Ухвала від 28.04.2025 по справі 585/1069/25

Справа № № 585/1069/25

Номер провадження 1-в/585/76/25

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

28 квітня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, клопотання засудженого ОСОБА_5 , про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у зв`язку з декриміналізацією відповідно до ЗУ №3886-ІХ , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про пом`якшення йому покарання та декриміналізувати ст. 185 ч. 2 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХпро декриміналізацію крадіжок, тому просить суд пом`якшити йому покарання та декриміналізувати епізод крадіжки за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21.01.2016 року, який не є злочином.

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засідання клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання не заперечував.

Суд,заслухавши думкупрокурора,захисника,засудженого,дослідивши матеріалисправи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений по даній справі 21.01.2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст.115ч.1,185ч.2,70ч.1КК Українидо 12 років позбавлення волі. На підставіст.71 КК Українидо призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10.06.2008 року у виді 1 року позбавлення волі, і остаточно призначено до відбуття 13 років позбавлення волі, та зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання по день винесення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідност..72 ч.5 КК України. Вирок набрав законної сили 21.04.2016 року.

10.06.2008 року ОСОБА_5 був засуджений вироком Лисичанського міського суду Луганської області за ст.ст.187ч.2,263ч.1,309ч.1,70, КК України. На підставіст. 71 КК Українидо призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання по вироку Луганського обласного суду від 26.06.2001 року, зміненого ухвалою Верховного Суду України від 30.10.2001 року, у виді позбавлення волі терміном на 6 (шість) місяців, остаточно призначено за сукупністю вироків покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна.

Відповідно до вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 21.01.2016 року, ОСОБА_5 24 вересня 2014 року вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, на загальну суму 467 грн.

Відповідно до п.2 ч.2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58,частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Законом № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

За правилами пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу Україниякщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

Згідно із підпунктом169.1.1. пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01 січня 2014 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно дост. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»,становив 1218 грн., а 50 відсотків від його розміру-609грн.

Згідно з ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК Україникримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом України, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Указане положення цілком узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими за загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Частиною 2статті 74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи суму викраденого 24 вересня 2014 року ОСОБА_5 майна - 467 грн., вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21.01.2016 року за ст. 185ч.2КК України, суд приходить до висновку, що на даний епізод розповсюджується діяЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Враховуючи викладене, аналізуючи норми закону тадосліджені судомматеріали справи,суд дійшоввисновку пронеобхідність декриміналізувати діяння, кваліфіковане за ч. 2ст. 185 КК України, згідно вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року, - крадіжку, вчинену ОСОБА_5 24 вересня 2014 року на суму 467 грн.

При цьому,суд невбачає правових підстав для пом`якшення ОСОБА_5 покарання, так як останній був засуджений вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року за ст. 185ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ст.115ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років; на підставі ст.70ч.1КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 12 років. Остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі призначено ОСОБА_5 за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21.01.2016 р. та за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10.06.2005 року, за яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України. А тому, клопотання засудженого в частині зменшення покарання на 1 рік є безпідставним та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.3,4,5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372,376,537,539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у зв`язку з декриміналізацією відповідно до ЗУ №3886-ІХ - задовольнити частково.

Декриміналізувати діяння, кваліфіковане за ч. 2ст. 185 КК України, згідно вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року, - крадіжку, вчинену ОСОБА_5 24 вересня 2014 року на суму 467 грн.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_6