Рішення

від 29.04.2025 по справі 128/258/25

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/258/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2025 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Вінниці впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовомОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Вороновицької селищної ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи власні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . За свого життя матір позивачки ОСОБА_2 вчинила заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповідала своїй дочці ОСОБА_1 , заповіт посвідчений секретарем Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області 24.05.2016 р., № 34, дублікат заповіту видано старостою Степанівського старостинського округу Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 08.07.2022 р. Після смерті матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належить померлій відповідно до рішення Вінницького районного суду від 26.09.2008р. справа № 2-1217/08; земельну ділянку площею 1,3716 га, кадастровий номер 0520687600:01:001:0039для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту ЯД №399511; земельну ділянку площею 2,0397 га, кадастровий номер 0520687600:01:002:0088 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту ЯБ №390574. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , особи, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні, на день смерті спадкодавиця в шлюбі не перебувала, інших дітей, які б були непрацездатними не мала. З метою прийняття спадщини заявниця ОСОБА_1 звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з неподачею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не надала належних доказів фактичного прийняття спадщини, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дій від 03.04.2023. Строк подачі заяви нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у відповідності до норми ст. 1270 ЦК України сплив 24.12.2022 р., а з заявою про видачу свідоцтва ОСОБА_1 звернулась 03.04.2023.

У зв`язку із вищевказаним, з метою подальшої реалізації своїх спадкових прав позивачка змушена звернутись до суду із даним позовом та просити суд встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті померлої матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гуменюк Н.В. подала суду заяву за якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі, змін та доповнень не має та просить вимоги задоволити, не заперечує проти заочного розгляду. Судовий розгляд просять провести у її відсутність.

Відповідач Вороновицька селищна рада про дату, час та місце судового розгляду повідомлена судом належним чином, жодних заяв/клопотань не надходило.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи вимогист.280ЦПК Українисудом розглянутосправу взаочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області , а/з№ 165 (а.с.4).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження останньої, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Вінницьким міським відділом ДРАЦС на підставі а/з№ 3303 від 07.08.1984 року (а.с.5).

Гр. ОСОБА_3 змінила прізвище в шлюбі на ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане Вінницьким міським відділом ДРАЦС, а/з№ 1241 від 14.07.2005 року (а.с.6).

За свого життя матір позивачки ОСОБА_2 вчинила заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповідала своїй дочці ОСОБА_1 , заповіт посвідчений секретарем Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області 24.05.2016р., р.№ 34, дублікат заповіту видано старостою Степанівського старостинського округу Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 08.07.2022 року (а.с.7).

Після смерті матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належить померлій відповідно до рішення Вінницького районного суду від 26.09.2008р. справа № 2-1217/08; земельну ділянку площею 1,3716 га, кадастровий номер 0520687600:01:001:0039 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту ЯД №399511; земельну ділянку площею 2,0397 га, кадастровий номер 0520687600:01:002:0088 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту ЯБ №390574 (а.с.8-10).

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , особи, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні, на день смерті спадкодавиця в шлюбі не перебувала, інших дітей, які б були непрацездатними не мала.

З метою прийняття спадщини заявниця ОСОБА_1 звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори , де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з неподачею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не надала належних доказів фактичного прийняття спадщини, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дій від 03.04.2023 року (а.с.11).

Відтак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на території України по даний час.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Постановою КМУ від 06.03.2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, доповнено постанову п.3 такого змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

Постановою КМУ від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, у першому реченні п.3 слова «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється» замінити словами «перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці».

19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Частиною 1 ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.

Крім того, суд враховує ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд вважає, що пропуск строку позивачем для прийняття спадщини, яке складається із нерухомого майна, на яке інші особи, окрім позивача, не претендують, пов`язане із правом володіти і користуватися майном, а тому є перешкодою для позивача у користуванні власністю, що входить до складу спадщини, що в свою чергу є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Устатті 1233 ЦК Українизазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1270,1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк три місяці після набрання законної сили рішення по даній справі, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач Вороновицька селищна рада, адреса: с-ще. Вороновиця, вул. Козацький шлях, 60, Вінницького району Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 29.04.2025.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО