Рішення
від 16.04.2025 по справі 917/70/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 Справа № 917/70/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Сергія Петровича Шикунова, вул. Кашинського, 1, м. Миргород Полтавської області, 37600, код ЄДРПОУ 02910060 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Шишацької територіальної громади в особі Шишацької селищної ради, вул. Соборності, 2 смт Шишаки Полтавської області, 38000, код ЄДРПОУ 21048749

до Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька», с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області, 38012, код ЄДРПОУ 35826315

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники», с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області, 38012, код ЄДРПОУ 03770721

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент екології та природних, ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, вул. капітана Володимир Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38719424.

про скасування державної реєстрації прав, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації та повернення до комунальної власності земельної ділянки природно-заповідного фонду

за участю представників сторін:

від прокуратури: Пальона О. О.

від Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька»: Антоненко В. О.

інші: не з`явились

Обставини справи: Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Шишацької територіальної громади в особі Шишацької селищної ради до Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницьката Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники, в якому просить:

1. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Спілкою (об`єднанням) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га одночасним припиненням права власності Спілки (об`єднанням) співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 (номер запису про речове право: 41639857, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2343903653257);

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га, укладений 28.09.2012 Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Воскобійники (код ЄДРПОУ 03770721);

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники (код ЄДРПОУ 03770721) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га (номер запису про інше речове право 41639937) з одночасним припиненням права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023;

4. Зобов`язати Спілку (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) повернути у комунальну власність Шишацькій територіальній громаді в особі Шишацької селищної ради (код ЄДРПОУ 21048749) земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га;

5. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,72 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 5325781200:00:006:0023, дата державної реєстрації 02.04.2010, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення вимог природоохоронного законодавства та Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення Величківський при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 в межах його території з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Господарського суду від 15.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/70/24 призначив підготовче засідання у справі на 15:30 10.12.2024, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації (вул. капітана Володимир Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38719424), призначив підготовче засідання у справі на 15:5018.02.2025.

30.01.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позов (вх. № 1237), в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірний договір належним чином укладений та є чинним. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9915999202025 від 27.01.2025 цільовим призначенням земельної ділянки кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га є сіножаті (2,409 га) та пасовища (12,3146 га) - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. СТОВ ВОСКОБІЙНИКИ, як орендар земельної ділянки, протягом дії договору використовує її виключно в цілях, визначених згідно з цільовим призначенням, а саме: як сіножаті та пасовища. Жодного товарного виробництва на цій ділянці не велося та не ведеться. Жодних вимог/претензій/позовів зі сторони Шишацької селищної ради та/або Шишацької районної державної адміністрації щодо скасування реєстрації договору чи розірвання/визнання його недійсним, так само як і щодо скасування реєстрації права цієї оренди, за увесь час, починаючи із дати укладення/реєстрації договору і внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і до моменту подання позову Миргородської окружної прокуратури, не надходило/не заявлялося.

При розгляді цієї справи СТОВ ВОСКОБІЙНИКИ просить врахувати, що не було обізнане щодо того, що спірна земельна ділянка належить до складу Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський, відомості щодо публічного поширення відповідної інформації Товариству також не відомі і в позові Миргородської окружної прокуратури теж не зазначені.

Крім того зазначає, що Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку також не містить відомостей про обмеження/обтяження у використанні земельної ділянки та відомостей про заходи щодо охорони земель і ґрунтів чи про які-небудь обтяження цієї земельної ділянки, які могли б бути відомими і державному реєстратору під час реєстрації речового права.

Під час реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором не було виявлено жодних обтяжень щодо предмету реєстрації, у зв`язку з чим реєстрація відповідного речового права була проведена належним чином.

05.02.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх. № 1544), в якому проти позову заперечує, вважає, що позовна заява Миргородської окружної прокуратури до Спілки Воскобійницька та СТОВ Воскобійники про скасування державної реєстрації прав, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації та повернення до комунальної власності земельної ділянки природно-заповідного фонду, не містить обґрунтованих доводів про існування правових підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі Шишацької селищної ради в цій справі.

Крім того, відповідач 1 просить суд застосувати позовну давність.

14.02.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 2086), в якій заперечує проти доводів відповідачів та зазначає, що позов заявлено в межах позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб, закрив підготовче провадження у справі 917/70/25 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:30 06.03.2025.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 06.03.2025 суд оголосив перерву у зв`язку з повітряною тривогою до 14:30 16.04.2025.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Миргородською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, передбачених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру, виявлені факти порушення вимог законодавства та протиправного вибуття із комунальної власності земельної ділянки природно-заповідного фонду, розташованої на території регіонального Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський.

Пунктом 2 розпорядження голови Шишацької РДА № 432 від 26.12.2007 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, по посвідченню права на земельні ділянки СТОВ Воскобійники на території Воскобійницької сільської ради передано у спільну часткову власність СТОВ Воскобійники земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 262,77 га з них: ріллі - 89,68 га, сінокосів - 18,15 га, пасовищ - 154,93 га та вирішено посвідчити право власності державним актом.

Розпорядженням голови Шишацької РДА № 29 від 28.01.2009 Про внесення змін до Розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації № 432 від 26.12.2007 пункт 2 вказаного розпорядження викладено в новій редакції, а саме: Посвідчити державним актом право спільної часткової власності громадян - членів спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька, згідно з додатком, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 262,42 га, з них: ріллі - 89,68 га, сінокосів - 1 8,15 га, пасовищ 154,59 га.

На підставі вказаних розпоряджень громадянам-членам спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) 02.04.2010 видано державний акт серії ЯИ № 527435 на право власності на земельну ділянку площею 14,7200 га, розташовану за межами населених пунктів Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Відповідно до плану меж у власність передано земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2013 у справі № 917/203/13-г скасовано та прийняти нове рішення, яким визнано недійсними розпорядження Шишацької районної державної адміністрації від № 432 від 26.12.2007 в частині передачі у спільну часткову власність СТОВ Воскобійники земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 262,77 га з них: ріллі - 89,68 га, сінокосів - 18,15 га, пасовищ - 154,93 га та посвідчення права власності державним актом; визнано недійсним пункт 2 розпорядження Шишацької районної державної адміністрації № 29 від 28.01.2009.

Також, вказаною постановою визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 527435 (площа 14,72 га).

Під час розгляду справи судом встановленою, що відповідно до Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 08.08.1995 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну ділянку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Згідно з вимогами статті 17 Земельного кодексу України, яка кореспондується з приписами статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності.

Місцеві державні адміністрації здійснюють передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Як зазначено в частині 3 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.

З аналізу вказаних норм вбачається, що суб`єктами одержання безоплатно у власність земельних ділянок при їх розпаюванні є громадяни - фізичні особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядження № 432 від 26.12.2007 та № 29 від 28.01.2009 прийняті з порушенням встановлених чинним законодавством норм щодо передачі земельних ділянок у власність, тому є незаконними та безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Проте заяви від власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) для спільної часткової власності до Шишацької райдержадміністрації не надходили.

Враховуючи наведене, в порушення вимог Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 08.08.1995 та приписів Земельного кодексу України земельні ділянки були передані у спільну часткову власність юридичній особі - СТОВ Воскобійники.

Отже , під час розгляду апеляційним судом вказаної справи встановлено факт протиправності передачі спірними розпорядженнями у власність юридичної особи - Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька земельних ділянок, які перебували у колективній власності колишнього КСП Воскобійники, та як наслідок недійсність державних актів на підставі яких вони видавалися.

У подальшому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.04.2021 зареєстровано право приватної власності Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,7200 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343903653257; номер відомостей про речове право - 41639857).

У реєстраційній справі № 2343903653257 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 41860017 від 20.04.2021 містяться відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, де власником земельної ділянки зазначено Спілку (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315); документом, який є підставою для виникнення права зазначено рішення органу виконавчої влади Шишацької РДА № 432 від 26.12.2007; документом, що посвідчує право зазначено Державний акт серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010.

Отже, реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га проведена на підставі Державного акту серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010, який Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі №917/203/13-г визнано недійсним.

Отже, державна реєстрація права власності за Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 проведена безпідставно.

Крім того, 20.04.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди СТОВ Воскобійники на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 17,7200 га (номер запису про інше речове право 41639937).

Встановлено, що Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька з СТОВ Воскобійники 28.09.2012 укладено договір оренди земельної ділянки площею 14,72 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області. Згідно з пунктом 8 договір укладено на 25 років.

Крім того, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 входить в межі Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський, створеного рішенням Полтавської обласної ради від 12.02.1999 Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Належність спірної земельної ділянки до складу Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський підтверджується наступними доказами:

- інформації Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації від 18.10.2024, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 входить до складу Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський;

- графічними даними Публічної кадастрової карти (вкладення Природно-заповідний фонд) та https://kadastr.live/, відповідно до яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 входить в межі до складу Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський;

- протоколом огляду місця події, проведеного за участю спеціаліста інженера землевпорядника та додатком за нього - схемою розташування земельної ділянки кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га на якій доступно для візуального сприйняття зображення накладення спірної земельної ділянки на межі Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський та зазначена площа накладки 13,2663 га.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про природно-заповідний фонд України завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону.

Положенням про Ландшафтний заказник місцевого значення Величківський, затвердженого начальником державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області 25.12.2003 (далі Положення), визначено, що територія заказника, яка займає площу 54,7 га, має велике значення як цінний природний комплекс з лучною та лісовою ділянками, де зростають занесені до Червоної книги України (шафран сітчастий, брандушка різнокольорова), регіонально рідкісні (гіацинти блідий, горицвіт весняний) та лікарські види рослин. Територія Заказника має використовуватися в першу чергу у природоохоронних, наукових та освітньо-виховних цілях (пункти 1.2, 1.4, 1.5 Положення).

Статтею 25 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Основні вимоги щодо режиму заказників визначені статтею 26 вказаного закону, відповідно до якої на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Разом із тим, земельна ділянка кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, яка належить до природно-заповідного фонду, використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що суперечить цільовому призначенню і загрожує збереженню цінних природних комплексів, а також порушує режим охорони території об`єкта природно-заповідного фонду, унаслідок чого порушено права та інтереси держави.

Статтею 178 Цивільного кодексу України, яка регулює питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до частини 2 цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.

Визначення на законодавчому рівні об`єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об`єкти.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу, неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Відповідно до пункту в частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статті 44 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України Про природно-заповідний фонд України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України Про природно-заповідний фонд України території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Отже, статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, будь-яка діяльність може здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (частина 3 статі 53 Закону України Про природно-заповідний фонд).

Рішенням Полтавської обласної ради від 12.02.1999 Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення оголошено Ландшафтний заказник місцевого значення Величківський.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України. Територія Заказника не вилучається у її землевласника Воскобійницької сільської ради (правонаступником якої є Шишацька селищна рада). Землевласник земельних ділянок, у межах якого розташований Заказник, в своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України Про природно-заповідний фонд України, іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням і несе відповідальність за належний стан території Заказника та додержання встановленого режиму. (пункти 1.6, 1.6.1 Положення).

Зміна меж, категорії та скасування статусу території Заказника проводяться відповідно до природоохоронного законодавства України. Межі заказника наносяться на планово-картографічні матеріали органів Державного комітету земельних ресурсів на місцях та землевласника (пункти 1.8, 1.9 Положення).

Метою створення Заказника є збереження в природному стані цінного природного комплексу з лучною та лісовою ділянками, де зростають рідкісні види рослин, що мають особливу ландшафтну, природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність. Основним завданням Заказника є: збереження місця зростання занесених до Червоної книги України (шафран сітчастий, брандушка різнокольорова), регіонально рідкісних (гіацинти блідий, горицвіт весняний) та лікарських видів рослин; підтримання загального екологічного балансу в регіоні; поширення екологічних знань тощо (пункти 2.1, 2.2 Положення).

Розділом 3 Положення визначено режим Заказника. Так, на території Заказника забороняється, крім іншого, будь-яка господарська діяльність, яка суперечить цілям і завданням, передбаченим природоохоронним законодавством, цим Положенням, а також така, що не погоджена з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Полтавській області; меліоративні, пошуково-розвідувальні та інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму, і які проводяться без відповідних наукових обґрунтувань, затверджених згідно природоохоронного законодавства; підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин та будь-яке порушення ґрунтового покриву; знищення або зміна рослинного покриву, в тому числі розорювання, заліснення та залуження ділянок заказника; інші види діяльності, що суперечать цільовому призначенню і загрожують збереженню цінних природних комплексів, а також порушують режим охорони території; засмічення та забруднення території Заказника; інші види діяльності, що суперечать цільовому призначенню і загрожують збереженню цінних природних комплексів, а також порушують режим охорони території.

Режим охорони території Заказника враховується при розробці регіональних та інших планів, проєктів, схем з розвитку, будівництва, землевпорядкування, тощо ( пункт 3.6 Положення).

Вказане свідчить про віднесення території Заказника до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки з іншим статусом цільового використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Проєкти створення/оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду не відносяться до документації суворої звітності, не підлягають прошиванню та нумерації аркушів і в процесі розгляду (погодження) можуть доопрацьовуватися та доповнюватися.

Отже, враховуючи положення частини 4 статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України, для визначення меж вказаного об`єкта природно-заповідного фонду необхідно керуватися проєктом його створення, зокрема первинними документами, які стали підставою для його створення, а саме: рішення, Положення з картографічними матеріалами, та охоронним зобов`язанням тощо.

Аналогічний висновок щодо застосування частини 4 статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України міститься у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 820/5402/16 (пункт 23).

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18.

Наведене свідчить про порушення вимог природоохоронного законодавства та Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення Величківський при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 в межах його території з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України, підлягають особливій державній охороні.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 у межах Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Це твердження узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц, від 09.12.2020 у справі № 676/190/18, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Наведена практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов`язане з позбавленням права володіння.

Так, Верховним Судом застосовано зазначений підхід в основному при визначенні режиму земель водного фонду. Водночас, оскільки землі природно-заповідного й водного фондів мають аналогічні обмеження щодо оборотоздатності, указана юридична конструкція підлягає застосуванню для кваліфікації спірних правовідносин і в цій справі.

Про правильність такої позиції свідчать постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 та від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19.

Ураховуючи наведене, земельна ділянка з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023, яка зареєстрована на праві власності за спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька, з огляду на імперативні вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення у зв`язку з розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський, що узгоджується із зазначеними висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16.

За таких обставин установлене спірній земельній ділянці цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу створення Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина 1 статті 374 Цивільного кодексу).

Аналізом Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів, власникам земельних часток (паїв) приймають районні державні адміністрації. Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) є державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 9, 10 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр, який набрав чинності з 01.01.2013, усі державні акти, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними, незалежно від наявності чи відсутності кадастрового номера. До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

З 01.01.2013, у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказане передбачено, також статтею 125 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 126 Земельного кодексу України).

Статтею 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частинами 2, 4 статті 18 вказаного закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі (частина 1 статті 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів (частина 3 статті 29 Закону).

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина 4 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Разом з тим державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.04.2021 проведена державна реєстрація право приватної власності Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 17,7200 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343903653257; номер відомостей про речове право - 41639857).

Підставою реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 стали відомості з Державного земельного кадастру № 41860017 від 20.04.2021 про земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, де документом, який є підставою для виникнення права приватної власності Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька (код ЄДРПОУ 35826315) зазначено розпорядження Шишацької РДА № 432 від 26.12.2007, а документом, що посвідчує право - Державний акт серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010.

Отже, підставами набуття права власності Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 були розпорядження Шишацької РДА № 432 від 26.12.2007 та виданий на його підставі Державний акт серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010.

Підставою реєстрації права приватної власності за Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га став документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку Державний акт серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010, який, так само як і документ, що став підставою для виникнення права власності розпорядження Шишацької РДА № 432 від 26.12.2007, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі №917/203/13-г, визнано недійсними.

Статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Указані положення узгоджуються з пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема з приписами про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема для державної реєстрації подані всі необхідні документи відповідно до закону та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову.

Така позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 та Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 915/572/17.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 у справі № 450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21 висловив позицію, що належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Отже, суд задовольняє вимогу про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права приватної власності Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2343903653257; номер відомостей про речове право - 41639857 від 20.04.2021).

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за умовами якого земельна ділянка природно-заповідного фонду передана в оренду приватному підприємству з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га проведена на підставі Державного акту серії ЯИ № 527435 від 02.04.2010, виданого згідно з розпорядженням Шишацької районної державної адміністрації від № 432 від 26.12.2007, які Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 917/203/13-г визнано недійсними.

Крім того, 28.09.2012 Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька з СТОВ Воскобійники 28.09.2012 укладено договір оренди земельної ділянки площею 14,72 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області. Згідно з пунктом 8 договір укладено на 25 років.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.04.2021 зареєстровано право оренди СТОВ Воскобійники на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 17,7200 га (номер запису про інше речове право 41639937).

Оскільки земельна ділянка кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 з часу створення Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта, то згідно з вимогами статті 83 Земельного кодексу України взагалі не могла бути предметом таких правочинів між приватними особами.

Отже, вказана земельна ділянка не вибула з володіння держави та територіальної громади, а її зареєстрований власник змінився лише формально. Проте існування договору оренди є юридичною перешкодою в реалізації державою (територіальною громадою) правомочностей користування та розпорядження землею, оскільки СТОВ Воскобійники за відсутності рішення суду про визнання цього договору недійсним може ставити вимогу про продовження правовідносин оренди з дійсним власником земельної ділянки навіть після повернення її у комунальну власність.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угод недійсними.

У статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу, є підставою недійсності правочину (стаття 215 Цивільного кодексу України).

Зміст статей 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема дефектів (незаконності) змісту, форми, суб`єктного складу, волевиявлення тощо.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладання) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі, об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

У статті 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Договір оренди є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладання, за статтями 317, 319 Цивільного кодексу України, наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має всі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння).

Крім того, з урахуванням змісту статті 178 Цивільного кодексу України щодо неможливості вільного відчуження обмежених в цивільному обороті об`єктів право власності на майно набувається та право користування переходить від однієї приватної особи до іншої лише у тому разі, якщо майно не має передбачених законодавством обмежень в оборотоздатності.

Право власності на спірну земельну ділянку належить територіальній громаді та з огляду на вимоги закону приватні юридичні особи не можуть набути право власності на неї, що беззаперечно підтверджує незаконність подальшого передання цієї земельної ділянки в користування СТОВ Воскобійники, оскільки укладати договір оренди землі може лише законний власник майна.

Також укладення спірного договору оренди суперечить вимогам статті 178 Цивільного кодексу України, статей 43, 44, 83 Земельного кодексу України, статей 5, 61 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, статей 3, 7, 9, 53 Закону України Про природно-заповідний фонд України, які підтверджують статус зазначеної ділянки як обмежено обороноздатної і такої, що не може бути предметом договору оренди.

Отже, оскільки при укладанні вказаного договору не дотримано наведені вимоги Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України Про охорону навколишнього природного середовища, Про природно-заповідний фонд України, є визначені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України правові підстави для визнання правочину недійсним.

Також слід зазначити, що наявність згаданого договору перешкоджає територіальній громаді в особі Шишацької селищної ради у реалізації від імені держави правомочностей користування і розпорядження майном, оскільки з огляду на положення статті 1481 Земельного кодексу України у разі повернення спірної земельної ділянки у власність територіальної громади до Шишацької селищної ради перейдуть права та обов`язки за чинним договором оренди щодо такої земельної ділянки.

З огляду на викладене, враховуючи недотримання вимог законодавства при укладанні договору оренди, а також його спрямованість на перешкоджання законному власнику ділянки в реалізації права власності, наявні правові підстави для усунення Шишацькій територіальній громаді перешкод у користуванні ділянкою шляхом визнання договору оренди від 28.09.2012 недійсним та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди СТОВ Воскобійники на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га, проведеної 20.04.2021, номер запису про інше речове право 41639937.

