Постанова

від 10.04.2025 по справі 911/1459/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. Справа№ 911/1459/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.04.2025:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 (повний текст ухвали складено 09.10.2024)

за скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення

у справі № 911/1459/22 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА"

до Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України"

про стягнення 1875560,00 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 12/20 від 24.03.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2024 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу на бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав оцінки доказам, що підтверджують бездіяльність держави по приватизації єдиного майнового комплексу боржника. Тобто держава, в особі органів Фонду державного майна України, просто не робить нічого, що наблизило б виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 та витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1459/22.

13.11.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №911/1459/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, а саме подати докази сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі №911/1459/22 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду. Матеріали апеляційного провадження у справі №911/1459/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постановою Верховного суду від 03.03.2025 Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 911/1459/22 скасувано. Справу № 911/1459/22 направлено до Північного апеляційного господарського суду зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.04.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 10.04.2025 з`явився представник заявника/скаржника, який надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Інші представники учасників апеляційного провадження у судове засідання 10.04.2025 не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2023 у справі № 911/1459/22 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА до Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України про стягнення 1875560,00 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 12/20 від 24.03.2020 позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА 1875560,00 грн. попередньої оплати, 28133,40 грн. судового збору.

02.05.2023 Господарським судом Київської області на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

29.07.2024 до Господарського суду Київської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА надійшла скарга № 75 від 18.07.2024 (вх. № 28/24 від 29.07.2024) на бездіяльність державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить суд: 1) визнати неправомірною бездіяльність начальника Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Соколова Григорія Олексійовича у виконавчому провадженні ВП № 72009834; 2) зобов`язати начальника Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Соколова Григорія Олексійовича вчинити дії, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», спрямовані на виконання судового наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/1459/22 від 02.05.2023 за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За твердженням скаржника, 13.06.2023 державним виконавцем Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сонько Т.Б. за заявою СТОВ УКРАЇНА було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72009834 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі № 911/1459/22 про стягнення з Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА 1903693,14 грн. боргу (1875560,00 грн. попередня оплата, 28133,40 грн. судовий збір). У подальшому, 11.07.2023 державним виконавцем Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Сонько Т.Б. за заявою Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України про зупинення виконавчих дій та на підставі наданої копії наказу Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 858 від 26.08.2021 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України (код ЄДРПОУ 00699945)», було винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 72009834 на підставі п. 12 ч. 1 ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, на думку скаржника, існують обґрунтовані підстави вважати, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 858 від 26.08.2021 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України (код ЄДРПОУ 00699945)» є рішенням, метою якого є ухилення держави від виконання судових рішень про стягнення грошових коштів з боржника, оскільки станом на травень 2024 р. держава протягом двох років і восьми місяців з моменту прийняття рішення про приватизацію не вчинила жодних дій, спрямованих на приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України. Так, згідно з наданою Фондом державного майна України відповіддю № 10-72-13516 від 17.05.2024 на адвокатський запит б/н від 07.05.2024, цілісний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України було прийнято до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 1101-р від 20.11.2019 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна». Разом з даною інформацією Фондом було надано копії документів фінансової звітності боржника за 2021-2023 р.р., з яких вбачається, що дохід боржника за 2021 р. склав 6519,00 грн., за 2022 р. 22781,00 грн., за 2023 р. 24178,10 грн.

На переконання скаржника, вказане свідчить про фактичне прийняття рішення про припинення приватизації Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України, а також про роботу останнього у звичному режимі та його спроможність самостійно виконати судове рішення.

22.05.2024 стягувач звернувся до державного виконавця із заявою № 48 про поновлення виконавчих дій, в якій просив поновити виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 72009834 (зведеному виконавчому провадженні ВП № 70560735) та вчинити дії, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», спрямовані на виконання наказу Господарського суду Київської області у даній справі.

