Рішення

від 23.04.2025 по справі 910/15976/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025Справа № 910/15976/24Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 3, корпус 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 42751799) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, приміщення 77/7-4, Ідентифікаційний код юридичної особи 45068273) стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн. 56 коп.Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2025 року.

09.01.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» у банківських установах в межах суми стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн. 56 коп. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 26.03.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 23.04.2025 року.

23.04.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

В судове засідання 23 квітня 2025 року представники Сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.03.2025 року, повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Відповідача, поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення паро вручення поштового відправлення 04.04.2025 року уповноваженому представнику Відповідача. Представник Позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яка Судом розглянута та задоволена.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23 квітня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

30.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431, згідно з умовами якого Продавець зобов?язується передати у власність Покупцю природний газ, надалі - "Газ/природний газ", а Покупець зобов?язується оплатити та прийняти Газ, на умовах цього Договору. (а.с.11-17)

Обсяги (річні, місячні, добові) Газу, що підлягають передачі Продавцем Покупцю за цим Договором визначаються Сторонами у додаткових угодах, які є невід?ємними частинами Договору. (п.2.1 Договору)

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Продавець передає Покупцю розмитнений та очищений від усіх податків Газ у віртуальних торгових точках (VTP) та/або в підземних сховищах газу (ПСГ) (далі - "Пункти приймання-передачі")

Відповідно до п.3.2 Договору приймання-передача Газу оформляється комерційним актом приймання-передачі Газу між Продавцем і Покупцем у строки та порядку відповідно до п 5.5. Договору.

Згідно з п.3.3 Договору приймання-передача Газу, право власності та ризик його випадкової загибелі переходять від Продавця до Покупця з моменту погодження Оператором газотранспортної системи або Оператором газосховищ (в залежності від точки передачі газу) торгових сповіщень на відчуження та набуття природного газу у відповідній інформаційній платформі. Звірка фактичного обсягу поставленого Газу за відповідний місяць проводиться Сторонами шляхом підписання актів, передбачених Договором

Ціна на Газ, який підлягає передачі у відповідному місяці/дні продажу, визначається Сторонами у додаткових угодах до Договору. (п.4.1 Договору)

Пунктом 5.1 Договору унормовано, що порядок розрахунків визначається Сторонами у додаткових угодах до Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Не пізніше 3-ого (третього) робочого дня місяця, який слідує за розрахунковим, але не раніше отримання 100% оплати за природній газ, Продавець зобов?язується надати Покупцеві підписані та скріплені печаткою Продавця 2 (два) примірники комерційного акту приймання - передачі, де зазначаються обсяги та вартість переданого Газу у відповідному розрахунковому місяці (надалі «Акти»). Покупець не пізніше 2-х (двох) робочих днів наступних за днем отримання Актів, зобов?язується повернути Продавцю один примірник оригіналу Акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Актів. Комерційний акт приймання-передачі Газу складається за формою, що вказана в Додатку Nє 1 до цього Договору, що є його невід?ємною частиною. (п.5.5 Договору).

Додатковою угодою №12 від 15.10.2024 року до Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року Сторони узгодили, що Продавець зобов?язується передати у власність Покупця у листопаді 2024 р. природний газ обсягом 10000,000 тис.ку (десять мільйонів куб.м.) у віртуальній торговій точці або підземних сховищах газу.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року ціна природного Газу, що передається за цією Додатковою угодою, за 1000 куб.м. складає 15100,00 грн. без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20% - 3020,00 грн., всього з ПДВ - 18120 грн.

Загальна вартість природного газу, що передається згідно за цією Додатковою угодою, складає 151 000 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 30 200 000,00 грн. Разом з ПДВ 181 200 000,00 грн. (п.3 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року)

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року за даною Додатковою угодою встановлюється наступний порядок розрахунків:

- 5% вартості природного газу Покупець здійснює оплату не пізніше 01.11.2024 року включно.

- 95% вартості природного газу Покупець здійснює оплату до моменту передачі природного газу від Продавця у власність Покупця, але не пізніше 29.11.2024 року включно. При цьому, Покупець має право виконувати свої грошові зобов?язання достроково. Достроково здійснені платежі зараховуються в рахунок виконання наступних по черговості платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року Позивач передав у власність Покупцю природний газ, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Комерційним актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2024 року на суму в розмірі 134 603 296 грн. 56 коп. (а.с.20) та здійснив часткову оплату за отриманий природний газ на загальну суму в розмірі 129 670 360 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» №06-4/6/21/495 від 12.12.2024 р. (а.с.21)

10.12.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №01-12/15028 від 08.12.2024 р. про сплату заборгованості у розмірі 4932936 грн. 56 коп., що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку. (а.с.23-29)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» перед Позивачем становить 4 932 936 грн. 56 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року Позивач передав у власність Покупцю природний газ, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Комерційним актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2024 року на суму в розмірі 134 603 296 грн. 56 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.20) та здійснив часткову оплату за отриманий природний газ на загальну суму в розмірі 129 670 360 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» №06-4/6/21/495 від 12.12.2024 р. (а.с.21)

Додатковою угодою №12 від 15.10.2024 року до Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року Сторони узгодили, що Продавець зобов?язується передати у власність Покупця у листопаді 2024 р. природний газ обсягом 10000,000 тис.ку (десять мільйонів куб.м.) у віртуальній торговій точці або підземних сховищах газу.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року ціна природного Газу, що передається за цією Додатковою угодою, за 1000 куб.м. складає 15100,00 грн. без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20% - 3020,00 грн., всього з ПДВ - 18120 грн.

Загальна вартість природного газу, що передається згідно за цією Додатковою угодою, складає 151 000 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 30 200 000,00 грн. Разом з ПДВ 181 200 000,00 грн. (п.3 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року)

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року за даною Додатковою угодою встановлюється наступний порядок розрахунків:

- 5% вартості природного газу Покупець здійснює оплату не пізніше 01.11.2024 року включно.

- 95% вартості природного газу Покупець здійснює оплату до моменту передачі природного газу від Продавця у власність Покупця, але не пізніше 29.11.2024 року включно. При цьому, Покупець має право виконувати свої грошові зобов?язання достроково. Достроково здійснені платежі зараховуються в рахунок виконання наступних по черговості платежів.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Додаткової угоди №12 від 15.10.2024 року до Договору купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року, обов`язок Відповідача по оплаті за природний газ листопада 20214 року на загальну суму в розмірі 134 603 296 грн. 56 коп. настав 29.11.2024 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» за Договором купівлі - продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024 року становить 4 932 936 грн. 56 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» в розмірі 4 932 936 грн. 56 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 932 936 грн. 56 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» про стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн. 56 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, приміщення 77/7-4, Ідентифікаційний код юридичної особи 45068273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 3, корпус 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 42751799) заборгованість у розмірі 4 932 936 (чотири мільйони дев`ятсот тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 73 994 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 05 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 квітня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин