Ухвала від 21.04.2025 по справі 611/273/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 611/273/19 Номер провадження 11-кп/814/416/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017220200000413 за апеляційною скаргою прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2022 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, громадянку України, заміжню, яка є головою фермерського господарства «Скарбниця», не судиму, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.1 ст. 364-1, ч.2 ст. 185 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в її діяннях є склад вказаних кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у справі в розмірі 572 гривні за проведення судової товарознавчої експертизи № 907/910 від 23.11.2017, та в розмірі 3432 гривень за проведення будівельно-технічно експертизи № 22673 від 17.10.2018, у зв`язку з ухваленням щодо обвинуваченої виправдувального вироку, віднесені на рахунок держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 керівника фермерського господарства «Агро-Шанс» до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушення, на загальну суму 29490 гривень, залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як вбачаєтьсяз вироку 25 березня 2019 року начальник Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області старший радник юстиції затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220200000413 від 22 вересня 2019 року, щодо ОСОБА_8 .

Згідно зазначеного процесуального рішення ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що вона вчинила злочини, передбачені за ч. 1 ст. 388 КК України, як приховування та відчуження заставленого майна, здійснене особою, якій це майно ввірено, ч. 1 ст. 364-1 КК України, як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи, та ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за наступних обставин.

ОСОБА_8 , будучи службовою особою, а саме головою ФГ «Скарбниця», діючи від імені даної юридичної особи та розпоряджаючись її майном у вигляді врожаїв сільськогосподарських культур, що належать господарству та вирощені на земельних ділянках, які перебувають у його користуванні, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, уклала з приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Юнітек» (далі ПП «НВФ «Юнітек»), в особі її директора ОСОБА_11 , договір поставки ТК062 від 02.12.2016. Відповідно до умов вказаного договору ПП «НВФ «Юнітек» зобов`язалося поставити та передати ФГ «Скарбниця» в строки, передбачені цим договором, продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості та за цінами, згідно відповідних додатків (специфікацій видаткових накладних) до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначених у цьому договорі. Товаром за цим договором є засоби захисту рослин та/або насіння, та/або мікродобрива.

В подальшому, у зв`язку з неможливістю ФГ «Скарбниця» своєчасно виконати свої зобов`язання перед ПП «НВФ «Юнітек» за договором поставки ТК062 від 02.12.2016, з метою забезпечення виконання цих зобов`язань, між ФГ «Скарбниця» (заставодавець) та ПП «НВФ «Юнітек» (заставодержатель) укладено договір застави №22 від 23.01.2017. Згідно умов вказаного договору заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем своїх обов`язків за основним договором (договором поставки ТК062 від 02.12.2016) одержати задоволення за рахунок передбаченого в п. 1.4 цього договору заставленого рухомого майна (товару) переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Під товаром у даному договорі розуміється майбутній урожай соняшника 2017 року з посівів на полях, що знаходяться в оренді (користуванні) заставодавця ФГ «Скарбниця» на загальній площі 332,07 га у відповідності до структури посівних площ під урожай 2017 року. Товар сторони оцінили у 2241000 грн. (два мільйона двісті сорок одна тисяча гривень). Відповідно до п. 1.7 Договору, заставою, що виникає на його підставі, забезпечується виконання заставодавцем його обов`язків, які визначені в основному договорі і полягають у погашенні заборгованості за придбану у заставодержателя сільськогосподарську продукцію. Згідно п. 6.3 Договору, строк його дії починає свій перебіг з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, а закінчується 31 грудня 2017 року. Згідно п. 3.6 Договору, заставодавець протягом строку його дії, тобто до 31.12.2017, не має право будь-яким способом відчужувати заставлене майно. Вказаний договір застави 01.02.2017 за № 16136275 зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Розмір основного зобов`язання визначено у сумі 139968 грн.

