Рішення від 29.04.2025 по справі 766/4648/23

Справа № 766/4648/23

н/п 2/766/5068/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Дорошинської В.Е.,

при секретарі Передерей І.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Херсоні цивільнусправу впорядку загальногопозовного провадженняза позовноюзаявою Миколаївського обласногоцентру зайнятостідо ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

Миколаївський обласнийцентр зайнятостізвернувся зпозовом довідповідача проповернення незаконноотриманої допомогипо безробіттю,в якомупросить стягнутиз ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 18254,28 грн., та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 11.06.2022 ОСОБА_1 , за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг звернулася до Миколаївського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю. 13.06.2022 їй було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, було здійснено інформаційний обмін з Державною прикордонною службою України, встановлено, що ОСОБА_1 13.06.2022 року, перетнула державний кордон України та безперервно перебувала за кордоном до 15.08.2022 року, після чого 16.08.2022 повторно перетнула державний кордон України та безперервно перебувала за кордоном до 28.10.2022 року, про що складено відповідний акт, інформацію виїзду за кордон остання центру зайнятості не надала, заяв про припинення реєстрації як безробітної у встановлений законодавством строк не подавала, вищезазначене спричинило до незаконного отримання допомоги останньою по безробіттю з 13.07.2022 по 27.11.2022 на загальну суму 18254 гривень 28 копійок. 15.12.2022 року Миколаївським міським центром зайнятості було прийнято наказ про повернення ОСОБА_1 , незаконно отриманої допомоги та їй було направлено претензію про повернення коштів протягом 15 календарних днів з дня отримання. Крім того, претензія про повернення коштів надсилалися засобами електронної телекомунікації, проте ОСОБА_1 були проігноровані.

Таким чином, оскільки відповідач свідомо не надала інформацію, яка впливала на виплати, що свідчить про недобросовісність її дій, сума надмірно виплаченого матеріального забезпечення на думку позивача підлягає поверненню, що слугувало підставою звернення до суду.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідачсвоїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв та клопотань у зв`язку з судовим розглядом не подавала.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2023 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розглядати цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.01.2024 року вирішено перейти до розгляду цивільної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.09.2024 року по клопотанню позивача витребувано докази.

27.09.2024 року надійшла запитувана судом інформація від Державної прикордонної служби України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.12.2024 року за клопотанням позивача витребувано докази.

18.12.2024 року надійшла запитувана судом інформація від Державної прикордонної служби України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зазначену в позовній заяві та шляхом розміщення оголошення на сайті Херсонського міського суду Херсонської області, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її участі не заявляла, заперечень проти позову не надавала, тому на підставі ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача,суд постановивздійснювати заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи у їх відсутність, постановив: розглядати справу у відсутність представника позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 11.06.2022 ОСОБА_1 за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг Дія, звернулася до Миколаївського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_1 , вбачається, що позивачці було надано статус безробітного з 13.06.2022 року на підставі відповідної заяви та з урахуванням положень Закону1533-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно доЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, про що складено Акт№2 від 08.12.2022 року за підписом провідного фахівця з питань зайнятості сектору активної підтримки безробітних відділу сприяння зайнятості в Заводському районі ММЦЗ Гапоненко А.П. Вказаним актом, було встановлено, що на підставі даних Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 перетнула кордон України з 13.06.2022 року перебувала в статусі безробітного та отримувала допомогу по безробіттю та 13.06.2022 перетнула державний кордон України. У зв`язку зі змінами в законодавстві щодо тривалості виплат допомоги по безробіттю для осіб які перебувають за кордоном, виникла переплата допомоги по безробіттю з 13.07.2022 по 27.11.2022 року.

Відповідно до розрахункової довідки від 08.12.2022 року щодо переплати по безробіттю ОСОБА_1 встановлено, що за період з 13.07.2022 року по 27.11.2022 року остання перебувала на обліку у відділі сприяння зайнятості в Заводському районі та отримувала виплати, загальна сума складає - 18254,28 грн.

Також, вбачається, що датою припинення статусу безробітного відповідачки є 08.12.2022 року, на підставі наказу НТ №221208 відповідно до абз. 16 п.3.3 розд. VIII Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(випадок перебування особи за кордоном більше 30 календарних днів).

Оскільки інформацію про виїзд за кордон центру зайнятості відповідач не надала, заяв про припинення реєстрації як безробітної у встановлений законодавством строк не надано, вказане спричинило незаконне отримання допомоги по безробіттю.

У зв`язку з підтвердженням факту знаходження за межами України понад 30 календарних днів ОСОБА_1 , під час перебування на обліку як безробітної, відповідно до частини 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Миколаївським міським центром зайнятості 13.12.2022 видано наказ №68 про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг.

15.12.2022 року №_ з метою досудового врегулювання спору на адресу проживання та електронну адресу ОСОБА_1 , було надіслано лист претензію з вимогою щодо добровільного повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 13.07.2022 року по 27.11.2022 року в розмірі 18254,28 грн., але відповідь та кошти на розрахунковий рахунок Миколаївського міського центру зайнятості не надходили.

На час подання позовної заяви відповідачка добровільно не повернула суму виплаченої допомоги по безробіттю.

Крім того, під час розгляду даної справи на ухвалу суду від 12.09.2024 року, було витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію, щодо перетину кордону ОСОБА_1 , у період з 13.06.2022 по 15.08.2022 року та у період з 16.02.2022 року по 28.10.2022 року, з відповідівід 12.09.2024року,що надійшладо суду27.09.2024 року вбачається, що у базі даних зазначено інформацію перетинання кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_1 :

-у період з 13.06.2022 року по 15.08.2022 року, пункт пропуску: Ягодин, Дата перетину: 15.08.2022 05:14; Напрям: в`їзд; Характеристика ТЗ: НОМЕР_1 ;

-у період з 16.08.2022 року по 28.10.2022 року, пункт пропуску: Устилуг; Дата перетину: 16.08.2022 00:46 Напрям: виїзд; Характеристика ТЗ: НОМЕР_2 .

На ухвалу про витребування доказів від 05.12.2024 року про надання запитуваної судом інформації, а саме повідомити про дати виїзду з України громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який передував її в`їзду через пункт пропуску Ягодин 15.08.2022 року 05:14 год., головним центромобробки спеціальноїінформації державноїприкордонної службиУкраїни повідомлено, що запитуваноюінформацієюцентр неволодіє лишераніше наданаінформація стосовнопункт пропуску: Ягодин, Дата перетину: 15.08.2022 05:14, Напрям: в`їзд; Характеристика ТЗ: НОМЕР_1 ..

Разом з цим, 04.03.2025 року на електронну адресу суду до початку розгляду справи по суті представником позивача надано клопотання про долучення додаткових доказів для врахування під час розгляду справи: а саме лист Державного підприємства «Дія» № 1603/03.8-13 від 27.02.2025 року (що надійшов на адресу Миколаївського центру зайнятості стосовно запитуваної ними інформації) відповідно до якого відомості щодо геолокації користувача не включаються до складу даних, необхідних для ідентифікації та авторизації у мобільному додатку Порталу Дія та на порталі Дія (Пунктом 11 Повідомлення для мобільного додатку Порталу Дія (Дія), передбачено, що мобільний додаток Порталу Дія (Дія) може запитувати відомості про геолокацію особи на момент подання заяви про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Відомості про геолокацію не зберігаються та не передаються мобільним додатком Порталу Дія (Дія), а необхідні лише для цілей вказаної послуги. Враховуючи наведене, ДП «ДІЯ» не володіє інформацією, що є предметом запиту); розрахунок допомоги по безробіттю відповідно до якого поверненню підлягає сума у розмірі 8924,83 грн (з 15.09.2022 по 27.11.2022 року нарахована сума ДБ - 1904,58 грн; з 01.10.2022 по 31.10.2022 нарахована сума ДБ 3693,84 грн; з 01.11.2022 по 27.11.2022 нарахована сума ДБ- 3326,41 грн.).

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону № 5067-VІ відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначеноЗаконом України «Про зайнятість населення».

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється за умов, що перелічені в ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з п. 5-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів.

Відповідно до п. 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2018 №792, зареєстрований безробітний у разі виїзду за кордон під час воєнного стану зобов`язаний повідомити про це центр зайнятості, а у разі перебування його за кордоном понад 30 календарних днів - подати до центру зайнятості відповідну заяву про припинення реєстрації як безробітного.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 року,Постанови правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом перебування на обліку як безробітного.

Відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України Про зайнятість населення».

Отже, наведені норми закону пов`язують припинення виплати допомоги по безробіттю з виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Тобто встановлення такого факту є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі № 21-20а15 та він має враховуватися судами згідноЦивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності як рахункової помилки з її боку так і недобросовісності з боку набувача коштів.

VI. Оцінка та висновки суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 , 13.06.2022 набула статус безробітної, отримала допомогу по безробіттю, разом з тим не виконала обов`язку, щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати та надання соціальних послуг, а саме про виїзд за кордон, що призвело до незаконної виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю, яку позивачем на момент звернення до суду з позовом нараховано (за період 13.06.2022 по 28.10.2022) в сумі 18254,28 грн.

Таким чином, враховуючи те, що на час звернення позивача до суду відповідач не повернула надані їй кошти, які є такими, що отримані без належної на те правової підстави, як то встановлено судом вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Однак з урахуванням витребуваної судом та наданої позивачем в процесі розгляду справи інформації, суд, звертає увагу на суперечливість доводів позивача щодо суми відшкодування, оскільки наявні в матеріалах справи докази це не підтверджують, навпаки, містять ознаки припущення й не свідчать про встановлення дійсного факту. Так, як вже вказувалось, згідно отриманої на запит суду інформації від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Центр повідомив, що громадянка України ОСОБА_1 , перетнула Державний кордон на в`їзд у пункті пропуску Ягодин 15.08.2022 року. Також Центр повідомив, що інших відомостей не має. Отже, достовірних відомостей про те, що відповідач перебувала за кордоном саме з 13.06.2022 матеріали справи не містять, а відтак, відсутні належні та допустимі докази про відшкодування саме -18254,28 грн., які нараховано за період з 13.06.2022 по 28.10.2022.

Разом з тим, до початку розгляду справи по суті позивачем на електронну адресу надіслано для врахування при розгляді справи довідку від 26.02.2025 року, про повернення допомоги по безробіттю в розмірі - 8924,83 грн. Тому, суд розцінює, що позивачем визнано той факт, що обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог не доведені в частині періоду перебування відповідача за кордоном. А тому стягненню підлягає сума відповідно до довідки від 26.02.2025 року - 8924,83 грн.

Отже, оскільки відповідачем було порушено право позивача на повернення йому незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але з урахуванням належних та допустимих доказів досліджених під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 8924,83грн.

Щодо решти доводів позивача суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

VІІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно платіжної інструкції №3725 від 08.08.2023 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-4, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 244, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 611, 1212, 1215 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491441) кошти виплачені як допомога по безробіттю у сумі 8924,83 грн (вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491441) витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Миколаївський обласний центр зайнятості, зареєстроване місцезнаходження: вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, поштовий індекс 54001, код ЄДРПОУ 03491441.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя В.Е. Дорошинська