Рішення

від 17.04.2025 по справі 274/7588/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/7588/24 Провадження № 2/0274/293/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3,3100 гектарів, яка розташована на території колишнього КСП "Дружба" за межами населеного пункту с. Закутинці, Бердичівського району, Житомирської області на підставі Державного Акту на право колективної власності серії ЖТ 02-08 № 000006, виданого згідно з розпорядженням голови Бердичівської районної ради народних депутатів 15.11.1995.

Позов обґрунтовано тим, що у 1985 році позивач разом зі своїми батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхала на постійне (місце проживання до с. Сингаївка, Бердичівського району, Житомирської області. Батьки позивача працювали у КСП «Дружба».

Починаючи з 01.08.1993 позивача прийнято до членів КСП «Дружба», де вона почала працювати із зазначеної дати.

11.09.1995 позивач припинила трудові відносини та вибула з членів КСП «Дружба» за власним бажанням.

Приблизно у 1996 році, тобто починаючи з того часу, коли сусіди та знайомі почали фактичне оформлення права на земельні ділянки, від керівництва КСП «Дружба» їй стало відомо, що її не внесено до списку додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба». Також до зазначеного списку додатку не було внесено її батька - ОСОБА_3 .

Родичка позивача - ОСОБА_5 , яка в той час працювала секретарем у КСП «Дружба» та особисто друкувала списки додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба», підтвердила, що позивачки у зазначеному списку немає. Як пояснило керівництво КСП ОСОБА_5 , в позивачки не вистачало трудового стажу, тобто не вистачає «зовсім трохи часу» роботи у КСП «Дружба» для того, щоб її внесли до списку додатку.

З 1997 року, у зв`язку із навчанням позивач не проживала разом з батьками, але була прописана у батьків в с. Сингаївка. Позивачу не відомо за яких обставин її мати - ОСОБА_4 документально оформила своє право власності на земельну ділянку (пай). У той же час позивачу відомо, що після смерті її батька у 1997 році, її мати тривалий час намагалась добитися визнання права власності на земельну ділянку (пай) за покійним батьком. Однак їй постійно відмовляли, оскільки покійного батька також як і позивача, не було внесено до списку додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба».

Приблизно восени 2023 родичка позивача - ОСОБА_5 , яка у 90-ті роки працювала секретарем у КСП «Дружба», оформлювала документи на земельну ділянку (пай). Безпосередньо від неї позивач дізналася про те, що доцільно знову перевірити чи внесено її до списку «пайщиків» КСП «Дружба».

У серпні 2024 на адресу Семенівської сільської ради Бердичівського району направлено адвокатський запит до Семенівської сільської ради Бердичівського району яким я просив повідомити, чи була Позивач членом КСП «Дружба» Закутинецької сільської ради? Чи була Позивач включена до списку додатку до державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба»? Чи видавався Позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку. 29.08.2024 одержано відповідь на адвокатський запит згідно якого у Семенівській сільській раді запитувана інформація відсутня.

У ліпні 2024 позивач звернулась до Бердичівського відділу №2 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із запитом про те, чи було внесено її прізвище до списку додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба».

Відповідно до відповіді Бердичівського відділу №2 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за № 1110/30-24 від 12.07.2024 "прізвище гр. ОСОБА_6 було включено до списку додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба», с. Закутинці, Бердичівського району, Житомирської області. Належним чином завірена копія державного акта на право колективної власності серії ЖТ 02-08 №000006 разом з додатком до державного акта, де зазначено прізвище ОСОБА_6 додається.

Згідно з Книгами реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дружба», с. Закутинці, Закутинецької сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області на ім`я ОСОБА_6 сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся".

Позивач позбавлена можливості оформити свої права на земельну частку (пай).

Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22.10.2024 представник Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області подала до суду клопотання, у якому проти задоволення позову заперечує, вважає його безпідставним та таким що не підлягає задоволенню, ураховуючи пропущений строк позовної давності.

Ухвалою суду від 11.12.2024 закрито проведення підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник вимоги заяви підтримали на просили її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася про причини неяки суд не повідомила.

Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного пристрою на підставі ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

За положеннями статті 131 Земельного Кодексу Українигромадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до з п. «а» ч. 3ст. 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст.1Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Указом Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі Указ №720/95) передбачено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України, який був чинним на момент спірних відносин, та Указу №720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Судом установлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на " ОСОБА_8 " 03.03.2001, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 .

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , належній ОСОБА_9 , остання 01.08.1993 прийнята до членів КСП "Дружба" с. Закутинці, Бердичівського району, Житомирської області; 11.09.1995 вибула з членів колгоспу, за власним бажанням.

Відповідно до відповіді Бердичівського відділу №2 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за № 1110/30-24 від 12.07.2024 - «Прізвище гр. ОСОБА_6 було включено до списку додатку до Державного акту на право колективної власності по КСП «Дружба», с. Закутинці, Бердичівського району, Житомирської області. Належним чином завірена копія державного акта на право колективної власності серії ЖТ 02-08 №000006 разом з додатком до державного акта, де зазначено прізвище ОСОБА_6 додається. Згідно з Книгами реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дружба», с. Закутинці, Закутинецької сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області на ім`я ОСОБА_6 сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся».

Із копії Державного акту на право колективної власності на землю, серія ЖТ 02-08 № 000006, виданого 15.11.1995 КСП "Дружба", с. Закутинці, убачається, що ОСОБА_6 (під № 441) дійсно була включена до списків громадян, членів колишнього КСП "Дружба", яким надається право на виділення в натурі земельної частки (паю).

З наведених вище обставин, суд встановив, що ОСОБА_6 мала право на земельну частку (пай).

Однак відповідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно з статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до положень статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статей 71, 75 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Звертаючись до суду із позовом та клопотанням про визнання поважними причин пропуску строків, представник позивача не навів обґрунтованих підстав визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, пропуску позовної давності.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 910/17317/17 від 19.03.2021 зробив висновок, що главою 19 "Позовна давність" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" Книги Першої "Загальні положення" ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність. Водночас враховуючи зміну порядку застосування позовної давності за положеннями ЦК УРСР, яка в силу статті 75 цього Кодексу застосовувалась судом (арбітражем або третейським судом) незалежно від заяви сторін, а після 01.01.2004 з набранням чинності ЦК України лише за заявою сторони (ст. 267).

У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах має місце зволікання позивачем захистом свого порушеного права попри обізнаність про передбачені як ст. 80 ЦК УРСР, так і ст. 267 чинного ЦК України наслідки спливу позовної давності за відповідними вимогами, що позбавляє позивача права отримати судовий захист порушеного права.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", 22.10.1996, заяви № 22083/93, № 22095/93; пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", 20.09.2011).

Ураховуючи матеріали справи, позивачка, як член КСП повинна була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП "Дружба" (1995 рік) акта на право колективної власності на землю, а право на позов у неї виникло з 16.11.1995, тобто після видачі КСП державного акта на землю. Проте з позовом вона звернулася лише у 2024 році, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, що є підставою про відмову у задоволенні позову.

ІV. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, знаходиться за адресою: вул.Героїв Майдану, 4, с. Семенівка, Бердичівський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04345463.

Повний текст рішення виготовлено 28.04.2025.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА