 12-рядна безрамна -20шт.;Seeder with 14-row without frame/ Сівалка 14-рядна безрамна -30шт.;Seeder with 16-row without frame/ Сівалка 16-рядна безрамна -20шт.;Seeder with 18-row without frame/ Сівалка 18-рядна безрамна -10шт.;Seeder with 20-row without frame/Сівалка 20-рядна безрамна -20шт.;Торговельна марка: BSВиробник: YUCHENG TIANMING MACHINERY CO., LTD.Країна виробництва: CN,Китай., умови поставки DAP). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 26.03.2024 року №UA100330/2024/505541 на рівні 2,2101 дол. США кг (110,59 дол. США/шт.) (Товар - Навісне обладнання, призначене для агрегатування з мотоблоками, для оброблення ґрунту: плуг в асортименті -250 шт. Країна виробництва CN, умови поставки CPT).

Декларантом подано нову митну декларацію №24UA403070003739U0 від 22.04.2024 року, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.

Не погодившись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, а недоліки на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною другою статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в частині другій статті 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 826/18258/13-а.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 МК України).

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом першої інстанції вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Так, посилання митного органу на те, що поданий до митного оформлення рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № CLL302/24 від 27.03.2024 року не містить всіх відомостей щодо складових наданих послуг з організації перевезення вантажу згідно п.2.1.1 договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 року №K-425/23, суд першої інстанції обґрунтовано вважав необґрунтованими, оскільки за змістом рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024 року, всупереч зауваженню митниці, міститься повна інформація щодо числових значень, підтверджуючих транспортні витрати по маршруту транспортування вантажу до кордону України: - витрати на морський фрахт п.Ксинанг (Китай) - п.Гданськ (Польща) на користь лінійного агента (1239304,50 грн.), витрати міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України п.Гданськ, Польща - п/п Мостиська, Україна (354087,00 грн.); всього на суму 1593391,50 грн. без ПДВ, що також відповідає інформації, яка міститься в інших наданих до митниці документах (довідка про транспортні витрати, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг)) .

Разом з тим, товар поставлявся на умовах поставки FOB. Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (… named port of shipment) Франко борт (… назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Це означає, що постачальник оплачує всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт, тобто ціна товару, зазначена у наданих митниці документах, вже включає в себе витрати з навантаження вантажу на борт судна, а тому витрати з навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.

Також безпідставною є вимога митного органу про необхідність підтвердження під час митного оформлення факту оплати витрат на транспортування, зазначених у рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024 року. Так, відповідно до п.3.1 договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023 року рахунок повинен бути оплачений протягом 30 календарних днів з дати його виставлення, тобто до 27.04.2024 року, отже строк оплати рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024 року на день декларування товарів (17.04.2024 року), а також на день митного оформлення товарів (22.04.2024 року) не сплинув.

Щодо ненадання до митного оформлення документів, які б містили інформацію про числові значення експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом у зв`язку із залученням до перевезення вантажу третіх осіб: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa, суд зазначає, що відповідно до умов п.2.1.3 договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023 року, укладеного між позивачем «Клієнт» та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС» (Експедитор) Експедитор надає Клієнту наступні вили послуг, у тому числі укладання від свого імені цивільно-правових договорів, угод, зокрема договорів перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо.

Отже, залучення основним експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС» до виконання перевезення спірної партії товару третіх осіб, зокрема, компанії PCP«CARGO CONNECT Sp.z.o.o», не суперечить умовам договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023 року.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємовідносин з основним перевізником/експедитором. В свою чергу залучення основним перевізником/ експедитором будь-яких сторонніх суб`єктів для виконання обов`язків щодо організації перевезення характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який здійснював розрахунки за транспортні витрати виключно з експедитором, з яким він має договірні відносини - з ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС».

Вказані обставини спростовують твердження митного органу про необхідність надання до митного оформлення документів, які б містили інформацію про числові значення експедиторської винагороди за експедирування товарів залізничним транспортом у зв`язку із залученням до перевезення третіх осіб.

Щодо розбіжності стосовно того, що копії платіжних інструкцій від 29.11.2023 року №495 та від 02.01.2024 року №571, про оплату товару за специфікацією від 31.10.2023 №№HBB2023-1 не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216), суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач у спірному рішенні посилався на неіснуючий нормативний акт - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затверджений постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216.

Водночас, Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216 затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, який містить розділ II з назвою «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах», пунктом 14 якого визначено вимоги до обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, зокрема 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Разом із тим, відповідно до пункту 26 вказаного Положення №216, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.

Досліджені судом копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 29.11.2023 року №495 та від 02.01.2024 року № 571 дозволяють дійти висновку про те, що відповідні операції виконані у спосіб обміну електронної інформацією та документами, та містять відмітку банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів.

Відтак, вказані сумніви митного органу суд першої інстанції правильно визначив необґрунтованими та безпідставними.

Щодо розбіжності про те, що сума транзакції згідно з графою 32 платіжних інструкцій від 29.11.2023 року № 495 та від 02.01.2024 року № 571 менша, ніж сума зазначена в специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-1, що унеможливлює ідентифікувати попередню оплату за дану партію товару, а також відсутнє підтвердження про 100 % оплату товару згідно специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-2,суд першої інстанції визначив наступне.

До митного оформлення позивачем надавались додаткова угода №1 від 10.04.2024 року до специфікації від 31.10.2023 року №HBB2023-1, якою сторони узгодили оплату товару в сумі 155249,00 дол.США передплата, 12446,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару.

Попередня оплата товару в розмірі 155249 дол.США за специфікацією від 31.10.2023 року №HBB2023-1 в редакції додаткової угоди №1 від 10.04.2024 року, повністю підтверджується платіжними інструкціями від 29.11.2023 року №495 та від 02.01.2024 року №571. Залишок в сумі 12446 дол.США на день декларування та митного оформлення оплачений не був, оскільки строк 180 днів з моменту фактичного отримання товару для його оплати не настав.

Крім того, до митного оформлення позивачем була надана додаткова угода №2 від 10.04.2024 року до специфікації від 31.10.2023 року №HBB2023-2, якою сторони узгодили строк оплати товару в сумі 25084,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару, який станом на дату митного оформлення ще не настав, отже твердження Митниці про необхідність підтвердження 100 % оплати товару згідно специфікації від 31.10.2023 року №HBB2023-2 є безпідставним.

Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

У постанові від 09.11.2022 року у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 року у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 року у справі №810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у апеляційній скарзі не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданими позивачем документальними доказами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі №280/9004/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі №280/9004/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко