Постанова від 28.04.2025 по справі 916/699/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/699/25Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 № 916/699/25, постановлену суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, про повернення

позовної заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

про: стягнення 15522972,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) загалом 15522972,95 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентком Сервіс» (далі ТОВ «Рентком Сервіс») прийнятих на себе зобов`язань за договорами про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.10.2021 за № 1907/2021/ЖОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ1 (далі договір 1) та від 20.06.2023 за № 1907/2021/ЖОД-МСБ-ГКД-ВКЛ2 (далі договір 2), які укладені між Банком та ТОВ «Рентком Сервіс» в рамках Генерального кредитного договору від 23.10.2021 за № 1907/2021/ЖОД-МСБ-ГКД (далі Генеральна угода), і оскільки за виконання цих зобов`язань поручилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , уклавши з Банком відповідні договори поруки від 23.10.2021 № 1907/2021/ЖОД- МСБ-ГКД-П (далі Договір поруки 1) та від 06.12.2022 за № 1907/2021/ЖОД- МСБ-ГКД-П2 (далі Договір поруки 2) відповідно, Банк просив суд стягнути вказану суму з відповідачів, як поручителей за зобов`язаннями ТОВ «Рентком Сервіс», солідарно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 № 916/699/25 позовну заяву Банку повернуто на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України (порушено правила об`єднання позовних вимог).

Місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідачів виникла на підставі різних договорів, предметом яких є надання кредитних коштів у різний проміжок часу, в різних сумах, та з різними строками погашення; заявлені за договорами вимоги не об`єднані поданими доказами, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості та процентів за певний проміжок часу і на підставі різних первинних документів; вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших; по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких, як зазначає позивач, ТОВ «Рентком сервіс» було допущено порушення умов зобов`язань в різних розмірах, та відповідно відповідачами було допущено порушення договорів поруки із різним строком виникнення зобов`язань за такими договорами, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені ГПК України, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги Банк посилається на передчасність висновків суду та зазначає, що: всі укладені між сторонами Додаткові договори є невід`ємною частиною Генеральної угоди та не можуть вважатись як окремі кредитні договори; поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняті в якості забезпечення зобов`язань за Генеральною угодою; поручителі відповідають за повернення заборгованості за цими договорами у тому ж обсязі, що і ТОВ «Рентком сервіс» (позичальник); отже позовні вимоги Банка є пов`язані між собою підставою їх виникнення та поданими доказам; дата укладення договорів поруки не може впливати на строк виникнення зобов`язань за цими договорами, а також не визначає обсяг відповідальності того чи іншого поручителя перед кредитором, оскільки відповідно до умов договорів поруки поручителі зобов`язалися перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань в цілому по Генеральній угоді, додаткових договорів до нього, а також договорів про внесення змін, укладених між кредитором та позичальником; позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали № 916/699/25 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів з суду першої інстанції.

21.03.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 за апеляційною скаргою Банка на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 № 916/699/25 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено іншим учасникам строк до 11.04.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи) та роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви у даній справі на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України (порушено правила об`єднання позовних вимог).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (постанови Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18).

За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в ч. 4 та 5 вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

За спеціальним правилом, викладеним у п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу)

У той же час аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами ч. 6 ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в ч. 4 та 5 ст. 173 ГПК України.

Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у ч. 4 та 5 ст. 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

Позовна заява є процесуальним документом Банку, який містить матеріально-правові вимоги про стягнення заборгованості за одним і тим же основним зобов`язанням позичальника до двох поручителів.

Підставою звернення банку з позовними вимогами до поручителів є не лише невиконання зобов`язань за забезпечувальними правочинами (договорами поруки), але й, насамперед - невиконання зобов`язань за основним правочином (кредитним), що визначає умови виконання основного зобов`язання, забезпеченого порукою, про що зазначалось у позовній заяві.

Так, з аналізу змісту норм, що мітяться в параграфі 3 «Порука» Цивільного кодексу України вбачається, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий (акцесорний) характер поруки стосовно основного зобов`язання. Відповідно, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель

Основним договором, яким встановлено обсяг зобов`язань позичальника, забезпечення виконання яких здійснюють всі поручителі, є Генеральна угода з усіма додатками.

В межах генеральної угоди між кредитором та позичальником укладено кредитні договори, які є чинними, є додатками до Генеральної угоди та її невід`ємними частинами.

Наведені у позовній заяві правові підстави позову (посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача) є однаковими для вимог Банку до всіх поручителів.

Таким чином, заявлені банком позовні вимоги до поручителів є однорідними.

Також слід зазначити, що право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачено у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання (такі висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у постановах у справі № 1519/2-3165/11 і від 19.06.2019 у справі № 523/8249/14-ц).

Також суд зазначає, що на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали статтею 174 чинного ГПК України, не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог суттєво утруднює вирішення спору.

У цьому висновку суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.03.2023 № 916/699/25 та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 280, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2023 № 916/699/25 скасувати.

Матеріали № 916/699/25 направити до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська