Ухвала

від 28.04.2025 по справі 925/446/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 квітня 2025 року м.Черкаси Справа №925/446/25

Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши матеріали позовної заяви Паланської сільської ради, ідентифікаційний код 26261301, вул. Грушевського, 11, с. Паланка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20340,

до відповідача - Уманської міської ради, ідентифікаційний код 26535796, площа Соборності, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20300,

про витребування земельних ділянок, визнання недійними пунктів рішення Уманської міської ради та внесення записів до Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

УСТАНОВИЛА:

24.04.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Паланської сільської ради до відповідача - Уманської міської ради з вимогами:

- витребувати три земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500:02:001:0028 (0,25 га), 7124381500:02:001:0029 (0,25 га), 7124381500:02:001:0030 (0,25 га) з цільовим призначенням: 11.04 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), категорії: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із незаконного володіння Уманською міською радою (ЄДРПОУ 26535796);

- визнати недійсними підпункти 15, 16 та 18 пункту 1 рішення Уманської міської ради Черкаської області від 12 листопада 2021 року № 22-26/8 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань затвердження матеріалів із землеустрою та надання земельних ділянок у користування";

- визнати недійсними підпункти 4, 5 та 7 пункту 3 рішення Уманської міської ради Черкаської області від 12 листопада 2021 року № 22-26/8 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань затвердження матеріалів із землеустрою та надання земельних ділянок у користування";

- внести належні записи до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Паланської сільської ради від 23.12.2022 № 36-21/VIII сільською радою надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 20,000 га в адміністративних межах села Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (за межами населеного пункту). В результаті виконаних робіт сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7124381500:02:001:0042. Водночас під час обстежувальних робіт встановлено, що в межах земельної ділянки (кадастровий номер 7124381500:02:001:0042) для сінокосіння на землях водного фонду комунальної власності, зареєстровані три земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500:02:001:0028 (0,25 га), 7124381500:02:001:0029 (0,25 га), 7124381500:02:001:0030 (0,25 га) з цільовим призначенням: 11.04 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), категорії: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, право власності на які належить Уманській міській раді, а право постійного користування належить КП "Уманьводоканал" Уманської міської ради. Підпунктами 15, 16 та 18 пункту 1 рішення Уманської міської ради № 22-26/8 від 12.11.2021, затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, а підпунктами 4, 5 та 7 пункту 3 рішення Уманської міської ради № 22-26/8 від 12.11.2021 земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500:02:001:0028 (0,25 га), 7124381500:02:001:0029 (0,25 га), 7124381500:02:001:0030 (0,25 га) передано у постійне користування КП "Уманьводоканал" Уманської міської ради, чим, на думку позивача, порушено його право власності на спірні земельні ділянки.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки, ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, які додаються до позовної заяви, які не повністю дотримано позивачем.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так серед позовних вимог у прохальній частині позову позивач заявив, зокрема, у п. 5 вимогу про внесення належних записів до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому не конкретизуючи, які саме записи та конкретно який запис до якого із зазначених реєстрів слід внести.

Суддя зазначає, що реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23)

Таким чином, зазначені у позовній заяві, позовні вимоги потребують уточнень з урахуванням регламентованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених, зокрема, положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим позивачу на виконання вказаних положень чинного законодавства необхідно визначитись із змістом позовних вимог у вищевказаній частині та надати суду виправлену в цій частині (п. 5 прохальної частини) позовну заяву (нову редакцію змісту позовних вимог).

При цьому, позовна заява також не містить й викладу правових підстав позову, які б належно обґрунтовували зміст заявленої позовної вимоги та спосіб захисту порушеного права, свободи чи інтересу, передбаченого відповідним законом або договором.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21)

З огляду на зазначене, суддя доходить висновку, що в порушення приписів п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, запропонований позивачем у п. 5 прохальної частини позовної заяви спосіб захисту його прав чи інтересів не сформульований чітко та не конкретизований.

Крім того, суддя враховує, що позивач заявив вимогу про витребування трьох земельних ділянок, вимогу про визнання недійними підпунктів рішення Уманської міської ради та неконкретизовану вимогу про внесення записів до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, відповідно до платіжної інструкції від 13.03.2025 № 119 позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору.

Суддя враховує, що як визначено ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер - це неповторюваний на території України код земельної ділянки, що є індивідуальним для кожної та присвоюється з метою визначення форми власності, місця розташування, площі і цільового призначення.

З викладеного випливає, що вимога про зобов`язання витребувати земельну ділянку з певним кадастровим номером є самостійною позовною вимогою, оскільки кожна земельна ділянка є окремим об`єктом правовідносин.

Тобто, позивач заявив три окремі вимоги про витребування земельних ділянок.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць становить 3 028 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір")

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17)

Таким чином, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При зверненні до суду з позовом про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості обов`язковим є зазначення ціни позову та долучення до позовних матеріалів належних доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

З урахуванням викладеного, за подання позову про витребування земельних ділянок, судовий збір має бути сплачений з урахуванням вартості майна, що позивач просить витребувати, а саме вартості спірних земельних ділянок.

Проте, матеріали позовної заяви не містять жодних документів, на підставі яких би суд мав можливість встановити нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок.

Земельне законодавство і Податковий кодекс України не обмежують можливості подання доказів щодо вартості (нормативної грошової оцінки) земельної ділянки виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, проте, таких доказів позивач не надав. У зв`язку з викладеним суддя позбавлена можливості за правилом ч. 2 ст. 163 ГПК України та ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" до відкриття провадження у справі попередньо визначити розмір судового збору для наступного стягнення недоплаченого/повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи, оскільки як позов, так і додані до нього документи, не містять жодних вихідних даних про оцінку спірних земельних ділянок.

Підсумовуючи викладене, за звернення до суду із цим позовом позивач мав сплатити судовий збір за позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок, розмір якого має визначатись від вартості спірних земельних ділянок на підставі відповідних доказів з розрахунку 1,5 % від їх вартості (з урахуванням понижувального коефіцієнта 0,8), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за немайнову вимогу про визнання недійними пунктів рішення та судовий збір за вимогу, визначену позивачем у п. 5 прохальної частини позовної заяви з урахуванням її уточнення.

Як уже встановлено судом, позивач всупереч викладеному, сплатив лише 2 422,40 грн судового збору, чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку про порушення позивачем також вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, відповідно до якої, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві позивач зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру, проте, як уже встановлено суддею, таке твердження позивача є помилковим, оскільки вимоги про витребування земельних ділянок є майновими.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вказаній вимозі позивач не зазначає щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч зазначеній нормі позивач не зазначив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так на підтвердження позовних вимог позивач покликається на рішення Паланської сільської ради від 23.12.2022 № 36-21/VIII, проте копії такого рішення до справи не надає.

Також позивач стверджує, що додані матеріали документації (план розміщення окружних кордонів міста Умані з нанесенням суміжних землекористувачів, станом на 1960 рік; план розміщення відновлених та встановлених меж земель міста Умані Черкаської області станом на 1966 рік), які не були затверджені, навіть планово не передбачали включення до земель міста Умані земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500:02:001:0028, 7124381500:02:001:0029, 7124381500:02:001:0030, проте, документації на 1960, 1966 роки позивач також до справи не надає, чим порушує вимоги ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив комунальне підприємство "Уманьводоканал" як третю особу.

Щодо залучення третьої особи суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 50 ГПК України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення по справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Позивач в позовній заяві не зазначає на які права, обов`язки третьої особи може вплинути ухвалене рішення по справі. Також до позовної заяви не додано жодних заяв про залучення третіх осіб та зазначення, на чиєму боці позивач просить залучити таку третю особу.

У разі необхідності залучення до участі у справі третіх осіб позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням з урахуванням вимог ст. 50 ГПК України.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву Паланської сільської ради залишити без руху.

У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду уточнену позовну заяву, в якій зазначити:

- на виконання п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України ціну позову з наданням доказів вартості спірних земельних ділянок;

- на виконання п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, чітко сформульовану та конкретизовану позовну вимогу (позовні вимоги), зазначену позивачем у п. 5 прохальної частини позовної заяви з відповідним правовим обґрунтуванням;

- на виконання п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- на виконання п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України докази сплати судового збору за три майнові вимоги про витребування трьох земельних ділянок у розмірі 1,5 % від вартості кожної земельної ділянки (з урахуванням понижувального коефіцієнта 0,8) та за кожну немайнову вимогу, яка випливає зі змісту п. 5 прохальної частини позовної заяви;

- на виконання ч. 2 ст. 164 ГПК України надати копію рішення Паланської сільської ради від 23.12.2022 № 36-21/VIII та докази на підтвердження обставин щодо відсутності у документації 1960, 1966 років включення до земель міста Умані спірних земельних ділянок.

У разі необхідності залучення третьої особи - відповідне клопотання з обґрунтуванням.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Господарський суд повідомляє, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі ВИКЛЮЧНО за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. (абз. 1, 2 ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України)

Копію ухвали надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА