Рішення

від 14.04.2025 по справі 579/504/25

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/504/25

2-о/579/37/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Придатка В.М.

з участю: секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Юрко О.В.

представника заінтересованої особи Білогруд О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року включно.

Вимоги обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тростянець Сумської області, про що 05.02.1959 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області було зроблено актовий запис № 30. Батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_3 .

27.08.1977 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб (а/з № 150, складений відділом ДРАЦС Кролевецького районного управління юстиції у Сумській області), від якого ОСОБА_1 має двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 була документована паспортами СРСР, зразка 1974 року, про що свідчать Форми 1, отримані на запит в Управлінні ДМС України в Сумській області:

- 14.05.1976 року паспортом серії НОМЕР_1 на прізвище « ОСОБА_8 » (рос.мова) у зв`язку із досягненням віку;

- 19.10.1977 року паспортом серії НОМЕР_2 на прізвище « ОСОБА_9 » (рос.мова) у зв`язку із укладенням шлюбу.

Паспорт СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 був втрачений.

Згідно довідки Кролевецького УВП УТОС, у період з 18.05.1987 року по 14.10.1991 року ОСОБА_1 працювала підсобною робочою харчоблоку Кролевецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих. Відповідно до довідки Кролевецької райспоживспілки від 09.12.2024 № 13, ОСОБА_1 була тимчасово прийнята в штат Комбінату громадського харчування буфетником їдальні № 6 з 27.04.1989, а 31.05.1989 була звільнена в зв`язку з закінченням терміну тимчасової роботи; з 24.06.1991 р. була прийнята кухпрацівником за сумісництвом в їдальню №6; 16.10.1991 прийнята буфетником третього розряду за переводом з Кролевецького УПП УТОС за згодою між керівниками підприємств, а 23.11.1992 року ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом інформатизації МВС України, 08.12.1995 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області, ОСОБА_1 було засуджено до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. 10.06.1996 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 було засуджено до трьох років позбавлення волі, а вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 09.09.1999, ОСОБА_1 було засуджено до одного року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 з 1978 року і по теперішній час має зареєстроване місце проживання в м. Кролевець Сумської області.

У періоди з 22.02.1978 по 03.11.1978, з 28.12.1979 по 13.03.1990, з 13.03.1990 по 10.09.1993 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 .

У періоди з 17.12.1993 по 29.10.1997 і з 30.03.1999 по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні заявлені вимоги заявниця та представник заявника підтримали, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні підтримав письмові пояснення, направлені на адресу суду (а.с.42-44), покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тростянець Сумської області, про що 05.02.1959 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області було зроблено актовий запис № 30. Батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_3 (а.с.16-17).

27.08.1977 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб (а/з № 150, складений відділом ДРАЦС Кролевецького районного управління юстиції у Сумській області), прізвище заявниці після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 » (рос.мова) (а.с.18-19).

ОСОБА_1 була документована паспортами СРСР, зразка 1974 року, про що свідчать Форми 1, отримані на запит в Управлінні ДМС України в Сумській області:

- 14.05.1976 року паспортом серії НОМЕР_1 на прізвище « ОСОБА_8 » (рос.мова) у зв`язку із досягненням віку;

- 19.10.1977 року паспортом серії НОМЕР_2 на прізвище « ОСОБА_9 » (рос.мова) у зв`язку із укладенням шлюбу (а.с.20-22).

Згідно з довідкою з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи за період з 22.02.1978 по 30.03.1999, ОСОБА_1 з 1978 року і по теперішній час має зареєстроване місце проживання в м. Кролевець Сумської області:

- у періоди з 22.02.1978 по 03.11.1978, з 28.12.1979 по 13.03.1990, з 13.03.1990 по 10.09.1993 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 ;

- у періоди з 17.12.1993 по 29.10.1997 і з 30.03.1999 по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.23).

Згідно довідки Кролевецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, у період з 18.05.1987 року по 14.10.1991 року ОСОБА_1 працювала підсобною робочою харчоблоку Кролевецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (а.с.23 звор).

Відповідно до довідки Кролевецької міськспоживспілки від 09.12.2024 № 13, ОСОБА_1 була тимчасово прийнята в штат Комбінату громадського харчування буфетником їдальні № 6 з 27.04.1989, а 31.05.1989 була звільнена в зв`язку з закінченням терміну тимчасової роботи; з 24.06.1991 р. була прийнята кухпрацівником за сумісництвом в їдальню №6; 16.10.1991 прийнята буфетником третього розряду за переводом з Кролевецького УПП УТОС за згодою між керівниками підприємств, а 23.11.1992 року ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням (а.с.25).

Відповідно до інформації, наданої Департаментом інформатизації МВС України, 08.12.1995 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 було засуджено до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. 10.06.1996 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 було засуджено до трьох років позбавлення волі, а вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 09.09.1999, ОСОБА_1 було засуджено до одного року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (а.с.25звор.-27), що підтверджується копіями відповідних вироків суду (а.с.7-11).

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Пунктом 3 частини другої статті 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Тобто, на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" встановлюється набуття громадянства України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Надані заявником документи, на переконання суду, доводять факт проживання ОСОБА_1 на території України станом як на 24.08.1991 року, так і на 13.11.1991 року. Так, заявниця народилася у м.Тростянець Сумської області, тобто на території колишнього СРСР. За положеннями Закону України «Про громадянство» усі громадяни колишнього СРСР, які на момент набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали на території України, є громадянами України. Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року.

Згідно наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 з 13.03.1990 по 10.09.1993 року постійно проживала у м. Кролевець, Сумська область, Україна.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, та вищевикладені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала на території України, в тому числі станом на 24.08.1991 року. Зазначений факт підлягає встановленню судом, оскільки від нього залежить реалізація прав заявника, а саме отримання нею паспорту громадянина України.

З урахуванням викладеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, тому її належить задовольнити.

Судовий збір у розмірі 620,60 грн. слід віднести на рахунок заявника, оскільки в окремому провадженні судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Тростянець Сумської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.04.2025 року.

Суддя В. М. Придатко