У період часу з 15.09.2017 по 17.09.2017 ОСОБА_8 , як голова ФГ «Скарбниця», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та протиправно, з корисливим мотивом, з метою уникнення виконання зазначених зобов`язань, таємно від заставодержателя, будучи обізнаною про свої обов`язки щодо збереження ввіреного їй майна, за допомогою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , яким не було відомо про її злочинні наміри, здійснила збір, приховування та відчуження заставленого врожаю соняшника 2017 року, що вирощувався на земельних ділянках з кадастровими номерами:

6320481800:02:000:0210,

6320481800:02:000:0034, 6320481800:02:000:0035, 6320481800:02:000:0036,

6320481800:02:000:0313, 6320481800:02:000:0227, 6320481800:02:000:0121,

6320481800:02:000:0009, 6320481800:02:000:0122, 6320481800:02:000:0123,

6320481800:02:000:0124, 6320481800:02:000:0125, 6320481800:02:000:0126,

6320481800:03:000:0167, 6320481800:06:000:0235, 6320481800:06:000:0236,

6320481800:06:000:0349, 6320481800:06:000:0218, 6320481800:06:000:0382

- загальною площею 91,2572 га.

В результаті злочинних дій ОСОБА_8 , яка є головою ФГ «Скарбниця», потерпілому ПП «Науково-виробнича фірма «Юнітек», в особі її директора ОСОБА_11 , було завдано матеріальну шкоду у сумі 139 968 грн.

Крім цього, ОСОБА_8 , будучи головою фермерського господарства «Скарбниця», зловжила своїми повноваженнями всупереч інтересам вказаної юридичної особи приватного права за наступних обставин.

Так, 15.03.2011 державним реєстратором Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №14481020000000352 внесено відомості про державну реєстрацію фермерського господарства «Скарбниця» (код ЄДРПОУ 35598337) (далі ФГ «Скарбниця»), засновником, кінцевим бенефіціарним власником, керівником та підписантом якого є ОСОБА_8 ..

Відповідно до розділу 7 (Управління ФГ) статуту ФГ «Скарбниця» у новій редакції, а саме п. 7.1., управляння справами ФГ здійснює його голова. Пунктом 7.2. статуту передбачено, що голова вирішує всі питання, пов`язані з діяльністю ФГ і на основі єдиноначальності керує ним:

- без доручення діє від імені господарства;

- здійснює оперативне управління, укладає договори;

- відкриває розрахункові та інші рахунки в банках;

- представляє інтереси ФГ перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами;

- видає в своїй компетенції накази, несе відповідальність за стан справ і результати роботи ФГ;

- визначає структуру, штатний розклад, форми організації та оплату праці;

- накладає стягнення на порушників трудової та виробничої дисципліни, вживає заходи заохочення.

Згідно п. 7.4. статуту голова організовує роботу ФГ, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає і звільняє з роботи, встановлює правила трудової та виробничої дисципліни, накладає стягнення.

Так, ОСОБА_8 , будучи з 15.03.2011 головою ФГ «Скарбниця», діючи від імені даної юридичної особи та розпоряджаючись її майном у вигляді врожаїв сільськогосподарських культур, що належать ФГ «Скарбниця» та вирощені на земельних ділянках, які перебувають у користуванні даного підприємства, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, уклала з приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Юнітек» (далі ПП «НВФ «Юнітек»), в особі її директора ОСОБА_11 , договір поставки ТК062 від 02.12.2016. Відповідно до умов вказаного договору ПП «НВФ «Юнітек» зобов`язалося поставити та передати ФГ «Скарбниця» в строки, передбачені цим договором, продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості та за цінами згідно відповідних додатків (специфікацій, видаткових накладних) до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначених у цьому договорі. Товаром за цим договором є засоби захисту рослин та/або насіння, та/або мікродобрива.

В подальшому, у зв`язку з неможливістю ФГ «Скарбниця» своєчасно виконати свої зобов`язання перед ПП «НВФ «Юнітек» за договором поставки ТК062 від 02.12.2016, з метою забезпечення виконання цих зобов`язань, між ФГ «Скарбниця» (заставодавець) та ПП «НВФ «Юнітек» (заставодержатель) укладено договір застави №22 від 23.01.2017. Згідно умов вказаного договору заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем своїх обов`язків за основним договором (договором поставки ТК062 від 02.12.2016) одержати задоволення за рахунок передбаченого в п. 1.4 цього договору заставленого рухомого майна (товару) переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Під товаром у даному договорі розуміється майбутній урожай соняшника 2017 року з посівів на полях, що знаходяться в оренді (користуванні ) заставодавця ФГ «Скарбниця» на загальній площі 332,07 га у відповідності до структури посівних площ під урожай 2017 року. Товар сторони оцінили у 2241000,00 грн. (два мільйона двісті сорок одна тисяча гривень 00 копійок). Відповідно до п. 1.7 Договору, заставою, що виникає на його підставі, забезпечується виконання заставодавцем його обов`язків, які визначені в основному договорі і полягають у погашенні заборгованості за придбану у заставодержателя сільськогосподарську продукцію. Згідно п. 6.3 Договору, строк його дії починає свій перебіг з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, а закінчується 31 грудня 2017 року. Згідно п. 3.6 Договору, заставодавець протягом строку його дії, тобто до 31.12.2017, не має право будь-яким способом відчужувати заставлене майно. Вказаний договір застави 01.02.2017 за №16136275 зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Розмір основного зобов`язання визначено у сумі 139968 грн.

В період часу з 15.09.2017 по 17.09.2017 ОСОБА_8 , з метою уникнення виконання зобов`язань перед ПП «НВФ «Юнітек», визначених вказаними вище договорами поставки і застави, та отримання неправомірної для себе вигоди, реалізуючи злочинний умисел, направлений на обернення на власну користь заставленого врожаю соняшника 2017 року, вирощеного на полях, що перебувають у користуванні ФГ «Скарбниця», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, порушуючи суспільні відносини, що забезпечують нормальну, тобто таку, що відповідає вимогам законодавства, діяльність підприємств, а також суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих юридичних особах приватного права, що в даному випадку являється укладенням господарсько-правових угод та своєчасне виконання умов таких угод, зловживаючи наданими їй повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи всупереч інтересам юридичної особи, тобто незаконно, всупереч цілям і завданням ФГ «Скарбниця», заради вирішення яких і створено апарат управління даною юридичної особи, а службових осіб наділено відповідними повноваженнями, без законних на те підстав, з порушенням вимог статуту ФГ «Скарбниця», п. 3.6 Договору застави № 22 від 23.01.2017, ч.3 ст.4 ЗУ «Про фермерське господарства», ст. 586 Цивільного кодексу України, таємно від заставодержателя, віддала наказ працівнику ФГ «Скарбниця» ОСОБА_16 (водій автомобіля ГАЗ 53 блакитного кольору д.н.з. НОМЕР_1 ) та домовилась в усній формі з ПП ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (власник та водій автомобіля «Renault Premium» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 та полупричепа «МАЗ 9370» д.н.з. НОМЕР_3 ), комбайнером ОСОБА_15 (працівником приватного підприємця ОСОБА_17 ), які не були обізнані про її злочинні наміри, про збір та транспортування заставленого врожаю соняшника 2017 року, що був вирощений на земельних ділянках, які перебували в користуванні ФГ «Скарбниця», з кадастровими номерами

6320481800:02:000:0210,

6320481800:02:000:0034, 6320481800:02:000:0035, 6320481800:02:000:0036,

6320481800:02:000:0313, 6320481800:02:000:0227, 6320481800:02:000:0121,

6320481800:02:000:0009, 6320481800:02:000:0122, 6320481800:02:000:0123,

6320481800:02:000:0124, 6320481800:02:000:0125, 6320481800:02:000:0126,

6320481800:03:000:0167, 6320481800:06:000:0235, 6320481800:06:000:0236,

6320481800:06:000:0349, 6320481800:06:000:0218, 320481800:06:000:0382

загальною площею 91,2572 га, а в подальшому здійснила відчуження заставленого майна. Внаслідок вказаних дій голови ФГ «Скарбниця» ОСОБА_8 ПП «НВФ «Юнітек» було завдано істотну шкоду у розмірі 139968 грн., що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім цього, 21.03.2011 між фермерським господарством «Скарбниця», в особі голови ОСОБА_8 та ОСОБА_18 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га строком на 7 (сім) років. Вказаний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Барвінківському районі 17.01.2012 за №632040004001091.

В подальшому, а саме 21.06.2018 сторонами укладено угоду про розірвання даного договору, яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2018 (індексний номер рішення 42196819).

При цьому, 21.06.2018 між ТОВ «Європейський фонд розвитку» (код ЄДРПОУ 24271057) та ОСОБА_18 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га з терміном дії до 31.12.2028, який 20.07.2018 зареєстровано Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №27168709.

Також встановлено, що 20.07.2018 між фермерським господарством «Агро-Шанс» в особі голови ОСОБА_10 та ТОВ «Європейський фонд розвитку» в особі директора ОСОБА_19 укладено договір обміну правом користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га та 6320481800:02:000:0293 площею 4,3427 га з терміном дії до 31.12.2023. Таким чином, на підставі даного договору до ФГ «Агро-Шанс» перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га, у тому числі право власності на всю продукцію і всі доходи, отримані від її використання.

Крім цього, встановлено, що в жовтні 2017 року голова ФГ «Агро-Шанс» ОСОБА_10 та голова ФГ «Скарбниця» ОСОБА_8 в усній формі домовились про обмін у 2018 році правами користування земельними ділянками, що перебувають в оренді очолюваних ними господарств. Так, у 2018 році земельною ділянкою з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га, що належить ОСОБА_18 та перебувала в оренді ФГ «Скарбниця», шляхом вирощування сільськогосподарських культур мало використовувати ФГ «Агро-Шанс», а земельну ділянку з кадастровим номером 6320481800:02:000:0071 площею 4,264 га, що належить ОСОБА_20 та перебуває в оренді ФГ «Агро-Шанс», - ФГ «Скарбниця».

На виконання домовленості ФГ «Агро-Шанс» в квітні 2018 року приступило до використання земельної ділянки з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га шляхом засівання та вирощування сільськогосподарської культури соняшника сорту «лімагрейн», використовуючи при цьому належні господарству на праві власності садивний матеріал, добрива та сільськогосподарську техніку.

В подальшому, а саме 28.09.2018, ОСОБА_8 з метою збирання та викрадення врожаю соняшника 2018 року, вирощеного ФГ «Агро-Шанс» на земельній ділянці з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га, уклала усну угоду із ФОП ОСОБА_21 , якому не було відомо про її злочинний намір, про використання належної останньому сільськогосподарської техніки, а саме комбайну «John Deere». Далі ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та протиправно, повторно, з корисливим мотивом, з метою викрадення чужого майна, за допомогою комбайнера ФОП ОСОБА_21 , якому також не було відомо про її злочинні наміри, автомобіля ГАЗ - 53 блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням її чоловіка ОСОБА_22 , здійснила збір врожаю соняшника 2018 року сорту «лімагрейн» із земельної ділянки з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258 площею 4,6406 га, загальною вагою 3000 кілограм. В результаті неправомірних дій ОСОБА_8 ФГ «Агро-Шанс» було спричинено матеріальну шкоду в сумі 29490 гривень. Викраденим майном ОСОБА_8 розпорядилась на власний розсуд, а саме насіння соняшника було перевезено до належного останній складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Виправдовуючи ОСОБА_8 суд першої інстанції зазначив, що показання представника потерпілого ПП «НВФ «Юнітек» ОСОБА_23 , свідків: ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ніяким чином не доводять причетність обвинуваченої ОСОБА_8 до вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 388, ч.1 ст. 364-1 КК України.

Вказав, що протокол огляду місця події від 10.10.2017 з додатками до протоколу; протокол огляду місця події від 10.10.2017 CDR - диску з відеозаписом, в ході якого оглянуто диск запису з телефону ОСОБА_24 , наданий ним добровільно; протокол проведення слідчого експерименту від 29.05.2018 за участю свідка ОСОБА_15 з відеозаписом до нього; протокол проведення слідчого експерименту від 29.05.2018 за участю свідка ОСОБА_13 із застосуванням відеозапису, складені з порушенням вимог ч.6 ст. 104, ст. 233 та ст. 237 КПК України. Протокол огляду місця події від 12.09.2018, проведеного в кабінеті №10 Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області, складений із порушенням ч. 3 ст. 105 КПК України. Тому суд визнав вказані докази недопустимими доказами.

Ксерокопія додаткової угоди № 3 від 20.09.2017 до договору купівлі - продажу №31/10-1 від 31 жовтня 2016 року, ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ксерокопія виписки витягу з реєстру платників Єдиного податку, які були надані прокурором в судовому засіданні, не є оригіналами вищезазначених документів, а їх ксерокопії належним чином не були завірені.

Суд дійшов висновку, що у зв`язку з виконанням ФГ «Скарбниця» основного зобов`язання, забезпеченого заставою, згідно з договором застави № 22 від 23 січня 2017 року, а саме у зв`язку з передачею у власність ПП «НВФ «Юнітек» озимої пшениці товарної на загальну суму 139968 грн., як це передбачено п. 1.9 Договору, у розумінні ст. 28 Закону України «Про заставу», після 19.07.2017 та станом на 15-17 вересня 2017 року застава є припиненою.

Після передачі ФГ «Скарбниця» у власність ПП «НВФ «Юнітек» озимої пшениці на загальну суму 184767,58 грн. один з альтернативних способів розрахунків, згідно п.1.9. договорів застави №21 та №22, ПП «НВФ «Юнітек» не мало прав на врожай соняшника 2017 року, що належав ФГ «Скарбниця», оскільки цей врожай втратив статус заставного майна.

Отже, врожай соняшнику 2017 року, вирощений на земельних ділянках орендованих ФГ «Скарбниця», є об`єктом права власності ФГ «Скарбниця», щодо якого станом на вересень 2017 року не існувало жодних обтяжень, тобто зазначений врожай не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

Збір врожаю соняшника, його транспортування та зберігання не утворюють об`єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України, а приховання та відчуження врожаю в судовому засіданні не доведено.

Суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту про те, що в договорі застави № 22 від 23.01.2017 було допущено технічну описку, а саме: заміть насіння соняшника вказано озиму пшеницю, суд визнач безпідставними, так як вказану описку жодним чином не було усунуто.

Крім того з долучених до матеріалів кримінального провадження вбачається, що станом на 08.08.2018 заборгованість ОСОБА_8 та ФГ «Скарбниця» перед ПП «НВФ «Юнітек» за поставлений по Договору поставки №ТК052 від 02.12.2016 товар у сумі 2454340,89 грн погашено в повному обсязі, в тому числі за рахунок поставки ПП «НВФ «Юнітек» соняшнику урожаю 2017 по укладеному раніше договору купівлі-продажу № 31/10-1 від 31.10.2016. Тому в ПП «НВФ «Юнітек» не має майнових чи фінансових претензій до ФГ «Скарбниця» щодо виконання зобов`язань за договором поставки № ТК062 від 02.12.2016 та договором застави № 22 від 23.01.2017.

Крім цього суд дійшов висновку про відсутність ознак діяння, передбаченого ч.1 ст. 364-1 КК України, так як стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 зловживала своїми повноваженнями, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використовувала всупереч інтересам ПП «НВФ «Юнітек» свої повноваження, що завдало ПП «НВФ «Юнітек» істотної шкоди у розмірі 139968 грн.

Стверджує, що жодного доказу, щодо обміну правами користування земельними ділянками, про які йдеться, так само і письмового звернення ФГ «Агро-Шанс» до ФГ «Скарбниця» з пропозицією укласти договір оренд (суборенди), обміну тощо, до суду стороною обвинувачення надано не було.

Показаннями свідків: ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , підтверджено тільки факт того, що ОСОБА_8 дійсно здійснила збір врожаю соняшника із земельної ділянки, яка належить ОСОБА_18 .. Що стосується обробки даної земельної ділянки восени 2017 року та на весні 2018 року, на які вказують свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_34 , суд вважає що дані свідчення підтверджують факт незаконного захоплення земельної ділянки, з боку потерпілого ОСОБА_10 , так як жодних правових підстав у ОСОБА_10 обробляти земельну ділянку, яка належить ОСОБА_18 та перебувала на законних підставах в оренді ФГ «Скарбниця» до 20.07.2018 не було. Факт незаконної обробки та засіву вказаної земельної ділянки було підтверджено в судовому засіданні обвинуваченою та свідком ОСОБА_35 .. Відносно усної домовленості про обмін правами користування земельними ділянками між ФГ «Агро-Шанс» та ФГ «Скарбниця», то як зазначили вказані свідки, їм про це стало відомо зі слів ОСОБА_10 .

Показання свідка ОСОБА_20 жодним чином не стосуються обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_8 .

Вказує, що протокол огляду місця події від 30.09.2018 з додатком у вигляді фото таблиці; протокол проведення слідчого експерименту від 15.12.2018 з додатком у вигляді фото таблиці; протоколу проведення слідчого експерименту від 15.12.2018 з додатками у вигляді фото таблиці, були проведені з порушенням ст. 233 та ч.3 ст. 105 КПК України, а тому суд визнав їх недопустимими.

Ксерокопія листа ФГ «Агрошанс» №15 від 04.10.2018, ксерокопія видаткової накладної № 82736, ксерокопія договору поставки № 898/18/116 від 30.10.2017, ксерокопія додатку №898/18/116/01-Н від 30.10.2017 до договору поставки, ксерокопія акту про використання мінеральних, органічних та бактеріологічних добрив, акти списання паливно-мастильних матеріалів, ксерокопія пояснення, складеного від імені ОСОБА_8 не є ні оригіналом, ні належним чином завіреними копіями. Інші документи, надані стороною обвинувачення не мають доказового значення для доведення її вини за ч.2 ст. 185 КК України.

Також суд звернув увагу, що навесні 2018 року тільки ФГ «Скарбниця» мало всі законні підстави здійснювати сільськогосподарські роботи (посів та обробку полів) для вирощування врожаю. Використання вказаної земельної ділянки в цей час будь-якою іншою особою є прямим порушенням чинного законодавства (самовільне захоплення земельної ділянки).

У липні 2018 року договір оренди земельної ділянки між ФГ «Скарбниця» та ОСОБА_18 було розірвано, а право користування земельною ділянкою зареєстровано за ТОВ «Європейський фонд розвитку».

Таким чином, строк дії договору закінчився раніше строку запланованого збору врожаю. Відповідно до законодавства України, передача земельної ділянки новому орендарю не надає новому орендарю права на врожай, який знаходиться на вказаній ділянці, якщо іншого не передбачено угодами між попереднім та наступним орендарями. Тобто вважає, що врожай насіння соняшника 2018 року, посіяний, вирощений та зібраний на земельній ділянці, належній ОСОБА_18 , яка перебувала на законних, документально підтверджених підставах в оренді ФГ «Скарбниця», - є майном ФГ «Скарбниця».

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок суду, яким визнати ОСОБА_8 винуватою та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 6800 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 364-1 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

- за ч.1 ст. 388 КК України у виді штрафу 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 388 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та визначенням обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд у своєму рішенні дійшов неправильного висновку.

Стверджує, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків, які були очевидцями вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 388, ч.1 ст. 364-1 КК України.

Усі слідчі дії проводилися поблизу земельних ділянок, з яких ОСОБА_8 скошений врожай. При цьому факт проникнення до володіння, якими є земельні ділянки, відсутній. Тому вважає, що суд дійшов безпідставного висновку про визнання протоколів слідчих дій та експериментів недопустимими доказами. До протоколів слідчих експериментів було додані відеозаписи, а тому сам протокол не повинен відтворювати послідовність усіх дій. Слідчі дії проведені з дотриманням процесуального законодавства.

Вказує, що додатки до протоколів повинні містити підписи слідчого, прокурора, спеціаліста та інших осіб які брали участь, а оскільки поняті та потерпілий не брали участі в слідчих дій, тому їх підписів бути не повинно.

Зазначає, що копії листа ФГ «Агрошанс» від 04.10.2018, видаткової накладної № 82736, договору поставки № 898/18/116 від 30.10.2017 з додатком, акту про використання мінеральних, органічних та бактеріологічних добрив, акту списання паливно-мастильних матеріалів, пояснення ОСОБА_8 були надані представником потерпілого під час допиту та можуть бути завірені установою.

Суд безпідставно відмовив в дослідженні під час судового розгляду протоколу допиту свідка ОСОБА_18 , який помер, так як сторона обвинувачення може посилатися на зібрані під час досудового розслідування докази.

Стверджує, що не наведення в обвинувальному акті способу, підстав, місця приховання обвинувачуваною викраденого заставленого майна не впливає на наявність чи відсутність складу злочину у діяннях ОСОБА_8 . Органом досудового розслідування задля відшукання зібраного врожаю було проведено обшук 03.01.2019 за місцем проживання обвинуваченої та допити свідків.

Про наявність помилки у договорі застави № 22 від 23.01.2017 вказували суду представник потерпілого та колишній бухгалтер ПП «НВФ «Юнітек», проте суд вказані показання не врахував.

Зазначає, що сума завданої шкоди визначена чітко, а тому відсутня потреба в проведенні експертного дослідження. При цьому стверджує, що судово-економічна експертиза, про що зазначає суд, не встановлює вартість товарної продукції.

Посилання суду на показання свідка ОСОБА_36 вважає безпідставним, так як він не є очевидцем діяльності ОСОБА_8 .

Також суд зазначив, що з показань свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_34 підтверджується факт самовільного захоплення ОСОБА_10 земельної ділянки, яка перебувала в оренді ФГ «Скарбниця». Тобто підтвердив факт вирощування врожаю саме ОСОБА_10 та його право на вказаний врожай, а свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_37 та ОСОБА_41 підтверджують збір цього урожаю ОСОБА_8 . Стороною захисту було надано і докази обробки земельної ділянки з кадастровим номером 6320481800:02:000:0258.

Тому вважає, що суд не надав належну оцінку наявним доказам та дійшов неправильного висновки про недоведеність вини ОСОБА_8 в інкримінованих злочинах.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_42 просила вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку своєї апеляційної скарги, обвинувачену та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, розглядаючи провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 388, ч.1 ст. 364-1, ч.2 ст. 185 КК України, не дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства з огляду на таке.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. При цьому право на справедливий суд мають як обвинувачений так і потерпілий.

Неповнота судового розгляду згідно зі ст. 409 КПК є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.

Неповнота судового розгляду полягає у не з`ясуванні або неналежному з`ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у недостатності доказів або їх поверховому дослідженні. Такими, що мають істотне значення, обставини визнаються, у разі якщо їх встановлення безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності або звільнення від кримінальної відповідальності, вид і міру покарання, розмір відшкодування чи виправдання особи, тощо.

Неповним вважається судовий розгляд, у процесі якого не досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання

Суд апеляційної інстанції також може визнати судовий розгляд неповним, якщо, зокрема, докази покладені в основу вироку судом досліджені вибірково, без аналізу всіх наданих стороною обвинувачення в їх сукупності та взаємозв`язку, або не надання судом учаснику кримінального провадження можливості надати окремі докази, які можуть мати доказове значення для розгляду справи.

Зокрема, під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про дослідження протоколу допиту свідка ОСОБА_18 , який помер. Проте судом першої інстанції відмовлено у дослідженні цього доказу.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 97 КПК України визначено, що суд має право визнати неможливим допит особи, зокрема, якщо вона відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу.

Як зазначено прокурором свідок ОСОБА_18 помер, а тому його показання не могли безпосередньо сприйматися в судовому засіданні.

Разом з тим ч.2 ст. 84 КПК України передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані); складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Тобто протокол допиту свідка ОСОБА_18 необхідно оцінювати як окреме джерело доказів, а саме документ, а не як показання свідка та надати оцінку даному доказу, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини від 15.12.2011 «Аль-Хавайа і Тахері проти Сполученого Королівства» та від 15.12.2015 «Шачашвілі проти Німеччини».

Крім цього, судом не було допитано свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , про допит яких ставив питання прокурор та суд ухвалив рішення про повне дослідження доказів провадження. Відсутні і будь-які докази того, що судом вживалися заходи для забезпечення участі вказаних свідків в судовому засіданні.

Право на справедливий суд гарантує справедливий судовий розгляд. Це означає, що суд правильно дотримується всіх процесуальних норм і однаково ставиться до всіх сторін, а сам розгляд є справедливим та ефективним незалежно від рішення та результату.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів наголошує, що суд має отримати якомога більше інформації щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечити сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих факторів справ, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.

Необхідно наголосити, що перед тим, як визнати доказ недопустимим, необхідно встановити, чи відбулося порушення певного права або свободи людини, визначене відповідними правовими актами, та чи було це порушення настільки істотним, щоб виправдати виключення доказу як недопустимого.

Також прокурором зазначалося про суперечності між показаннями свідків, які судом не усунуто, не зазначено у рішенні, чому суд взяв до уваги одні показання свідків та відхилив інші.

До того ж, колегія суддів дійшла висновку, що визнання місцевим судом протоколів слідчих дій та слідчих експериментів недопустимими доказами з підстав, зазначених у вироку, є безпідставним. Зокрема, зазначаючи про проведення слідчих дій без дозволу власника земельної ділянки колегія суддів вважає неправильним, так як земельна ділянка була передана у оренду і саме орендатор, а в даному випадку потерпіла особа, мав право надати дозвіл на проведення слідчих дій та саме потерпілий звернувся до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення на переданій їй в оренду земельної ділянці.

Більше того, огляд земельної ділянки був проведений з метою фіксації місця вчинення кримінального правопорушення, тобто місця події та місцевим судом не з`ясовано чи заперечувала потерпіла сторона щодо огляду цієї земельної ділянки, з огляду на те, що саме за зверненням потерпілого було розпочате кримінальне провадження.

З матеріалів провадження вбачається, що земельна ділянка, яка була оглянута органом досудового розслідування, є відкритою земельною ділянкою, і хоча входить до поняття іншого володіння особи, доступ до неї жодним чином не обмежений. За твердженням прокурора слідчі дії та слідчі експерименти були проведені не на самій земельній ділянці, а поряд з нею, що залишилося не перевіреним місцевим судом. До того ж, судом не з`ясовано, яким чином огляд земельної ділянки та слідчі експерименти на ній порушують права та інтереси володільців земельної ділянки.

Щодо твердження суду про відсутність у протоколах слідчих експериментів відтворення усіх дій, проведених під час їх проведення, необхідно зазначити, що вказані вище слідчі дії проводилися з застосуванням відеофіксації, щодо законності яких судом оцінку не надавалося. Колегія суддів звертає увагу, що визнання недопустимим доказом протоколів слідчих експериментів через відсутність деталізації опису обставин проведення слідчої дії, за наявності відеозапису її перебігу, є безпідставними.

До того ж, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, у випадку застосування безперервного відеозапису ходу слідчої (розшукової) дії, вона може бути проведена і без участі понятих, тому й протоколах слідчих дій та додатках них повинні бути підписи лише учасників цієї дії.

Не повно перевірені й інші обставини провадження, про які прокурор зазначає в апеляційній скарзі. У тому числі вирок суду не містить належних і обґрунтованих висновків щодо взаємозв`язку показань свідків з іншими дослідженими матеріалами провадження.

Вказане вище призвело до неповноти судового розгляду.

У п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 29.06.90 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» визначено, що суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України, виправдовуючи особу, суд має навести підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

При цьому суд повинен у своєму рішення зазначити чому бере до уваги одні докази та спростовує інші.

Суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.

З огляду на вказане, суд у своєму рішенні надав неналежну оцінку наявним у справі доказам, допустив неповноту судового розгляду та невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до істотного порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність обставин, що свідчать про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, та неповноту судового розгляду, що згідно з положеннями п.1, п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України є підставами для скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду.

З огляду вказане вище, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду кримінального провадження місцевому суду необхідно провести процедуру провадження з дотриманням вимог закону, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, надати належну оцінку усім доказам в їх сукупності, дослідити обставини, що мають значення для встановлення невинуватості чи доведення вини обвинуваченої в інкримінованому кримінальному правопорушенні, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Первомайськогоміськрайонного судуХарківської областівід 14лютого 2022року щодо ОСОБА_8 скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4