Рішення від 22.04.2025 по справі 922/4838/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4838/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вул. Захисників України, 13-а, м. Балаклія, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64207) в інтересах держави, в особі 1) Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207) в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207), 2) Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207) до 1-ого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (Гімназійна набережна, буд. 16, оф. 100, м. Харків, 61010), 2-ого відповідача - Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області (вул. Соборна, 95, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207) про стягнення коштів за участю представників:

прокурора - Полякової С.О. (посвідчення № 072827 від 01.03.2023),

першого позивача - не з`явився,

другого позивача - не з`явився,

першого відповідача - не з`явився,

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ізюмська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави, в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області, в якій просить суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», ЄДРПОУ 35408021, на користь відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (ЄДРПОУ 44114014, UA538201720344251003400114541, МФО 820172, ДКСУ у м. Київ) збитки у сумі 64967,22 грн. (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень двадцять дві копійки).

Судовий збір стягнути з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» Договору про закупівлю робіт №105 від 18.06.2018, укладеного з Балаклійською загальноосвітньою школою I-III ступенів №1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, внаслідок чого Товариством безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2025 позовну заяву Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вх.№ 4838/24) залишено без руху. Встановлено Ізюмській окружній прокуратурі Харківської області строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Ізюмській окружній прокуратурі Харківської області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: азначення місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області; зазначення про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи.

06.01.2025 від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла заява (Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.01.2025, вх.№ 245/25), в якій прокурор з метою усунення недоліків позовної заяви повідомив наступне:

Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04058628, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України (кол. Жовтнева), 18, електронна пошта balgorsvet@ukr.net, тел. (05749) 2-07-17, (05749) 2-07-16, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС

Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ізюмська окружна прокуратура Харківської області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (0291010830).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4838/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 05 лютого 2025 року об 11:00.

20.01.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.01.2025, вх.№ 1526/25), де представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. По-перше, оплата по договору здійснена відповідно до розділу 4, 7, 8 договору з залученням технічного нагляду, роботи оглянуті та прийняті як замовником, так і технічним наглядом, отже шкода не завдана. По-друге, спливли строки позовної давності відповідно до ст. 256, 257, 267 ЦК України. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а в разі визнання позовних вимог обґрунтованими - застосувати строк позовної давності.

24.01.2025 від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.01.2025, вх.№ 2048/25), де прокурор не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, з огляду на наступне.

Щодо виконання договору із залученням технічного нагляду прокурор вказує, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування 21.11.2019 винесено постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020 обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості, зазначеним в договорі № 105 від 18.06.2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП» щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна, б.95), а також актам виконаних робіт до вказаного договору. В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в по договору № 105 від 18 червня 2018 року має місце завищення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт згідно з наданими на дослідження документами. Різниця, як сума завищення, складає 64967,22 грн.

Щодо спливу строків позовної давності прокурор зазначає, що прокурору стало відомо про вказані порушення інтересів держави з моменту отримання висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020 і лише з цього часу він здобув достатні докази на підтвердження матеріально-правових підстав позову та порушення інтересів держави, а відтак і набув можливість звернутися з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин, який неодноразово продовжувався. Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 по 30.06.2023, а тому перебіг строків позовної давності протягом вказаного періоду було зупинено.

Крім того, Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон) відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і діяв як на момент звернення прокурора до суду з даним позовом, так і станом на теперішній час. Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

У підготовчому засіданні, призначеному на 05.02.2025 об 11:00, постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про перерву в підготовчому засіданні до 04.03.2025 до 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 05.02.2025.

26.02.2025 від представника Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.02.2025, вх.№ 5175/25), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимоги сторони позивача про розподіл судових вимог, в частині стягнення з Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області сплаченої суми судового збору.

У підготовчому засіданні 04.03.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 25.03.2025 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 04.03.2025.

11.03.2025 від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області (Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.03.2025, вх.№ 6215/25), де прокурор зазначає, що Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області (кол. Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області) є стороною правочину, у зв`язку із неналежним виконанням якого, завдано збитків державі, та не є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим Ізюмською окружною прокуратурою прийнято рішення про залучення їх в якості відповідача, як особи, якою підписано акти приймання виконаних будівельних робіт.

У підготовчому засіданні 25.03.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.04.2025 на 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 25.03.2025.

28.03.2025 від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області через систему "Електронний суд" надійшли пояснення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.03.2025, вх.№ 7884/25), в яких прокурор зазначає, що враховуючи те, що Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області не є суб`єктом владних повноважень, Ізюмською окружною прокуратурою прийнято рішення про залучення їх в якості відповідача, як особи, якою підписано акти приймання виконаних будівельних робіт. Відповідно до позовних вимог окружною прокуратурою ставиться питання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» на користь відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області збитків у сумі 64967,22 грн, тому окружна прокуратура не заперечує щодо стягнення судового збору лише з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП».

У судовому засіданні 01.04.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 22.04.2025 до 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 01.04.2025.

У судовому засіданні 22.04.2025 прокурор підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Позивач Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області у судове засідання, призначене на 22.04.2024 о 12:00, не з`явився.

Представник позивача Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області у судове засідання 22.04.2025 не прибув.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» свого повноважного представника у судове засідання 22.04.2025 не направив.

Представник відповідача Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області у судове засідання, призначене на 22.04.2025 о 12:00, не з`явився.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява про проведення судового засідання без участі представника відповідача Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву представника відповідача Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області про розгляд справи без його участі, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання відповідача судом не визнавалась.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З метою повідомлення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» про розгляд справи ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 доставлено до електронних кабінетів позивачів та відповідача, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; позивачі, а також відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» визнаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

У судовому засіданні 22.04.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено таке.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №806/1000/17).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі № 553/3280/16-а).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/638/22 зазначено, що прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Харківській області Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад (п.п.20 п.1 Постанови), разом з тим, ліквідовано Балаклійський район (п.п.20 п.3 Постанови). Також установлено, що повноваження депутатів районних рад у районах, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у районах, утворених відповідно до пункту 1 цієї Постанови (п.п. 2 п.4 Постанови).

Відповідно до п.п.1, 3 п. 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони); 3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району.

Згідно абз. 2, 4 п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

Рішенням V сесії VІІІ скликання від 21 січня 2021 року № 08-VІІІ Балаклійської міської ради Харківської області прийнято із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ізюмського району Харківської області у комунальну власність Балаклійської територіальної громади Харківської області в особі Балаклійської міської ради Харківської області Балаклійську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та майно, що знаходиться на балансі даної установи.

Рішенням ХІІІ сесії VІІІ скликання від 05 липня 2021 року №428-VІІІ Балаклійської міської ради Харківської області Балаклійська міська рада Харківської області увійшла до складу засновників Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, змінено тип та назву Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області і на Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської міської ради Харківської області, а також внесено зміни до Статуту Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, перейменованої на Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської міської ради Харківської області, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до п. 1.7 Статуту Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської міської ради Харківської області (далі - Статут) Засновником ліцею є Балаклійська міська рада Харківської області. Уповноваженим органом управління ліцеєм є відділ освіти Балаклійської міської ради Харківської області.

Пунктом 1.10 Статуту передбачено, що засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування ліцею, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Отже, навчальний заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару в обсязі та в межах видатків, що визначені радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Прокурор зазначає, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану». Повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради за наявності підстав достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України № 680/2022 від 01.10.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Балаклійську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 16.11.2022 № 2777-IX (набула чинності 23.11.2022) у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник, зокрема, Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету, відповідного міського голови.

Отже, майно, права та обов`язки юридичної особи, повноваження якої призупинено - Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, перейшли до правонаступника - Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, яка на даний час є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

У зв`язку з викладеним, органом уповноваженим представляти інтереси держави є Балаклійська міська рада Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області та Відділ освіти Балаклійської міської ради Харківської області.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Ізюмською окружною прокуратурою до Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області 16.09.2024 скеровано лист №58/1-3387ВИХ-24, в якому повідомлено про виявлені в ході досудового розслідування невідповідності під час виконання робіт та про суму безпідставно отриманих коштів ТОВ «ІНДІГО ГРУП», а також щодо інформування окружної прокуратури про вжиті/заплановані відділом освіти Балаклійської міської ради Харківської області заходи реагування цивільно-правового характеру, щодо стягнення з ТОВ «ІНДІГО ГРУП» збитків, спричинених Балаклійській міській територіальній громаді, на загальну суму 64967,22 грн.

Відділом освіти Балаклійської міської ради Харківської області надано відповідь № 01-13/508 від 19.09.2024 про те, що ними заходи не вживались та вживаються, відділ освіти не заперечує проти пред`явлення відповідного позову в їх інтересах Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області.

Крім того, 12.11.2024 до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області скеровано лист №58/1-4112ВИХ-24, в якому зазначено про виявлені невідповідності під час виконання робіт та про суму безпідставно отриманих коштів ТОВ «ІНДІГО ГРУП», а також щодо інформування окружної прокуратури про вжиті/заплановані заходи реагування цивільно-правового характеру, щодо стягнення з ТОВ «ІНДІГО ГРУП» збитків, спричинених Балаклійській міській територіальній громаді, на загальну суму 64967,22 грн.

Відповідно до відповіді Балаклійської міської ради Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області № 04-08/6373 від 19.11.2024, ними заходи не вживались та вживатись не будуть, військова адміністрація не заперечує проти пред`явлення відповідного позову в їх інтересах Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області. Крім того, зазначено, що відповідно до розпорядження Балаклійської міської військової адміністрації від 22.12.2023 № 3731 «Про бюджет Балаклійської міської територіальної громади на 2024 рік» (зі змінами) головним розпорядником коштів в галузі освіти визначено відділ освіти Балаклійської міської ради Харківської області.

Ізюмською окружною прокуратурою 24.12.2024 за №58/1-4774ВИХ-24 скеровано Балаклійській міській військовій адміністрації Ізюмського району Харківської області повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо прийняття рішення про звернення до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», Балаклійського ліцею № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області про стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 64967,22 грн.

Також Ізюмською окружною прокуратурою 24.12.2024 за №58/1-4773ВИХ-24 скеровано Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо прийняття рішення про звернення до Господарського суду Харківської області з позовом.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано, в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Балаклійської міської ради Харківської області в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області та Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, судом встановлено таке.

Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області проведено процедуру відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2018-05-15-000096-c) щодо закупівлі послуг з Капітального ремонту покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім.О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області (корегування) за адресою: 64207, Україна, Харківська обл., Балаклія, вул.Соборна, б.95. Очікувана вартість закупівлі складала 3 136 242,00 грн. з ПДВ. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій в процедурі закупівлі UA-2018-05-15-000096-c приймало участь два учасника: ТОВ «ІНДІГО ГРУП» з остаточною ціновою пропозицією 3 099 193,00 грн. з ПДВ та ТОВ «БУДВІКС» з остаточною ціновою пропозицією 2 750 009,32 грн. з ПДВ.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», з яким 18.06.2018 Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області укладено Договір про закупівлю робіт № 105 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник - Розпорядник коштів доручає, а Генеральний підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та у встановлений цим Договором строк згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім.О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області (корегування) (код ДК 021:2015 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - Об`єкт). Замовник - Розпорядник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи по Об`єкту в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Місце виконання робіт: 64207, Україна, Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95.

Згідно з абз. 1 п. 1.2 Договору склад та обсяги робіт по Об`єкту, що доручаються до виконання Генеральному підряднику, визначені договірною ціною та календарним графіком виконання робіт, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Генеральний підрядник зобов`язаний виконувати роботи по Об`єкту у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, календарного графіку виконання робіт та положень Загальних умов.

Відповідно до п. 2.1 Договору строк (термін) виконання робіт: до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 3.1. Договору договiрна цiна визначена як динамічна на підставі зведеного кошторисного розрахунку робіт по Об`єкту та згідно нормативів ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і складає 3 099 193,00 грн., в тому числі ПДВ - 516 532,17 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що договірна ціна підлягає зміні у випадках, що передбачені п.п. 1-2, 5-7, ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п. 4.1 - 4.3 Договору джерелом фінансування робіт є бюджет. Фінансування робіт передбачено у повному обсязі 3 099 193,00 грн, в тому числі ПДВ - 516 532,17 грн. Фінансування робіт по Об`єкту проводиться за планом, який складається Замовником - Розпорядником коштів, узгоджується Генеральним підрядником і є невід`ємною частиною цього Договору, Розрахунки проводяться Замовником - Розпорядником коштів на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт по Об`єкту (Форми - КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по Об`єкту (Форми - КБ-3), згідно фактично виконаних робіт по Об`єкту.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору Замовник - Розпорядник коштів має право відмовитися від прийняття закінчених робіт по Об`єкту у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та цьому Договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Пунктом 5.4.2 Договору закріплено обов`язок Генерального підрядника виконати будівельно-монтажні роботи, визначені цим Договором, включаючи придбання, монтаж та наладку технологічного обладнання у відповідності до розробленої проектно-кошторисної документації, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і будівельних норм.

За п. 7.1 Договору роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та цього Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору приймання-передача закінчених робіт по Об`єкту проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, іншими нормативними актами та цим Договором.

Крім того, пунктом 8.2 Договору передбачено що у разі виявлення в процесу приймання-передачі закінчених робіт по Об`єкту недоліків, допущених з вини Генерального підрядника, він у визначений Замовником - Розпорядником коштів строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити Замовника - Розпорядника коштів про готовність до передачі закінчених робіт по Об`єкту. Якщо Генеральний підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, Замовник - Розпорядник коштів може у порядку, передбаченому цим Договором, попередньо повідомивши Генерального підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третьої сторони.

Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Генпідрядником, Розпорядником коштів - Замовником або третьою стороною, Розпорядник коштів - Замовник має право відмовитись від прийняття таких робіт (об`єкт будівництва) або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків (п. 8.3 Договору).

Підписання актів приймання виконаних будівельних робіт по Об`єкту (Форма - КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по Об`єкту (Форми - КБ-3) є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до п. 14.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.

На виконання вказаного договору сторонами підписано договірну ціну, кошторисну документацію, календарний план виконання робіт.

10.07.2018 Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» перераховано 929 757,90 грн з призначенням платежу: "Попередня оплата за придбан.мат.ресурс. для вик.роб. у розм. 30% по об`єкту "Кап.рем.покрівлі"; рах.№1 від 10.07.2018".

За результатами проведення робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» та Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 17.08.2018 за серпень 2018 року на суму 1 803 107,38 грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за листопад 2018 року на суму 1 296 085,62 грн.

Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» після прийняття робіт перераховано 873 349,48 грн за розрахунковим документом №7 від 17.08.2018, 962 726,62 грн за розрахунковим документом №13 від 20.11.2018, 333 359 грн за розрахунковим документом №15 від 20.11.2018.

Як стверджує прокурор, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування 21.11.2019 винесено постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

На вирішення судової експертизи поставлені запитання:

1. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт, обсягу та вартості робіт, зазначеним в договорі №105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та «ІНДІГО ГРУП» код ЄДРПОУ 3548021 щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015 45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95), а також актам виконаних робіт вказаного договору?

2. Чи має місце завищення з боку ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, вартості та/чи обсягів матеріалів, в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в по договору №105 від 18 червня 2018 року, укладеного між Балаклійською загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015. 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95)? Якщо так, то по яких матеріалах та на яку суму?

3. Чи правильно зазначені характер та обсяг виконаних робіт, а також застосовані розцінки ДБН, в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) по договору №105 від 18 червня 2018 року, укладеного між Балаклійською загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95)? Якщо ні, то на який вид робіт та на яку суму?

4. Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Дослідження проведене методом вивчення технічної документації та візуально-інструментального обстеження фактичного сану досліджуваного об`єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів. Дослідження проведено відповідно до експертної Методики встановлення фактичних обсягів та вартості виконаних будівельних робіт за звітною документацією, розробник методики Харківський НДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса (державна реєстрація від 06.02.2009 за реєстраційним кодом 10.6.17). При цьому виконувались необхідні виміри за допомогою лазерного далекоміру Disto А3 інв. №10490474. Фотографування здійснювалося фотоапаратом «Nicon СООLPIX Р520».

Дослідження проведено в межах наданих Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) , а саме Акту №1 за серпень 2018 року від 17.08.2018 та Акту №2 за листопад 2018 року від 13.11.2018.

Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020 року:

1. Обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості робіт, зазначеним в договорі № 105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 3548021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95), а також актам виконаних робіт до вказаного договору.

2. В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в по договору №105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, 6.95) має місце завищення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт згідно з наданими на дослідження документами. Різниця, як сума завищення складає 64 967,22 грн (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 22 копійки).

3. Характер та обсяг виконаних робіт в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) по договору №105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, 6.95) частково не відповідає фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця, як сума завищення складає 64 967,22 грн (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 22 копійки).

4. Виконані будівельні роботи ТОВ «ІНДІГО ГРУП» частково не відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

В результаті співставлення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті "Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області. Коригування" підрядною організацією ТОВ «ІНДІГО ГРУП» за договором №105 від 18 червня 2018 року з будівельними роботами, про які зазначено в Актах приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), встановлено, що окремі позиції актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в не відповідають фактично виконаними будівельним роботам.

Аналізом відповідності фактичних обсягів та вартості будівельних робіт за договором №105 від 18 червня 2018 року актам КБ-2в встановлено, що загальна вартість перевищення обсягів робіт разом за Актом № 1 за серпень 2018 року становить 17 065,80 грн, загальна вартість перевищення обсягів робіт разом за Актом №2 за листопад 2018 року становить 47 901,42 грн.

Обсяги та вартість фактично виконаних ТОВ «ІНДІГО ГРУП» будівельних робіт згідно з наданими на дослідження документами не відповідають об`ємам та вартості, зазначеної в Актах приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в). Різниця, як сума завищення складає 64 967,22 грн (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 22 копійки).

В ході проведення огляду об`єкту дослідження встановлено, що фактично виконані ТОВ «ІНДІГО ГРУП» будівельні роботи частково не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та робочому проекту "Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області", розробленому проектним інститутом "СХІДБУДПРОЕКТ", а саме:

- не відповідають конструктивні рішення щодо ремонту та підсиленню прогонів, що із часом піддалися ушкодженню із-за потрапляння вологи у горищний простір, кресленням, розробленим в розділі «Архітектурно-будівельні рішення», аркуш АБ-18, АБ-19, АБ-20, дивись зображення 1.10, зображення 1.11, зображення 1.12 в ілюстративній таблиці до висновку (додаток 2);

- не виконані роботи з підсиленню крокв в крилі будівлі в осях 7-9/А-Д, які зазначені в кресленнях, розроблених в розділі «Архітектурно-будівельні рішення» - встановлення затяжок, раскосів, стійок Ст -3, Ст.-4, фермі Фд -3 аркуш АБ-23, АБ-24, АБ-26, дивись зображення 1.16, зображення 1.17 в ілюстративній таблиці до висновку (додаток 2);

- не виконані роботи антикорозійного захисту існуючих металевих конструкцій ферм у центральній частині горищного поверху з нанесенням емалі типу ПФ-115 по ґрунту типу ГФ-021 та очищенню металевих конструкцій від іржі, дивись зображення 1.15, в ілюстративній таблиці до висновку (додаток 2);

- не виконані роботи з встановлення стояків вентиляції каналізації, їх вивід у горищний простір із встановлення повітряних клапанів, які зазначені в кресленнях, розроблених в розділі «Архітектурно-будівельні рішення» - аркуш АБ-17, дивись зображення 1.10, зображення 1.11, зображення 1.12 в ілюстративній таблиці до висновку (додаток 2);

- не виконані роботи по утепленню горищного перекриття із мінераловатних плит TERMOLIFE TL Рулон СХ товщиною 200 мм, що не відповідає вимогам ДБН В.2.6-31-2016 «Теплова ізоляція будівель».

Отже, за висновком прокурора, в результаті неналежного виконання вищевказаного договору про закупівлю робіт ТОВ «ІНДІГО ГРУП» безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 64 967,22 грн, чим спричинено державі в особі Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області та Балаклійській територіальній громаді матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які введені в дію з 01.01.2014 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Згідно з п. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405 (далі - ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013), кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої, виходячи з обсягів робіт.

Відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами.

Згідно вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, що встановлюють основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво), передбачено наступне: Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва (п. 4.1). Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва (п. 4.2). Кошторисні норми поділяються на такі види (п. 4.3): державні стандарти України (державні кошторисні норми); стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми); індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов`язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об`єкта будівництва за даною проектною документацією. Усі кошторисні норми за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково.

До таких витрат належать (п. 4.8.1): загальновиробничі витрати; витрати на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування та використання існуючих та новозбудованих будинків, будівель і споруд сталого типу; витрати на виконання будівельних робіт у зимовий період; витрати на виконання будівельних робіт у літній період; інші витрати замовника і підрядних будівельних організацій, пов`язані із здійсненням будівництва; витрати на утримання служби замовника; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів; витрати на проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд; кошторисний прибуток; адміністративні витрати будівельних організацій; ризики всіх учасників будівництва; витрати, пов`язані з інфляційними процесами.

Виходячи з викладеного, при виконанні робіт не допускається включення до акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартості матеріальних ресурсів, не використаних під час виконання робіт.

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення в рамках кримінального провадження №12019220190000516 судової будівельно-технічної експертизи № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020 року обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості робіт, зазначеним в договорі № 105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 3548021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни Балаклійської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, б.95), а також актам виконаних робіт до вказаного договору.

В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в по договору №105 від 18 червня 2018 року має місце завищення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт згідно з наданими на дослідження документами. Аналізом відповідності фактичних обсягів та вартості будівельних робіт за договором №105 від 18 червня 2018 року актам КБ-2в встановлено, що загальна вартість перевищення обсягів робіт разом за Актом № 1 за серпень 2018 року становить 17 065,80 грн, загальна вартість перевищення обсягів робіт разом за Актом №2 за листопад 2018 року становить 47 901,42 грн. Різниця, як сума завищення складає 64 967,22 грн (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 22 копійки).

Характер та обсяг виконаних робіт в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) по договору №105 від 18 червня 2018 року, укладеному між Балаклійською загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ «ІНДІГО ГРУП», код ЄДРПОУ 35408021, щодо виконання робіт на об`єкті код ДК 021:2015-45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Капітальний ремонт покрівлі Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Соборна, 6.95) частково не відповідає фактично виконаним будівельним роботам.

Обсяги та вартість фактично виконаних ТОВ «ІНДІГО ГРУП» будівельних робіт згідно з наданими на дослідження документами не відповідають об`ємам та вартості, зазначеної в Актах приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в). Різниця, як сума завищення складає 64 967,22 грн (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 22 копійки).

Суд зазначає, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19). Така ж правова позиція щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Тобто, виходячи з системного аналізу змісту ч. 2 ст. 833 ЦК України та статті 322 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

За приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність (ч. 2 ст. 49 ГК України).

Нормами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Так, протиправна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» виразилась у частковому невиконанні усього обсягу робіт та у невідповідності виконаних робіт об`ємам та вартості, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), по яким було зайво сплачено бюджетні кошти на загальну суму 64 967,22 грн.

Збитки, завдані місцевому бюджету за результатами протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що завдана місцевому бюджету шкода у розмірі 64 967,22 грн є об`єктивним наслідком протиправної поведінки підрядника, що виразилось у частковому невиконанні усього об`єму робіт, вказаних у актах виконаних робіт, що встановлено висновком будівельно-технічної експертизи.

Вина відповідача полягає у тому, що надані Балаклійській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області акти приймання виконаних будівельних робіт включають в себе роботи, які відповідачем частково не виконані та за які він отримав від замовника повну оплату, чим і спричинив місцевому бюджету збитки.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ст.614 ЦК України на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини, а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором у відповідності до ст. 623 ЦК України.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Вказані положення узгоджуються з практикою Верховного Суду, правові висновки у частині відшкодування збитків, завданих вчиненням цивільного правопорушення, викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17, в якій також зроблено висновок про те, що критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №916/477/18 про стягнення збитків, у зв`язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі №927/375/19 від 01.03.2021.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, відповідачем внесено до актів приймання виконаних будівельних робіт недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт, вартість перевищення обсягів робіт складає 64 967,22 грн, що підтверджується висновком експерта.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експетиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

"Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.".

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Таким чином, висновок судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020 року є належним доказом у цій справі.

Враховуючи викладене, в результаті неналежного виконання Договору про закупівлю робіт №105 від 18 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 64 967,22 грн, що спричинило державі в особі Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області та Балаклійській територіальній громаді матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Разом з тим, як зазначалося вище, Товариствм з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» заявлено про сплив строків позовної давності у справі.

Строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) Цивільним кодексом України визначено як позовну давність (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 57 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. При цьому, держава в такому випадку може нести ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 348/1237/15-ц, від 10 травня 2018 року по справі № 914/1708/17).

Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (такий правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 908/3168/21, від 14.03.2023 у справі № 922/3013/19, від 12.07.2022 у справі № 1.380.2019.002610, 17.02.2021 у справі № 926/2260/19, від 24.04.2018 у справі № 902/538/14).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

При застосуванні наведених положень законодавства слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 17.01.2023 у справі № 911/1014/20.

У постанові від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

У постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 Великою Палатою Верховного Суду наведений висновок було конкретизовано та зазначено, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Отже, застосування інституту позовної давності є одним із засобів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів.

Прокурор наголошує на тому, що строки позовної давності у даному випадку останнім не пропущені, прокурор в межах наданих ч. 4 ст. 23 Закону № 1697-VII повноважень не міг встановити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у спірних відносинах інакше, ніж шляхом отримання інформації зокрема висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020. Оскільки прокурору стало відомо про вказані порушення інтересів держави з моменту отримання висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 14/131СЕ-19 від 05.05.2020, то лише з цього часу він здобув достатні докази на підтвердження матеріально-правових підстав позову та порушення інтересів держави, а відтак і набув можливість звернутися з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права.

Крім того, відповідно до ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

У свою чергу, 17.03.2020 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" № 530-ІХ (Закон № 530). Даним законом були внесені зміни, у тому числі, і до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Відповідно до наведених змін карантин було визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Розділом II Прикінцеві положення Закону №530 було визначено, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування. З вищенаведеного слідує, що з 17.03.2020 карантин на законодавчому рівні було визнано обставиною непереборної сили та, відповідно, з даного моменту має застосовуватися правило п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності. Відповідно до п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінений на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Таким чином, перебіг строків позовної давності був зупинений з 12.03.2020 до 01.07.2023.

Крім того, Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон) відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

30 січня 2024 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", яким пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено у наступній редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

З наведеного суд вбачає, що строк позовної давності прокурором не пропущений, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням зазначеного, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на спростування відсутності в діях останнього вини у заподіянні збитків та їх наявності, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що судом задоволено позовну вимогу про стягнення суми збитків у розмірі 64 967,22 грн, що є ціною позову, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП», суд дійшов висновку про стягнення судового збору у повному обсязі з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП».

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 13, 14, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (Гімназійна набережна, буд. 16, оф. 100, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 35408021) на користь Відділу освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 44114014, UA538201720344251003400114541, МФО 820172, ДКСУ у м. Київ) збитки у сумі 64 967,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (Гімназійна набережна, буд. 16, оф. 100, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 35408021) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4 код, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ізюмська окружна прокуратура Харківської області (вул. Захисників України, 13-а, м. Балаклія, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64207, код 0291010830).

Позивач: Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 04058628) в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 44663704).

Позивач: Відділ освіти Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Захисників України, 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 44114014).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (Гімназійна набережна, буд. 16, оф. 100, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 35408021).

Відповідач: Балаклійський ліцей № 1 ім. О.А. Тризни Балаклійської міської ради Харківської області (вул. Соборна, 95, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 25457255).

Повне рішення складено "29" квітня 2025 р.

Суддя О.О. Присяжнюк