Ухвала

від 28.04.2025 по справі 916/5044/24

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5044/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Діброва Г.І.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» про відвід суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В.

в межах розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса та Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025, та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025, суддя першої інстанції Рога Н.В.,

у справі №916/5044/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса

до Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська обласна рада

про стягнення 345 559 грн 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 236 639 грн 18 коп. та 3% річних у розмірі 108 920 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 по справі №916/5044/24 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 86 822 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 24 646 грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 672 грн. 03 коп., в задоволенні решти позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 по справі №916/5044/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м. Одеса про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково, стягнуто з Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 226 грн, у задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням та додатковим рішенням Господарського суду Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м. Одеса

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справи від 28.03.2025 справу №916/5044/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №916/5044/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 та призначено справу до розгляду на 28.05.2025.

Також, 14.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 по справі №916/5044/24, яку розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Таран С.В.

Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №916/5044/24 за апеляційною скаргою Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025, об`єднано апеляційні скарги Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 по справі №916/5044/24 в одне апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» призначено до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 по справі №916/5044/24 на 28.05.2025.

22.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» про відвід, в якій відповідач просить відвести суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Аленіна О.Ю. та Таран С.В. від розгляду господарської справи № 916/5044/24.

В обґрунтування даної заяви відповідач зазначає, що позовні вимоги у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м. Одеса обґрунтовує наявністю рішення по судовій справі №916/3691/22, а саме, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27 травня 2024 року, якою серед іншого, стягнуто з Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» 1 993 440 грн. збитків.

Дана постанова у справі №916/3691/22, як стверджує заявник, приймалась за участю суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В. При цьому, як зазначає заявник, він не погоджується з прийнятим у цій справі рішенням суду апеляційної інстанції та оскаржив постанову суду в касаційному порядку. Отже, як вважає заявник, пов`язана справа між тими ж сторонами, на підставі тільки рішення, по якому поданий позов по справі № 916/5044/24, вже вирішена не на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м. Одеса колегією суддів, двоє з яких (судді Аленін О.Ю., Таран С.В.) мають переглядати рішення у справі № 916/5044/24, а тому Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса вбачає, що судді Південно-західного апеляційного господарського суду Аленін О.Ю. та Таран С.В. є упередженими у розгляді справи № 916/5044/24 щодо Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м. Одеса враховуючи прийняту ними постанову по справі № 916/3691/22 у спорі між тими ж самими сторонами.

Крім того, як стверджує заявник, дії суддів суду апеляційної інстанції по справі № 916/3691/22, пов`язані із нездійсненням своєчасного ухвалення рішення по вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» про стягнення витрат на правничу допомогу та потім по затягуванню розгляду заяви про прийняття додаткового рішення призвели до того, що на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м. Одеса заява про відстрочення виконання рішення була прийнята судом першої інстанції до розгляду вже після фактичного виконання рішення, бо справа фізично знаходилася в суді апеляційної інстанції, про що свідчить ухвала Господарського суду Одеської області від 22.11.2024 по справі № 916/3691/22.

Крім того, упередженість судів Південно-західного апеляційного господарського суду Аленіна О.Ю. та Таран С.В., на думку заявника, вбачається у підписанні ними ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 14.04.2025 року по справі № 916/5044/24, в якій вказується про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, в той час, коли до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у повному обсязі, як того вимагає ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» вх. №1579/25/Д2 про відвід, суд дійшов висновку про те, що підстави для відводу суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В. від розгляду справи №916/5044/24 відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 9901/22/17.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

З огляду на таке, колегія суддів відхиляє доводи заявника про упередженість суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В., оскільки такі твердження заявника ґрунтуються лише на його особистих припущеннях, які не підтверджені ним жодними належними і допустимими доказами.

У контексті поданої заяви про відвід, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, наведені заявником аргументи за заявою про відвід зводяться саме до незгоди з рішенням прийнятим колегією суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В. у справі №916/3691/22, а саме, постановою від 27.05.2024, що в силу положень ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відводу судді.

При цьому, судова колегія зазначає, що за результатами касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 15.08.2024 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №916/3691/22 залишено без змін.

Щодо посилання заявника на несвоєчасний розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «преса» про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/3691/22, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, на розгляді колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В. перебувала заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3691/22.

Ухвалою суду від 01.07.2024 зупинено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3691/22 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Відповідне зупинення провадження у справі було зумовлено необхідністю направлення матеріалів справи №916/3691/22 до Верховного Суду, який ухвалою від 27.06.2024 відкрив касаційне провадження у справі №916/3691/22 за касаційною скаргою Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та витребував матеріали справи №916/3691/22 з Південно-Західного апеляційного господарського суду.

Після перегляду справи №916/3691/22 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Південно-Західного апеляційного господарського суду, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.10.2024 поновив провадження у справі та розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення.

Отже, у даному випадку неможливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3691/22 була зумовлена об`єктивною обставиною, а саме, необхідністю направлення матеріалів справи до Верховного Суду у зв`язку із надходженням запиту останнього.

Не заслуговують на уваги й твердження заявника про упередженість судів Південно-західного апеляційного господарського суду Аленіна О.Ю. та Таран С.В., яка полягає у відкритті апеляційного провадження по справі № 916/5044/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «преса» за відсутності доказів сплати судового збору у повному обсязі, з огляду на таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

За приписами ч.4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Так, у даному випадку скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса» в апеляційній скарзі просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 залишити без змін.

Тобто, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 234 090 грн.75 коп.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, становить 5 267 грн. 04 коп. (3511,36 грн (судовий збір, що підлягав сплати при поданні позову)* 150%).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса на підтвердження сплати судового збору додано до апеляційної скарги платіжну інструкцію № 27832 від 28.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 5 267 грн. 40 коп.

Відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преса», м.Одеса додано до апеляційної скарги докази про сплату судового збору у законодавчо визначеному розмірі, що спростовує твердження заявника про зворотнє.

Зважаючи на вищевикладене, оцінивши доводи заявника, суд зазначає, що заява Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса про відвід суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В. від розгляду справи №916/5044/24 (вх. № 1579/25/Д2 від 22.04.2025) не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», м.Одеса про відвід суддів Аленіна О.Ю. та Таран С.В. від розгляду справи №916/5044/24 (вх. № 1579/25/Д2 від 22.04.2025) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Діброва