Рішення

від 29.04.2025 по справі 485/240/22

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/240/22

Провадження № 2-о/485/1/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Снігурівка цивільнусправу впорядку окремогопровадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівська міська рада Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем (рідним братом) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті останнього, посилаючись на відмову нотаріальної контори в оформленні спадкових прав за пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини та непідтвердження реєстрації місця проживання разом з померлим на день його смерті.

Заявник у судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив про їх задоволення.

Представник заінтересованої особи Снігурівської міської ради подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти задоволення заяви заперечень не мав.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Снігурівка Миколаївської області у віці 43 років помер брат заявника ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 71 складено 28 січня 2021 року у Снігурівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і на його підставі видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 5/6 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , та 5/6 часток земельних ділянок для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та ведення особистого селянського господарства, які ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину від свого чоловіка ОСОБА_4 , однак не оформила спадкові права. Про таке вбачається з матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 №57/2014, індекс справи 02-14, заведеної Снігурівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області (а.с.40-49). Право власності на 5/6 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 відповідно до копій витягів № 2423089 та № 2424610, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 41593048257 (а.с. 14-17). 5/6 часток земельних ділянок для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , однак спадкові права не оформив (а.с. 21-24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Снігурівка Миколаївської області померла ОСОБА_3 , про що 11 листопада 2021 року повторно Снігурівським ВДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано копію свідоцтва про її смерті серії НОМЕР_2 за актовим записом № 448 (а.с.25).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася.

На час смерті ОСОБА_6 з нею проживав та був зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ЦНАП Снігурівської міської ради Миколаївської області від 08 квітня 2025 року (а.с.90).

Факт родинних відносин підтверджений копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 , батьки: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.49).

За даними будинкової книги за адресою АДРЕСА_1 , на час смерті ОСОБА_2 з ним ніхто зареєстрованим не був. У будинковій книзі наявна відмітка про зняття ОСОБА_1 з реєстрації за вказаною адресою 22 січня 2020 року у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Литви (а.с.19-20). Про те, що на день смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрованим сам за вказаною вище адресою підтверджено довідкою ЦНАП Снігурівської міської ради Миколаївської області від 09 квітня 2025 року (а.с.100).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник по справі, є рідним братом спадкодавця ОСОБА_2 , про що вбачається з копій свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.49).

За звернення заявника через свого представника до Снігурівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , державним нотаріусом Коваль Ю.В. 21 січня 2022 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини та непідтвердження реєстрації місця проживання разом з померлим на день його смерті (а.с.9). З вказаного листа вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Згідно з п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК Українивизначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 3ст. 1268 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст. 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

У ч.3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем на день смерті заявник надав суду акт депутата від 26 січня 2022 року.

Згідно з вказаним актом депутата Снігурівської міської ради Миколаївської області ОСОБА_8 від 26 січня 2022 року, підпис якого посвідчено заступником голови міської ради Кравченко О.,з урахуванням показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (сусідів), встановлено, що ОСОБА_1 та його рідний брат ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживали разом, як одна родина, вели спільне господарство та довгий час були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду показали, що є сусідами заявника. ОСОБА_1 з дитинства проживав у будинку батьків за за адресою АДРЕСА_1 , періодично відлучався. На час смерті брата, ОСОБА_1 був відсутній, проте дружина останнього займалася похованням ОСОБА_2 .

Допитаний свідком заявник ОСОБА_1 суду показав, що з народження проживав у будинку батьків за адресою АДРЕСА_1 та був зареєстрованим за вказаною адресою. Після того, як влаштувався на роботу водієм міжнародних рейсів у Литві з місця реєстрації знявся та надав згоду на реєстрацію фірмою роботодавцем місця проживання у Литві для зручності перетинання державного кордону України та здійснення міжнародних рейсів. У вказаному житлі ніколи не був. Працював вахтовим методом чотири-п`ять тижнів роботи та місяць відпочинку. Між вахтами приїздив додому до батьків. 25.01.2020 року одружився. Фактично у шлюбі перебував до серпня 2021 року. Розлучення оформив через суд 12.02.2024 року. У період шлюбу періодично проживав з дружиною у її батьків у АДРЕСА_3 . На момент смерті брата ОСОБА_12 знаходився на роботі за межами України. Проте фінансово забезпечив лікування та поховання брата. Після смерті брата до нотаріуса вчасно не звернувся для прийняття спадщини. У брата на час смерті був син, проте з ним не проживав, місце проживання та контакти його не знає. З 2022 року проходить військову службу. Інших спадкоємців після смерті брата немає. Вказаний будинок є його єдиним місцем проживання.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 грудня 2019 року в справі № 716/309/14-ц (провадження № 61-23817св18), спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу частини третьої статті 1268 ЦК України.

У постанові від 27 лютого 2024 рокуу справі № 688/2822/22 (провадження № 61-13659св23) Верховний Суд виснував, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що заявник довів факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Такий факт породжує юридичні наслідки, оскільки є необхідною умовою одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. Спір про право відсутній, оскільки даних про те, що після смерті ОСОБА_2 є інші спадкоємці, у яких виникло право на спадщину, немає. Снігурівська міська рада проти заяви не заперечує.

На підставі вище викладеного, суд ухвалює про задоволення заяви.

Керуючись ст. 263-265,268,294,319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівська міська рада Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 29.04.2025.