Як зазначає СТОВ «Україна», Переяславський відділ Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області на заяву стягувача не відреагував. З метою встановлення дій/бездіяльності державного виконавця за результатами розгляду заяви № 48 від 22.05.2024 стягувач 16.07.2024 звернувся до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Однак, останнім було встановлено, що матеріали виконавчого провадження ВП № 72009834 в системі АСВП не містять відомостей щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Таким чином, за твердженням стягувача, є наявною бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, яка виявилась в ухиленні від здійснення дій, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно якого виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене, стягувач і звернувся до суду з даною скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі № 911/1459/22.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що у даному випадку дії органу примусового виконання щодо ненаправлення виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у порядку, встановленому ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», узгоджуються з вищенаведеними законодавчими приписами, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати наявною неправомірну бездіяльність керівника органу виконання, про яку стверджує скаржник.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частина 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується скаржником у своїй апеляційній скарзі, що 13.06.2023 державним виконавцем Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Сонько Т.Б. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72009834 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі № 911/1459/22 про стягнення з Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА 1903693,14 грн. боргу (1875560,00 грн. попередня оплата, 28133,40 грн. судовий збір). Також 13.06.2023 державним виконавцем Переяславського відділу ДВС було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 72009834 до зведеного виконавчого провадження ВП № 70560735.

Поряд з цим, 26.08.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 858 від 26.08.2021 було прийнято наказ «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України (код ЄДРПОУ 00699945)».

10.07.2023 Державне сільськогосподарське підприємство «Головний селекційний центр України» звернулось до Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області із заявою про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 72009834 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У подальшому 11.07.2023 державним виконавцем Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Сонько Т.Б. було винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 72009834 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому п. 12 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

22.08.2023 представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» звернувся із адвокатським запитом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про надання інформації та належним засвідчених копій документів, зазначених у цьому запиті.

Також 22.08.2023 представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» звернувся із адвокатським запитом до Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» щодо надання інформації та належним засвідчених копій документів, зазначених в цьому запиті.

Листом № 50.03.01-3229 від 01.09.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у відповідь на адвокатський запит б/н від 22.08.2023 зазначило, що на виконання наказу Фонду державного майна України № 1297 від 27.07.2021 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України № 5 від 06.01.2021 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» (із змінами)» Регіональним відділенням наказом № 858 від 26.08.2021 р. було прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України (код ЄДРПОУ 00699945), розташованого за адресою: 08403, Київська обл., м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 1-а, який перебуває у сфері управління Фонду державного майна України. Вказаний наказ Регіонального відділення не скасовувався та є чинним на момент підготовки вказаної відповіді. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та п. 21 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 р., Регіональним відділенням в електронній торговій системі 11.08.2021 р. було розміщено інформацію про прийняте рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України (код ЄДРПОУ 00699945).

Листом № 532-07/2023 від 04.09.2023 Акціонерне товариство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» у відповідь на адвокатський запит б/н від 22.08.2023 зазначило, зокрема, що інформація щодо об`єкта приватизації Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» була внесена Фондом державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до електронної торгової системи 11.08.2021. У той же час, така інформація не є інформаційним повідомленням про приватизацію об`єкта малої приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018. Також АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» зазначило, що останнє визначено адміністратором електронної торгової системи і воно не є оператором електронного майданчика. Окрім того, при перевірці АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» інформації в модулі аналітики ЕТС, в якому розміщена інформація щодо всіх електронних аукціонів в системі ЕТС «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» та публічному порталі адміністратора ЕТС, адміністратором ЕТС не виявлено інформації щодо публікації інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації та/або проведення електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України.

24.04.2024 представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» повторно звернувся із адвокатським запитом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про надання інформації та належним засвідчених копій документів, зазначених в цьому запиті.

Листом № 50-03.01-1488 від 07.05.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у відповідь на адвокатський запит б/н від 22.08.2023 зазначило, що наказ Регіонального відділення № 858 від 26.08.2021 не скасовувався; єдиний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» Регіональним відділенням до приватизації не пропонувався; Державне сільськогосподарське підприємство «Головний селекційний центр України» перебуває у сфері управління Фонду державного майна України.

Поряд з цим, у листі № 10-72-13516 від 17.05.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зазначило, що цілісний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» було прийнято Фондом до сфери управління на підставі відповідного акта від 20.12.2019 із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 1101-р від 20.11.2019 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна». Також Регіональним відділенням було проінформовано, що цілісний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» не переданий в оренду третім особам; на праві постійного користування у Державному сільськогосподарському підприємстві «Головний селекційний центр України» перебувають землі сільськогосподарського призначення державної власності.

При цьому, до вказаного листа Фондом було надано копії документів фінансової звітності малого підприємства (боржника у даній справі) за 2021-2023 р.р.

22.05.2024 представник СТОВ «Україна» звернувся до Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області із заявою № 48 про поновлення виконавчих дій, в якій просив поновити виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 72009834 (зведеному виконавчому провадженні ВП № 70560735) та вчинити дії, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», спрямовані на виконання наказу Господарського суду Київської області у даній справі.

Однак, як зазначає стягувач, Переяславський відділ Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області на заяву стягувача не відреагував, у зв`язку з чим останній звернувся до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Стягувачем було встановлено, що матеріали виконавчого провадження ВП № 72009834 в системі АСВП не містять відомостей, спрямованих на виконання рішення відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». За твердженням стягувача, бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, яка виявилась в ухиленні від здійснення дій, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно якого виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, порушує права стягувача.

У свою чергу, відділ ДВС у наданих до суду поясненнях щодо скарги зазначив, що оскільки єдиний майновий комплекс Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України», код ЄДРПОУ 00699945, внесено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації, то у відділу відсутні підстави для винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП № 72009834. У разі виключення єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України», код ЄДРПОУ 00699945, зі списків єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, що підлягають приватизації, або в разі завершення приватизації, державним виконавцем невідкладно буде винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та вжито всіх заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого ч. 2 цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Поряд з цим, за приписами п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що обов`язок керівника відповідного органу державної виконавчої служби передати необхідні для стягнення документи до відповідного органу казначейства виникає за наявності двох обставин в сукупності: 1) невиконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; 2) наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 908/5825/15.

Відповідно до пунктів 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Суд апеляційної інстацнії констатує, що станом на даний момент виконавче провадження ВП № 72009834 зупинено на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 26.08.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 858 від 26.08.2021 було прийнято наказ «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» (код ЄДРПОУ 00699945)».

Окрім того, відсутність зазначених вище підстав для повернення виконавчого документу стягувачу унеможливлює звернення керівника органу державної виконавчої служби до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з поданням документів та відомостей, необхідних для перерахування стягуваних коштів.

Відповідно ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо незаконної бездіяльності державного виконавця, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 7 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Тобто, за приписами чинного законодавства поновлення виконавчого провадження можливе після закінчення строку дії обставин, що зумовили зупинення вчинення виконавчих дій, а в даному випадку після припинення приватизації єдиного майнового комплексу Державного сільськогосподарського підприємства Головний селекційний центр України, код ЄДРПОУ 00699945, або в разі завершення приватизації (після закінчення однорічного строку).

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що оскільки боржник (Державне сільськогосподарське підприємство «Головний селекційний центр України») включений до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, то на останнього не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16.

Отже, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даному випадку дії органу примусового виконання щодо ненаправлення виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у порядку, встановленому ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», узгоджуються з вищенаведеними законодавчими приписами, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати наявною неправомірну бездіяльність керівника органу виконання, про яку стверджує скаржник.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням усього викладеного вище, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку, що скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА на бездіяльність державного виконавця Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання судового рішення у даній справі задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не надав оцінки доказам, що підтверджують бездіяльність держави по приватизації єдиного майнового комплексу боржника, оцінюються колегією суддів критично, оскільки в межах даного спору першочерговим предметом доказування є незаконна бездіяльність саме державного виконавця, а не дії держави щодо приватизації єдиного майнового комплексу боржника.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, оскаржуване судове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/1459/22, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/1459/22 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/1459/22 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1459/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 28.04.2025. (після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк