Рішення

від 14.04.2025 по справі 761/45402/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45402/24

Провадження № 2/761/4049/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором заборгованість за кредитним договором №31992 від 12.05.2021 року, в сумі 9412,50 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.05.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31992 про надання фінансового кредиту на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

На виконання вимог частини четвертої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», пункту 6 частини третьої ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 31992 від 12.05.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена ОСОБА_1 без виконання.

У зв`язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача поро надання доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, у позовній заяві, позивач просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що суд розцінює, як заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Судом встановлено, що 12.05.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31992 про надання фінансового кредиту, який було підписано позичальником шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) AV5586 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (надалі -Договір). Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, повністю їх розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

На підставі зазначеного договору відповідач отримав суму 1500,00 грн. строком на 20 днів тобто до 31.05.2021, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами, зі стандартною процентною ставкою - 2,5 в день або 912,5% річних Тип процентної ставки - фіксований. (пп. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

П. 1.4 Договору визначено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Згідно з п. 2.4. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (п. 7 договору).

Факт отримання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 №4486/05, відповідно до якої 12.05.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн., за реквізитами платіжної картки (маска картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком, який надано позивачем, заборгованість відповідача за договором № 31992 від 12.05.2021 складає 9412,50 грн., з яких 1500,00 - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7912,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами в розмірі 13520,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 38046 від 01.07.2021.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаних Договорів відступлення прав вимоги та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло статусу нового кредитора.

Первісний кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, заборгованість відповідача станом на 22.07.2024 року складає 9 420,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1500,00 грн., прострочена заборгованість за процентам - 7912,50 грн.

Будь-яких доказів щодо належного виконання відповідачем умов вищезазначеного договору ним не надано..

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, згідно Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №31992 від 12.05.2021 загальний розмір процентів за користування кредитом (2,5% в день) становить 750 грн. , з розрахунку строку на який наданий кредит - 20 днів. Таким чином зазначений строку, є строком кредитування.

Суд установив, що відповідач не належним чином виконувала свої зобов`язання за Кредитним договором № 31992 від 12.05.2021, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором у нього існує заборгованість в сумі 2 250 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 750,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стосовно суми заборгованості по процентам у розмірі саме 750,00 грн. суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України, відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Зважаючи на визначену у договорі № 31992 від 12.05.2021 та фактично надану суму кредиту у 1500,00 грн. на строк 20 днів зі сплатою 2,50 % щоденно за користування кредитом, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по процентам саме у розмірі 750 грн., а не 7912,50 грн., як про це зазначає позивач.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд убачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість за кредитним договором № 31992 від 12.05.2021 року у загальному розмірі 2250,00 грн.

Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам судовий збір у розмірі 579,07 грн. (23,90%)

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500 грн.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С. В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Пархомчука С. В., копію довіреності від 29 грудня 2023 року на ім`я Пархомчука С. В., копію акту про отримання правової допомоги від 24.02.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року на суму 10 500, 00 грн., копію платіжної інструкції № 35466 від 24.02.2025 року на суму 10 500, 00 грн.

Із розрахунків витрат на правничу допомогу, які наведені в акті про отримання правової допомоги від 24.02.2025, вбачається, що адвокатом надано послуги, загальна вартість яких складає 10 500, 00 грн.

Визначаючи час на надання зазначених в Акті послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволено, з огляду на приписи ст. 141 ЦПК України, щодо стягнення судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (23,90 % від заявлених вимог) в розмірі 2 509,50 грн., що становить по 23,90% від суми, яку визначила сторона позивача, як розмір витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 31992 від 12.05.2021 у загальному розмірі 2250,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 579,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 509,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7, м. Київ, 04080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст складено 14.04.2025

Суддя: