Постанова від 28.04.2025 по справі 922/3128/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р. Справа№ 922/3128/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мосейчук А.І. орд.;

від відповідача: Сопільняк В.Ю. орд.;

від третьої особи: Сопільняк В.Ю. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника ТОВ "Три ведмеді" про ухвалення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 (повна ухвала складена 03.03.2025) про залишення позову без розгляду

у справі №922/3128/23 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про захист прав інтелектуальної власності,

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" задоволено частково. Змінено ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, виклавши пункт 3 її резолютивної частини у редакції даної постанови. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року залишено без змін.

18.04.2025 представник відповідача через систему "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткової постанови, у якій просить стягнути з ТОВ "Хладопром" на користь ТОВ "Три Ведмеді" витрати на правничу допомогу у розмірі 79 274,28 грн, які ТОВ "Три Ведмеді" понесло у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 розгляд заяви призначено на 28.04.2025.

24.04.2025 позивачем подане клопотання про зменшення витрат за юридичні послуги, надані АО "Дубинський і Ошарова" під час апеляційного перегляду ухвали в частині стягнення судових витрат.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача і третьої особи у судовому засіданні просила задовольнити заяву про ухвалення додаткової постанови в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви відповідача.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що вже поніс та очікує понести відповідач (судові витрати на професійну правничу допомогу, інші судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи №922/3128/23 складає 80000,00 грн, відповідач у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України здійснює заяву про те, що докази щодо розміру судових витрат, які він поніс та має понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи №922/3128/23, будуть ним подані протягом 5 днів після ухвалення апеляційним судом судового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" задоволено частково. Змінено ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, виклавши пункт 3 її резолютивної частини у редакції даної постанови. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року залишено без змін.

Вказаною постаново, зокрема, зменшено присуджені судом першої інстанції до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу з суми 700 000 грн до 200 000 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

18.04.2025 представник відповідача через систему "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткової постанови, у якій просить стягнути з ТОВ "Хладопром" на користь ТОВ "Три Ведмеді" витрати на правничу допомогу у розмірі 79 274,28 грн, які ТОВ "Три Ведмеді" понесло у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

До вказаної заяви відповідачем додано наступні докази:

- рахунок №U55212 від 11.04.2025 на суму 79274,28 грн з ПДВ, на звороті якого наведена детальна інформація щодо виконаних робіт;

- акт U55212 від 18.04.2025 здачі-прийняття (надання послуг) на суму 79274,28 грн;

- виписку по рахунку від 18.04.2025 про сплату відповідачем юридичної допомоги по рахунку №U55212 від 11.04.2025 суми 79274,28 грн.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заяви та подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки апеляційна скарга позивача була задоволена частково, судові витрати мають покладатись на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до суду договір про надання правової допомоги від 20.02.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням "Дубинський і Ошарова" та ТОВ "Три Ведмеді" (далі - договір), ордер від 27.07.2023, виданий АО "Дубинський і Ошарова" адвокату Сопільняк В.Ю. на представництво інтересів ТОВ "Три Ведмеді", свідоцтво Сопільняк В.Ю. від 07.12.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю (том 1 а.с.187-193).

Згідно п.1.1 договору його предметом є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги з захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та/або відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах визначених договором.

Пунктом 1.3.2 договору визначено, що на виконання п.1 даного договору клієнт надає право (уповноважує) виконавця при здійсненні своїх повноважень, у тому числі, представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції (місцевих загальних, господарських, адміністративних, інших судах, визначених як місцеві суди), апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді.

Згідно п.1.5 договору виконавцю надається право сплачувати судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду, а також здійснювати будь-які ніші платежі, пов`язані з розглядом справи клієнта.

Формою звернення клієнта є доручення та/або інструкції, які мають бути здійснені письмово та підписані належною посадовою. Особою. У термінових випадках звернення клієнта може бути в усній формі, однак, з наступним підтвердженням письмово (п.2.2 договору).

Згідно п.2.4 договору виконавець письмово інформує клієнта про хід виконання доручення, а після його завершення складає письмовий звіт про його виконання.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що для виконання зобов`язань за договором виконавець крім адвокатів об`єднання має право залучати інших адвокатів та позаштатних спеціалістів (експертів та консультантів), а також наймати субвиконавців в Україні та за її межами.

Клієнт зобов`язаний, у тому числі, сплачувати рахунки виконавця (п.3.1 договору).

Згідно п.5.2 договору суми, належні до оплати, складаються з гонорарів виконавця та відшкодування витрат.

Гонорари виконавця розраховуються одним чи кожним з нижчезазначених методів:

- за фіксованими тарифами, тобто відповідно до розцінок, які додаються до договору;

- за погодинною оплатою, тобто виходячи з фактичних витрат часу фахівців виконавця.

Фіксовані тарифи визначаються за розцінками, які додаються до договору. Погодинна оплата визначається шляхом множення погодинної ставки кожного фахівця виконавця, залученого до виконання доручення та/або інструкції клієнта на кількість годин, витрачених таким працівником на виконання доручення, погодинні ставки додаються до договору (п.5.4, 5.5 договору).

У пункті 5.6 договору встановлено, що виконуючи доручення клієнта виконавець може зазнавати певних витрат, а саме (цей перелік не є вичерпним): на телефонні розмови, включаючи міжміські та міжнародні; на використання факсимільного зв`язку; на виготовлення копій; на поштові відправлення; на доставку документів; на кур`єрську доставку; на оплату відряджень, добових, інших супутніх витрат, які є необхідними для виконання доручення клієнта у встановлений строк. Клієнт зобов`язується відшкодувати витрати виконавця у повному обсязі. За запитом клієнта виконавець може надавати докладний звіт про понесені витрати.

Виконавець регулярно, як правило, один раз на місяць виставляє клієнту рахунки. Клієнт здійснює оплату банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох банківських днів після отримання рахунку (п.6.1, 6.2 договору).

Цей договір укладений на невизначений термін, і він є дійсним, доки одна з сторін не заявить про своє бажання його припинити (п.10.1 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у справі відповідачу в суді апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги позивача надавали адвокати Сопільняк В.Ю. та Сопільняк О.Ю., які діяли на підставі виданих адвокатським об`єднанням ордерів.

Також відповідачем наданий рахунок №U55212 від 11.04.2025 на суму 79274,28 грн з ПДВ, на звороті якого наведена детальна інформація щодо виконаних робіт, зокрема: виконавці: Сопільняк В.Ю. (адвокат, партнер), тариф за годину - 200 Євро, Сопільняк О.Ю. (адвокат), тариф за годину - 150 Євро; 1. Складання відзиву на апеляційну скаргу ( Сопільняк О.Ю. ) - 1,2 годин - 180 Євро; 2. Складання відзиву на апеляційну скаргу ( Сопільняк В.Ю. ) - 5,4 годин - 1080 Євро; 3. Подання відзиву на апеляційну скаргу ( Сопільняк В.Ю. ) - 0.5 години - 100 Євро; 4. Направлення відзиву з додатками ОСОБА_1 (Сопільняк О.Ю.) - 0,3 години - 45 євро; потшові витрат за направлення відзиву на апеляційну скаргу з додатками 145,50 грн, курс НБУ на дату 11.04.2025 - 100 Євро = 4691,53 грн.

18..04.2025 відповідачем та представником АО "Дубинський і Ошарова" підписано акт U55212 від 18.04.2025 здачі-прийняття (надання послуг) на суму 79274,28 грн, а згідно виписки по рахунку від 18.04.2025 відповідач сплатив об`єднанню 79274,28 грн в якості оплати юридичних послуг.

Отже, відповідачем доведено понесення ним витрат на оплату правничої допомоги в даній справі в суді апеляційної інстанції у сумі 79274,28 грн.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому посилається на те, що вказані витрати є завищеними навіть у порівнянні з попередньо наданими юридичними послугами зі складання АО "Дубинський і Ошарова" апеляційної та касаційної скарг; відповідачем не надано доказів замовлення послуг, інформування клієнта про хід виконання доручення, письмового звіту про виконання доручення; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не є належним і допустим доказом; недоведено неправомірності дій позивача; до витрат на професійну правничу допомогу безпідставно включено ПДВ; необгрунтовано завищено розмір стандартної погодинної ставки адвокатів; розмір заявлених витрат неспіввісний з обсягом наданої допомоги та складністю справи.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зробив висновок, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, тому подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Таким чином, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлений відповідачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань, в яких брали участь адвокати, а також враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги позивача, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача в сумі 4 000,00 грн.

В іншій же частині заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково заяву представника ТОВ "Три ведмеді" про ухвалення додаткової постанови.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (61046, місто Харків, вулиця Хладопромівська, будинок 1; ідентифікаційний код: 01548734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" (02095, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 7; ідентифікаційний код: 31450478) - 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна додаткова постанова складена 29.04.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко