Рішення від 22.04.2025 по справі 910/29/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 рокуСправа № 910/29/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №910/29/25

за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кропивницький, вул. Полтавська, 38)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвест Трейдинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21)

про стягнення 1 367 388,76 грн,

за участю представників:

від позивача - Федіченко О.П., ордер серія ВА № 1108948 від 01.04.2025,

від відповідача - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвест Трейдинг" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду №1792 від 13.05.2019 у розмірі 1 367 388,76 грн, з яких: 728 745,40 грн - основна заборгованість, збитки завдані інфляцією у розмірі - 302691,72 грн, три відсотки річних у розмірі - 65 587,09 грн, пеня у розмірі 266 720,82 грн та штраф у розмірі - 3 643,73 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору субпідряду №1792 від 13.05.2019 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 03.03.2025 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви) господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/29/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2025.

Ухвала від 03.03.2025 про відкриття провадження у справі вручена позивачу 03.03.2025 доставленням в Електронний кабінет 03.03.2025 о 12:37, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 134).

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою від 11.03.2025 - "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 135-136), тому, за приписами пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, ухвала є врученою відповідачу.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Господарський суд додатково вжив заходів з повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 910/29/25 телефонограмою від 18.03.2025 № 178 за номером телефону, зазначеним у ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 105). За результатами цих заходів, за вказаним номером телефону не вдалося зв`язатися.

Ухвалою від 01.04.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.04.2025.

Ухвала від 01.04.2025 вручена позивачу 02.04.2025 доставленням в Електронний кабінет 01.04.2025 о 20:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 144).

Ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті від 01.04.2025 була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою від 07.04.2025 - "адресат відсутній за вказаною адресою", тому, за приписами пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, ухвала є врученою відповідачу (а.с. 145-146).

У судовому засіданні 22.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 22.04.2025 не направив, причини неявки не повідомив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений.

Частина 9 статті 165 та частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі викладеного господарський суд розглянув справу по суті в судовому засіданні 22.04.2025 за відсутності представника відповідача.

Дослідивши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, заслухавши представника позивача в судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх як у сукупності, так і кожен окремо, суд установив такі обставини справи.

13.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Інвест Трейдинг" (далі - Генпідрядник) та Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Субпідрядник) укладено договір субпідряду №1792 (а.с. 11-19), за умовами пункту 1.1. якого Генпідрядник доручає, а Учасник (субпідрядник) зобов`язується виконати роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О121010 від а/д М-12-Тарасівка-Злинка-Новоукраїнка з під`їздом до хлібоприймального пункту, Маловисківського району (усунення дефектів, руйнувань та деформацій покриття дорожнього полотна) (далі - роботи), а Замовник (Генпідрядник) зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з пунктом 1.2. Договору найменування робіт: поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О121010 від а/д М-12- Тарасівка-Злинка-Новоукраїнка з під`їздом до хлібоприймального пункту, Маловисківського району (усунення дефектів, руйнувань та деформацій покриття дорожнього полотна). Склад та обсяги робіт, що доручаються субпідряднику, визначені кошторисною документацією у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. Договору ціна договору встановлюється відповідно до договірної ціни, що станом на дату укладення Договору дорівнює 598 141,00 грн, в тому числі з ПДВ. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною. Ціна цього Договору динамічна та може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього Договору. У випадку коли вартість робіт буде перевищувати граничні ціни, які встановлюються Укравтодором, Генпідрядник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, направивши Субпідряднику відповідне повідомлення. В цьому разі Договір вважається розірваним в день отримання Субпідрядником відповідного повідомлення Генпідрядника.

Розділом 4 Договору сторони визначили порядок здійснення оплати.

За умовами пункту 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання Сторонами Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) протягом 20 календарних днів з моменту підписання документів, вказаних в цьому пункті Договору.

Відповідно до пунктів 4.4., 4.6. Договору здача-приймання закінчених робіт (об`єкту) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в). Фінансування витрат на організацію прийняття виконаних робіт покладається на Субпідрядника, якщо інше не буде визначено письмового Сторонами. Датою передачі робіт від Субпідрядника Генпідряднику вважається дата підписання Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) уповноваженими представниками Генпідрядника та Субпідрядника. Роботи вважаються виконаними виключно після перевірки відповідності фактичного виконання робіт завданню, а також якості виконаних робіт, що підтверджуються підписами Генпідрядника та Субпідрядника.

За умовами підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Договору Генпідрядник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані та прийняті згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) роботи.

Субпідрядник має право своєчасно (відповідно до умов цього Договору) та в повному обсязі отримувати плату за виконані та прийняті Генпідрядником роботи (підпункт 6.4.1. пункту 6.4 Договору).

Підпунктом 7.3.5. пункту 7.2. Договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від суми боргу, за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 0,5% від суми боргу. А також сплатити борг з врахуванням збитків від інфляції та три відсотки річних від невиконання грошового зобов`язання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 10.1. Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як убачається з матеріалів справи сторонами були підписані:

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 30.05.2019 за Договором №1792 від 13.05.2019 (Найменування будови та її адреса - Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С121010 від а/д М-12-Тарасівка-Злинка-Новоукраїнка з під`їздом до хлібоприймального пункту) на суму 598 141,00 грн в т.ч. ПДВ;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 02.09.2019 за Договором №1792 від 13.05.2019 (Найменування будови та її адреса - Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С121010 від а/д М-12-Тарасівка-Злинка-Новоукраїнка з під`їздом до хлібоприймального пункту) на суму 130 604,40 грн в т.ч. ПДВ.

Вказані акти підписані без зауважень, відповідач факт виконання робіт не заперечив.

Крім того, разом із зазначеними вище актами приймання виконаних будівельних робіт сторонами також були підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року від 30.05.2019 на суму 598 141,00 грн та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019року від 02.09.2019 на суму 130604,40 грн у двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень, їхні підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідачем не оплачено виконані роботи в розмірі 728 745,40 грн.

Відповідач вказаних обставин не заперечив, доказів оплати не подав.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення основного боргу за Договором субпідряду №1792 від 13.05.2019, а також збитків від інфляції, 3% річних, пені та штрафу у зв`язку з порушенням порядку та строків оплати робіт, передбачених умовами пункту 4.1. Договору субпідряду.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регламентуються статтями 837 - 864 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом, договором субпідряду №1792 від 13.05.2019 сторони передбачили виконання субпідрядних робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О121010 від а/д М-12-Тарасівка-Злинка-Новоукраїнка з під`їздом до хлібоприймального пункту Маловисківського району (усунення дефектів, руйнувань та деформацій покриття дорожнього полотна) у строк до грудня 2019 року на загальну суму 598 141,00 гр, у т.ч. з ПДВ.

Сторонами було оформлено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 30.05.2019 за Договором №1792 від 13.05.2019 на суму 598 141,00 грн, в т.ч. ПДВ та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року від 30.05.2019 на суму 598 141,00 грн; Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 02.09.2019 за Договором №1792 від 13.05.2019 на суму 130604,40 грн, в т.ч. ПДВ та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року від 02.09.2019 на суму 130 604,40 грн.

Відповідачем не здійснено оплату за договором у загальній сумі 728 745,40 грн (598141,00 + 130 604,40 = 728 745,40) у відповідності до пункту 4.1. Договору субпідряду.

Відповідно до пункту 4.1. Договору субпідряду останнім днем оплати за Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 30.05.2019 слід вважати 19.06.2019 (через 20 календарних днів після здачі виконаних робіт); за Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 02.09.2019, слід вважати 23.09.2019 (через 20 календарних днів після здачі виконаних робіт) (22.09.2019 - вихідний день (неділя), тому строк оплати переноситься на перший робочий день (частина п`ята статті 254 Цивільного кодексу України), прострочення виконання починається з 24.09.2019.

У вказаний термін у відповідності до пункту 4.1. Договору субпідряду роботи відповідачем не були оплачені.

Отже, заборгованості відповідача перед позивачем становить 728 745,40 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості за Договором субпідряду №1792 від 13.05.2019 на загальну суму 728 745,40 грн.

Крім основного боргу позивач заявляє до стягнення з відповідача 302 691,72 грн інфляційних втрат, 65 587,09 грн 3% річних, 266 720,82 грн пені та 3 643,73 грн штрафу.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до підпункту 7.3.5. пункту 7.2. договору в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від суми боргу, за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 0,5% від суми боргу. А також сплатити борг з врахуванням збитків від інфляції та три відсотки річних від невиконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано на підставі підпункту 7.3.5. пункту 7.2. Договору та заявлено до стягнення з відповідача 266 720,82 грн пені за загальний період прострочення з 23.09.2019 до 22.09.2020 та штраф у розмірі 3 643,73 грн.

Суд зазначає, що позивач неправильно визначив період прострочення грошового зобов`язання, зокрема його початок.

Як передбачено в пункті 4.1 Договору, розрахунки за виконані роботи по договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 20 календарних днів з моменту підписання документів, вказаних у цьому пункті договору.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позивачем при здійсненні розрахунку не враховано частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи умови договору та приписи статей 253, 254 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що строк оплати виконаних будівельних робіт, виконання яких підтверджується зазначеними вище Актами приймання виконаних будівельних робіт, за актом від 30.05.2019 є таким, що настав 19.06.2019, за актом від 02.09.2019 є таким, що настав 23.09.2019 (22.09.2019 - вихідний день (неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (частина п`ята статті 254 Цивільного кодексу України), прострочення виконання починається з 24.09.2019.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Строкове обмеження, визначене у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, не застосовується, коли у договорі наявний або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати) або інший строк (не обмежується 6-місячним строком).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в статті 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців, однак позивач цих приписів не врахував та безпідставно нарахував пеню за період, який перевищує 6 місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням дат виникнення прострочення оплати за виконані будівельні роботи, з урахуванням умов договору, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, з урахуванням шестимісячного строку її нарахування (стаття 232 ГК України), з урахуванням положень частини п`ятої статті 254 ЦК України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме: в сумі 133 360,41 грн. В задоволенні пені розміром 133 360,41 грн слід відмовити.

Також, перевіривши розрахунок штрафу, нарахованого на підставі підпункту 7.3.5. пункту 7.2. договору, суд установив, що обчислення здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми.

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Позивач у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 302 691,72 грн інфляційних втрат та 65 587,09 грн 3% річних.

Суд перевірив виконаний позивачем розрахунок і в частині нарахування інфляційних втрат вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення 302 691,72 грн інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також установив, що під час виконання розрахунку 3% річних позивач неправильно визначив період прострочення виконання зобов`язання, не врахувавши положення частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних з урахуванням дати виникнення прострочення з оплати виконаних будівельних робіт, в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору, виконаних будівельних робіт, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 65 527,19 грн.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в сумі 1 233 968,45 грн (728 745,40 грн - основний борг, 302 691,72 грн - інфляційні втрати, 65 527,19 грн - 3 % річних, 133 360,41 грн - пеня, 3 643,73 грн - штраф).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 18 509,52 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 25 051,21 грн згідно з платіжною інструкцією № 1582 від 26.12.2024, замість 20 510,83 грн. Отже, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 4 540,38 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було, тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 4 540,38 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, для чого позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвест Трейдинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 37727387) на користь Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кропивницький, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992) 728 745,40 грн основної заборгованості, 302 691,72 грн збитків завданих інфляцією, 65 527,19 грн 3% річних, 133 360,41 грн пені, 3 643,73 грн штрафу, а також судовий збір у розмірі 18 509,52 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу засобами поштового зв`язку: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Повне рішення складено 29.04.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна