Рішення

від 30.12.2024 по справі 204/9130/23

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 204/9130/23

Провадження № 2/932/977/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологіка»</a>, треті особи приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2023 позивач ОСОБА_1 звернулась до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологіка»</a>, треті особи приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №218310 про стягнення з неї на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», правонаступником якого є відповідач ТОВ «Технологіка», заборгованості у розмірі 23333,00 грн. Зазначила, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону, оскільки його вчинено на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вважає, що дії відповідача про звернення стягнення на суму заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса є незаконними, тому що виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер заборгованості. В обґрунтування зазначеного вказувала, що сума боргу не є безспірною, вважає, що нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не відносяться до переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Посилаючись на зазначене, просить суд визнати виконавчий напис №218310 від 23.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023 року замінено відповідача ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» - правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологіка», ЄДРПОУ 24446137.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2023 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 зазначена цивільна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою судді від 14.11.2023 відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу та третій особі у встановленому законом порядку було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, у встановлений строк відповідач відзив на позов чи письмових пояснень на позовну заяву суду не направив.

Розглянувши справу, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 218310, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість у розмірі 23333 грн. 00 коп., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2630 гривень 54 копійки; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 7344 гривні 61 копійка; заборгованість по комісії 11187 гривень 04 копійки; за вчинення виконавчого напису нотаріуса 50 гривень 00 копійок; виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 2121 гривня 21 копійка.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачкою та Первісним кредитором ПАТ «КБ Надра» 28.12.2005 було укладено Кредитний договір №0320052812761, право вимоги за яким було відступлено до Нового кредитора ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», відповідно до Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020, відповідно до якого ТОВ «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло права Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право Нового кредитора до позичальника за кредитним договором.

Відповідно до Договору № GК48N718070_blank_04 про відступлення права вимоги від 18 грудня 2020, договору №0606/К-І про відступлення права вимоги від 06 червня 2023, платіжної інструкції №3 від 15.06.2023 року до договору №0606/К-І про відступлення права вимоги від 06 червня 2023, реєстру договорів, право вимоги за якими відступаються, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Технологіка»</a>, ЄДРПОУ 24446137, право вимоги за кредитним договором.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. від 15.09.2021 було відкрито виконавче провадження ВП №66815776 з примусового виконання виконавчого напису № 218310 від 23.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Згідно з ч. 1 ст.1ЗУ «Пронотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 ЗУ «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено у главі 14 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно до ст.87ЗУ «Пронотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗУ «Пронотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів та зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

При цьому ст.50ЗУ «Пронотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачеві можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 р. у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.

Вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем порушено вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки із поданих до нотаріуса документів не можливо встановити дату, з якої у кредитора виникло право вимоги, дату, з якої банк нараховує відсотки та їх розмір, який було встановлено умовами кредитного договору, а також безспірність розміру.

Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

Доказів того, що нотаріус переконався у безспірності заборгованості та наявності у кредитора права на безспірне стягнення заборгованості суду не додано.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Таким чином, вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом 23 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, при вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. виконавчого напису № 218310 від 23 червня 2021 року про стягненння з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в сумі 23 333 гривні 40 копійок, не було дотримано вимог чинного законодавства, чим порушено права боржника, які підлягають захисту у судовому порядку, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідачем, не надано будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача.

На підставі ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1073 грн. 60 коп, який з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 87-89 ЗУ «Про нотаріат», ч. 1 ст. 141, ст. 247, СТ.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л ИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологіка»</a>, треті особи приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 23 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за N? 218310 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в сумі 23333 гривень 40 коп. (двадцять три тисячі триста тридцять три гривні сорок копійок), що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 630 гривень 54 копійки; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7 344 гривні 61 копійка; заборгованість по комісії - 11 187 гривень 04 копійки; за вчинення виконавчого напису нотаріуса - 50 гривень 00 копійок; виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі - 2 121 гривня 21 копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»(ЄДРПОУ 43115064) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати по справі, а саме сплачений судовий збір 1073 гривні 60 копійок..

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева