Рішення від 29.04.2025 по справі 922/606/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/606/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", сел. Крижопіль Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Сервіс Україна", м. Харків про стягнення 65 000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Сервіс Україна" (надалі - відповідач) про стягнення 65000,00грн. збитків.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у порушення умов договору на виконання робіт (підряду) №Р1.1.4.5.00071 від 01.08.2024, а також установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме: вимог ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму оплачених позивачем робіт, чим позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у загальній сумі 65000,00грн.

Ухвалою від 28.02.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач станом на 28.02.2025 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою його місцезнаходження (місця проживання), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61004, м.Харків, Нетіченська Набережна, буд.14. Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 08.03.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 08.03.2028, а тому він мав право подати відзив не пізніше 24.03.2025 (з урахуванням вихідних днів). Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

01 серпня 2024 року між позивачем, як Замовником, та відповідачем, як Підрядником, укладено Договір на виконання робіт (підряду) №Р1.1.4.5.00071 (надалі - Договір), за умовами якого Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи (далі за текстом - Роботи) відповідно до завдання Замовника (проектна, або технічна документація, або технічна характеристика об`єкту підряду) та в обумовлений цим Договором термін, Замовник зобов`язується прийняти готовий (закінчений) результат роботи Підрядника і сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з п.1.2 Договору склад, вартість (ціна) та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначаються на підставі завдання Замовника та вказуються в Кошторисі, складеному Підрядником, який набуває чинності та стає невід`ємною частиною Договору з моменту затвердження його Замовником.

Відповідно до п.1.5 Договору роботи виконуються на об`єкті Замовника, назва, опис та характеристика якого, місцезнаходження вказуються в Кошторисі, що є невід`ємною частиною Договору.

Договірна ціна виконання робіт за Договором визначається у кошторисі та складає 390000,00грн., у тому числі ПДВ (п. 6.1 Договору).

Відповідно до Кошторису №1 від 04.08.2024 до Договору (далі - Кошторис):

- Найменування робіт: монтажні роботи по вапняковому відділенню, згідно технічного завдання.

- Роботи виконуються на об`єкті Замовника: Вапнякове відділення цукрового заводу ПрАТ "ПК "Поділля" (далі - Об`єкт), що знаходиться за адресою 24615, Вінницька обл., Тульчинський р-н., с. Городківка, вул. Героя України Олексія Порошенка, 103.

- Всього вартість робіт згідно Кошторису складає 390000,00грн.

Пунктом 6.6 Договору визначено, що Замовник здійснює оплату Робіт наступним чином:

- 50% від Договірної ціни, визначеної п. 6.1 Договору, що складає 195000,00грн.- протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору;

- остаточний розрахунок, що складає 50% від Договірної ціни, визначеної п. 6.1 Договору, що складає 195000,00грн. - протягом 5-ти банківських днів після приймання готового (закінченого) результату Роботи Замовником, що підтверджується шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Оплата за Договором вважається здійсненою з моменту списання банківською установою грошових коштів з рахунку Замовника (п. 6.7 Договору).

Позивач за платіжною інструкцією №Р42200131 від 08.08.2024 сплатив на користь відповідача суму попередньої оплати (50% вартості робіт) в розмірі 195000,00грн., в т.ч. ПДВ 32500,00грн.

26 серпня 2024 року сторонами підписано Акт №1 прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2024 року, яким підтверджується факт повного виконання відповідачем обумовлених Договором робіт на загальну суму 390000,00грн.

03 вересня 2024 року позивач сплатив відповідачу решту 50% вартості робіт у розмірі 195000,00грн., в т.ч. ПДВ 32500,00грн. за платіжною інструкцією №Р42470012 від 03.09.2024.

Відповідно до п. 3.1.12 Договору Відповідач зобов`язався здійснювати належне оформлення та реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригувань до них (далі - податкові накладні) відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, надавати Позивачу інформацію, а у випадку неналежного виконання вимог Податкового кодексу щодо реєстрації податкових накладних, якщо таке неналежне виконання призвело до витрати Замовником податкового кредиту, відшкодувати Замовнику суму такого податкового кредиту та штраф в порядку, визначеному Договором. У разі нездійснення Відповідачем обов`язкової згідно з чинним законодавством України реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення Відповідачем строків чи порядку реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних , та / або отримання квитанції про відхилення, Відповідач протягом 10 днів з дати відправлення вимоги Позивач, сплачує Позивачу:

1) суму податку на додану вартість, на яку у Замовника не виникло право на податковий кредит з вини Відповідача;

2) суму штрафних санкцій (штраф, пеня), якщо такі будуть накладені на Позивача податковими органами внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та належної реєстрації податкових накладних за Договором, подання декларації, сплати податків тощо.

Проте, як зазначає позивач у позові, відповідач у порушення умов Договору та вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму оплачених робіт у загальному розмірі 390000,00грн., у тому числі ПДВ 65000,00грн., у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 65000,00грн. до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення свого податкового зобов`язання.

Позивач направив відповідачу претензію №179 від 29.01.2025, в якій вимагав перерахувати в протягом 7 банківських днів з дня отримання цієї претензії перерахувати кошти в сумі 65000,00грн. (суму збитків).

Дана претензія залишена відповідачем без реагування.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 65000,00грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Тобто пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

За фактом сплати передплати у розмірі 50% Договірної ціни (що підтверджується платіжною інструкцією №P42200131 від 08.08.2024) та виконання Робіт (що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 26.08.2024) відповідач зобов`язаний був скласти відповідні податкові накладні в електронній формі та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним умов Договору та податкового законодавства в частині обов`язку зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних - вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

У даному випадку збитками позивача є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 32500,00грн., сплаченого позивачем при здійсненні попередньої оплати за платіжною інструкцією №Р42200131 від 08.08.2024, а також сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 32500,00грн., сплаченого позивачем при остаточній оплаті робіт за платіжною інструкцією №Р42470012 від 03.09.2024 за Договором, тобто сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість на загальну суму 65000,00грн. не отриманого позивачем внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПК України встановлено причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Отже, є наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між відсутністю факту реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 65000,00грн. та невключенням сум податку до податкового кредиту позивача.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем, під час розгляду спору не спростовані доводи позивача та встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання останнім своїх зобов`язань щодо своєчасного проведення реєстрації вказаних податкових накладних.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 65000,00грн. збитків законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек СервісУкраїна" (61004, м.Харків, Нетіченська Набережна, буд.14, код 43174554) на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище Крижопіль, вул.Порошенка О. Героя України, будинок 74А, код 33143011) 65000,00грн. збитків, 2422,40грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "29" квітня 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай