Постанова від 16.04.2025 по справі 910/10627/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2025 р. Справа№ 910/10627/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.04.2025:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025

по справі № 910/10627/24 (суддя - Капцова Т.П.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Елонг"

про стягнення 113 340 670, 70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Департамент економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - позивач, Департамент, скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» (далі також - відповідач, ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій») про стягнення 113 340 670,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним збереженням відповідачем грошових коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі №910/10627/24 у позовних вимогах Департамента економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо будівництва та забезпечення здачі в експлуатацію об`єктів соціальної сфери є таким, що не настав. Відповідно відповідач не є таким, що прострочив виконання і у нього не виник обов`язок по сплаті коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а у позивача не виникло право вимагати сплати таких коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/10627/24. Скасувати рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/10627/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту задовільнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що проєкт будівництва, державні експертизи на підставі який укладався Договір та сам Договір передбачали будівництво всього комплексу, та як завершальної стадії будівництва - введення в експлуатацію всього комплексу одразу, без виділення черг будівництва та пускових комплексів, що гарантувало введення в експлуатацію об`єктів соціальної інфраструктури одночасно із житловими будинками. Замовники, які будують житлові комплекси без закладів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) залучаються до сплати пайової участі. В іншому випадку реалізація державної політики щодо створення умов для розвитку безкоштовної дошкільної та загальної освіти буде неможлива, адже будуть відсутні надходження коштів від сплати пайової участі для можливості створення або розвитку таких об`єктів, та будуть відсутні комунальні об`єкти, які забезпечують надання безкоштовної дошкільної та загальної освіти. Також скаржник зазначає, що надавши Договір підряду від 01.07.2024 № 2024/07/01-1012РГ ТОВ «Компанія Елонг» підтвердила той факт, що дитячий дошкільний заклад (споруда № 5) до 31.12.2026 так і не буде збудований, а лише можливо буде підготовлена земельна ділянка до майбутнього будівництва, що також не факт.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

04.03.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до такого:

- несплачені відповідачем кошти пайової участі не є безпідставно збереженими і для їх стягнення не підлягають застосуванню положення статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини сторін врегульовані Договором, додатковою угодою № 1 від 19.08.2008 до якого, встановлено відсутність обов`язку зі сплати пайової участі у зв`язку із спорудженням об`єктів соціальної сфери;

- в рамках затвердженого проекту будівництва та отриманих дозвільних документів відповідачем та третьою особою вчиняються дії, спрямовані на спорудження об`єктів соціальної сфери разом з житловими будинками в порядку черговості, визначеної замовником будівництва;

- у Договорі не встановлено конкретних строків будівництва та введення в експлуатацію соціальних об`єктів, у зв`язку з цим, строк сплати коштів пайової участі не настав;

- відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» відповідач, як замовник, що здійснює спорудження об`єктів соціальної інфраструктури за власний рахунок в складі своїх об`єктів будівництва на земельних ділянках населених пунктів, виконує свій обов`язок щодо прийняття участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та не зобов`язаний додатково сплачувати пайові внески;

- у розрахунку пайового внеску, що наведений у позовній заяві, не враховано сплачених відповідачем 3417,32124 тис. грн, про які зазначено у п. 3 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору, а також безпідставно використано норматив опосередкованої вартості спорудження житла в м.Києві у розмірі 25 944 грн/кв.м станом на 01.07.2024, поза-як, якщо позивач вважає, що відповідач зберігає у себе кошти без достатньої правової підстави з моменту введення будинків в експлуатацію, то для розрахунку розміру пайової участі має бути взято за основу опосередковану вартість спорудження житла для міста Києва, яка була чинна станом на дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію. Крім того розрахунок пайової участі позивачем складено відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 розділу VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 320/44099/23 визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033.

10.03.2025 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до заперечень проти задоволення позову з підстав, аналогічних тим, що були викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу. Додатково третя особа зазначила про виконання на об`єкті будівництва підготовчих робіт щодо будівництва одного з об`єктів соціальної сфери.

15.04.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 25.02.2025.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/10627/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.04.2025. Витребувано невідкладно матеріали справи №910/10627/24 з суду першої інстанції.

03.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2025.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного провадження з`явилися у судове засідання 16.04.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 15.07.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 419-5/1829, яким, зокрема, вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва; змінити цільове призначення частини земельної ділянки площею 19,08 га та перевести її із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови; передати ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» за умови виконання п. 22.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 21,52 га для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва, в тому числі за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови площею 2,44 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 0,61 га) та площею 19,08 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 0,10 га) за рахунок земель, право користування якими оформлено відповідно до п. 4 рішення Київської міської ради від 19.11.98 № 47/148 «Про оформлення права користування земельними ділянками» та посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею від 22.05.2001 № 66-5-00054.

14.03.2006 між ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» (далі також - орендар) та Київською міською радою (далі також - орендодавець) було укладено договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 499 та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 21.03.2006 за № 66-6-00328 у книзі державної реєстрації договорів.

Згідно з п. 2.1 цього договору об`єктом оренди є земельні ділянки, кадастрові номери 8000000000:66:105:0002, 8000000000:66:108:0002, розташовані за адресою: вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва, загальною площею 21,5177 га, з цільовим призначенням - для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами.

01.04.2008 між Головним управлінням економіки та інвестицій (з 27.12.2012 перейменовано в Департамент економіки та інвестицій) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Відкритим акціонерним товариством «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» (забудовник) було укладено договір № 174 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Договір), предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва (далі - пайовий внесок), у зв`язку із будівництвом житлових будинків (загальна площа квартир 346643,0 кв.м) з вбудованими приміщеннями загальною площею 50686,70 кв.м (в тому числі площа офісів - 17447,10 кв.м, магазинів - 11647,50 кв.м, фітнес-клубу - 726,00 кв.м, закладів охорони здоров`я - 3249,80 кв.м, аптеки та оптики - 344,10 кв.м, будинку творчості дітей - 632,20 кв.м, інтернетклубу - 300,30 кв.м, пункту прокату побутової техніки - 176,80 кв.м, дитячої кімнати короткотривалого перебування - 301,30 кв.м, салонів краси - 764,20 кв.м, приймального пункту хімчистки - 178,20 кв.м, приймального пункту пральні - 178,20 кв.м, двох філій відділення банку - 598,40 кв.м, двох відділень зв`язку - 685,00 кв.м, клубу - 271,20 кв.м, відеосалону - 237,70 кв.м, бібліотеки - 687,20 кв.м, ательє з ремонту одягу - 274,70 кв.м, ательє з ремонту шкіргалантереї - 305,30 кв.м, виставкового залу-галереї - 401,60 кв.м, двох кафе - 4608,00 кв.м, творчих майстерень - 5888,40 кв.м), спорткомплексом загальною площею 4944,90 кв.м, вбудовано-прибудованими паркінгами загальною площею 93520,50 кв.м та відкритими автостоянками загальною площею 7989,20 кв.м по вул.Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 3 та 4 від 25.03.2008 становить 96 571,72 тис. грн. Дані розрахунки є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що розмір пайового внеску, визначений пунктом 1.2 цього Договору та абзацу 2 пункту 2.3.5 «Правил забудови м.Києва», затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 № 11/2587, зменшується на суму кошторисної вартості об`єктів соціальної сфери у розмірі 83 743,275 тис. грн, а саме школи на 1306 учнівських місць та двох дитячих установ на 150 місць кожна, за умови передачі цих об`єктів до комунальної власності.

Згідно з п. 2.1 Договору забудовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 12 828,445 тис грн (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому Договорі.

За умовами пунктів 2.3, 2.4 Договору забудовник зобов`язаний здійснити за власні кошти будівництво та забезпечити здачу в експлуатацію об`єктів соціальної сфери в строки, передбачені Програмою капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації. Забудовник зобов`язаний, після введення об`єктів соціальної сфери в експлуатацію в строки, передбачені Програмою капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації, надати Головному управлінню економіки та інвестицій документи, що підтверджують фактичну балансову вартість (в т.ч. джерела фінансування) побудованих об`єктів.

Відповідно до п. 3.1 Договору забудовник сплачує пайовий внесок, вказаний у п. 2.1 цього Договору, у строк з квітня 2008 року по березень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального міського бюджету за реквізитами, зазначеними в цьому пункті.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у випадку збільшення загальної площі об`єкта, вказаної у п. 1.1 цього Договору, або зміни інших характеристик, внаслідок чого сума пайового внеску має бути збільшена, забудовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Головному управлінню економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими забудовнику.

Після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв`язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п. 3.5 цього Договору, забудовник укладає з Головним управлінням економіки та інвестицій додаткову угоду до цього Договору, на підставі якої сплачує відповідні додатково визначені кошти (п. 3.6 Договору).

У п. 3.13 Договору визначено, що забудовник зобов`язаний виконати своє зобов`язання по сплаті внеску особисто. Покладання забудовником своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору на іншу особу (або зміна сторони у договорі) допускається виключно за згоди Головного управління економіки та інвестицій, шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з п. 3.16 Договору підтвердженням виконання забудовником зобов`язань за цим договором є надання Головним управлінням економіки та інвестицій забудовнику довідки про повну сплату пайового внеску.

19.08.2008 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1 якої пункт 1.3 Договору викладено в наступній редакції: «Розмір пайового внеску, визначений п. 1.2 цього Договору, відповідно «Нормативів…» та абзацу 2 пункту 2.3.5 «Правил забудови м. Києва», затверджених рішенням Київради від 27.01.05 № 11/2587, зменшується на суму кошторисної вартості об`єктів соціальної сфери у розмірі 129 898,816 тис. грн, а саме школи на 1306 учнівських місць та двох дитсадків на 150 місць (8 груп) кожна, за умови передачі цих об`єктів до комунальної власності».

У зв`язку з цим, пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору пункт 2.1 Договору викладено в наступній редакції: «Встановити, що кошторисна вартість будівництва об`єктів соціальної сфери, викладених у п. 1.3 цього Договору, що фінансується за кошти забудовника, більша за суму пайового внеску, що зазначена в п. 1.2 цього Договору, тому пайовий внесок у зв`язку з будівництвом об`єктів вказаних в п. 1.1 не сплачується».

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору встановлено, що станом на 31.07.2008 забудовником згідно з Договором перераховано 3417,32124 тис. грн.

Згідно з пунктами 4 - 7 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору, враховуючи пункти 2 та 3 цієї угоди, пайові кошти згідно з Договором з липня 2008 забудовником не перераховуються. Довідка про повне виконання зобов`язань Договору буде видана забудовнику після надання до Головного управління економіки та інвестицій документів, що підтверджують балансову вартість об`єктів соціальної сфери, визначених п. 1.3 Договору, та які підтверджують передачу їх у власність громади міста Києва. В разі невиконання забудовником пунктів 2.3 та 2.4 Договору, забудовник зобов`язаний сплатити пайовий внесок у сумі, зазначеній в п. 1.2 Договору, з урахуванням індексу інфляції на момент здійснення платежу, у 2-х місячний термін. Питання щодо перерахованих забудовником коштів в рахунок сплати пайової участі згідно Договору, буде вирішено після належного виконання забудовником пунктів 2.3 та 2.4 Договору.

24.04.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідачу видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1335-Дн/Р із будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами за адресою: вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва.

03.03.2015 між Публічним акціонерним товариством «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Елонг» (сторона 2) було укладено договір № 03/03-2015 на виконання функцій замовника по будівництву житлових будинків на вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва, згідно з п. 1.2 якого, з метою забудови частини земельної ділянки на вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва сторона 1 передає стороні 2 виконання функцій замовника будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на ділянках з будівельними номерами №18-21, №29, №35, №35-2, №43 за адресою: м. Київ, вул.С. Сагайдака, 101, у Дніпровському районі м.Києва на умовах цього договору на весь період будівництва Об`єкта. Об`єкт, визначений цим договором, є частиною житлового комплексу, що будується на земельній ділянці по вул.Степана Сагайдака, 101 в м.Києві, проект якого пройшов комплексну державну експертизу, що підтверджується позитивним висновком від 26.12.2007. Сторона 2 зобов`язується забезпечити цільове використання частини земельної ділянки на вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва для будівництва об`єкта - житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом.

В межах цього договору на сторону 2 покладено, зокрема, обов`язок забезпечити сплату пайової участі на розвиток інфраструктури м.Києва та виконання інших зобов`язань перед органами місцевої влади щодо об`єкту (п. 2.1, підп. 3.3.8 п. 3.8).

Експертним звітом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна експертиза» від 18.03.2016 № 3-156-15-ЕП/КО затверджено коригування за проєктом «Житлові будинки з об`єктами соціально-культурного призначення і підземними паркінгами по вул.Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва». У додатку до цього експертного звіту зазначено, що будівництво об`єкта передбачалось без виділення черг будівництва та пускових комплексів і було розпочате на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 1335-Дн/Р, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві 24.04.2009. Нинішнім коригуванням проекту передбачено виділення 11 черг будівництва та двох пускових комплексів у складі ХІ черги будівництва без зміни раніше затверджених проектних рішень щодо місця розміщення об`єкта будівництва на земельній ділянці, його зовнішніх геометричних параметрів, функціонального призначення приміщень. Схема генерального плану, архітектурно-будівельні та інженерні рішення, а також загальні техніко-економічні показники за проектом залишаються без змін.

Рішенням Київської міської ради від 31.08.2021 № 2249/2290 було поновлено на 7 років договір оренди земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:66:105:0002, площа 19,1819 га, в тому числі в межах прибережної захисної смуги площа 1,0344 га, кадастровий номер 8000000000:66:108:0002, площа 2,3358 га) від 21.03.2006 № 66-6-00328 (зі змінами, внесеними додатковогою угодою, що визнана укладеною постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 910/16914/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2019), а також встановлено обов`язок Приватному акціонерному товариству «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» забезпечити будівництво об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні шкоди) одночасно із спорудженням житлових будинків, із збереженням територій зелених насаджень згідно з проєктом рішення детального плану території будівництва житлового комплексу з об`єктами торговельного і соціально-побутового призначення на вулиці Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 17.11.2005 № 399/2860 (пункти 1, 3.2).

28.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123210818962 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проєктом «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва. ІІ та ІІІ черги будівництва (житловий будинок № 18-21 з вбудовано-прибудованим паркінгом № 35, житловий будинок № 29 з вбудовано-прибудованим паркінгом № 43, трансформаторна підстанція (ТП) №40.3).

31.01.2022 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123220125301 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проєктом «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва. І черга будівництва (1-й пусковий комплекс: житловий будинок № 22-25 з вбудовано-прибудованим паркінгом № 36; 2-й пусковий комплекс: ТП (споруда №40.1); 3-й пусковий комплекс: житловий будинок № 30 з вбудовано-прибудованим паркінгом № 43-а; 4-й пусковий комплекс: ТП (споруда № 40.2)).

27.12.2022 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123221222446 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проєктом «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва. І черга будівництва (5-й пусковий комплекс: житловий будинок № 31).

Зазначені обставини встановлені судом на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи, а також судами при розгляді справи № 910/16914/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 14.03.2006 та справи № 910/2441/23 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Елонг» про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору № 2 до договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 01.04.2008 № 174.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач збудував та ввів в експлуатацію 5 житлових будинків, 4 паркінги та 3 трансформаторні підстанції, проте одночасно із цим не здійснив будівництво та здачу в експлуатацію об`єктів соціальної сфери, не надав документи, що підтверджують фактичну балансову вартість (в т.ч. джерела фінансування) об`єктів, не передав до комунальної власності територіальної громади м.Києва об`єкти соціального призначення, що передбаченні Договором, чим порушив зобов`язання встановлене пунктами 2.3 та 2.4 Договору. Крім того, усупереч п. 3.5 Договору, відповідач, після отримання експертного звіту ТОВ «Укрбудекспертиза» від 18.03.2016 № 3-156-15-ЕП/КО, не повідомив позивача про зміну характеристик об`єкту, внаслідок яких сума пайового внеску має бути збільшена, у зв`язку з чим Договір не містить розподілу площ за будинками та чергами.

З огляду на викладене, оскільки відповідач порушив умови Договору щодо будівництва об`єктів соціальної сфери, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти пайової участь у розвиток інфраструктури міста Києва, розмір якої за розрахунками позивача становить 113 340 670,70 грн.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання.

За умовами укладеного сторонами Договору відповідач зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва в розмірі та на умовах, визначених у Договорі.

Отже спірні правовідносини у даній справі пов`язані зі сплатою відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Станом на 01.04.2008 правовідносини, які виникли між сторонами у справі були врегульовані Законом України «Про планування та забудову територій», який у чинній на той час редакції передбачав, що розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах для упорядкування території комплексної забудови, визначається договорами між замовником та інвестором на підставі проектної документації (частина 6 статті 25 Закону України «Про планування та забудову територій»).

Частинами 1, 2 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Подібні за змістом положення закріплено і в частині 1 статті 144 Господарського кодексу України, якою передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відтак, укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, пов`язаних зі сплатою відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.

При цьому, оскільки правовідносини сторін врегульовані Договором, то положення Глави 83 Цивільного кодексу України, які регулюють набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, не можуть бути застосовані.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, а також враховуючи, що правовідносини сторін у сфері містобудування пов`язані із зобов`язанням відповідача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва виникли 01.04.2008 на підставі Договору і цей Договір зберігає чинність, то таке зобов`язання відповідача слід розглядати саме як договірне, а тому посилання скаржника на ст. 1212 ЦК України є безпідставним.

Водночас колегія суддів відзначає, що 14.10.2008 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», яким Закон України «Про планування та забудову територій» був доповнений статтею 27-1, що передбачала пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та обов`язок укладання відповідних договорів з органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 2 та 3 вказаної статті замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частиною 4 статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» було визначено, що до пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

- -об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об`єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.

При цьому за змістом статті 23 Закону України «Про планування і забудову територій» під будівництвом у цьому Законі мається на увазі розміщення та здійснення будівництва нових об`єктів, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, впорядкування існуючих об`єктів містобудування, розширення та технічне переоснащення підприємств.

У частинах 5 - 7 статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування. Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати:

10 відсотків загальної вартості будівництва об`єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

5 відсотків загальної вартості будівництва об`єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.

Згідно з частинами 9 - 13 статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт. Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об`єкта містобудування в експлуатацію.

12.03.2011 Закон України «Про планування та забудову територій» втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стаття 40 вказаного Закону також передбачала для забудовників обов`язок укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

При цьому відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Разом з тим, 01.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Згідно з абзацом 1 пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Також у частині 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було розширено визначений у Законі України «Про планування і забудову територій» перелік випадків, за яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема йдеться про замовників у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (пункт 2); об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (пункт 6).

Аналогічні підстави звільнення від сплати пайової участі були в подальшому закріплені і в підпункті 2 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Наведена скасувальна обставина узгоджена і сторонами в пункті 1.3 Договору, яким, в редакції додаткової угоди № 1 від 19.08.2008, передбачено зменшення розміру пайового внеску, визначеного пункті 1.2 Договору на суму кошторисної вартості об`єктів соціальної сфери у розмірі 129 898,816 тис. грн, а саме школи на 1306 учнівських місць та двох дитсадків на 150 місць (8 груп) кожна, за умови передачі цих об`єктів до комунальної власності.

У контексті викладеного суд апеляційної інстанції зазначає, що норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», що у різні періоди часу виключали залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури і будівель навчальних закладів, є актами законодавства, що скасовують відповідальність, і мають застосовуватися до спірних правовідносин з огляду на положення частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України, як акт цивільного законодавства, що має зворотну дію у часі.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 904/2258/20.

Водночас невиконання обов`язку щодо будівництва таких об`єктів має наслідком сплату пайового внеску.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20 зазначено, що пайовий внесок має бути розрахований на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати пайового внеску.

У пункті 6 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору встановлено, що в разі невиконання забудовником пунктів 2.3 та 2.4 Договору, забудовник зобов`язаний сплатити пайовий внесок у сумі, зазначеній в пункті 1.2 Договору, з урахуванням індексу інфляції на момент здійснення платежу, у 2-х місячний термін.

Проаналізувавши умови Договору та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів констатує, що передумовою для виникнення у відповідача обов`язку перерахувати кошти пайової участі в повному обсязі є невиконання умов пунктів 2.3 та 2.4 Договору.

За умовами пунктів 2.3, 2.4 Договору забудовник зобов`язаний здійснити за власні кошти будівництво та забезпечити здачу в експлуатацію об`єктів соціальної сфери в строки, передбачені Програмою капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації. Забудовник зобов`язаний, після введення об`єктів соціальної сфери в експлуатацію в строки, передбачені Програмою капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації, надати Головному управлінню економіки та інвестицій документи, що підтверджують фактичну балансову вартість (в т.ч. джерела фінансування) побудованих об`єктів.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 № 2/4474 було затверджено Програму соціально-економічного та культурного розвитку м.Києва на 2008 рік.

Зі змісту пункту 3 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2008 № 270, виданого відповідно до рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 2/4474, вбачається, що обов`язковість внесення об`єкту будівництва (реконструкції, капітального ремонту) до Програми капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації встановлена лише для об`єктів, які фінансуються за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету.

Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що для будівництва по вул.Сагайдака 101 у Дніпровському районі міста Києва, Програмою капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації строку будівництва та введення в експлуатацію об`єктів соціальної сфери не встановлено.

Разом з цим скаржником вірно зазначено, що відсутність об`єктів соціальної сфери та погоджених строків їх будівництва в Програмі капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації не звільняє відповідача від обов`язку їх збудувати, а також від обов`язку передати такі об`єкти до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що рішенням Київської міської ради від 31.08.2021 № 2249/2290, відповідачу було поновлено на 7 років договір оренди земельних ділянок від 21.03.2006 №66-6-00328 (зі змінами), та встановлено обов`язок Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» забезпечити будівництво об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи) одночасно із спорудженням житлових будинків, із збереженням територій зелених насаджень згідно з проектом рішення детального плану території будівництва житлового комплексу з об`єктами торговельного і соціально-побутового призначення на вулиці Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 17.11.2005 № 399/2860 (пункти 1, 3.2).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що вказане рішення Київської міської ради, також, не визначає строк будівництва та введення об`єктів соціальної сфери в експлуатацію.

Рішення Київської міської ради від 31.08.2021 № 2249/2290 регулює лише порядок використання зазначеної в ньому земельної ділянки, невиконання якого, зокрема вимоги про одночасність будівництва об`єктів соціальної сфери та житлових будинків, може бути підставою припинення землекористування.

При цьому, невиконання вимоги про одночасність будівництва житлових будинків та об`єктів соціальної сфери не впливає на обов`язок сплати пайового внеску, оскільки умови сплати пайового внеску регулюються саме Договором, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до нього, а не рішенням ради про передачу землі в оренду.

Тому колегією суддів відхиляються як необгрунтовані посилання скаржника на вказане рішення ради в обґрунтування доводів про те, що строк для сплати пайового внеску настав оскільки частина житлових будинків за проектом «Житлові будинки з об`єктами соціально-культурного призначення і підземними паркінгами по вул.Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва», введені в експлуатацію, а об`єкти соціального призначення (дитячі освітні заклади, загальноосвітні школи) не побудовані.

Колегією суддів встановлено, що на підставі Експертного звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна експертиза» від 18.03.2016 № 3-156-15-ЕП/КО було здійснено коригування проекту - «Житлові будинки з об`єктами соціально-культурного призначення і підземними паркінгами по вул.Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва», а саме передбачено виділення 11 черг будівництва та двох пускових комплексів у складі ХІ черги будівництва без зміни раніше затверджених проектних рішень щодо місця розміщення об`єкта будівництва на земельній ділянці, його зовнішніх геометричних параметрів, функціонального призначення приміщень.

Між тим, схема генерального плану, архітектурно-будівельні та інженерні рішення, а також загальні техніко-економічні показники за проектом залишились без змін.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що позитивний звіт за результатами проведеної експертизи свідчить про відповідність проекту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва (пункт 15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

З матеріалів справи вбачається, що об`єкти будівництва що входять до І, ІІ та ІІІ черг були побудовані відповідачем, підтвердженням чого є сертифікати № ІУ123210818962 від 28.08.2021, № ІУ123220125301 від 31.01.2022, № ІУ123221222446 від 27.12.2022 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проектом «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва» видані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Докази закінчення будівництвом решти об`єктів в матеріалах справи відсутні.

Судом також встановлено, що відповідачем розпочато виконання підготовчих робіт за IV чергою будівництва, яка передбачає будівництво дитячого дошкільного закладу (споруда № 5), який входить до складу об`єкта будівництва «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул.Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва», на підтвердження чого відповідачем надано договір підряду № 2024/07/01-1012РГ від 01.07.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Елонг» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнібілд» (підрядник), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року відповідно до яких на об`єкті виконано роботи на суму 119 111,53 грн.

Як зазначає скаржник, після отримання Експертного звіту ТОВ «Укрбудекспертиза» № 3-156-15-ЕП/КО від 18.03.2016 відповідач не направив скаржнику звернення про внесення відповідних змін до Договору, у зв`язку з чим, предмет Договору не містить розподілу площ за будинками і чергами.

Так, у п. 3.5 Договору сторони погодили, що у випадку збільшення загальної площі об`єкта, вказаної у п. 1.1 цього Договору, або зміни інших характеристик, внаслідок чого сума пайового внеску має бути збільшена, забудовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Головному управлінню економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими забудовнику.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що після укладення Договору відбулась зміна організації будівництва шляхом виділення 11 черг, однак такі зміни не призвели до збільшення загальної площі об`єкта або зміни інших характеристик об`єкта, у зв`язку з чим у відповідача не виник обов`язок щодо повідомлення позивача, адже такі зміни не призвели до збільшення суми пайового внеску.

Суд зауважує, що предметом Договору є сплата відповідачем пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом житлових будинків (загальна площа квартир 346643,0 кв.м) з вбудованими приміщеннями загальною площею 50686,70 кв.м, спорткомплексом загальною площею 4944,90 кв.м, вбудовано-прибудованими паркінгами загальною площею 93520,50 кв.м та відкритими автостоянками загальною площею 7989,20 кв.м по вул.Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м.Києва.

У той же час, загальна площа закінчених будівництвом об`єктів І, ІІ та ІІІ черг не перевищує загальну площу об`єкта будівництва, визначеного у п. 1.2 Договору та не породжує у позивача права на стягнення коштів пайової участі відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України в обсягах перевищення.

З приводу тверджень скаржника, що відповідач має сплатити кошти пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, колегія суддів зауважує, що такий строк оплати - «до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію» не встановлений ані Договором, ані чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.

Колегія суддів повторно наголошує, що відповідно до умов Договору обов`язок сплатити пайовий внесок з урахуванням індексу інфляції виникає у відповідача лише в разі невиконання пунктів 2.3 та 2.4 Договору, у 2-х місячний термін відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 1 від 19.08.2008 до Договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо будівництва та забезпечення здачі в експлуатацію об`єктів соціальної сфери є таким, що не настав. Відповідно відповідач не є таким, що прострочив виконання і у нього не виник обов`язок по сплаті коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а у позивача не виникло право вимагати сплати таких коштів.

Оскільки відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, то колегія суддів не надає правової оцінки доводам сторін щодо розміру та розрахунку пайової участі.

Підсумовуючи все вищенаведене в сукупності, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі № 910/10627/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі № 910/10627/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі № 910/10627/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Матеріали справи №910/10627/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 28.04.2025. (після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк