Рішення

від 15.04.2025 по справі 918/37/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. Справа № 918/37/25

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім"

до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

про повернення майна

За участю представників сторін:

від позивача: Тарновецький П.Я. (ордер серія ВК № 1160656 від 12.02.2025 року);

від відповідача: Ярема С.В. (ордер серія ВК № 1159165 від 31.01.2025 року);

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області (далі Відповідач) в якому просить зобов`язати Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області звільнити та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім" шляхом виселення нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.01.2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023, за яким Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" передали, а Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області прийняло у користування нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38. 16.08.2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" був укладений Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. 37, за результатами електронного аукціону з умовами, за яким ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" придбало об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. 37, до складу якого увійшло, зокрема, нежитлове приміщення, адміністративне приміщення, загальною площею 812,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 38. Таким чином, 16 серпня 2024 року ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" набуло право власності на нежитлове приміщення, адміністративне приміщення, загальною площею 812,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, та перейшли права та обов`язки орендодавця за Договором оренди.

Позивач зазначає, п. 12.1. Договору оренди визначено, що строк договору - на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування. Ні пунктом 12.1. Договору оренди, ні іншими пунктами Договору оренди не визначено поняття "воєнний стан", не визначено яким документом керуватися для визначення воєнного стану, не визначено термін дії воєнного стану, строк дії воєнного стану тощо, що не дає можливість чітко визначити початок та закінчення воєнного стану і, відповідно не дає можливість чітко визначити строк Договору оренди. Таким чином, Договором оренди не було встановлено строку Договору оренди.

За твердженням позивача, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України, ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" листом № 34 від 16.09.2024 р. повідомило Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області про відмову з 01.01.2025 року від Договору оренди. Отже, з 01 січня 2025 року дія Договору оренди була припинена.

ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" листом від 10.01.2025 р. № 07/10 надіслало Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області акт повернення з оренди орендованого майна від 10.01.2025 р., підписаний ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" та ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Крім того, ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" надіслало Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області вимогу № 1 від 10.01.2025 р., у якій вимагало негайно звільнити та повернути нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, 38. Станом на момент подання цієї позовної заяви Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області не звільнила та не повернула нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.

06.02.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім" про повернення майна шляхом виселення з нежитлових приміщень четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, відмовити повністю.

Відповідач зазначає про те, що для належного виконання завдань, покладених на Службу, у її складі функціонує спеціалізована лабораторія з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції, яка розміщена у нежитлових приміщеннях площею 158,6 кв.м четвертого поверху адміністративної будівлі за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, 38; що перебували на балансі Державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", та орендуються Службою на підставі Договору оренди №11547-2023 від 02.01.2023 р., укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

При цьому, відповідач вказує, що згідно з п. 12.1. розділу І "Змінювані умови договору" Договору оренди №11547-2023, строк дії договору - на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування. Та обставина, що з 16.08.2024 р. до ТОВ "Перший інвестиційний Дім" на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 770 ЦК України перейшли всі права та обов`язки орендодавця за Договором оренди №11547-2023, позивачем не заперечується. Отже, Договір оренди №11547-2023 є чинним і для нового власника, а саме для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім". Таку позицію займає і Фонд державного майна України, що підтверджується у його відповіді №10-16-29645 від 31.10.2024 р. за запит Служби.

За твердженням відповідача, поняття "воєнного стану", строк його дії, порядок його початку, припинення та скасування визначено Законом № 389-VIII, відповідними Указами Президента, які ратифіковані Верховною Радою. В період з 16.08.2024 р. дати купівлі ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" нежитлових приміщень, які орендуються Службою, та по 17.01.2025 р. день звернення з цим позовом до суду, воєнний стан в Україні не припинявся та не скасовувався. Отже, оскільки воєнний стан в Україні триває досі, Договір оренди №11547-2023 залишається чинним і на даний час.

Відповідач вважає, що поняття "термін дії договору оренди на період воєнного стану та на визначений строк після його припинення чи скасування" є загальновідомим, тому слід зробити висновок, що у Договорі оренди №11547-2023 строк дії оренди чітко та конкретно визначено, оскільки в Указах Президента період дії воєнного стану встановлюється до певної години чітко визначеної календарної дати на даний час до 05:30 год. 09 травня 2025 року.

Разом з тим, відповідач зазначає, що у п. 12.3. Договору оренди №11547-2023 передбачено, що до цього Договору до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін можуть вноситися зміни та доповнення, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору. Тобто, якщо воєнний стан не буде припинено або скасовано до 02.01.2026 р., сторони мають право внести до нього зміни, зокрема, нотаріально посвідчити.

На думку відповідача, позивач, укладаючи 16.08.2024 року з РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях Договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП "Рівненський інститут землеустрою" за результатами електронного аукціону з умовами, чітко усвідомлював, що придбане майно має певні обтяження, зокрема, діючий Договір оренди №11547-2023 нежитлових приміщень, укладений із Службою. Згідно з п. 13.2 Договору купівлі-продажу, всі обтяження речових прав на об`єкт приватизації зберігають чинність для покупця цього об`єкта і припиняються в порядку, встановленому законодавством.

11.02.2025 року до господарського судуд від третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшло пояснення по справі № 918/37/25 відповідно до якого просить суд провести розгляд справи № 918/37/25 без представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. При цьому, зазначає про те, що 02.01.2023 року між регіональним відділенням та відповідачем було укладено Договір оренди державного майна №11547-2023. 16.08.2024 року за результатами електронного аукціону з умовами між регіональним відділенням та позивачем було укладено Договір купівлі - продажу № 799 об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою", за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. 37, до складу якого, увійшло, зокрема, нежитлове приміщення, адміністративне приміщення, загальною площею 812,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня. 23.08.2024 року наказом регіонального віддділення № 422 Договір оренди № 11537-2023 нерухомоого майна, що належить до державної власності - знято з обліку.

27.03.2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання в якому просить суд поновити для відповідача - Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області строк для подання доказів по справі, а саме: наказ МОЗ України від 14.02.2025 №264 про віднесення відповідача - Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області до переліку установ, що має важливе значення для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я; договір №1 від 13.03.2023 р. про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, укладений між ДП "Рівненський інститут землеустрою" та відповідачем Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області; лист відповідача від 20.02.2025 р. до позивача з приводу оплати за комунальні платежі у 2025 році із поштовими документами про його відправлення та отримання. Приєднати зазначені докази до матеріалів справи та урахувати їх під час судового розгляду та ухвалення рішення.

31.03.2025 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що предметом Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 р. є оренда нерухомого майна. Відчуження або обмеження у володінні і користуванні нерухомим майном здійснюється на підставі правочину, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. При цьому у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Пунктом 12.1. Змінюваних умов Договору оренди визначено, що строк договору - на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, воєнний стан в Україні було введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався чотирнадцять разів. Таким чином період дії воєнного стану наперед неможливо чітко визначити, а тому визначення поняття "період дії воєнного стану" не відповідає поняттю строку, встановленого статтями 251 та 252 Цивільного кодексу України.

Позивач вказує, що пунктом 12.1. Незмінюваних умов Договору оренди визначено, що строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. Дата припинення Договору оренди не визначена жодним пунктом Договору оренди. Таким чином строк оренди не визначений Договором оренди, що а тому дії позивача щодо відмови від Договору оренди відповідають вимогам частини 2 статті 763 Цивільного кодексу України.

Крім того, ні пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ні постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" не було встановлено особливостей визначення строку дії договору оренди державного майна під час дії в Україні воєнного стану, зокрема, прив`язка його до періоду дії воєнного стану.

02.04.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява в якій просить суд додаткові пояснення у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім", сформовані в системі "Електронний суд" 28.03.2025 р., залишити без розгляду. Оскільки, строку для подання додаткових пояснень щодо якихось окремих питань суд для позивача не визначав. Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у строк, встановлений судом, не скористався та відповіді на відзив відповідача не подав. Натомість 31.03.2025 р. звернувся до суду із додатковими поясненнями у справі, хоча суд цього не визначав. Додаткові пояснення позивача не містять жодних правових підстав чи обґрунтувань для задоволення позову.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "12" лютого 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.02.2025 року клопотання Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено, постановлено: розгляд справи № 918/37/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінити засідання з розгляду справи по суті на підготовче засідання; підготовче засідання призначити на "12" лютого 2025 р.; у задоволенні клопотання Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області про встановлення нового строку для подання відзиву на позовну заяву - відмовити.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.02.2025 року постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та третій особі - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до "11" лютого 2025 р. надати суду письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.02.2025 року відкладено підготовче засідання на "05" березня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 року постановлено закрити підготовче провадження у справі № 918/37/25 та призначити справу до судового розгляду по суті на "02" квітня 2025 р.

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Рівненської області, судове засідання, призначене на 02.04.2025 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2025 року постановлено відкласти розгляд справи на "15" квітня 2025 р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2025 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2025 року позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях в судове засідання 15.04.2025 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 02.04.2025 р.) надіслано одержувачу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 03.04.2025 року об 13:05 год.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

02.01.2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (Орендодавець), Державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Балансоутримувач) та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області (Орендар) було укладено Договір оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди нерухомого майна), за умовами розділу І "Змінювані умови договору (далі - Умови)" якого: об`єкт оренди та склад майна (далі - Майно) - нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, що перебуває на балансі Державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"; цільове призначення майна - розміщення лабораторії з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області; строк договору - на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди нерухомого майна, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди нерухомого майна, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання - передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання - передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Передача майна в оренду здійснюється за його страхововою вартістю, визначеною у пункті 6.2. Умов.

Пунктом 12.1. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди нерухомого майна передбачено, що цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання - передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Зміни і доповнення до договору вносяться до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін з урахуванням встановлених статтею 16 Закону та Порядком умов та обмежень шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень у письмовій формі, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору (п. 12.3. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди нерухомого майна).

Пунктом 13.3. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди нерухомого майна передбачено, що якщо протягом строку дії договору відбувається зміна орендодавця або балансоутримувача майна, новий орендодавець або балансоутримувач стає стороною такого договору шляхом складення акта про заміну сторони у договорі оренди держанвого майна (далі - акт про заміну сторони) за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб - сайті. Акт про заміну сторони підписується попереднім і новим орендодавцем або балансоутримувачем та в той же день надсилається іншим сторонам договору листом (цінним листом). Акт про заміну сторони складається у трьох оригінальних примірниках. Новий орендодавець або балансоутримувач зобов`язаний (протягом п`ти робочих днів від дати його надсилання орендарю) опублікувати зазначений акт в електронній торговій системі. Орендодавець або балансоутримувач за цим договором вважається заміненим з моменту опублікування акта про заміну сторін в електронній торговій системі. У разі коли договір нотаріально посвідчено, то підписи посадових осіб попереднього і нового орендодавців на акті про заміну сторони підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно Акту від 02.01.2023 року приймання - передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, на виконання договору оренди від 02.01.2023 року № 11547-2023, балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, що перебуває на балансі Державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - об`єкт оренди), що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

13.03.2023 року між Державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області було укладено Договір № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг (далі - Договір про відшкодування витрат), відповідно до умов п.1.1. якого, сторони за даним договором зобов`язуються провести розподіл витрат по відшкодуванню комунальних послуг відповідно до займаної площі будинку (надалі об`єкт), що перебуває на балансі ДП "Рівненський інститут землеустрою" м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, в якому розташована Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, з метою забезпечення своєчасності відшкодування фактично спожитих комунальних послуг (електропостачання, водопостачання та водовідведення) згідно діючих тарифів.

Відповідно до п. 1.2. Договору про відшкодування витрат, орендар користується частиною нежитлового приміщення, на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 р. № 11547-2023, орендована площа приміщення становить 158,6 кв.м.

Загальна сума відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг визначається у додатку № 1 "Розрахунок витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг до договору", що є його невід`ємною частиною. Відшкодування витрат на утримання нерухомого майна проводиться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача, згідно акту наданих послуг (п. 2.3. та п. 2.4. Договору про відшкодування витрат).

Згідно п. 5.1., п. 5.2. Договору про відшкодування витрат, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладення, а саме з 01.01.2023 року. При відсутності пропозиції однієї зі сторін про припинення дії Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

16.08.2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код за ЄДРПОУ 00726820), за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 37, за результатами електронного аукціону з умовами (далі - Договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М., зареєстровано в реєстрі за № 799.

За змістом п. 1.1. Договору купівлі-продажу, продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код за ЄДРПОУ 00726820), за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 37 (далі - Об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в договрі умови. До складу об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи в пасиви згідно із фінансововю звітністю деражввного підприємства. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 66 000 000,00 грн, у тому числі ПД 11 000 000,00 грн. Нерухоме майно, що входить до об`єкта приватизації, належить на праві власності Державі Україна, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державою Україна в ососбі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код за ЄДРПОУ 39411771), та складається з наступних об`єктів, зокрема: нежитлове приміщення, адміністративне приміщення, загальною площею 812,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вул. 16 Липня, 38, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1354184956101.

Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу, покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код за ЄДРПОУ 00726820), відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання - передачі об`єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

Відповідно до п. 13.2. Договору купівлі-продажу, всі обтяження речових прав на об`єкт приватизації зберігають чинність для покупця цього об`єкта і припиняються в порядку, встановленому законодавством України.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (в ипадках, преедбачених законодавством України) (п. 15.2. Договору купівлі-продажу).

Згідно Переліку нерухомого майна, що входить до складу об`єкта приватизації (додаток 1 до Договору купівлі-продажу від 16.08.2024 року № 799) зазначено, зокрема: адміністративне приміщення; місцезанходження - Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, 38; загальна площа - 812,9 м2; реєстраційний номер - 1354184956101.

Відповідно до Акту від 16.08.2024 року приймання - передачі єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код за ЄДРПОУ 00726820), за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 37, відповідно до п. 2, 3 та 6 Договору купівлі-продажу від 16.08.2024 року № 799, продавець передав, а покупець прийняв об`єкт приватизації, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37, ціна продажу якого відповідно договору 66 000 000,00 грн у тому числі ПДВ.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 391308792 від 16.08.2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1354184956101; тип об`єкта - нежитлове приміщення, адміністративне приміщення; опис об`єкта - загальна площа - 812,9 кв.м; адреса - Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 38; номер відомостей про речове право - 56302459; тип речового права - право власності; власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Інвестиційний Дім".

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулося до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області з листом №11-02.1-2486 від 23.08.2024 року в якому повідомило про зняття з обліку Договору оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року, в зв`язку зі зміною влансика єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з 16.08.2024 року.

ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" звернулося до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області з листом вих. № 29 від 05.09.2024 року відповідно до якого, у зв`язку зі зміною істотних обставин (приватизацією єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та зміни статусу орендованого майна з державної власності на приватну), запропонувало укласти додаткову угоду про припинення дії договору оренди №11547-2023 від 02.01.2023 р. При цьому, повідомило, що у випадку заінтересованості у подальшій оренді приміщень ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" готове розглянути пропозиції і , у випадку досягнення згоди, укласти новий договір оренди на погоджених умовах та у відповідності до вимог законодавства України, яким врегульовано оренду нерухомомго майна приватної форми власності.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області у відповідь на вказаний лист звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" з листом № 333-01.1/01.1/05.-18-24 від 12.09.2024 року "Щодо наміру укласти додаткову угоду", в якому зазначила, що підстав для укладання додаткової угоди про припинення дії договору оренди № 11547-2023 службою не вбачається та запроповано звернутися до РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях для розроблення форми акту про заміну сторони у договорі оренди державного майна, та також запропоновано укласти угоду про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Після закінчення строку дії договору оренди, у випадку заінтересованості у подальшій оренді приміщень, служба буде готова надати пропозиції для укладання нового договору оренди на погоджених умовах та у відповідності до законодавства України.

ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" направило на адресу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області лист № 34 від 16.09.2024 року в якому заявлено про відмову з 01.01.2025 року від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області звернулася до РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях з листом № 345-01.1/01.1/05.-18-24 від 17.09.2024 року "Щодо Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року" з проханням надіслати для підписання Акти про заміну сторони Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року з ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" та зобов`язати ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" укласти угоду про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, звернулася до Фонду ержавного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом № 369-01.1/01.1/05.-18-24 від 07.10.2024 року "Щодо Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року та Договору купівлі - продажу від 16.08.2024 року", з проханням надати роз`яснення: чи є Договір оренди №11547-2023 чинним для покупця за Договором купівлі - продажу - ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" починаючи з 16.08.2024 року і на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування; якщо Договір оренди №11547-2023не є чинним для нового власника, то який порядок його припинення чи розірвання; чи є невиконання покупцем - ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" вимог п. 13.2 Договору купівлі-продажу підставою для розірвання цього Договору; чи зобов`язане РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях скласти Акт про заміну сторони Договору оренди №11547-2023, асаме провести заімну ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" та опублікувати цей акт в електронній торговій системі.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім", (копії - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях та ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") з листом № 375-01.1/01.1/05.-18-24 від 15.10.2024 року "Щодо оплати за комунальні послуги", з проханням роз`яснити: яка юридична особа, починаючи із 16.08.2024 р., є отримувачем коштів на відшкодування витрат по комунальних послугах; чи будуть Договір оренди №11547-2023 та Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, переукладатися із новим власником - ТОВ "Перший Інвестиційний Дім", або вони продовжують свою дію для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" в силу норм закону - ст. 770 ЦК України, ч. 8 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, у відповідь на лист ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" № 34 від 16.09.2024 року, звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім", РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях та ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з листом № 376-01.1/01.1/05.-18-24 від 16.10.2024 року "Щодо договору оренди", в якому повідомлено, що з огляду на положення договору купівлі - продажу та норми законодавства, Договір оренди № 11547-2023 є чинним і для нового власника, а саме для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім". Підстав для розірвання Договору оренди № 11547-2023 в односторонньому порядку не вбачається. Служба, витрати якої, у тому числі на оплату орендної плати, фінансуються з державного бюджету, не має можливості за наявності чинного договору оренди звільнити з 01.01.2025 р. орендовані приміщення за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, в яких розміщено лабораторію, що використовується для лабораторного контролю якості лікарських засобів. Служба готова до плідної співпраці з новим власником ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" на час дії Договору оренди №11547-2023 та сприятиме можливості у подальшому, у разі виділення на це відповідних коштів з державного бюджету та наявності законних підстав, переглянути умови оренди приміщення, у якому розташована лабораторія.

ТОВ "Перший Інвестиційний Дім", у відповідь на лист № 375-01.1/01.1/05.-18-24 від 15.10.2024 року, направило на адресу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області лист вих. № 57 від 31.10.2024 року, у якому повідомило, що забезпечення адміністративного приміщення за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, комунальними послугами станом на 31.10.2024 р. здійснюється ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", а тому відшкодування витрат на забезпечення адміністративного приміщення слід здійснювати для ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відповідно до укладеного з ним договору. При цьому, повідомлено, що договір оренди буде діяти до 31.12.2024 року включно, а тому 03.01.2025 року включно слуба зобов`язана звільнити орендовані приміщення та передати їх ТОВ "Перший Інвестиційний Дім"

Фонд державного майна України направило на адресу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області лист № 10-16-29645 від 31.10.2024 року "Стосовно надання роз`яснень стосовно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року та договору купівлі - продажу від 16.08.2024 року" в якому зазначено, що Договір оренди нерухомого майна №11547-2023 від 02.01.2023 р. для покупця залишається чинним відповідно до частини 8 статті 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України; частини 4 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна". Порядок дій при зміні орендодавця або балансоутримувача майна визначено у пункті 13.3. Договору оренди.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, звернулася до РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях з листом № 393-01.1/01.1/05.-18-24 від 19.11.2024 року "Щодо заміни орендодавця у Договорі оренди нерухомоого майна № 11547 від 02.01.2023 р." з проханням скласти та підписати у 3-х примірниках Акти про заміну сторони орендодавця Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №11547-2023 від 02.01.2023 р: РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях (далі - попередній Орендодавець) замінити на ТОВ "Перший Інвестиційний дім" (далі - новий Орендодавець); надіслати ці Акти для підписання новим Орендодавцем; один примірник підписаного Акту надіслати цінним з описом листом для Служби (далі - Орендар); зобов`язати новоого орендодавця протягом п`яти робочих днів від дати надсилання орендарю опублікувати підписаний акт в електронній торговій системі; у випадку відмови нового орендодавця від підписання актів та опублікування в електронній торговій системі, ініціювати розірвання договору купівлі - продажу від 16.08.2024 р. (п. 10.2, 10.4. Договору).

РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях звернулося до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" з листом № 11-02.1-3141 від 21.11.2024 року відповідно до якого направлено три примірники акту про заміну сторони у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №11547-2023 від 02.01.2023 р.

ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" у відповідь на вказаний лист регіонального відділенння, звернулося до РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях з листом вих. № 66 від 26.12.2024 року в якому повідомлено про відсутність правових підстав для виконання вимоги, викладеної в листі від 21.11.2024 р. № № 11-02.1-3141, а також зазначено, що товариство з 01.01.2025 року відмовиться від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №11547-2023 від 02.01.2023 р., про що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області була письмово повідомлена більш як за три місяці.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" з листом № 409-01.1/01.1/05.-18-24 "Щодо чинності договору оренди" в якому зазначила про надання роз`яснення Фондом державного майна України стосовно чинності договору оренди та повідомила, що договір оренди № 11547-2023 залишається чинним для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування.

ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" направило на адресу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області лист № 07/10 від 10.01.2025 року з проханням повернути підписані два примірники актів повернення з оренди орендованого майна, у зв`язку з припиненням дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року.

ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" направило на адресу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області Вимогу (вих. № 1 від 10.01.2025 року), в якій зазначило, що з 01.01.2025 року припинив дію договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 11547-2023 від 02.01.2023 року, та враховуючи зазначене, вимагає негайно звільнити та повернути нежитлові приміщення четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, у відповідь на лист № 07/10 від 10.01.2025 року, звернулася до ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з листом № 21-01.1/01.1/05.18-25 від 15.01.2025 року "Щодо актів повернення з оренди орендованого майна" з проханням надати документ, який підтверджує, що договір оренди нерухомого майна №11547-2023 від 02.01.2023 р. припинив дію. При цьому зазначила, що договір оренди № 11547-2023 залишається чинним для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області, у відповідь на лист № 1 від 10.01.2025 року, звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" з листом № 22-01.1/01.1/05.18-25 від 15.01.2025 року "Щодо вимоги звільнити приміщення" з проханням надати документ, який підтверджує, що з 01.01.2025 року припинив дію договір оренди нерухомого майна №11547-2023 від 02.01.2023 р. При цьому зазначила, що договір оренди № 11547-2023 залишається чинним для ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування.

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях листом №11-02.1-0292 від 31.01.2025 року повідомило Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області про звернення до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" щодо підписання примірників акту про заміну сторони у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №11547-2023 від 02.01.2023 р. та отримання відповіді.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Рівненській області звернулася до ТОВ "Перший Інвестиційний Дім" та ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з листом № 22-01.1/01.1/05.18-25 від 20.02.2025 року "Щодо відшкодування витрат за комунальні послуги" з проханням надати документи для сплати за комунальні послуги, що надавалися у січні 2025 року, для проведення оплати. При цьому, у вказаному листі служба зазначила, що договір № 1 від 13.03.2023 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, пролонгований ще на один рік - до 31.12.2025 року, та просила ТОВ "Перший Інвестиційний Дім", як власника приміщень, надати акт про заміну сторони Договору № 1 від 13.03.2023 р. про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та комунальних послуг.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 2 статті 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Згідно ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану").

Частиною 6 статті 5 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Згідно з ст. 7 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено. До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через медіа.

24.02.2022 року Російською Федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв`язку з чим указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на дату ухвалення даного рішення досі триває.

Спеціальним законом, що регулює передачу в оренду державного та комунального майна, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Віповідно до п. 61 розділу "Прикіцеві та Перехідні положення" ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: строків надання згоди на включення об`єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об`єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об`єкта оренди; необхідності здійснення оцінки об`єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ETC; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди; незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев`ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці; можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати; повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 634 від 27.05.2022 року "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022 року (далі - Постанова № 634).

Відповідно до п. 5 Постанови № 634, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Зміст наведених норм права свідчить про автоматичне продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану. При цьому для продовження договору оренди на строк до припинення чи скасування воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, окреме рішення орендодавця не вимагається, про що прямо зазначено у пункті 5 Постанови № 634. Винятки з цього правила прямо передбачено пунктом 5 Постанови № 634 (балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону).

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 роу у справі № 916/309/23.

Відповідно ч. 8 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. У разі переходу права власності на об`єкт оренди до нового власника такий договір оренди зберігає чинність для нового власника, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Пунктом 13.3. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року погодили, що якщо протягом строку дії договору відбувається зміна орендодавця або балансоутримувача майна, новий орендодавець або балансоутримувач стає стороною такого договору шляхом складення акта про заміну сторони у договорі оренди держанвого майна (далі - акт про заміну сторони) за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб - сайті. Акт про заміну сторони підписується попереднім і новим орендодавцем або балансоутримувачем та в той же день надсилається іншим сторонам договору листом (цінним листом). Акт про заміну сторони складається у трьох оригінальних примірниках. Новий орендодавець або балансоутримувач зобов`язаний (протягом п`ти робочих днів від дати його надсилання орендарю) опублікувати зазначений акт в електронній торговій системі. Орендодавець або балансоутримувач за цим договором вважається заміненим з моменту опублікування акта про заміну сторін в електронній торговій системі. У разі коли договір нотаріально посвідчено, то підписи посадових осіб попереднього і нового орендодавців на акті про заміну сторони підлягають нотаріальному посвідченню.

Підстави для зміни або розірвання договору визначено статтею 651 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У п. 8.6. п. 8.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 викладено правову позицію:

"Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони."

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором (ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об`єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об`єкт оренди переходить у його власність.

Орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним (ч. 11 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 910/15484/17, у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі № 910/2376/18, від 23.06.2023 р. у справі № 910/8232/22.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2023 року викладено правову позицію: "Укладаючи та добровільно підписуючи спірний Договір у березні 2022 року, ФОП Удовиченком В.О. погоджено строки виконання такого Договору та Специфікацію до нього. Договір позивачем (постачальником) підписаний без зауважень та заперечень. При цьому, на момент підписання спірного Договору повномасштабна агресія російської федерації проти Україні вже тривала, дані обставини для сторін Договору були загальновідомим фактом. А тому при здійсненні господарської діяльності сторони не були позбавленні можливості враховувати і ці обставини та прораховувати можливі ризики для себе. Відтак, підписуючи Договір з визначеними строками, ціною та Специфікацією (кількістю, якістю товару), позивач повинен був врахувати та усвідомлювати його умови та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе. При цьому об`єктивно розуміючи та оцінюючи вигоди/втрати від укладення договору, позивач зокрема мав можливість урахувати можливе настання негативних наслідків, передбачених, зокрема частиною третьою статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість, позивач, прийнявши рішення про укладення Договору на певних умова, відповідно, несе повну відповідальність за настання можливих для себе негативних майнових наслідків."

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(стаття 78 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року у справі № 910/16505/19.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; п.58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що відповідач на підставі Договору оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, отримав у користування нежитлові приміщення для розміщення лаболаторії з контролю лікарських засобів та медичної продукції. Договір містить всі істотні умови такого виду правочину, зокрема строк на який його укладено - на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування (п. 12 Договору). Крім того, п. 13.3 Договору сторони обумовили можливість заміни Орендодавця або Балансоутримувача майна протягом строку дії договору.

Взаємовідносини щодо прав власності між орендодавцем та орендарем щодо державного та комунального майна врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна" згідно частини ст. 23 якого, у разі переходу права власності на об`єкт оренди до нового власника такий договір оренди зберігає чинність для нового власника, якщо інше не передбачено договором оренди.

Аналогічні положення щодо правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм містяться і у ст 770 Цивільного кодексу України, згідно якої, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

На підставі Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 16.08.2024 року позивач став власником єдиного майнового комплексу державного підприємства, зокрема і об`єкту, що є предметом Договору оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року. Причому позивач був достеменно обізнаний про існування орендних правовідносин у попереднього власника, а отже, до позивача як нового власника об`єкту оренди, перейшли всі права та обов`язки орендодавця за Договором оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року.

За таких обставин, враховуючи що позивачем у цій справі не доведено про наявність обставин, які б слугували підставою для дострокового припинення Договору оренди № 11547-2023 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.01.2023 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для примусового звільнення нежитлових приміщеннь четвертого поверху адміністративної будівлі площею 158,6 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25 квітня 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк