Рішення

від 16.04.2025 по справі 908/3500/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/241/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 Справа № 908/3500/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, в інтересах держави в особі позивачів:

1. Запорізької обласної військової адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

2. Східного офісу Держаудитслужби, 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, кор. 2, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129

до відповідачів:

1. Комунального закладу Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності Запорізької обласної ради, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68

2. Фізичної особи підприємця Лизака Сергія Васильовича, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Південно східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, 49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2

про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Комлєв А.І., адвокат, ордер АР № 1223488 від 10.02.2025;

від третьої особи: не з`явився;

установив

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивачів: Запорізької обласної військової адміністрації, Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів Комунального закладу Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності Запорізької обласної ради (КЗ ЗОШВСМ ЗОР), Фізичної особи підприємця Лизака Сергія Васильовича (ФОП Лизака С.В.), про:

- визнання недійсним договору про закупівлю товару за державні кошти від 18.12.2020 № 1412/1, укладеного між відповідачами;

- стягнення з Фізичної особи підприємця Лизака Сергія Васильовича на користь Комунального закладу Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності Запорізької обласної ради грошових коштів у розмірі 382 800,00 грн, а з Комунального закладу Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності Запорізької обласної ради одержаних нею за рішенням суду грошових коштів у розмірі 382 800,00 грн - в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, справу № 908/3500/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 07.01.2025 позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, допущених Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області.

14.01.2025 через підсистему Електронний суд на адресу суду надійшла заява Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3500/24, присвоєно справі номер провадження № 15/241/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2025 о/об 10:00 год.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

27.01.2025 до суду від позивача 2 надійшли письмові пояснення.

05.02.2025 через систему Електронний суд до суду надійшли додаткові пояснення у справі від позивача 1.

06.02.2025 через систему Електронний суд до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову. Просив долучити ці пояснення до матеріалів справи та розгляд справи здійснювати без участі представника відділення.

10.02.2025 через систему Електронний суд до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Розгляд справи проводити без участі представника відповідача, судові витрати покласти на відповідача 2.

18.02.2025 через систему Електронний суд до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

19.02.2025 через систему Електронний суд до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшла відповідь на відзив відповідача 2 в якому зазначає, що доводи відповідача 2 є необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, у зв`язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження строком на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 20.03.2025 о/об 10:00 год.

Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3500/24 до судового розгляду по суті на 16.04.2025 о 10:20 год. Клопотання Фізичної особи підприємця Лизака Сергія Васильовича про витребування доказів, задоволено. Витребувано у Південно східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчену копію рішення Адміністративної колегії Південно - східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2022 за № 54/35-р/к у справі № 54/80-21. Визнано явку в судове засідання представника Південно східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, обов`язковою.

У судовому засіданні 16.04.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що договор про закупівлю товару за державні кошти від 18.12.2020 № 1412/1, укладений відповідачами завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони ФОП Лизака С.В. та підлягає визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. Крім того враховуючи наявність умислу лише у ФОП Лизак С.В., як сторони оспорюваного договору, одержані ним 382 800,00 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави.

Прокурор в судовому засіданні 16.04.2024 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові № 52/103-11987вих-24 від 30.12.2024, відповіді на відзив від 19.02.2025.

