Касаційний господарський суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
28 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/279/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Вікторія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бав Актив"</a>,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжний XXI",
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс",
3) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
про витребування земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
08.04.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 924/279/24, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 924/279/24, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У тексті апеляційної скарги заявником викладено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано неотриманням оскаржуваного судового рішення та відсутністю в матеріалах справи № 924/279/24 жодних доказів отримання заявником цього рішення відповідно до вимог частини шостої статті 242 ГПК України.
Суд ухвалою від 19.03.2025 апеляційну скаргу залишив без руху у відповідності до частини третьої статті 260 ГПК України, запропонувавши скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, зокрема надати суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд визнав неповажною причиною наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження через незазначення ним причин неодержання оскаржуваного рішення, яке суд надіслав за місцем реєстрації юридичної особи, що скаржником також зазначена в апеляційній скарзі.
У визначений судом строк скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що керівник об`єктивно не міг отримати оскаржуване рішення у період із 12 по 16 листопада 2024 року, оскільки в результаті хірургічного втручання у період із 02 по 29 листопада 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні. На підтвердження таких обставин скаржник долучив до клопотання виписку із медичної карти стаціонарного хворого про перебування Білоусова Олексія Євгеновича на стаціонарному лікуванні у вказаний період.
Крім цього, скаржник зазначає, що про наявність та зміст рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2024 у справі № 924/279/24 йому стало відомо лише 06.03.2025 внаслідок отримання керівником повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «БАВ Актив», який є орендодавцем, що передав в користування на праві оренди спірні земельні ділянки, про існування оскаржуваного рішення суду та про можливість припинення між сторонами договірних відносин з оренди.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийняла оскаржувану ухвалу, якою визнала наведені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2024 у справі № 924/279/24.
Судом встановлено, що провадження у справі № 924/279/24 відкрито судом першої інстанції 21.03.2024, процесуальні документи були надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" у період з 21.03.2024 по 15.10.2024 рекомендованою кореспонденцією за належною юридичною адресою - Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 11, кв. 6. Належність такої адреси юридичної особи підтверджена матеріалами справи - витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і зазначена позивачем у позовній заяві та скаржником в апеляційній скарзі.
Рекомендовані листи, направлені судом вказаній третій особі, були повернуті суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Повний текст рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2024 у справі № 924/279/24 було складено 11.11.2024 та надіслано скаржнику 12.11.2024, що підтверджується штемпелем канцелярії суду на звороті тексту цього рішення.
Поштове відправлення з рішенням суду, адресоване третій особі/скаржнику, було повернуто поштою 16.11.2024 із довідкою відділення Укрпошти Хмельницький-2 про повернення/досилання поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за адресою місцезнаходження.
Так, відповідно частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до норм частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до норм частини першої статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 02.12.2024.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" подано до апеляційного суду 06.03.2025.
З посиланням на норми статей 120, 242 ГПК України апеляційний суд дійшов правильного висновку, що судом першої інстанції вжиті достатні і необхідні заходи для повідомлення учасника справи про розгляд даної справи та про ухвалене рішення. Крім цього, колегія суддів відзначила, що обов`язок суду відправити судове рішення кореспондується з обов`язками учасників справи отримати таке судове рішення за належною адресою, а також у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Так, відповідно до частини сьомої статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до частини третьої статті 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Крім цього, згідно з редакцією частин п`ятої?дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Згідно з абзацами першим та другим частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду, викладеним в оскаржуваній ухвалі, що незабезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" одержання кореспонденції за належною юридичною адресою не пов`язано з поважністю зазначених скаржником причин пропуску строку оскарження через неотриманням ним судового рішення та необізнаністю про судовий розгляд цієї справи, у зв`язку з чим, колегія суддів оцінює зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження як неповажними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Такі обставини - непереборні і незалежні від волевиявлення сторони скаржник не навів і суд не встановив, тому вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Такі висновки колегія суддів апеляційного суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/3309/17, відповідно до якої надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
Враховуючи, що всі процесуальні документи надіслані судом першої інстанції за юридичною адресою скаржника і доказів її зміни скаржник не повідомив, як і не виконав встановленого процесуальним законодавством обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі, всі ризики наслідків таких дій покладаються на нього, а отже не можна вважати поважними зазначені ним причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Звертаючись з апеляційною скаргою поза межами строку на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу, заявник з урахуванням положень ГПК України не позбавлений права на поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.
При цьому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно надано оцінку наведеним апелянтом підставам поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та застосовано норми процесуального законодавства, зокрема пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України, на підставі якого відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс", поданої з порушення встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду, у зв`язку з визнанням наведених скаржником підстав для поновлення цього строку неповажними.
З огляду на викладене правильне застосування Північно-західним апеляційним господарським судом норм ГПК України під час постановлення ухвали від 03.04.2025 у справі № 924/279/24 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс", є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 924/279/24.
Керуючись статтями 233, 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 924/279/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді І. С. Міщенко
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2025 |
Оприлюднено | 30.04.2025 |
Номер документу | 126946897 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них щодо усунення порушення прав власника |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні