Ухвала

від 30.01.2025 по справі 757/54421/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54421/24-к

пр. 1-кс-3205/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши провадження за клопотанням адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в інтересах DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD. в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якій просить скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2024 у справі № 757/32874/24-к, в рамках кримінального провадження №62024000000000580. В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано.

В судовому засіданні адвокати клопотання підтримали з підстав у ньому зазначених.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення адвокатів та заперечення прокурора надходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000580 від 10.07.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

З матеріалів клопотання вбачається, що У ході досудового розслідування встановлено, що учасники стійкого злочинного об`єднання - організованою групи, до складу якої входить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через групу пов`язаних компаній (компанії у яких вони є кінцевим бенефіціарами або через пов`язаних у спільній діяльності), зокрема ТОВ «Інтер Вей Капітал», ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар», ТОВ «Компанія «Октант», ТОВ «Олімп Фінанс Груп», DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED та інших, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3, ідентифікаційний номер 30160757) арбітражна керуюча ОСОБА_8 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015), інші арбітражні керуючі, які є розпорядниками майна/керуючими санацією/ліквідаторами ТОВ «Завод Київкомбікорм», ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод» та ТОВ «Курганський бройлер», судді та працівники правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, керуючись виниклим корисливим мотивом, розуміючи відсутність законних прав, повноважень, не ставлячи за мету дійсне відновлення платоспроможності ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Завод Київкомбікорм», ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод» та ТОВ «Курганський бройлер», із підробленням документів, внесення до них відомостей які не відповідають дійсності, заволодівають чужим майном в особливо великих розмірах, а саме активами ТОВ «Комплекс Агромарс» та інших пов`язаних компаній, які входять у холдинг.

25.07.2024 у справі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/32874/24-к накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 62024000000000580, зокрема на:

1) корпоративні права компанії «ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД» (DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED (Cyprus, registration number: HE 343787);

2) 91,05% (235 075 804,17 грн) корпоративних прав TOB «Завод Київкомбікорм» (код СДРПОУ 42341390), що належить компанії «ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД» (DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED (Cyprus, registration number: HE 343787); „

3) 50% (77 500 000 грн) корпоративних прав TOB «Бориспільський Комбікорм» (код СДРПОУ 44699034), що належить компанії «ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД» (DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED (Cyprus, registration number: HE 343787);

4) 100% корпоративних прав TOB «Гаврилівська птахофабрика» (код СДРПОУ 45399134) на суму 10 000 000 грн, які належать компанії «ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД» (DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED (Cyprus, registration number: HE 343787);

5) корпоративні права ПрАТ «Божедарівський Елеватор» (код СДРПОУ 00953869) на суму 577 919 грн, що становить 100% статутного капіталу зазначеного акціонерного товариства, який належить акціонерам (кінцевим бенефіціарам) ОСОБА_9 (опосередковане, ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛТД, КМА ГРУП ЛТД), ОСОБА_6 (опосередковане, ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛТД, АВЕ ГРУП ЛТД, УКРОАГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД) та ОСОБА_7 (опосередковане, ДНІПРО АГРО АЛЬЯНС ЛТД, АВЕ ГРУП ЛТД, УКРОАГРО АЛЬЯНС ЛІМІТЕД).

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходить з того, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому є підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, заслухавши пояснення учасників, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1