Представник позивача 1 в судовому засіданні 16.04.2024 не з`явився надіслав письмові пояснення від 05.02.2025 в яких зазначено, що відповідно до наявної інформації, Комунальному закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності» Запорізької обласної ради не було відомо про рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/35-р/к від 24.11.2022 та про вчинення антиконкурентних узгоджених дій учасниками закупівлі. Фінансування закупівлі проводилось за рахунок коштів обласного бюджету. Товар було надано у повному обсязі, відповідної якості та у встановлені терміни. Просив розглядати справу без участі уповноваженого представника обласної державної адміністрації.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 16.04.2024 не з`явився, надіслав письмові пояснення № 040825-17/212-2025 від 22.01.2025, в яких зазначено, що моніторинг процедури закупівлі UA-2020-11-18-003188-с Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області не проводився, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та протягом його дії не встановлювались та не документувались. Процедуру проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 зі змінами. Планування заходів державного фінансового контролю здійснюється Управлінням на підставі Постанови Кабінету Міністру України від 08.08.2001 № 955 «Про затвердження Порядку планування заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами» зі змінами та на підставі Інструкції з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом Голов КРУ України від 26.10.2005 № 319 (в редакції наказу Держаудитслужби від 26.12.2019 №366). Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за період з 2015 по теперішній час заходи державного фінансового контролю, під час яких здійснювалось дослідження процедури закупівлі UA-2020-11-18-003188-с, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось. Органам Держаудитслужби як суб`єктам владних повноважень (у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України), правовий статус яких визначено Законом № 2939, надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. Фактично категорію спорів, у яких Держаудитслужба може бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 ст. 10 Закону №2939. Аналогічний припис містить абзац 3 підпункту 9 п. 4 Положення. Враховуючи, що заходи державного фінансового контролю Управлінням, під час яких здійснювалось дослідження процедури закупівлі UA-2020-11-18-003188-с, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області позбавлено можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Представник відповідача 1 в судових засіданнях не з`явися, надіслав відзив на позовну заяву від 10.02.2025, в якому зазначає, що зобов`язання за договором виконані сторонами у повному обсязі. Зокрема, ФОП Лизак С.В. поставив, а КЗ ЗОШВСМ ЗОР отримав 120 комлпектів костюмів на суму 382 800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 23.12.2020. КЗ ЗОШВСМ ЗОР сплатив отримані костюми на суму 382 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 186 від 23.12.2020. Лише зі змісту позовної заяви, та доданих документів, відповідачу 1, стало відомо про рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/35-р/к від 24.11.2022, яким визнано винними фоп Лизак С.В. та фоп Запорощенко М.С. у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. Оскільки зобов`язання за договором були виконані, будь-яких претензій, вимог до фоп Лизак С.В. - КЗ ЗОШВСМ ЗОР не мало. При цьому, позивач визнає наявність умислу лише у однієї із сторін договору ФОП Лизак С.В., тоді як КЗ ЗОШВСМ ЗОР не могло знати що підприємці під час підготовки документації в процедурі закупівлі, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії. КЗ ЗОШВСМ ЗОР також зазначає про відсутність у нього умислу на укладення договору, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Проти задоволення позовних вимог не заперечує, просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача 1.

Представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позову з підставзазнчених у відзиві від 18.02.2025, в обгрунтування зазначив, що посилання прокурора на постанову Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20, з огляду на позовні вимоги, які викладені у позові, є необґрунтованими та мають на меті введення суду в оману оскільки: по-перше, питання щодо визнання недійсними внаслідок вчинення антиконкурентних дій стосуються лише торгів, а не договору (визнання наслідків недійсності торгів не є предметом розгляду цього судового засідання); по друге, вказаним рішенням Верховного Суду залишені у силі рішення нижчестоящих інстанції, якими і торги і договір визнанні недійсними, внаслідок порушення прядку проведення аукціонів відповідачем та порушення вимог Закону України «Про нафту та газ». На думку відповідача 2, всі твердження прокурора, зазначені у позові не доводять, що зміст правочину та мета, з якою він вчинений, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, як це передбачено ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а лише констатують, що заборонені законом антиконкуренті узгодженні дії вчинені відповідачем 2 з метою укласти договір. Так, предметом спірного договору є закупка товару за державні кошти. Матеріали позову підтверджують, що роботи за договором виконанні в повному об`ємі, товар поставлено, до якості та ціни, будь-яких претензій не висловлено. У поясненнях Державної аудиторської служби України про наявність будь-яких фактів порушень при укладенні договір та поставки товарів не зазначено. Ані прокурором, ані позивачами, ані Антимонопольним комітетом України не доведено, що товари поставлені із завищенням цін, що аналогічні товари могли бути поставлені з використанням менших ресурсів або за меншу ціну, не вказано на протиправні наслідки укладення та виконання договору. Таким чином, у даній справі не доведено, що ФОП Лизак С.В. під час вчинення договору діяв з метою, відміною від мети, передбаченої ст. 42 Господарського кодексу України, за положеннями якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Просив відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояненя по справі, підтримав викладене у надісланих на адресу суду поясненнях від 06.022025, зазначив, що порушені у позовній заяві питання щодо визнання недійсним договору від 18.12.2020 № 1412/1 про закупівлю товару, стягнення коштів, виходить за межі повноважень органів Антимонопольного комітету України.

У судому засіданні 16.04.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 2, третьої особи суд установив наступне.

Комунальним закладом «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради 18.11.2020 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано відомості про проведення закупівлі - «ДК 021:2015:18410000-6 - Спеціальний одяг (ідентифікатор закупівлі UA 2020-11-18-003188-c).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 552 968,00 гривень.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаній закупівлі прийняли два суб`єкти: Фізична особа-підприємць Запорощенко Максим Сергійович з пропозицією 309 360,00 грн та Фізична особа-підприємць Лизак Сергій Васильович з пропозицією 384 000,00 грн.

Протоколом засідання тендерного комітету Комунального закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради № 58 (2020) від 07.12.2020 після відхилення пропозиції Фізичної особи-підприємця Запорощенко Максима Сергійовича, за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника Фізичної особи-підприємця Лизака Сергія Васильовича, останнього визнано переможцем відкритих торгів.

07.12.2020 електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

18.12.2020 Комунальним закладом «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради та Фізичною особою підприємцем Лизаком С.В. укладено договір від 18.12.2020 № 1412/1 про закупівлю товару (далі - Договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар: Спортивні костюми для тренувань Mizuno (Код ДК 021:2015-18410000-6 Спеціальний одяг) - 120 комплектів, а Покупець зобов`язується прийняти та здійснити оплату товару.

Відповідно до п. 2.2. договору сума договору складає 382 700,00 грн.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020 року.

Договір від 18.12.2020 № 1412/1 виконаний обома сторонами у повному обсязі.

Згідно з видатковою накладною № 4 від 23.12.2020 Комунальний заклад «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради перераховано на рахунок Фізичної особи підприємця Лизака С.В. грошові кошти у сумі 382 800,00 грн, що свідчить про повне виконання покупцем своїх зобов`язань за придбаний товар.

Відповідачем 1 за договором від 18.12.2020 № 1412/1 на рахунок Фізичної особи підприємця Лизака С.В. перераховано грошові кошти у сумі 382 800,00 грн. Вказана інформація підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю, опублікованим в електронній системі публічних закупівель «ProZorro».

24.11.2022 рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/35-р/к визнано Фізичну особу підприємця Лизак С.В. та Фізичну особу підприємця Запорощенко М.С. винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених комунальним закладом «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності» Запорізької обласної ради на закупівлю спортивних костюмів для тренувань Mizuno (оголошення UA-2020-11-18-003188-c) (п. 4 резолютивної частини рішення АКМУ).

Вказане рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному вебсайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://southeastmtv.amcu.gov.ua/npas/rishennya-vid-24112022-5435-rk.

Під час розгляду адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи № 54/80-21 було встановлено обставини, які свідчать про узгоджену поведінку Фізичної особи-підприємця Лизака С.В. та Фізичної особи-підприємця Запорощенка М.С під час участі у торгах, що підтверджується наступним: завчасний вхід в аукціон, здійснений майже одночасно; використання однієї і тієї ж ІР-адреси при подачі тендерних пропозицій на торги та під час участі в аукціоні; наявність комунікації між відповідачами; синхронність дій при оформленні файлів з документами, а саме завантаження документів в однаковий спосіб, однакове найменування файлів сканованих документів; використання одного і того ж програмного забезпечення при створенні тендерних пропозицій.

Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні № 54/35-р/к від 24.11.2022 дійшла висновку, що Фізична особа-підприємець Лизак С.В. та Фізична особа-підприємець Запорощенко М.С. під час підготовки документації та участі у торгах на закупівлю діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі».

Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, Фізичноа особа-підприємець Лизак С.В. та Фізична особа - підприємець Запорощенко М.С. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених торгів, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Така поведінка Фізичної особи-підприємця Лизака С.В. та Фізичної особи-підприємця Запорощенка М.С. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Вказаним рішенням адміністративної колегії Південно східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Фізичну особу - підприємця Лизака С.В. та Фізичну особу - підприємця Запорощенка М.С. накладено штраф за виявлені порушення у сумі 5740,00 грн.

За інформацією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наданої листом № 54-02/3244е від 12.11.2024, рішення адміністративної колегії Фізичною особою - підприємцем Лизаком С.В. та Фізичною особою - підприємцем Запорощенком М.С. до суду не оскаржувалось та останніми добровільно виконано.

Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері є вчинення Фізичною особою підприємцем Лизака Сергієм Васильовичем порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, що призвело до виконання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі виконання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Нездійснення протягом тривалого часу Запорізькою обласною військовою адміністрацією, Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України рокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

До виключних повноважень обласних рад належить, у тому числі й розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п. 17 ч. 1 ст. 43 вказаного Закону).

Комунальний заклад «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області відповідно до п. 1.1. Статуту комунального закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради (далі - Школа), затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 31.05.2016 № 23 (далі - Статут).

Школа є підпорядкованою, підзвітною та підконтрольною Запорізькій обласній раді (надалі - Уповноважений орган) та за галузевою спрямованістю підвідомчою Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (надалі - Управління) (п. 1.3 Статуту).

Управління школою здійснюється уповноваженим органом (п. 7.1. Статуту).

Майно школи є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за нею на праві оперативного управління (п. 10.2 Статуту).

Фінансово-господарська діяльність школи здійснюється у встановленому порядку (передбаченому кошторисом) за рахунок коштів обласного бюджету (п. 8.2. Статуту).

Школа у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства, Статуту та встановленого порядку Уповноваженим органом (п. 8.5. Статуту).

До компетенції уповноваженого органу (Запорізької обласної ради), зокрема, належить здійснення контролю за статутною діяльністю відповідно до повноважень згідно з чинним законодавством та ефективним використанням майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (п. 12.4. Статуту).

Постановою Верховної Ради України 21.03.2024 № 3625-IX визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування Запорізька обласна військова адміністрація, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, крім повноважень, віднесених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до компетенції обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, здійснюють також повноваження, передбачені ч. 3 ст. 10 та ч. 3 ст. 15 Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Запорізька обласна військова адміністрація, як орган, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення обласною адміністрацією виключних повноважень щодо затвердження обласного бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2 цього Закону).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).

При цьому на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 Положення).

Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східнний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Східнний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі - Положення № 23).

Згідно з п. п. 18 п. 6 зазначеного Положення Східнний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Верховний Суд відзначив, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо. До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію. Закон України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ч. 1 ст. 50 цього Закону).

Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).

Тому, оголошуючи проведення закупівлі, КЗ «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» ЗОР мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні спеціального одягу, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Обставини вчинення ФОП Лизаком С.В. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічних закупівель з ідентифікаторами UA 2020-11-18-003188-c підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південно східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2022 № 54/35-р/к.

Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ФОП Лизаком С.В. результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність указаного рішення не оскаржена у судовому порядку учасниками процедур закупівлі та не потребує доказуванню.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Проте, порушення ФОП Лизаком С.В. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених комунальним закладом «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради, несумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ФОП Лизаком С.В. та ФОП Запорощенком М.С. антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього, замовник був вимушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а у результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії ФОП Лизак С.В. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку, з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи викладене, у діях ФОП Лизак С.В вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій Відповідача 2 полягала у тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 виснував, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції. При цьому указане порушення прав замовника є достатньою підставою для визнання торгів недійсними (п. 5.88 постанови).

Цією ж постановою суд констатував, що встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність, зокрема, укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить у ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на станом на цей час.

Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ФОП Лизак С.В. та ФОП Запорощенка М.С., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Отже, придбання КЗ «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» ЗОР спеціального одягу проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Поведінка ФОП Лизака С.В. та ФОП Запорощенка М.С. під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ФОП Лизака С.В. на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Щодо застосування наслідків недійсності договору про закупівлю робіт № 1412/1 від 18.12.2020 суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Як вже зазначалось, оспорюваний договір від 18.12.2020 № 1412/1 на даний час є виконаним та оплаченим на суму 382 800 грн. Однак, незважаючи на притягнення ФОП Лизака С.В. до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з Відповідачем 2 договору від 18.12.2020 № 1412/1 залишаються не усунутими.

Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21 дійшла висновку, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Водночас ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як зазначено вище, замовником та однією стороною оспорюваного Договору є комунальний заклад «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради.

На момент проведення процедури відкритих торгів та укладення договору Відповідач 1 не міг дізнатись, що ФОП Лизак С.В. та ФОП Запорощенко М.С. під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

На підтвердження цього, відповідач 1 листом від 06.11.2024 № 141 повідомив, що інформація про узгодження свої поведінки ФОП Лизаком С.В. та ФОП Запорощенком М.С. в закладу відсутня. І навпаки, ФОП Лизак С.В., маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 382 800,00 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у відповідача 2 умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи наявність умислу лише у ФОП Лизака С.В., як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти у сумі 382 800,00 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».

Таким чином, вищевказані кошти повинні бути повернуті комунальному закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Щодо позовної давності суд зазначає наступне.

Представник відповідача 2 стверджує про пропуск прокурором строку позовної давності при звернені до суду, оскільки договір було укладено 18.12.2020 та повністю виконано у грудні 2020 року.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У свою чергу ст. 258 Цивільного кодексу України не встановлює спеціальної позовної давності до вимог про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначеної норми права викладено в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 136/277/18, від 10.07.2019 у справі № 321/1702/16-ц.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, в поєднанні із загальним правилом, встановленим ст. ст. 13, 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, указує, що відповідач має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше

Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, у цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, у результаті яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх учинив.

Такий правовий висновок щодо застосування ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 24.07.2019 у справі № 521/14384/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 925/271/18.

Про факт вчинення Відповідачем 2 антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендера, проведеного відповідачем 1, стало відомо з рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2022 № 54/35-р/к.

Як наслідок, про порушення договором інтересів держави та суспільства з умислу ФОП Лизак С.В. та про особу, яка його вчинила, позивач, прокурор могли довідатися лише 24.11.2022, а отже, з цього дня розпочався перебіг строку позовної давності.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 зазначив, що виключні повноваження здійснювати системну оцінку та кваліфікацію дій суб`єктів господарювання у справах щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію належать органам Антимонопольного комітету України (статті 7, 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»). Саме рішенням Комітету встановлюється факт порушення антиконкурентного законодавства.

Таким чином, у спірних правовідносинах початок перебігу строку позовної давності має обраховуватися саме з дати ухвалення рішення органом Антимонопольного комітету України, тобто з 24.11.2022.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Уряду до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, якій неодноразово було продовжено та який діє дотепер.

Таким чином, вимоги про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності заявлені в межах строків позовної давності, встановлених ст. 257 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень пп. 12, 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач 2 обґрунтовані позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б спростувати заявлені позовні вимоги не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю. Заперечення відповідача 2 щодо позову є безпідставними з урахуванням наведеного вище.

Судовий збір на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача 2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірної поведінки, шляхом стягнення на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької, якою сплачено судовий збір.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 1412/1 від 18.12.2020 про закупівлю товару за державні кошти, укладений між Комунальним закладом «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради та Фізичною особою підприємцем Лизаком Сергієм Васильовичем.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лизака Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68; ідентифікаційний код юридичної особи 02928203) грошові кошти у розмірі 382 800,00 грн (триста вісімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.), а з Комунального закладу «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстреності» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68; ідентифікаційний код юридичної особи 02928203) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 382 800,00 грн (триста вісімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.) стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 40477689). Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лизака Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури, в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5; розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 7016,00 грн (сім тисяч шістнадцять гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.04.2025.

Суддя І. С. Горохов