Задоволення цієї вимоги призведе до усунення юридичних перешкод у реалізації права власності, унеможлививши вчинення СТОВ Воскобійники будь-яких юридично значимих дій на підставі цього договору та створення додаткових перешкод законним власникам спірної земельної ділянки у реалізації прав щодо неї шляхом, зокрема, відчуження майна, укладання щодо нього інших договорів, що передбачатимуть використання ділянок, проведення реєстраційних дій, об`єднання, поділ ділянок, отримання дозвільних документів на будівництво тощо.

Такий спосіб захисту повністю відповідає критерію ефективності, оскільки співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Використання цього способу захисту якнайкраще забезпечить відновлення відповідних прав та інтересів держави, оскільки ця позовна вимога за своєю правовою природою є вимогою про усунення перешкод у користуванні майном і правовим наслідком її задоволення є створення територіальній громаді належних умов і можливостей для повноцінного використання та розпорядження земельною ділянкою площею кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га.

У постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які спрямоване, тому його оскарження має на меті не позбавлення рішення юридичної сили, а захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

Аналогічно у випадку із вказаним договором його існування зумовлює стан юридичної невизначеності, оскільки відповідачі посилаються на них як на обґрунтування своїх доводів про правомірність набуття у власність земельних ділянок. Визнання згаданих правочинів недійсними належним чином захистить інтерес держави у юридичній визначеності та усуне правові невідповідності у статусі відчужених ділянок, що свідчить про негаторний характер таких позовних вимог.

Належність вимог про визнання правочинів недійсними до негаторних вбачається також зі змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, згідно з якими власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи договори або інші правочини.

Щодо вимоги про повернення земельної ділянки слід зазначити наступне.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у статтях 317, 319 Цивільного кодексу України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Способи захисту суб`єктивних земельних прав слід розуміти як закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлено законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного передання цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їхній правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача щодо створення позивачу перешкод у здійсненні цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Водночас поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Отже, власник і законний володілець земельної ділянки, яка входить у межі об`єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є Шишацька територіальна громада, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути цю ділянку.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023, площею 14,7200 га на даний час зареєстровано за Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька, проте з огляду на чинне законодавство вона не може перебувати у приватній власності з виникненням приватного володільця, тому суд задовольняє вимогу про зобов`язання Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна Воскобійницька повернути ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 у комунальну власність Шишацької територіальної громади.

Зазначені твердження узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями статті 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельну ділянку, зокрема, як цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) стаття 15 Закону України Про державний земельний кадастр. Зазначені відомості вносяться до земельного кадастру на підставі, у тому числі, технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель. У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії (стаття 21 Закону України Про Державний земельний кадастр).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Положеннями статті 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, зокрема, є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Ураховуючи те, що спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 сформована як земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є підстави для скасування її державної реєстрації з урахуванням пункту 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр.

Крім того, відведення за рахунок земель природно-заповідного фонду земельної ділянки у власність юридичній особі супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки.

Статтею 9 Закону України Про природно-заповідний фонд України встановлено обмеження щодо видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Використання таких територій можливе лише у спосіб, який не суперечить їхньому цільовому призначенню, а також установленим вимогам щодо їх охорони і відтворення.

Крім того, законодавством встановлено особливий порядок втрати територіями статусу об`єкта природно-заповідного фонду. Так, для зміни меж, категорії та скасування статусу територій природно-заповідного фонду вимагається дотримання такої самої процедури, яка встановлена статтями 51 53 Закону України Про природно-заповідний фонд України для створення цих об`єктів, а також погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та наявність відповідного експертного висновку, який би засвідчив втрату територією тієї природоохоронної, наукової, естетичної чи іншої цінності, яка стала підставою для її заповідання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу II Землі України Земельного кодексу України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Також у постанові від 03.09.2020 № 911/3306/17 Верховний Суд зазначив, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок.

Тобто, вирішення питання щодо зміни цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного, природоохоронного та іншого законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів.

Однак Шишацькою РДА прийнято розпорядження, яким надано у власність земельну ділянку природно-заповідного фонду, що фактично призвело до зменшення території Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звертається особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідками (пункт 57 постанови Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Способами захисту суб`єктивних земельних прав слід розуміти закріплені законом матеріально - правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватись і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.

З огляду на особливу цінність земель природно-заповідного фонду, з урахуванням вимог наведеного законодавства, ефективне поновлення порушеного права можливе при усуненні перешкод у користуванні спірною ділянкою шляхом скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У випадку скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр, частини 13 статті 791 Земельного кодексу України вона припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав, що у свою чергу дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного і земельного законодавства.

Ураховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5325781200:00:006:0023 відносилася до земель природно-заповідного фонду, зміна цільового призначення із земель природоохоронного на сільськогосподарське призначення у визначений законодавством спосіб не відбулася, є підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення.

Щодо позовної вимоги прокурора визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,72 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 791 Земельного кодексу України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (частина 10 статті 791 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 13 статті 791 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

З огляду на те, що суд задовольнив позовну вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки, у зв`язку з незаконністю її реєстрації, та враховуючи, що стаття 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачає саме скасування державної реєстрації земельної ділянки, відсутні підстави для визнання незаконною державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Клопотання відповідача 1 про застосування позовної давності суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Доводи відповідача 1, викладені у відзиві на позов, щодо відсутності підстав для звернення прокурора з цим позовом суд відхиляє, виходячи з наступного.

Миргородською окружною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру до Шишацької селищної ради направлено лист з пропозицією вжити заходів цивільно-правового характеру щодо повернення до комунальної власності земельних ділянок природно-заповідного фонду, розташованих на території Ландшафтного заказника місцевого значення Величківський.

Проте селищна рада до суду з позовом про повернення у комунальну власність спірної земельної ділянки не звернулася, що підтверджується відповідним листом.

Тобто, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, заходи щодо звернення до суду не вжито, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави.

Ураховуючи те, що спірна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду, яка перебуває під особливою охороною держави, невжиття уповноваженим органом протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів щодо їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Більше того, як зазначено в пункті 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, факт не звернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що узгоджується з нормами національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини.

Ураховуючи викладене, цей позов пред`являється прокурором в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради, яка є представницьким органом відповідної територіальної громади, тобто власника та розпорядника спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.01.2021 у справі №922/3272/18, захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним, а порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Вказане свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Спілкою (об`єднанням) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька» (код ЄДРПОУ 35826315) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га одночасним припиненням права власності Спілки (об`єднанням) співвласників землі та майна «Воскобійницька» (код ЄДРПОУ 35826315) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023 (номер запису про речове право: 41639857, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2343903653257).

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га, укладений 28.09.2012 Спілкою (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька» (код ЄДРПОУ 35826315) з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» (код ЄДРПОУ 03770721).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» (код ЄДРПОУ 03770721) на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га (номер запису про інше речове право 41639937) з одночасним припиненням права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» на земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023.

Зобов`язати Спілку (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька» (код ЄДРПОУ 35826315) повернути у комунальну власність Шишацькій територіальній громаді в особі Шишацької селищної ради (код ЄДРПОУ 21048749) земельну ділянку кадастровий номер 5325781200:00:006:0023, площею 14,72 га.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,72 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 5325781200:00:006:0023, дата державної реєстрації 02.04.2010, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

Стягнути з Спілки (об`єднання) громадян - співвласників землі та майна «Воскобійницька» (с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області, 38012, код ЄДРПОУ 35826315) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 7 570,00 грн судового збору.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» (с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області, 38012, код ЄДРПОУ 03770721) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 7 570,00 грн судового збору.

Відмовити в позові в частині визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки площею 14,72 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 5325781200:00:006:0023, дата державної реєстрації 02.04.2010.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.04.2025.

Суддя Дмитро Сірош


Суд	Господарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення	16.04.2025
Оприлюднено	01.05.2025
Номер документу	126946314
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них